Перемоги, помилки та сподівання АПК у 2016–2017 рр.
Перемоги, помилки та сподівання АПК у 2016–2017 рр.

2016 рік для аграрного сектору пройшов під знаком революційних змін – оподаткування, боротьба за бюджетні кошти, спроба запустити приватизацію  "Укрспирту". Це лише окремі з них...  Із «мертвої точки» нарешті зрушили фундаментальні питання галузі: відміна спецрежиму ПДВ і заміна його новою моделлю оподаткування (прямі бюджетні дотації), бюджетна підтримка нарешті повернулася до фермерів,  а фінансова підтримка сектору наступні 5 років складатиме щорічно не менше  1% ВВП.  Наприкінці року у парламенті відбулися слухання щодо запуску ринку обігу земель сільськогосподарського призначення. Наразі у парламенті, громадських організаціях та КМУ ведуться активні перемовини щодо запобіжників для такого ринку, аби не обеземелити українців. Напередодні Різдва та Нового року AgroPolit.com поставив тим, хто сьогодні визначає аграрну політику країни, три запитання:

1. Які перемоги вдалося здобути для агросектору у 2016 році?

2. Які найбільші поразки отримав АПК?

3. Що обіцяєте зробити для аграріїв у 2017 році (для чиновників)? Чого чекаєте від влади (для бізнесу)?

Редакція AgroPolit.com приєднується до вітань усіх, хто працює на землі! Достатку, наснаги і мирного неба Вам і Вашим родинам!

Тарас Кутовий, міністр аграрної політики і продовольства України:

 

Аналізуючи підсумки 2016 року, слід виділити кілька важливих досягнень для АПК:

1) Щорічне фінансування галузі у розмірі 1% ВВП сільського господарства. Вперше ця норма встановлюється на 5 років. І цього року вона складає 5,5 млрд гривень. Ці гроші допоможуть фермерам створити нові робочі місця, вийти на європейські ринки, стати конкурентоспроможними та відродити села.

2) ЄС погодився збільшити квоти для сільськогосподарських виробників України. Українські виробники сільськогосподарських товарів отримають додаткові квоти на кукурудзу, пшеницю, мед, крупи, оброблені томати, всього на $200 млн. Ця пропозиція Єврокомісії діятиме протягом 3 років. Її мають ухвалити Європарламент та країни-члени ЄС.

3) Уряд підтримав розроблений Мінагрополітики законопроект №5448 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» і парламент має його голосувати в 2017 році. Документ створює додаткові можливості для розвитку галузі. Загалом, він сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної органічної продукції та розширенню зовнішніх ринків її збуту. Закон гарантуватиме споживачам впевненість у продуктах, маркованих як органічні, що позитивно впливатиме на захист операторів органічного ринку від недобросовісної конкуренції і забезпечить прозорі умови ведення господарської діяльності у сфері виробництва та обігу органічних продуктів.

4) Диверсифікація ринків збуту та розширення номенклатури сільськогосподарської продукції. Право експорту на ринки Європейського Союзу мають 278 українських підприємств. Із них 98 виробляють харчову продукцію, 180 – продукти нетваринного походження. Із зазначених 98 підприємств-виробників харчових продуктів: 8 – виробники м’яса птиці та продуктів із нього, 19 – риби і рибопродуктів, 2 – яєць та яєчних продуктів, 49 – меду бджолиного, 5 – жаб’ячих лапок та равликів, колагену –1, кишкової сировини – 1.

5) Запущено перший в Україні рибоохоронний патруль, який створили замість органів рибоохорони для забезпечення на українських водоймах ефективної системи контролю за використанням і відтворенням риби (водних біоресурсів) та боротьби з браконьєрством.

У 2017 році я і моя команда продовжимо реалізовувати стратегію «3+5». Зокрема, формуватимемо законодавчу базу для появи в країні ринку землі та спрощення процедури реєстрації земельних ділянок. Забезпечуватимемо механізми доступу сільськогосподарських товаровиробників до кредитних ресурсів. І надалі наближуватимемо національне законодавство у сфері фітосанітарної безпеки до Директив та Регламентів ЄС, щоб покращити якість української агропродукції. Одне з головних завдань наступного року – продовжити розвиток органічного руху, тобто посилити державний контроль у цій сфері, вдосконалити механізм обігу та маркування органічної продукції, щоб спростити вихід української «органіки» на зарубіжні ринки. Успішна реалізація вказаних напрямів забезпечить активний розвиток сектору, прискорить процес його інтеграції у світовий продовольчий простір та покращить життя населення.

