Агрохолдинг планує наростити виробництво альтернативної енергії до 55,5 МВт
Агрохолдинг планує наростити виробництво альтернативної енергії до 55,5 МВт

Найбільший український виробник м’яса птиці «Миронівський хлібопродукт» за 5—6 років наростить потужності з виробництва «зеленої» енергії до 55,5 МВт. Такі плани озвучив власник компанії Юрій Косюк, скоригувавши раніше названі плани щодо розвитку цього напрямку в компанії. 

Нагадаємо, що МХП будує найбільший біогазовий заводу у Європі, потужністю 20 МВт. Нарощувати обсяги альтернативної енергії компанії допоможе запуск Вінницького птахокомплексу. За його даними, Україна може виробляти «зелену» енергію, еквівалентну 20 млн кубометрів газу. 

За словами Косюка, альтернативна енергетика — це шанс отримати енергетичну незалежність для країни і МХП зокрема.

Зараз реалізуємо декілька проектів із виробництва «зеленої» енергії: біогаз і сонячні панелі. Заплановані сумарні «зелені» потужності МХП складуть 55,5 МВт. Зараз 5,5 МВт забезпечує біогазовий завод на птахофабриці «Оріль-Лідер» у Дніпропетровській області (будівництво коштувало € 23 млн). Ще 50 МВт дасть новий біогазовий завод потужністю 20 МВт в Ладижині (вартість — $ 40 млн) і 30 МВт — «сонце» (встановлення сонячних панелей на деяких пташниках Вінницького птахокомплексу)… У рамках другого напрямку альтернативної енергетики зараз контрактуємо поставку сонячних панелей, які встановлюємо на дахах наших пташників. Завершення цього проекту заплановано на 2018 рік», — розповів він.

І додав, що за 5—6 років МХП планує стати незалежним від зовнішніх джерел енергії. Також Юрій Косюк розповів про деталі запуску біогазового комплексу у Вінниці.

На Ладижинській птахофабриці побудуємо 2 біогазових комплекси — кожен потужністю по 10 МВт (тобто, сумарно 20 МВт). Вони будуть реалізовуватися двома окремими проектами. Перший — у 2018—2019 рр. (Складається з трьох пускових черг: запуск першої очікується у І півріччі наступного року, другий — у ІІ півріччі 2018-го, третій — наприкінці 2019-го). Цей комплекс повністю забезпечить переробку відходів виробництва. Будівельні роботи розпочалися в жовтні 2017 року», — пояснив він.

На першому комплексі перероблятиметься 460 т курячого посліду на добу (додатково буде й 70 т силосу).

Комплекс вироблятиме близько 120 тис. кубометрів біогазу в день. Увесь біогаз трубопроводом буде перекачуватися в забійний цех для виробництва електричної, теплової енергії і пари. Електроенергія реалізовуватиметься на енергоринку за «зеленим» тарифом, а теплова енергія і пар будуть використовуватися для власних потреб підприємства. Окупність проекту — 6—7 років. Будівництво другого біогазового комплексу заплановано на 2019—2020 рр., Можливо, 2021-й», — підсумував він.

 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

27 квітня 2018
Частка альтернативної енергетики в Україні зросла до 3%, завдання — 11%, — Зубко
Частка альтернативних джерел енергетики зросла в Україні до 3% від загального споживання, а завдання — 11%. Про це сказав віце-прем'єр-міністр...
12 лютого 2018
В середньому на один агрохолдинг припадає 35 сіл
Дві цифри про агрохолдинги: в середньому на один агрохолдинг припадає 35 сіл. Про це написав радник міністра МВС Михайло Апостол на своїй сторінці у...
23 січня 2018
Названо найкраще відновлюване джерело енергії
Серед усіх відновлюваних джерел енергії саме біоенергетика має найбільший потенціал — третину потужності від усієї «зеленої»...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...