Іван Чайківський народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політик
Іван Чайківський народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політик

Запровадження податкового мінімуму на 1 га сільськогосподарських земель призведе до притоку в місцеві бюджети від 19 до 69 млрд грн та до детінізації 12 млн га с/г земель. Такий прогноз озвучив у блогові на AgroPolit.com  народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політик Іван Чайківський.

Він разом із Олегом Тарасовим та Дмитром Соломчуком у березні 2020 року зареєстрували законопроєкт №3131-1«Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства», який запроваджує мінімальне податкове навантаження на землю сільськогосподарського призначення.

Податковий мінімум на 1 га сільськогосподарських земель – об’єктивна необхідність чи ні? Сьогодні на цю тему в Україні триває дискусія. Але щоб вести її правильно, потрібно розуміти бекграунд запровадження податкового мінімуму. Що ми сьогодні бачимо з обробітком сільськогосподарських земель у нашій державі? Обсяг тіньового обробітку сільськогосподарських земель в Україні становить, за різними оцінками, від 12 до 16 млн га.  Через тіньову оренду місцеві бюджети у 2019 році недоотримали у вигляді податків від 19 до 69 млрд грн… На практиці це означає провал у виконанні громадами соціальних програм, медицини, освіти, у розвитку інфраструктури сіл, а також нерівні правила гри для бізнесів на землі в кожному регіоні. Вирішити ці проблеми й покликане «відбілення» використання с/г земель шляхом запровадження податкового мінімуму на 1 га сільськогосподарської землі», – пояснює він.

Чайківський пояснив деталі прописаного податкового мінімуму у законопроєкті.

Тож 3131-1 пропонує:

1) збільшить земельний податок мінімум до 3%, максимум до 4% від НГО, якщо зараз цей податок становить у середньому 0,3%-1%;

2) платник земельного податку має право провести залік і зменшити суму податку, який перевищує 1% від нормативної грошової оцінки  ділянок:

  • фізична особа – на суму сплаченого (зокрема податковими агентами) податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, яка розрахована з доходів, отриманих від продажу сільськогосподарської продукції
  • фізична особа-підприємець або юридична особа, які є сільськогосподарськими товаровиробниками:

    – на суму сплаченого особою-податковим агентом податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб;

    –  на суму сплаченого єдиного податку 3-ї групи;

    – на суму сплаченого податку на прибуток підприємств.

3) оскільки платники єдиного податку 4-ї групи звільняються від сплати земельного податку за ділянки, які використовуються для ведення с/г товаровиробництва, для них також змінюються умови оподаткування за формулами:

 а) СЄП =  БС + СЗП, де:

СЄП – ставка єдиного податку

БС – ставка для відповідної категорії (типу) земель, для ріллі, сіножатей і пасовищ – 0.2,

СЗП – ставка земельного податку, встановлена органом місцевого самоврядування.

б) платники єдиного податку 4-ї групи мають право зменшити суму податку (провести залік), що перевищує 1% від нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, на суму сплаченого такими особами-податковими агентами податку на доходи фізичних осіб (орендодавців та працівників).

Якщо сума податку більша, ніж сума податку на доходи фізичних осіб, залишок суми єдиного податку сплачується до бюджету.

Іншими словами: ми підвищуємо ставку земельного податку до 3-4%, але даємо можливість її знизити аж до 1% за рахунок сплати інших податків (ПДФО від продажу с/г продукції або ПДФО орендодавців та працівників (для платників ЄП) або єдиного податку 3-ї групи, або податку на прибуток підприємства). Цей механізм, водночас, мінімально вплине на легальних сільськогосподарських товаровиробників, оскільки вони вже сплачують усі належні податки та збільшить податкове навантаження на «тіньовиків», виштовхуючи їх у легальне поле», – підсумував Іван Чайківський.

Нагадаємо, у парламенті зареєстрували ще два законопроекти на цю тему: №3131 та №3131-2. Порівняльний аналіз всіх трьох законопроектів читайте у матеріалові за посиланням. 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

21 лютого 2022
У 2021 році надходження до місцевих бюджетів зросли на 62 млрд грн і склали 352 млрд грн
Завдяки фінансовій децентралізації, у 2021 році надходження до місцевих бюджетів зросли на 62 млрд грн і склали 352 млрд грн. Про це заявив заступник...
11 грудня 2021
У держбюджеті-2022 заклали 1,5 млрд грн громадам на проведення розрахунків на час опалювального періоду
У державному бюджеті-2022 заклали майже 1,5 млрд грн на проведення розрахунків протягом опалювального періоду за енергоносії та комунальні...
8 листопада 2021
У 2021 році доходи місцевих бюджетів зросли на 50 млрд грн
У 2021 році лоходи місцевих бюджетів, у порівнянні з минулим роком, збільшилися майже на 50 млрд грн. Про це у Фейсбуці написав прем'єр-міністр...

Вибір редакції

22 лютого 2022
Галина Янченко: Шквалу земельного рейдерства в Україні у найближчі роки не очікується
Відкриття ринку землі та пожвавлення інтересу інвесторів, земельне та аграрне рейдерство, реформа доданої вартості та як Україні скористатися...
15 лютого 2022
Тимчасова комісія ВР з розслідування земельних питань – пугач для громад чи ефективний інструмент контролю?
Першого лютого 2022 року була створена Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування можливих фактів незаконного та неефективного...