За останні 2 роки у рамках бюджетної підтримки АПК практично немає фундаментальних програм інвестиційного характеру

Часто легальні доходи вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників, які за певних умов можуть перетворитися на інвестиційний ресурс, не є об’єктом держпідтримки АПК. Про це AgroPolit.com сказав кандидат економічних наук, експерт з питань агропромислового розвитку Павло Мороз.

«З року в рік держбюджетом передбачаються значні кошти на підтримку фермерства. Однак обсяги освоєння цих коштів вже декілька років залишаються мізерними через банальне незнання умов отримання держпідтримки, невідповідний юридичний статус господарства, відсутність прозорої звітності, а подекуди й взагалі її відсутність. Якщо проаналізувати перелік (а скоріше умови надання) бюджетної підтримки АПК за останні 2 роки, то фундаментальних програм інвестиційного характеру не знайдете. Так, у розвинутих країнах доволі ефективними є механізми часткової державної компенсації CAPEXів — довгострокових капітальних інвестицій в технологічну модернізацію або розширення основних засобів компанії», — сказав Павло Мороз.

За його словами, доречно згадати також про низький рівень інтеграції механізмів фінансового сектору в сільськогосподарське виробництво.

На державному рівні, окрім зниження облікової ставки НБУ як одного із інструментів грошово-кредитної політики держави та програми 5-7-9 для малого бізнесу (і теж місцями з дуже неконкурентними умовами отримання кредитування), в іншому не прослідковуються механізми стимулювання економічних відносин через банки, інвестиційні інструменти. А це негативно впливає на інвестиційний клімат. Тому що, найперше, бізнес мислить раціонально. А українська політика — ірраціональна за своєю суттю. Довгострокові інвестиції прийдуть в Україну тоді, коли не на словах, а реальними законодавчими механізмами буде долатися корупція, коли ухвалення законодавчих рішень буде сприяти публічності економічних відносин, утвердження цінностей цивілізованого господарювання, екологічності виробництва та якості продукції. Це означає, що державний бюджет і надалі буде формуватися переважно з непрямих податків (наразі більше ніж 50% в структурі доходів — ПДВ, акциз, мита), а прямі інвестиції в національну економіку будуть традиційно заходити з офшорних країн з використанням усталених механізмів, — додав експерт з питань агропромислового розвитку.

Павло Мороз наголосив, що очікувати якісного зростання бюджетних доходів майбутніх періодів, а отже й відчутного прискорення економічного зростання наразі не варто.

Нагадаємо, Україна зможе залучити від $20 до $50 млрд інвестицій з кількох країн. Прямі іноземні інвестиції скоротилися у 24 рази, – Нацбанк.