Іван Чайківський народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політик
Іван Чайківський народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політик

Запровадження податкового мінімуму на 1 га сільськогосподарських земель призведе до притоку в місцеві бюджети від 19 до 69 млрд грн та до детінізації 12 млн га с/г земель. Такий прогноз озвучив у блогові на AgroPolit.com  народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політик Іван Чайківський.

Він разом із Олегом Тарасовим та Дмитром Соломчуком у березні 2020 року зареєстрували законопроєкт №3131-1«Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства», який запроваджує мінімальне податкове навантаження на землю сільськогосподарського призначення.

Податковий мінімум на 1 га сільськогосподарських земель – об’єктивна необхідність чи ні? Сьогодні на цю тему в Україні триває дискусія. Але щоб вести її правильно, потрібно розуміти бекграунд запровадження податкового мінімуму. Що ми сьогодні бачимо з обробітком сільськогосподарських земель у нашій державі? Обсяг тіньового обробітку сільськогосподарських земель в Україні становить, за різними оцінками, від 12 до 16 млн га.  Через тіньову оренду місцеві бюджети у 2019 році недоотримали у вигляді податків від 19 до 69 млрд грн… На практиці це означає провал у виконанні громадами соціальних програм, медицини, освіти, у розвитку інфраструктури сіл, а також нерівні правила гри для бізнесів на землі в кожному регіоні. Вирішити ці проблеми й покликане «відбілення» використання с/г земель шляхом запровадження податкового мінімуму на 1 га сільськогосподарської землі», – пояснює він.

Чайківський пояснив деталі прописаного податкового мінімуму у законопроєкті.

Тож 3131-1 пропонує:

1) збільшить земельний податок мінімум до 3%, максимум до 4% від НГО, якщо зараз цей податок становить у середньому 0,3%-1%;

2) платник земельного податку має право провести залік і зменшити суму податку, який перевищує 1% від нормативної грошової оцінки  ділянок:

  • фізична особа – на суму сплаченого (зокрема податковими агентами) податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, яка розрахована з доходів, отриманих від продажу сільськогосподарської продукції
  • фізична особа-підприємець або юридична особа, які є сільськогосподарськими товаровиробниками:

    – на суму сплаченого особою-податковим агентом податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб;

    –  на суму сплаченого єдиного податку 3-ї групи;

    – на суму сплаченого податку на прибуток підприємств.

3) оскільки платники єдиного податку 4-ї групи звільняються від сплати земельного податку за ділянки, які використовуються для ведення с/г товаровиробництва, для них також змінюються умови оподаткування за формулами:

 а) СЄП =  БС + СЗП, де:

СЄП – ставка єдиного податку

БС – ставка для відповідної категорії (типу) земель, для ріллі, сіножатей і пасовищ – 0.2,

СЗП – ставка земельного податку, встановлена органом місцевого самоврядування.

б) платники єдиного податку 4-ї групи мають право зменшити суму податку (провести залік), що перевищує 1% від нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, на суму сплаченого такими особами-податковими агентами податку на доходи фізичних осіб (орендодавців та працівників).

Якщо сума податку більша, ніж сума податку на доходи фізичних осіб, залишок суми єдиного податку сплачується до бюджету.

Іншими словами: ми підвищуємо ставку земельного податку до 3-4%, але даємо можливість її знизити аж до 1% за рахунок сплати інших податків (ПДФО від продажу с/г продукції або ПДФО орендодавців та працівників (для платників ЄП) або єдиного податку 3-ї групи, або податку на прибуток підприємства). Цей механізм, водночас, мінімально вплине на легальних сільськогосподарських товаровиробників, оскільки вони вже сплачують усі належні податки та збільшить податкове навантаження на «тіньовиків», виштовхуючи їх у легальне поле», – підсумував Іван Чайківський.

Нагадаємо, у парламенті зареєстрували ще два законопроекти на цю тему: №3131 та №3131-2. Порівняльний аналіз всіх трьох законопроектів читайте у матеріалові за посиланням. 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

21 лютого 2022
У 2021 році надходження до місцевих бюджетів зросли на 62 млрд грн і склали 352 млрд грн
Завдяки фінансовій децентралізації, у 2021 році надходження до місцевих бюджетів зросли на 62 млрд грн і склали 352 млрд грн. Про це заявив заступник...
11 грудня 2021
У держбюджеті-2022 заклали 1,5 млрд грн громадам на проведення розрахунків на час опалювального періоду
У державному бюджеті-2022 заклали майже 1,5 млрд грн на проведення розрахунків протягом опалювального періоду за енергоносії та комунальні...
8 листопада 2021
У 2021 році доходи місцевих бюджетів зросли на 50 млрд грн
У 2021 році лоходи місцевих бюджетів, у порівнянні з минулим роком, збільшилися майже на 50 млрд грн. Про це у Фейсбуці написав прем'єр-міністр...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...