Експерт розповів, які галузі агросектору найбільше постраждають від енергетичної кризи

Агросектор має одну із найбільших залежностей від газу. Через те наслідки його подорожчання зачіпають аграрне виробництво України одразу по кількох дотичних.  Про це ідеться у колонці головного редактора Kurkul.com Миколи Сироти.

Так, за його словами, найбільше постраждає:

• Рослинництво — тут вплив подорожчання газу відчувається вже сьогодні у цінах на сушку зерна, вартості міндобрив. Але з часом вплив кризи може поширюватись та поглиблюватись, переконують експерти, адже зупинка заводів, відкладений попит на добрива і ЗЗР через високі ціни, перегляд технологій вирощування аграріями, можуть значно змінити розклади на ринку уже взимку-навесні.
• Добрива — азотні добрива і так значно зросли в ціні за цей рік, але нинішня ціна у 21-25 тис. грн за тонну карбаміду далеко не є піковою, прогнозують фахівці. По-перше, невідомо де зупиниться ціна на газ. Ще недавно показник у $900/тис. кубів вважали піковим, але ось ми уже побачили ціну і у $1950/тис. кубів. Враховуючи те, що в Україні частка газу у собівартості добрив становить до 80%, цілком можна очікувати подальшого зростання.
• Засоби захисту рослин — через згадані уже проблеми із енергетикою у Китаї, заводи з виробництва діючих речовин та пестицидів теж працюють з перебоями. Хімічна галузь — одна із найбільш енергоємних і саме вона постраждає від дефіциту газу в першу чергу. Для українських аграріїв це може обернутись не лише ростом ціни на ЗЗР, а і відсутністю певних позицій на ринку навесні, переконують експерти.
• Сушка зерна — газова сушка зерна — один із найпоширеніших видів на українських елеваторах. Альтернативне паливо, як тріска, солома тощо застосовується значно рідше, адже дим від спалювання таких енергоносіїв може викликати невдоволення населення, переконані фермери.
• Тваринництво — у тваринництві також є напрямки, що залежать від газу напряму, а є і ті, що зазнають віддаленого впливу від супутніх впливів. Але тут ситуація однозначно буде важчою, ніж в рослинництві. По-перше, модернізація виробництва та перехід на альтернативну енергетику коштуватиме тут дорожче, по-друге, маржинальність бізнесу і так є надзвичайно низькою, а піднімати ціни не дає як низька купівельна спроможність населення, так і тиск імпортної продукції.
• Птахівництво — опалення курників для виробництва бройлерів та яєць в Україні традиційно проводиться газом. Також ці тваринницькі напрямки споживають багато електроенергії, яка росте в ціні слідом за газом. Тому подорожчання найбільш ходових видів м’яса не просто можливе, а неминуче. 
• Кормовиробництво — зростання ціни на енергоносії підніме собівартість кукурудзи, сої, соняшнику та інших культур які можуть потребувати сушки цієї осені. Подальша переробка сировини, виробництво і сушка комбікормів також зростає в ціні. Адже ці процеси дуже енергозатратні.
• Переробка — затратними у споживанні газу є практично всі галузі аграрної переробки: виробництво цукру, олії, м’ясопродуктів, молочних продуктів, борошна тощо. Окрім того, ці галузі зазнають значного впливу споживчої інфляції, яка росте слідом за цінами на газ, а відповідно зростає навантаження на зарплатний бюджет, закупку ресурсів виробництва, обладнання тощо. 
• Цукор — підвищення ціни на газ — убивче для галузі. Тому що ціна у 24-25 тис. грн за 1000 м3 газу спричинить серйозні касові розриви і проблеми із собівартістю. Адже 60-70% в собівартості продукту — це енергетична складова. І, попри те, що завод законтрактував газ наперед, компанія-постачальник відмовляється від контракту і продає газ за новою, вже набагато вищою, ціною.
• Олія — зростання вартості сушки на елеваторах підвищує вартість соняшнику, який теж збирається із високою вологістю через пізню сівбу. Також є тимчасовий ефект зростання ціни соняшнику через затримку зі збиранням. 

Нагадаємо, три висновки для АПК від здорожчання цін на газ.