Прийміть найщиріші вітання із прийдешнім Новим роком та світлим Різдвом Христовим!

Ці свята – найулюбленіші, бо вони дають надію на світле і щасливе життя! Бажаю, щоб у 2017 році у кожного з нас здійснилися найзаповітніші мрії та реалізувалися найамбітніші проекти!

Любові, родинного затишку та Божого благословення Вам!

Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики з питань європейської інтеграції:

Серед найбільших досягнень року можна віднести:

1. Нарощування обсягів експорту аграрної продукції та диверсифікація географічної структури експорту, включаючи розширення присутності українських компаній на ринку ЄС.

2. Прийняття норми щодо підтримки сільськогосподарського сектору на рівні 1% аграрного ВВП на наступні 5 років.

3. Рішення Єврокомісії щодо збільшення обсягу автономних торговельних преференцій на імпорт ряду українських аграрних та харчових продуктів

4. Початок активного формування законодавчої бази для органічного сільського господарства

Провалу як такого назвати не можу, серед того, що хотілось би зробити краще, це більш швидка та ефективна адаптація українського законодавства в сфері безпеки та якості харчових продуктів, ветеринарії та фітосанітарії до вимог ЄС згідно наших зобов’язань в рамках угоди про Асоціацію.

Що обіцяю зробити для АПК у 2017 році:

1. Відкрити нові географічні ринки для наших експортерів

2. Допомогти малим та середнім виробникам нішевої продукції, включаючи ягоди, фрукти та органіку у виході на зовнішні ринки

3. Прискорити процес імплементації європейського законодавства в галузі фітосанітарії, ветеринарії та безпечності харчових продуктів в Україні

Щиро вітаю українських аграрних виробників з наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим. За цій рік ми стали значно сильніше. Ви досягли рекордних врожаїв та рекордних показників експорту. І це результат вашої наполегливої праці.

Я дякую кожному з виробників, переробників та експортерів. Впевнена, що спільною роботою ми зможемо подолати всі негаразди та досягнути нових горизонтів в нашій роботі. Зі свого боку, команда Мінагрополітики, продовжуватиме свою роботу для підтримки українського аграрного виробника та задля відкриття нових ринків збуту для нашої продукції.

Нехай 2017 рік принесе миру нашій країні, стабільності та нових досягнень на благо родини, сектору та всієї країни. Бажаю кожному здоров’я, добробуту, щастя та нових звершень!

Олег Бахматюк, власник найбільшого вертикально інтегрованого агрохолдингу України UkrLandFarming:

Основна перемога – успіхи на сировинних ринках зернових та олійних культур. Там ми бачимо позитивні тенденції для українського АПК. Є позитивні зрушення на «протеїнових» ринках. Виробники цукру виходять на зовнішні ринки. Україна про себе заявляє як повноцінний гравець, котрий посідає 2–3 місце у світі за низкою позицій, з якими не можна не рахуватися. Це велике досягнення.

Щодо провалів, то все залежить від того, що під цим розуміти. Відмова від фіксованого податку – не дуже добре, бо багато років він допомагав аграріям (від малого до великого) розвиватися. Та, з іншого боку, ми ж усі розуміємо, що збереження цієї системи напряму залежить від вимог зовнішніх кредиторів України. Оскільки ж Україна є великим конкурентом на зовнішньому ринку, то навряд чи нам дозволять на даний момент робити преференції. Але тут є ще один момент: особливість українського АПК, що за багато років він уже звик працювати, розраховуючи на власні сили. І навіть за таких умов він займає лідерські позиції в світі. Він буде це робити й надалі, незалежно від того, будуть чи ні (та в якому обсязі) пільги.

Що я обіцяю? Ми плануємо зберегти рівень виробництва та кількість робочих місць – близько 40 тис., хочемо відкрити нові ринки й намагатимемося змінити ситуацію в «Авангарді» на краще. Це ті цілі та завдання, які я ставлю перед менеджментом і керівництвом на наступний рік.

Бажаю всім здоров’я і духу, а сектору – щоб не заважали, тоді вони будуть розвиватися. Бажаю, щоб регулятивний тягар зменшувався, а нові ринки відкривалися.

Андрій Вадатурський, народний депутат, позафракційний:

У цьому році аграріям пощастило з погодою. Вологи було достатньо, і ми отримали рекордний урожай, який не змогли просто зібрати.

