Експорт «обітованний»
Експорт «обітованний»

Наступний рік буде роком розширення експортних поставок для українського агробізнесу. До цього закликає прем’єр-міністр Володимир Гройсман і про це постійно заявляють у МЕРТ. Тема нарощення експорту дуже особлива для вітчизняної аграрки. Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий пропонує у своїй стратегії «3+5» поступово змінювати фокус зовнішніх продаж – з сировини на продукцію з доданою вартістю, вирощувати нішеві культури та розвивати органічне виробництво у сегменті дрібних виробників. За логікою міністра, додаткова вартість принесе більше валютної виручки країні, відтак зросте кількість робочих місць. Розвиток експорту нішевих культур та органіки стали б базою для прискорення становлення фермерства в Україні. І ця робота ведеться. То що ж робиться в напрямку аграрного експорту в Україні сьогодні? І чим житиме агросектор надалі? AgroPolit.com розпитував у експертів та аналізував останні дані від Мінагропроду.

Куди повезуть вітчизняні агропродукти?

В своїх останніх інтерв’ю міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий вкотре підкреслив, що для України пріоритетними є три регіони для збуту сільськогосподарської продукції.

Мова тут, звичайно, про Європу, Азію та Африку. Саме в такій послідовності. Та чи стане, насправді, європейський ринок для української продукції основним?

«Завжди потрібно дивитися на те, де і яка продукція може користуватися найбільшим попитом. Якщо ми розуміємо, що європейський ринок надто зарегульований, можливо, треба дивитися, які ринки можуть бути відкритими для нашої так званої недосертифікованої продукції», - говорить керуючий партнер BakerTilly Олександр Почкун. Він рекомендує не зациклюватися на європейському ринку, а більше вивчити всі потенційні ринки на предмет затребуваності там українських товарів. «Умовно, якщо Близький Схід може споживати наше яйце, то треба орієнтувати сільгоспвиробника на цей ринок і докладати зусиль, щоб зробити там умови для нашого виробника більш прийнятними, щоб ринок сприймав нашу продукцію і намагався знайти собі партнера в Україні», — наводить приклад Олександр Почкун. Паралельно експерт не відкидає того, що потрібно рухатися в напрямку підвищення стандартів якості, що згодом дасть змогу укріплюватися на європейських ринках.

Що везтимуть українські компанії за кордон?

Наступне питання — закономірне: а чим саме збирається завойовувати Україна світові аграрні ринки, окрім звичного вже зерна та олійних? В Мінагро наполягають — продукція з доданою вартістю та не мейнстримна, яку можуть виробляти фермери, зокрема органічні продукти.

«Вектор вибраної стратегії об’єктивно правильний, напрямок — 100% вільний.. Нішеві культури — це можливості для розвитку фермерських господарств. Це може бути рушійною силою розвитку нашого сегменту», — говорить Олександр Почкун.

Самі ж фермери говорять, що без допомоги держави навряд чи зможуть досягнути великих успіхів на експортному ринку. Водночас, вони чітко розуміють, що саме їм потрібно для того, щоб стати успішними.

«Необхідне лобіювання на дипломатичному рівні збільшення безмитних квот на поставку продукції в ту ж Європу. Тут потрібна підтримка держави. Я майже рік працював у Брюсселі, спілкувався з європейськими депутатами. Багато в чому вони визначають квоти залежно від своїх інтересів. Вони зазначають, якщо буде відповідна підготовка з України, то ми знайдемо певне узгодження інтересів. Важливе сприяння у євросертифікації. Якщо ми хочемо, щоб наші продукти йшли на експорт, ми повинні визнавати ті правила, які є у Євросоюзі. Тут велика роль належить дипломатам, які відстоюватимуть інтереси фермерів. Згодом посприяти, щоб виробити певні прозорі правила гри і допомогти об’єднанню невеликих і середніх фермерів, щоб мати змогу формувати великі експортні партії», — такий перелік першочергових завдань для міністерства наводить президент Українського кооперативного альянсу Зиновій Свереда.

Нагадаємо, що нещодавно Європа збільшила квоти по ряду товарних позицій для України. Як запевним Тарас Кутовий ці досягнення будуть розширені й по інших аграрних позиціях, бо зараз команда Мінагропроду проводить перемовини щодо них.

