КМДА хоче збільшити плату за землю
КМДА хоче збільшити плату за землю

У Київській міськдержадміністрації (КМДА) занепокоїлися нормами нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Про це йдеться в листі Київської міськдержадміністрації (КМДА) №001-3726 від 29 грудня 2017 року Кабінетові Міністрів України.

Нагадаємо, що нова методика нормативно-грошової оцінки затвердила нормативи рентного доходу.

Через рік після затвердження відповідного порядку оцінки Мінагрополітики, в КМДА виявили, що для розрахунку вартості плати за землю неоформлених земельних ділянок встановлено коефіцієнт 2, тоді як до 2017 року цей показник становив 2,5.

З огляду на, що в структурі податкових надходжень плата за землю є другим за обсягом, КМДА звернулася до Кабміну з проханням збільшити коефіцієнт за неоформлені земельні ділянки до 3.

КМДА вказує в листі, що відповідно до статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру плати за землю — податку та орендної плати — використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

З 01.01.2017 вступив в дію новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі Порядок), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777. Порядком встановлено, що для земельних ділянок, інформацію про які не внесено у відомості Державного земельного кадастру, і якщо у відомостях Державного земельного кадастру немає коду Класифікації видів цільового призначення земель коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) під час розрахунку нормативно-грошової оцінки використовується із значенням 2,0», — сказано в листі.

У документі також повідомляється, що більшість суб'єктів господарювання, які не оформили право на земельні ділянки в установленому законом порядку, до 01.01.2017 плату за землю здійснювали на підставі розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням Кф = 2,5.

Також у листі повідомляється, що першочерговим завданням столичної влади в умовах децентралізації є розширення фінансової автономії за рахунок підвищення ролі плати за землю під час виконання бюджету Києва.

На думку столичної влади, це сприятиме наповненню Державного земельного кадастру інформацією про земельні ділянки і буде стимулювати суб'єкти господарювання оформляти земельні ділянки.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

14 січня 2018
За 2017 рік Держгеокадастр на Закарпатті прийняв до опрацювання 7 764 проекти землеустрою
Протягом 2017 року експертами органів Держгеокадастру у Закарпатській області прийнято до опрацювання з інших областей 7 764 проекти землеустрою. Про...
20 жовтня 2017
У НААН пояснили структуру «заробітків» на своїх землях
Землі аграрної науки використовуються передусім для науково-дослідної діяльності, а не для заробляння коштів. Про це заявив у ексклюзивному інтерв'ю...
12 жовтня 2017
Херсонська земля принесла орендодавцям 287 млн грн
Нинішнього року в Херсонській області за умовами договорів оренди власники земельних паїв мають отримати близько 680,8 млн грн орендної...

Вибір редакції

15 травня 2019
10 завдань від агробізнесу Володимиру Зеленському та новому парламенту
Результати опитування аграріїв про план дій в АПК, який очікують від нового президента та парламенту ...
17 квітня 2019
Рейтинг ефективності депутатів аграрного комітету за 2014-2019 роки
За 5 років роботи в Раді 30 депутатів аграрного комітету проштовхнули через сесійну залу 35 законів. Таку статистику AgroPolit.com отримав,...