Тільки 362 підприємства запровадили систему хасп в Україні
Тільки 362 підприємства запровадили систему НАССР в Україні

Держпродспоживслужба розповіла про кількість підприємст які готові працювати за системою НАССР в Україні. Про це йдеться у спецпроекті на AgroPolit.com «Селянські» молоко і м’ясо до стандартів не дотягують, але без них — ніяк

Нагадаємо, що більшість переробних підприємств вже мали працювати за системою НАССР до 2017 року.

Якщо говорити про якість харчової продукції, варто згадати і ситуацію із впровадженням операторами харчового ринку на своїх підприємствах системи система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, або HACCP. Це система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, котрі є визначальними для безпечності харчових продуктів. Її впровадження обумовлене в тому самому Законі «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». У статті 21 зазначено: «З метою поступового переходу виробниками на використання процедур НАССР, вищезазначеним Законом визначено перехідний період щодо їхнього впровадження, а саме:

потужностей, які провадять діяльність із харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), — через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону (2017 рік) — м’ясо-, рибо-, молокопереробні потужності (об’єкти);
потужностей, які провадять діяльність із харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), — через чотири роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону (2018 рік) — готові харчові продукти;
малих потужностей — через п’ять років з дня, наступного за днем опублікування цього Закону (2019 рік)».
Читати до теми: Два роки дедлайну — що потрібно зробити АПК для переходу на систему HACCP

Як бачимо, цьогоріч, а саме до 20 вересня, більшість переробних підприємств мають вже працювати за цією системою. Ми звернулися за коментарем до Держпродспоживслужби України, на яку покладено контроль впровадження цих положень закону, аби дізнатися, чи нормально триває процес впровадження. У прес-службі нам надали таку інформацію:

На сьогодні по території України система НАССР впроваджена на 362 потужностях (об’єктах), які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей) та 867потужностей (об’єктів) мають впровадити систему НАССР у 2017 році. Збір статистичних даних щодо впровадження системи НАССР запроваджено щопіврок,у починаючи з 2018 року».

Тобто, конкретні статистичні дані будуть зібрані лише цього року. Отже, чіткої картини щодо повноцінного, відповідно до законодавства, впровадження системи НАССР у харчовій галузі поки що немає. Поцікавимося через півроку.

Звісно,  якість  української продукції слід  підвищувати! Адже ми  крокуємо в Європу, а там найвищі стандарти якості продукції.  З іншого боку, це не означає, що при цьому слід загубити  домашню  продукцію. Адже найкращий спосіб  позбутися  лупи  на голові —  це  не гільйотина,  а правильно обраний шампунь. Говорячи  аграрною  мовою,  щоб лишити на прилавках продукти з  домашньої сировини,  потрібна ціла система стимуляційних заходів для аграріїв,  які хочуть  осучаснюватися.  Але заходи повинні бути не лише на папері, а й впроваджуватися реально.  Наразі ситуація виглядає інакше: завдання відоме давно, заходів — практично нуль. Якщо  Мінагро й усі дотичні до цього державні відомства збережуть і надалі таку оперативність у вирішенні питання якості та безпечності продуктів харчування, то українські селяни, а разом з ними і споживачі, бачитимуть домашнє сало, м'ясо та молоко  тільки  у «Червоній книзі» продуктів.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus