За період реформування 22% земельних паїв змінили своїх власників

В умовах дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення дозволяється передавати земельні ділянки у спадок, оренду чи емфітевзис, обмінювати на іншу земельну ділянку, викуповувати для суспільних потреб, а також надавати інвесторам за угодами про розподіл продукції. Про це повідомляє прес-служба Інституту аграрної економіки.

«Водночас забороняється здійснювати купівлю-продаж сільгоспугідь, віддавати їх під заставу, змінювати цільове призначення земельних ділянок, вносити до статутного капіталу та дарувати», — зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За весь період реформування зафіксовано понад 1,5 млн або 22% нотаріально посвідчених переходів прав власності на земельні паї. В основному трансакції пов’язані із успадкуванням (92%). Це означає, що 1,4 млн власників земельних паїв померли, а земельні наділи перейшли до спадкоємців. Зафіксовані випадки дарування (понад 6%), міни (0,4%) та продажу (1,0%).

Операції щодо обміну земельних ділянок активізувалися протягом останніх двох років. Саме на цей період припадає близько 60% усіх угод. Нині цей інструмент дедалі частіше використовується у тіньових схемах відчуження земель, які діють в обхід мораторію, пояснила експерт.

Із 27,5 млн га розпайованих земель, за результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, у 2016 році 19,7 млн га (71,6%) передано в оренду, 4,8 млн га (17,6%) приєднано до індивідуального, зокрема особистого селянського господарства без створення юридичної особи. А власники ще 3 млн га досі не визначилися, як розпорядитися своїм земельним паєм, або ж він використовується без належного документального оформлення.

У 2016 році переважна більшість договорів оренди укладені на 8—10 років, тобто домінує середньострокова оренда (близько 45%). Зростає частка довгострокової оренди — понад 10 років: 2016 року вона становила 17% проти 1,8% у 2000 році.

Економічний ефект від запровадження лише інституту оренди оцінюється в 14 млрд грн, зокрема 12,9 млрд грн — оренда земель приватної власності, 1,1 млрд грн — земель державної власності», — поінформувала вона.

Попри наявність значної кількості негативних та проблемних аспектів у земельних відносинах слід відмітити й важливі кроки, зроблені у напрямі їх удосконалення та наближення до цивілізованого обігу земель, зокрема: законодавче урегулювання правового режиму земель відумерлої спадщини; спрощення порядку реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення; запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою, що суттєво знизило корупціогенні ризики при розгляді землевпорядної документації; посилення захисту даних Державного земельного кадастру шляхом впровадження технології Blockchain; уведення онлайн-режиму аукціонів з продажу прав оренди земель державної власності.

Вагомим зрушенням у сфері земельних відносин є запровадження земельних торгів (аукціонів), на яких нині відпрацьовано механізм продажу прав оренди земель державної власності. Так, станом на 1 липня 2017 року до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставлено на земельні торги, включено 6299 земельних ділянок загальною площею 125,9 тис. га. Середній розмір орендної плати за земельні ділянки, набуті в оренду на конкурентних засадах, у 2016 році становив 9% нормативної грошової оцінки, а за перше півріччя 2017 року — 13%», — зазначила Ходаківська.