В Україні почалося масове розчленування успішних об’єднаних громад головами облдержадміністрацій – заява
В Україні почалося масове розчленування успішних об’єднаних громад головами облдержадміністрацій – заява

В Україні розпочався процес «обрізання» уже діючих спроможних об’єднаних громад, що викликало спротив місцевого самоврядування та громадськості. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com говорив із відомим експертом з питань місцевого та регіонального розвитку, засновником «Школи Мерів», керуючим партнером компанії PGR Consulting Group Русланом Роховим. Саме він у штабі ще кандидата в Президенти України Володимира Зеленського працював над планом завершення децентралізації.

 

 

 

Сьогодні змінили методику формування перспективних планів та вимоги до громад, аби ті могли вважатися спроможними. Тобто, змінився сам алгоритм. Було усунуто від процесу формування перспективних планів обласні ради. Сьогодні це робить Мінрегіон з подачі ОДА. Тобто проєкт готується в робочих групах в обладміністраціях, потім останні приїжджають в Мінрегіон і захищають там свій проєкт перспективного плану. Зараз там добігає кінця цикл консультацій, після чого вони мають бути затверджені. Але в чому проблема? З одного боку, ця методика нібито прибрала політику з процесу, тобто торгівлю інтересами депутатів обласних рад. З іншого боку, ми стикнулися з тим, що дуже багато громад почали різати під лінійку. Тобто була одна, припустімо, доброзичлива, логіка, але у зв’язку з тим, що за методологією сама обладміністрація готує проєкт, логіка викривлювалась і вони почали перерізати громади, і навіть ті, що є і визнані спроможними. Кричущий випадок – це спроба відрізати кілька рад від Тростянецької ОТГ, що на Сумщині… Кілька голів громад почали піднімати галас. Голова профільного підкомітету, який займається децентралізацією, Віталій Безгін відреагував на це, мовляв, він знає про проблему. Зокрема, він відреагував на ситуацію, коли з’явилась ідея порізати громаду Тростянця, одну з чи не найуспішніших ОТГ в Україні. Якій хотіли відрізали цілий шмат сіл, але навіщо це робити, там де все працює добре?», — пояснює він.

Він каже, що такий підхід викличе однозначну негативну реакцію на місцях.

Якби йшлося про ті громади, які не створили ОТГ, то можна було б вести дискусію про доцільність такого. Але йдеться про те, що уже утворені спроможні громади беруть і ріжуть. Це масова проблема, яку почали створювати обласні державні адміністрації, і це буде друга лінія серйозного конфлікту після змін до Конституції, між органами державної влади та органами місцевого самоврядування», — прогнозує експерт.

За словами Руслана Рохова, є кілька причин цього.

Перший мотив, чому нарізають громади по-новій лінійці – це політичний контекст.

Якщо, наприклад, якась політична сила в такій громаді не може виграти, то їй донарізають територію іншої громади, щоб отримати переможну конфігурацію. Так було раніше з округами для мажоритарників на парламентських виборах», пояснює експерт.

Другий мотив – це земельна реформа.

«Вона логічна, раціональна, але, як на мене, дуже цинічна. Її суть: земельні лобісти домовляються з обласними державними адміністраціями, аби так нарізати сільські громади, щоб вони могли використати дозволену квоту за максимальною кількістю земельного банку в одній громаді. Умовно кажучи, якщо їхній земельний банк в чинній громаді перевищує цю цифру, то їх ріжуть, аби дозволений ліміт на право власності на землю в одних руках після відкриття ринку землі не був перевищений. Щоб один земельний шмат, який нині обробляється, міг бути безперешкодно викупленим. Тож вже зараз можна говорити, що облдержадміністрації зловживають тим, що вони головні в процесі підготовки перспективних планів. Вони часто ідуть на повідку якщо не земельних лобістів, перекроюючи громади на догоду своїм економічним інтересам, то політичних сірих кардиналів», — пояснює він.

Більше читайте за посиланням.

Нагадаємо, уряд зареєстрував новий законопроект щодо адміністративної реформи та децентралізації. Його аналіз — за посиланням.

Читайте до теми: Новий адміністративно-територіальний устрій – чого очікувати українцям в наступному році

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

14 квітня 2020
Зміни до Конституції в питанні адмінтерустрою та децентралізації. Спроба четверта
Парламентарі вчетверте готують законопроект із пропозиціями про зміну до Конституції України в питанні децентралізації. Попередні три версії...
27 березня 2020
Податкові пільги для аграрного бізнесу в час карантину проти коронавірусу позбавлять місцеві бюджети більше 15 млрд грн
Внаслідок запровадженння податкових пільг для бізнесу місцеві бюджети втратять 15,6 млрд грн. Про це повідомив народний депутат України Зіновій...
25 лютого 2020
Законопроект про зміни адмінтерустрою буде подано до парламенту після голосування щодо ринку землі
Законопроект про зміни адміністративно-територіального устрою буде розлянуто у парламенті після завершення обговорення та голосування законопроекту №...

Вибір редакції

17 вересня 2020
Приречені на сМЕРТь: у міністерстві пояснили, як аграріям компенсуватимуть збитки
Декілька років поспіль українські аграрії страждають від несприятливих погодних умов і наслідків зміни клімату. Особливо дістається фермерам півдня...
14 вересня 2020
Розвиток українсько-китайської співпраці: загрози й можливості
Якщо проаналізувати стан українсько-китайського співробітництва у 2014-2019 рр., помітно, що політичний діалог із КНР уже не такий динамічний,...
11 вересня 2020
Поради уряду: як вирішити проблему посухи – агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія
Ще навесні 2020 року у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України анонсували надання грошової компенсації...