Консолідація земель: досвід Польщі
Консолідація земель: досвід Польщі

За підсумками зустрічі з польським експертом у питанні консолідації земель, професором Вроцлавського природничого університету Ольгердом Кемпа, розглянуто особливості цього процесу в Польщі. Про це повідомив народний депутат, член аграрного комітету ВР Олег Кулініч на своїй сторінці у Facebook.

Нагадаємо, що озвучено основні положення законопроекту про консолідацію земель.

За словами Кулініча, заходи консолідації фінансуються, здебільшого, за рахунок коштів Євросоюзу (причому, зазвичай, частка польських коштів у такому фінансуванні складає лише 20%). І ці кошти зовсім не маленькі.

За польським законодавством, територія, на якій проводиться консолідація, має складати не менше території однієї громади. Для того, щоб процес консолідації розпочався, необхідною є згода 50% жителів громади або власників 50% площі території громади.

Термін розробки проекту консолідації не може перевищувати 1 року. На цей період зупиняються усі транзакції із земельними ділянками (крім спадкування). У Польщі заходи консолідації не обмежуються зміною меж земельних ділянок. Взагалі, вирішується величезна кількість проблем як власників земельних ділянок, так і самої громади, а саме: розташовані у різних місцях розрізнені земельні ділянки одного власника зводяться в одну земельну ділянку, ліквідовуються неперспективні та будуються нові дороги, створюються і модернізуються меліоративні системи. Навіть, якщо це необхідно, коригуються межі громад», — написав народний депутат.

І додав, що можливі в процесі консолідації і зменшення/збільшення земельних ділянок (зокрема й за рахунок земель державної власності). Встановлені польським законодавством і критерії рівноцінності земельних ділянок до та після консолідації (їхня площа може коригуватись не більш, ніж на 20%, але вартість при цьому не може відрізнятися більше, ніж на 3%).

За законом, згоди усіх власників на проведення консолідації не потрібно. Проте, на практиці всі вони зацікавлені у цьому, і відсоток тих, хто письмово підтримав їх, становить не менш як 80%. За словами Ольгерда Кемпи, земельні ділянки тих, хто категорично не сприймає проект консолідації, намагаються не чіпати взагалі, щоб не входити в судову тяганину.

Що цікаво, на відміну від української землевпорядної документації, польські проекти консолідації не потребують жодних погоджень державних органів. Розробники таких проектів (а це спеціальні державні установи) самі несуть повну відповідальність за їхню відповідність законам і містобудівній документації», — зазначив Олег Кулініч.

Підсумовуючи, можна сказати, що консолідація земель у Польщі слугує тому, щоб місце розташування, конфігурація земельних ділянок та об’єктів інфраструктури якнайбільше відповідали інтересам власників земельних ділянок та громад.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

8 лютого 2018
На землях об’єднаних територіальних громад планують створювати агропарки
Громадам Дніпропетровщини пропонують відкривати агропарки, які будуть здійснювати сільськогосподарське виробництво повного циклу. Про це повідомила...
19 листопада 2017
ФАО дає поради щодо консолідації українських земель
За підтримки міжнародних організацій та проектів, Україна зараз перебуває на заключній стадії підготовки законодавства, що необхідне для відкриття...
10 лютого 2017
Кулініч: Я не підтримую звернення до Конституційного cуду в питанні зняття мораторію
Питання зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель слід  вирішувати в парламенті, а не в Конституційному суді. Таку точку зору у...

Вибір редакції

22 травня 2023
Земля України попри війну – надійний інвестиційний ресурс
Сільськогосподарська земля України залишається надійним інвестиційним об'єкт. Аналіз ринку землі читайте на AgroPolit.com у блозі голови асоціації...
18 травня 2023
Зернова угода і стратегія розвитку повоєнного аграрного потенціалу України
Зернова угода продовжена ще на два місяці. Тож зерновий коридор Чорним морем діятиме до 18 липня 2023 року. Світ продовжить отримувати українську...
17 квітня 2023
Зерновий фронт ЄС: чому Польща, Угорщина, Словаччина блокують аграрний експорт з України?
Був один, а стало два «фронти» для України. Перший – військова агресія росії. Другий (економічний) відкрився наприкінці минулого...