На думку приходить більше мінусів, пов’язаних із нестачею вагонів-зерновозів і Міністерством інфраструктури, без якого АПК не може існувати. Зерно потрібно зібрати, привезти й відправити на експорт або переробку. Цьогоріч питання залізничної логістики було найбільшою проблемою і недоробкою. На жаль, поки що наша інфраструктура залишилася на рівні минулого століття. Досі немає програм і стратегій розвитку, а деякі структури продовжують паразитувати на цьому….

У наступному році буду підтримувати законопроекти, спрямовані на підтримку малого й середнього фермера. Я – за те, щоб зменшувалася кредитна ставка в банку, що дозволить вивести аграріїв з тіні та забезпечить їх додатковими ресурсами. Усі інші реформи потрібно спрямувати на інфраструктуру.

Валерій Давиденко, народний депутат від БПП:

Думаю, що наступного року ми знову зберемо рекордний урожай. Аграрії переходять на якісні показники тваринництва. З урахуванням змін до податкового кодексу, я переконаний, що ми напрацюємо для фермерів законодавчі ініціативи, які нададуть їм можливість працювати у ринку.

Ми повинні побачити стратегію сільських територій на 10 років вперед і якою вона має бути. А сьогодні маємо закласти фундамент, який дасть поштовх розвитку сімейного фермерства і не буде «гонки» за землею.

Враховуючи, що АПК втратив спецрежим ПДВ, те, що нам вдалося виділити 1% ВВП на 5 років – це однозначний позитив. Багато це чи мало – подивимося у наступному році. Звісно, цього недостатньо, але це залежно, яке виробництво розвивати.

Зараз потрібно розвивати сектори із доданою вартістю і кооперативи, оскільки фермерам складніше знайти джерела фінансування. Сьогодні треба повернути людям віру у власні сили, що вони будуть гідними господарями на власній землі. Саме тому нам потрібно доопрацювати систему оподаткування сімейних фермерів, враховуючи зміни до Податкового Кодексу.

Найбільша втрата для сектора цього року – звичайно, спецрежим ПДВ. Є ризик податкового тиску на товаровиробників.

Буду боротися за те, щоб закон «Про сімейні фермерські господарства» був прийнятий. Окрім того, вдосконалювати програми розвитку і робити все, щоб на селі з’являлися нові робочі місця.

Олег Дмитренко, народний депутат від БПП:

Як каже народний депутат, найбільше досягнення – податкові пільги для виробників тваринницької продукції та державну підтримку на вітчизняне машинобудування. За його словами, навіть за найгірших сценаріїв економіки, АПК продовжує зростати. Головним завданням у наступному році Дмитренко бачить збільшення виробництва продуктів із доданою вартістю.

Леонід Козаченко, народний депутат від БПП:

На думку Леоніда Петровича, позитивом року можна назвати плідний діалог влади, бізнесу та Мінагрополітики. Але, на його думку, бюджетна підтримка такого потужного сектору недостатня. Козаченко каже, що підбурюватиме колег по аграрному комітету вирішувати наріжні проблеми галузі.

Микола Кучер, народний депутат від БПП:

Микола Кучер називає основним досягненням компенсацію втрат, які мали б бути з відміною спецрежиму ПДВ для АПК. Нардеп бажає аграріям у новому році прибутків і рясних дощів для врожаю.

Сергій Хлань, народний депутат від БПП:

Народний депутат упевнений, що додаткові бюджетні кошти допоможуть розвитку середнього та малого фермерства. Крім того, почався діалог про відкриття ринку сільськогосподарських земель. Найбільший провал – те, що не вдалося зменшити держпідтримку, передбачену агрохолдингам. Хлань обіцяє стимулювати програми відновлення зрошення на півдні країни.

Петро Юрчишин, народний депутат від БПП:

Юрчишин каже, що аграрії із кожним роком дивують рекордними врожаями, а їхня праця – завжди має бути відзначена. За словами нардепа, найочікуванішим документом наступного року буде законопроект №4355 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель»

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

23 грудня 2016
Кутовий озвучив новий прогноз по експорту зерна
За підсумками 2016-2017 років  в новому маркетинговому році експорт зерна з України збільшиться 41,6 млн т. Про це повідомив міністр аграрної...
21 грудня 2016
Верховна Рада прийняла бюджет-2017
Верховна Рада сьогодні о 4 ранку прийняла вцілому проект закону №5000 «Про Державний бюджет України на 2017 рік». За відповідне...
13 грудня 2016
Тарас Кутовий розповів про реформу НААН
Реформа НААН буде і її дорожня карта з'явиться на базі колективного бачення необхідних змін вчених НААН, експертів і міністерства. Про це повідомив в...