Аграрний сектор не є пріоритетним з точки зору зменшення викидів СО2 в рамках Європейської зеленої угоди
Аграрний сектор не є пріоритетним з точки зору зменшення викидів СО2 в рамках Європейської зеленої угоди

Аграрний сектор не є пріоритетним з точки зору зменшення викидів СО2 в рамках Європейської зеленої угоди. Так прокоментував для AgroPolit.com ситуацію з перспективами українського АПК в рамках EU Green Deal ексголова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимир Лапа.

Нагадаємо, наприкінці 2019 року Єврокомісія опублікувала Європейську зелену угоду (EU Green Deal) – документ, який повинен зробити європейський континент нейтральним до зміни клімату. AgroPolit.com з’ясував, які наслідки для АПК України та інших галузей несе нововведення ЄС. Значну частину програми займає трансформація сільського господарства: стратегія зі сталого використання хімікатів та зменшення викидів СО2 у повітря. В рамках цієї стратегії передбачена низка трансформацій, зокрема для сільської місцевості, модернізація та зміни в підходах до роботи аграрних підприємств, пакет кліматичних законів, розвиток біоенергетики, відновлюваної енергії та екопродукції. Окрім цього, навесні 2020 року представники ЄС презентували стратегію «Від ферми до виделки» (Farm to Fork), яка передбачає трансформацію харчової політики та суттєве збільшення частки органічного господарства.

Стейкхолдери (зацікавлені сторони, – Ред.) усвідомлюють, що кліматичні зміни не підуть на користь нікому, в тому числі, це усвідомлюють і сільськогосподарські виробники України. Тому, коли мова заходить про програми зменшення викидів – це швидше про формат взаємодії з ЄС, а не про саму участь. Відповідно, по-перше, сьогодні Європейський зелений курс та участь України починає більш предметно обговорюватися, а по-друге, певні рішення ЄС (наприклад, у питанні введення податку за СО2 при виготовленні продукції) мали б регулюватися в межах двосторонньої угоди і розглядатися на рівні переговорних позицій, а для цього нам потрібно чітко розуміти стартові позиції сторін. Наприклад, якщо брати останні дані, вони демонструють, що в Україні рівень викидів вуглецю зменшився на 50 % у порівнянні з 2019 роком, а в Євросоюзі аналогічний рівень викидів скоротився набагато менше, ніж у нас. Тому нам варто говорити про спільне розуміння темпів скорочення викидів під час переговорів з цього питання», – заявив Володимир Лапа.

Також, у якості прикладу, він навів низку показників виробництва та ресурсної бази України та провідних країн світу, які ми сприймаємо у якості певних орієнтирів.

Буквально декілька цифр для розуміння, в якій системі координат знаходиться Україна у порівнянні з ЄС та США. Наприклад, врожайність кукурудзи в Україні складає 7,8 т/га, в той час як у США – 11,8 т/га, а у ЄС – 8,4 т/га. Це означає, що продуктивність аграрного виробництва можна екстраполювати на інші види продукції, там, приблизно, аналогічна ситуація. Продуктивність аграрного виробництва в Україні від 10 % до 50 % нижча, ніж в тих країнах, які ми сприймаємо у якості певних орієнтирів.

Що стосується використання аграрних ресурсів. Якщо ми говоримо про азот, то Україна вносить (в середньому) 42 кг/га, США – 73 кг/га, ЄС – 90 кг/га. Якщо говорити про використання пестицидів, то Україна – 0,75 кг/га, США – 2,5 кг/га, ЄС – 3,1 кг/га. Отже, ми маємо ситуацію, коли у нас продуктивність до 50% нижча, а використання ресурсів – в 2-3 рази менші. А це означає, що станом на сьогодні, в частині екологічного навантаження на довкілля, я думаю, що аграрний сектор України виглядає досить непогано. Але тут виникає інше питання – чи ми маємо ресурси, для того, щоб суттєво покращити показники і за рахунок чого це має відбутися?

Я хочу сказати, що аграрні компанії застосовують чималі зусилля, щоб оптимізувати технології виробництва, але, як і в інших галузях – це великі інвестиції і, як в нашому випадку, досить обмежений вплив на довкілля. Тому подальші сценарії розвитку подій мають базуватися на реаліях, які мають бути верифіковані з галузевою експертизою», – повідомив Володимир Лапа.

Детальніше про це читайте у матеріалі: Зелена угода Європи, або основи Green Deal: що принесе агросектору України курс на екологічність

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

3 березня 2021
Україна планує скоротити викиди агросектора на 14% до 2030 року
Реалізація заходів Другого національно-визначеного внеску (НОВ2) України у Паризьку хартію, згідно з обговорюваним його проектом, дасть змогу до 2030...
23 грудня 2020
У АТ «Аграрний фонд» розповіли про долю свого запиту щодо передачі КХП
У АТ «Аграрний фонд» звернулися до Мінекономіки та Фонду держмайна з проханням передати в управління підприємства, які вже давно...
13 листопада 2020
В Україні створять кліматичний  фонд
В Україні буде створено Український кліматичний  фонд: це необхідно для можливості акумулювання всіх екологічних податків. Про це...

Вибір редакції

18 жовтня 2021
Перші сто днів роботи ринку землі – перевага на боці оренди
Минули перші сто днів роботи ринку сільськогосподарських земель. Ми вже можемо оцінити перші результати, доступні нам завдяки моніторингу...
14 жовтня 2021
Ринок землі – результати від Мінагро, Мінюсту, Нотаріальної палати та Держгеокадастру
Мінагро оприлюднило результати роботи 100 днів робити ринку землі. За даними земельного моніторингу відомства, куплено і продано 70 569 га землі, що...
12 жовтня 2021
Іван Чайківський: Уряд у 2022 році мав би запропонувати аграріям спецрежим для створення доданої вартості
Агросектор у новому політичному сезоні обіцяє знову бути однією з ТОП-тем. Підстав вдосталь: зростання цін на газ породжує вже зараз питання, що буже...