Свереда вважає, що українські фермери можуть позмагатися не тільки за зовнішній, а й за внутрішній ринок. Зокрема він бачить «нішу» у скороченні частки імпорту овочевої та фруктової продукції, яка сьогодні складає 80%.

«Ми зустрічаємо багато українців, які до того працювали в Італії, Франції, але повернулися до України, щоб почати власну справу. Вони мають певні стартові капітали для цього, знають досвід інших підприємств і знають, що це можна зробити на місцях. Головне — переглянути відносин у форматі «держава — фермер», щоб максимально спростити законодавство, посприяти виходу на зовнішні ринки. Від цього всі виграють», — переконує Зиновій Свереда. Він схвально ставиться до ідеї Кутового змістити фокус державного фінансування у бік дрібних виробників та фермерів.

Як українським виробникам стати конкурентними?

Крім допомоги від держави та більш точкового планування, аграрний ринок чекає від Мінагрополітики ще одного кроку. Якщо його буде зроблено, то тут можна буде говорити про дійсно безпрецедентні речі у реформуванні галузі. Представники різних сегментів ринку хочуть від міністерства одного — культивувати конкуренцію компаній на всіх рівнях.

«Має бути знищено монополію певних напівдержавних компаній. Якщо будуть знищені внутрішні бар’єри, тоді розвиток малих і середніх фермерів посилиться. Ми створимо систему, коли великі гравці стануть сильнішими, коли матимуть більше коштів на місцях і будуть користуватися їхніми послугами», — говорить Зиновій Свереда.

На думку ж заступника генерального директора UrkLandFarming Ігоря Петрашка, через напівдержавні та державні компанії, до яких варто віднести Державну продовольчо-зернову корпорацію та Аграрний фонд, можна активізувати розвиток фермерства.

«Щоб розвивалися фермерські господарства, через ДПЗКУ й Аграрний фонд можна починати інвестиції в елеватори, транспортування, у ті речі, які потрібні як невеликим, так і середнім компаніям. Це буде стимулювати конкуренцію на ринку. Ринку зараз потрібен доступ до недорогих насіння, техніки, транспортування», — додав Ігор Петрашко. Крім того, на його переконання, інструменти кредитування, які зможуть отримати фермери через форвардні контракти, важко переоцінити.

«Я б почав із того, що врегулював би форвардні контракти. Для того, щоб дати доступ до нормального кредитного ресурсу, а не до фінансів під 23-25%. І це потрібно зробити, тому що зараз ресурс, які є в АФ — дорогий. Це близько 30%. Зараз потрібно пролобіювати, щоб були компенсації процентних ставок, щоб фермер міг прийти, взяти на посівну фінансування під 5%, виробити продукцію, частково здати в Аграрний фонд, частково закрити свої комерційні потреби, і це можна зробити», — говорить бізнесмен.

Учасники ринку кажуть, що вийти на зовнішні ринки допоможуть ще кілька кроків, які потрібно зробити в тандемі з Мінагропродом.

«Було б добре створити дорадницьку раду малих і середніх фермерів при міністерстві. Це була б платформа обміну цінними і потрібними для учасників рикну думками», — говорить Зиновій Свереда.

Крім того потрібно спільно з НБУ вирішувати питання кредитування експортері. На думку Ігора Петрашка, частково це питання можна вирішити з допомогою кредитування аграріїв Аграрним фондом. «Це завдання можна вирішити протягом цієї каденції Міністерства», — впевнений він.

Опитані експерти сходяться на думці, що ставка Кутового і його команди на розширення експортних горизонтів правильна. Але для правильної її реалізації, міністру потрібно бути в постійному діалозі з ринком. Учасники готові надавати свої пропозиції

Ольга Воздвиженська, для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

15 листопада 2016
З 1 січня Молдова скасовує квоти на продукцію з України
Молдова підтвердила, що не продовжуватиме термін дії обмежувальних квот на продукцію з України з 1 січня 2017 року. Про це повідомляє на своїй...
18 жовтня 2016
ЄС збільшить квоти на ряд агротоварів
Євросоюз пропонує збільшити квоти для українського меду та томатів. Про це повідомив директор Департаменту зовнішньоекономічних зв'язків...
30 вересня 2016
ЄС збільшить квоти для сільгосппродукції України
Європейський Союз пішов на перший крок збільшення квот для сільськогосподарських виробників України. Про це заявила Європейський комісар з питань...