Богдан Костецький, партнер та комерційний директор Barva Invest
Богдан Костецький, партнер та комерційний директор Barva Invest

Аграріям потрібно страхувати 40-60% очікуваного врожаю через механізм  управління ціновими ризиками або хеджування, щоб уникнути повторення негативних наслідків з дефолтами по зернових форвардах 2020 року. З такою пропозицією виступив у ексклюзивному коментарі AgroPolit.com партнер та комерційний директор Barva Invest Богдан Костецький.

За його словами, дефолти та їх наслідки — головна не вирішена проблема 20209 року для агросектору.

«Незважаючи на те, що дефолтів було до 20-30%, наслідки у вигляді скорочення форвардних програм (декілька великих міжнародних компаній оголосили про їх повне припинення) дадуть про себе знати переважній більшості учасників ринку. Це може бути ціла низка обставин — від категоричної відмови в форвардній контрактації до обтяжуючих процедур в процесі узгодження, які сповільнять, скоротять та/або унеможливлять форвардну торгівлю. За моєю оцінкою 50-70% компаній, що продавали зернові та олійні культури за форвардом, можуть втратити таку можливість», — каже Богдан Костецький.  

Партнер та комерційний директор Barva Invest Богдан Костецький запропонував варіант вирішення ситуації з дефолтами та її уникнення надалі.

Кожна з таких компаній буде шукати рішення в своїй площині. Найефективніше таку проблему можна вирішити шляхом вивчення та впровадження інструментів управління ціновими ризиками або хеджування. Вважаю, що весь врожай хеджувати не варто, зазвичай хеджується (страхується від негативних цінових коливань) до 40-60% очікуваного врожаю. Такі рішення вимагають від компанії виділення коштів, орієнтовно це до $10-15 на одну тонну врожаю, та здійснення розрахунків за кордоном. На макрорівні, та з огляду на те, що погодні умови стають дедалі складнішими, вважаю важливим введення реально функціонуючого ринку страхування ризиків с/г виробництва. Держава має стимулювати й заохочувати сільгоспвиробника до страхування в законодавчій та субсидійній площинах. Запропоновані рішення не потребують більше ніж 4-6 місяців з моменту ухвалення й за наявності коштів, а у випадку макрорішень — за наявності політичної волі та законодавчо-бюджетної підтримки», — каже він.

Нагадаємо, що у 2020 році виник цілий ряд проблем у аграріїв із виконанням зернових форвардів. Більше про це читайте у матеріалові «Форвардні війни – трейдери проти сільгоспвиробників під наглядом МЕРТу».

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

30 жовтня 2020
Проблему форвардних контрактів можна вирішити без дефолту
Небажання фермерів закривати контракти за ціною, нижчою від ринкової не обов'язково має закінчуватися дефолтом форвардної програми. Хоча...

Вибір редакції

15 червня 2023
Зернове майбутнє України: угода з росією та прогноз закупівельних цін на кукурудзу, пшеницю, ячмінь
Яких закупівельних цін на пшеницю, кукурудзу та ячмінь варто очікувати Україні, під впливом фактору зернової угоди з росією та перехідних внутрішніх...
22 травня 2023
Земля України попри війну – надійний інвестиційний ресурс
Сільськогосподарська земля України залишається надійним інвестиційним об'єкт. Аналіз ринку землі читайте на AgroPolit.com у блозі голови асоціації...
18 травня 2023
Зернова угода і стратегія розвитку повоєнного аграрного потенціалу України
Зернова угода продовжена ще на два місяці. Тож зерновий коридор Чорним морем діятиме до 18 липня 2023 року. Світ продовжить отримувати українську...