Голова Держпродспоживслужби розповів, як по-новому проводитимуться позапланові перевірки бізнесу
Голова Держпродспоживслужби розповів, як по-новому проводитимуться позапланові перевірки бізнесу

4 квітня набув чинності Закон України, який дозволяє проводити перевірки бізнесу позапланово. Про це  в блозі «ТОП-5 тез голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи про систему контролю в Україні» на АgroPolit.com повідомив очільник відомства.

Нагадаємо, що з 1 січня Держпродспоживслужба планує виходити на перевірки за 2—3 дні після скарг.

Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби) нагадав, що прийнятий закон «Про державний контроль в сфері обігу харчових продуктів» адаптує український закон до європейського.

Залежно від критеріїв ризику передбачаються види контролю:

1. Низькоризикована продукція – може бути тільки документальний контроль.

2. За більш високим ступенем ризиків – фізичні перевірки, тобто, коли беруться документи і звіряються, чи дійсно продукція відповідає тому, що написано, чи відповідає даним упаковка, чи вона герметична, і певний відсоток встановлюється лабораторних досліджень.

Позапланові процедури, можливо, бували й раніше, але процедура була надто складною. Зокрема, перед проведенням перевірки ми повинні були отримати згоду, тобто в міністерства додатково ще отримувати згоду. В результаті, коли споживач скаржиться, він розраховує, що заходи контролю будуть за декілька днів. Європейські принципи – це в той же або на наступний день. А згода на інформування політики займала декілька тижнів. Тобто, товару, на який скаржилися, уже по суті не було на поличках супермаркета, якщо йдеться про швидкопсувну продукцію, а в більшості випадків нарікають саме на неї", – сказав Лапа.

За його словами, зараз ситуація змінилася. З 4 квітня ми маємо можливість перевіряти без згоди інформування, але має бути обгрунтування перевірки споживачем.

Мається на увазі скарга (дата, підпис, ім’я по батькові, адреса, конкретна назва господарюючого суб’єкта). Я просив би на це звертати увагу – не назва торгової марки, а саме господарюючого суб’єкта (це можна подивитися в куточку споживача – ТОВ, ПП, фізична особа, підприємець) та адреса такого суб’єкта. Також потрібно додавати документи, які підтверджують взаємовідносини, щоб не було замовних скарг, як це бувало раніше, коли органи контролю направляли на того чи іншого конкурента в корпоративних війнах. Тому під час купівлі потрібно брати чек, щоб додати як підтверджуючий документ, та письмове оскарження, після чого ми виконуємо позастрокову перевірку", – акцентував він.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

18 липня 2018
Виробництво фальсифікованого масла в Україні підтвердилося, – Держпродспоживслужба
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) підтвердила існування...
16 липня 2018
Японія перевірить українську систему держконтролю за експорту м’яса птиці
Сьогодні в Україні розпочала роботу делегація Міністерства сільського господарства, лісництва та рибальства Японії з аудитом системи державного...
28 червня 2018
HACCP активно перевіряє підприємства, передусім виробників продукції тваринництва
З 4 квітня 2018 року почалися перевірки виробників продукції тваринництва, згідно із загальними гігієнічними вимогами та принципами HACCP. Про це на...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...