Декларації аграрних депутатів та лобістів, урядовців та МЕРТ за 2019 рік відкриті попри рішення Конституційного суду

Попри рішення Конституційного суду України про скасування перевірок декларацій з боку НАЗК, на сайті AgroPolit.com залишається відкритим доступ до аналітики та декларацій за 2019 рік депутатів аграрного комітету парламенту, голів парламентських фракцій, урядовців, МЕРТ та лобістів сектору в уряді та Верховній раді України. 

Про статки посадовців можна дізнатися з публікацій Декларації голів фракцій парламенту та урядовців: які статки показали владні мужі та Декларації аграрних депутатів за 2019 рік: доходи, маєтки та запаси багатства. 

Зокрема, як свідчить аналітика, найбільше земельних ділянок на родину задекларував Петро Порошенко – це 8 ділянок загальною площею 68,8 тис. кв. м, йому конкуренцію склав Олег Кулініч – він має 5 ділянок загальною площею 63,4 тис. кв. м. Найбільше після Порошенка, котрий задекларував 4,5 тис кв. м нерухомості, яка належить родині, на другому місці серед лідерів фракцій та груп Юрій Бойко. Він задекларував 1,8 тис. кв. м нерухомості, частина з них розташовані у Луганській області та Росії. На третьому місці – Давид Арахамія, родина якого має 1,7 тис. кв. м нерухомості. 

Серед депутатів-аграріїв найбільші статки задекларував Вадим Столар (політична партія «Опозиційна платформа – за життя»). Це більш ніж 880 млн грн (вартість землі, нерухомості, автомобілів, цінностей та обігові кошти). Найбільший земельний банк у Миколи Кириченка (політична партія «Слуга народу»). Його земельні ділянки на Харківщині становлять загальною площею 1,3 тис. га. 

Чи зможуть громадяни ознайомитись з деклараціями політиків та урядовців за 2020 рік залежатиме від їхньої власної волі або від вирішення ситуації, яка склалася після рішення Конституційного суду про припинення перевірок з боку НАЗК, які стосуються декларацій та реальних статків посадовців. 

Декларації аграрних політиків

Декларації аграрних політиків: депутати, урядовці, лобісти аграрних ініціатив

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. НАЗК заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій, а ввечері після рішення РНБО доступ поновили. 30 жовтня під стінами Конституційного суду відбулися акції протесту щодо рішення, пов'язаного з декларуванням.