Корупційна складова при відшкодуванні ПДВ зменшилась майже до нуля – оцінка

Процедура відшкодування експортного ПДВ бізнесу значно поліпшилась після проведення реформи об’єднання двох реєстрів відшкодування. Це відзначають експерти, опитані AgroPolit.com під час підготовки матеріалу «Як вплинуло повернення експортного ПДВ на аграрну галузь?».

Нагадаємо, що агросектор заплатив у бюджет у 2016 році 27,945 млрд грн усіх податків, а на 1 червня — 13,167 млрд грн, повідомили Latifundist.com у Державній фіскальній службі України (ДФСУ). За фіскалів, держава відшкодувала аграріям 2016 року 3,226 млрд грн, а 2017-го (на 01.06) — 1,456 тис. грн. Тож скасування спецрежиму не погіршило роботу галузі. Навпаки, повернення експортного ПДВ урівноважило ситуацію для рослинників, а загальний експорт цієї продукції з країни продовжив зростати. Тож логічно, що саме рослинникам повертають експортний ПДВ.

За словами опитаних експертів, повернення експортного ПДВ принесло українському агробізнесу три великих плюси.

Перший — утримання закупівельних цін на внутрішньому ринку. За оцінками народного депутата (Об’єднання «Самопоміч») Івана Мірошніченка, завдяки поверненню експортного ПДВ у закупівельну ціну на внутрішньому ринку додалося 450—500 грн на кожну тонну зерна. Таким чином компенсувалася відміна спеціального режиму для рослинників і вирівнялася фінансова ситуація для них, пояснює він. Наразі ж ціна на зерно не змінилася: вона як і була $175—180 за тонну, так і залишилася, каже він.

«Ці 20% заклали у закупівельну ціну. Відтак, вартість зернових на внутрішньому рину лишилася стабільною і рослинники виграли, а тваринники програли. Та загалом повернення експортного ПДВ дало змогу підняти ціни якраз на стільки, якими були втрати після скасування спецрежиму для агросектору», — додає до сказано нардеп від БПП Микола Кучер.

Другий плюс — збереження темпів розвитку рослинницької галузі. Підтвердженням цього є показники того ж таки експорту рослинницької продукції. Так, за даними заступника міністра аграрної політики та продовольства Олени Ковальової, за 4 місяці 2017 року агроекспорт склав $6,03 млрд (на 32% більше, ніж за аналогічний період 2016 року).

Третій плюс — мінімізація корупції за отримання відшкодування. Це стало можливим завдяки об’єднанню двох реєстрів у один. Народний депутата від БПП Леонід Козаченко пояснив, як раніше працювало повернення ПДВ: «Його отримували двома способами – «автоматом» і «кулеметом». Ті, хто мав «автомат», отримував усі кошти, як сьогодні. А ось «кулеметники» мали серйозні проблеми. Для того, щоб отримати свої гроші, вони повинні були платити хабарі. Сьогодні ситуація значно покращилася, але проблеми все одно є. Програмне забезпечення Фіскальної служби працює недосконало, у них там інколи виникають якісь проблеми. Хоча усі ті неполадки можна було б усунути, аби тільки було бажання».

Натомість Іван Мірошніченко каже, що процедура відшкодування покращилась завдяки багатьом факторам: контроль суспільства, зусилля парламенту та керівництва держави. «Раніше компанія могла чекати повернення ПДВ близько 8—12 місяців, сьогодні ж термін скоротився до 2—3 місяців. У системі навели лад. Наразі її контролює бізнес, парламент і громадські організації. Майже зникли так звані «витрати» підприємців на повернення ПДВ. Якщо два роки тому цей «резерв» складав близько 30—35% зі 100%, то сьогодні це лише 5%! Залишаються ризики девальвації гривні та вартість фінансування самого ПДВ. Зменшився і загальний борг ПДВ: два роки тому він був 24—32 млрд грн, нині — 8—10 млрд грн. А після реформи й відміни двох реєстрів та закриття «податкових ям» середньомісячні надходження до держскарбниці від збору ПДВ виросли удвічі — із 6—8 млрд грн до 10—12 млрд грн», — пояснює експерт.