Запровадження податкового мінімуму – шлях до детінізації 10-12 млн га с/г земель і рівних правил для бізнесу
Іван Чайківський народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політик

Податковий мінімум на 1 га сільськогосподарських земель – об’єктивна необхідність чи ні? Сьогодні на цю тему в Україні триває дискусія. Але щоб вести її правильно, потрібно розуміти бекграунд запровадження податкового мінімуму.

Що ми сьогодні бачимо з обробітком сільськогосподарських земель у нашій державі? Обсяг тіньового обробітку сільськогосподарських земель в Україні становить, за різними оцінками, від 12 до 16 млн га.  Через тіньову оренду місцеві бюджети у 2019 році недоотримали у вигляді податків від 19 до 69 млрд грн. Загальні ж втрати бюджетів усіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів від бізнесу сьогодні становлять 2200 грн з 1 га. На практиці це означає провал у виконанні громадами соціальних програм, медицини, освіти, у розвитку інфраструктури сіл, а також нерівні правила гри для бізнесів на землі в кожному регіоні. Вирішити ці проблеми й покликане «відбілення» використання с/г земель шляхом запровадження податкового мінімуму на 1 га сільськогосподарської землі.

Читати до теми: Податковий мінімум на сільськогосподарські землі: як вивести з тіні 12 млн га?
 

У жодній розвиненій країні світу немає такої практики, щоби представники бізнесу могли на власний розсуд вирішувати, платити їм податки чи ні. Є моделі, де, за умови діалогу між владою та бізнесом, узгоджено мінімальні межі податків, запроваджено пільги для якісного функціонування. Однак якщо податок передбачено – сплачувати має кожен.

Запровадження податкового мінімуму з 1 га сільськогосподарської землі в Україні допоможе вивести бізнес із тіні, а місцеві бюджети забезпечить необхідними коштами для реалізації реформ у сільській місцевості та покриття таких поточних потреб, як ремонт доріг, облаштування шкіл і садочків, пунктів надання медичної допомоги, соціальної підтримки мешканців та інфраструктури загалом. Забезпечення податками місцевих бюджетів, за умови прозорості й нагляду, це також перспектива створення програм місцевого розвитку, якими можуть бути програми сприяння розвитку бізнесу та фермерства на селі, про котрі сьогодні можна лише мріяти, залучення інвестиційних проєктів у межах малих населених пунктів.

Читайте до теми: Податки-2020: основні зміни для АПК від уряду та парламенту

Звісно, доки українські села дочекаються wow-ефекту у вигляді проєктів розвитку, слід врахувати нинішню ситуацію, коли й без того скупі бюджети в період карантину через епідемію коронавірусу та пільги для бізнесу втратили навіть ті невеликі надходження для забезпечення життя в регіонах. Є чимало випадків, коли свідомі наслідків ситуації, яка склалася, представники бізнесу вирішують самостійно, які сфери підтримувати, і надають адресну допомогу лікарням, іншим соціальним напрямам. Однак існує необхідність забезпечити бюджети на місцях тим базовим пластом, за який можна буде в майбутньому спитати представників влади та громади про реалізацію реформ. Окрім того, варто пам’ятати, що тіньовий обробіток землі шкодить чесним сільськогосподарським товаровиробникам, які перебувають конкуренції, несуть більші витрати у порівнянні з нелегалами.

Я, разом із Олегом Тарасовим та Дмитром Соломчуком, у березні 2020 року запропонував законопроєкт №3131-1 «Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства», який має поставити в умови справедливої конкуренції представників бізнесу, які працюють і дбають про громади, на території яких розташовані їхні землі, та, наскільки це можливо, сплачують податки.

Суть законопроєкту №3131-1 – запровадити мінімальне податкове навантаження на землю сільськогосподарського призначення.

Наше рішення:

1) збільшить земельний податок мінімум до 3%, максимум до 4% від НГО, якщо зараз цей податок становить у середньому 0,3%-1%;

2) платник земельного податку має право провести залік і зменшити суму податку, який перевищує 1% від нормативної грошової оцінки  ділянок:

  • фізична особа – на суму сплаченого (зокрема податковими агентами) податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, яка розрахована з доходів, отриманих від продажу сільськогосподарської продукції
  • фізична особа-підприємець або юридична особа, які є сільськогосподарськими товаровиробниками:

    – на суму сплаченого особою-податковим агентом податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб;

    –  на суму сплаченого єдиного податку 3-ї групи;

    – на суму сплаченого податку на прибуток підприємств.

3) оскільки платники єдиного податку 4-ї групи звільняються від сплати земельного податку за ділянки, які використовуються для ведення с/г товаровиробництва, для них також змінюються умови оподаткування за формулами:

 а) СЄП =  БС + СЗП, де:

  • СЄП – ставка єдиного податку
  • БС – ставка для відповідної категорії (типу) земель, для ріллі, сіножатей і пасовищ – 0.2,
  • СЗП – ставка земельного податку, встановлена органом місцевого самоврядування.

б) платники єдиного податку 4-ї групи мають право зменшити суму податку (провести залік), що перевищує 1% від нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, на суму сплаченого такими особами-податковими агентами податку на доходи фізичних осіб (орендодавців та працівників).

Якщо сума податку більша, ніж сума податку на доходи фізичних осіб, залишок суми єдиного податку сплачується до бюджету.

Іншими словами: ми підвищуємо ставку земельного податку до 3-4%, але даємо можливість її знизити аж до 1% за рахунок сплати інших податків (ПДФО від продажу с/г продукції або ПДФО орендодавців та працівників (для платників ЄП) або єдиного податку 3-ї групи, або податку на прибуток підприємства).

Читайте до теми: Все буде ПДВ — як парламент забрав у малих аграріїв 10 млрд грн і віддав багатим

Цей механізм, водночас, мінімально вплине на легальних сільськогосподарських товаровиробників, оскільки вони вже сплачують усі належні податки та збільшить податкове навантаження на «тіньовиків», виштовхуючи їх у легальне поле.

Підсумовуючи: після запровадження обов’язкового податку, максимальна ставка у гривні становитиме 3% НГО – 900 грн4% – 1200 грн. Сумарне навантаження може бути 1200-1400 грн. Для тих, хто легально працює, практично нічого не зміниться, окрім того, що зарплати та умови роботи перебуватимуть у конкурентних умовах із тими, хто досі працював у тіні. 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

9 лютого 2020
Сімейним фермерам компенсують 50 млн грн за сплачені податки
На компенсацію ЄСВ сімейним фермерським господарствам Уряд планує виділити 50 млн грн.Про це розповів міністр розвитку економіки, торгівлі та...
7 листопада 2019
Агрохолдинги сьогодні сплачують на 1 га сумарно $250 — за оренду та податки, — Рибаченко
Агрохолдинги сьогодні сплачують за 1 га землі сумарно $250 — за оренду та податки. Про це під час земельного віче...
12 липня 2017
Земельні податки сплачуються з 17,4 млн га – точка зору
В Україні податки сплачуються лише із 17,4 млн га земель, які перебувають в обробітку. Про це повідомив під час засідання аграрного комітету у...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...