Ольга Шевченко: Зараз ми очікуємо визнання від ЄС зонування в Україні
Ольга Шевченко, в. о. голови Держпродспоживслужби

Успішні торговельні відносини між Україною та іншими державами залежать не тільки від наявності тієї чи іншої продукції та попиту на неї з боку зацікавлених сторін. Багато питань лежить у площині лобіювання інтересів різних галузей і вирішення проблем безпеки харчових продуктів. Детальніше про це AgroPolit.com розпитав т. в. о. голови Держпродспоживслужби Ольгу Шевченко.

AgroPolit.com: Чи готова сьогодні Україна до викликів, пов'язаних з епідеміологічними загрозами, наприклад, коли йдеться про торговельні контакти з Китаєм?

Ольга Шевченко: Попри стандартні карантинні заходи, інших ускладнень не очікується. Наскільки нам відомо, сам вірус не настільки стійкий, щоб існувати без носія. Він передається повітряно-крапельним шляхом і не живе довго на поверхні, тож діяти варто відповідно до рекомендацій лікарів. Зважаючи на той факт, що Китай тимчасово ввів карантин і призупинив сполучення з іншими країнами, ризик від контакту з інфікованими людьми суттєво знизився.

Україна повинна забезпечити рутинні заходи перестороги та залучити навчений персонал, а пересічним громадянам варто виконувати стандартні рекомендації: мити руки, уникати скупчення людей, носити індивідуальні засоби захисту.

Читати до теми: В Україні пропонують відновити діяльність санітарно-епідеміологічної служби

AgroPolit.com: Як прокоментуєте нинішню ситуацію в Україні з протидією та запобіганням захворюванню тварин на АЧС?

Ольга Шевченко: Взагалі, якщо говорити про африканську чуму свиней (АЧС), тема досі залишається проблемною не тільки для європейського регіону, а й для інших країн. Понад 20 країн світу страждають від АЧС, а якщо порівнювати із ситуацією дворічної давнини – хвороба поширилася.

У 2019 році, за даними європейської системи нотифікації про захворювання, в країнах ЄС було зафіксовано 8262 випадки захворювання тварин на АЧС. Серед них домашніх свиней – 1866 і диких – 6396.

У нас відзначається динаміка зменшення випадків захворювання на АЧС

AgroPolit.com: В яких сусідніх країнах Євросоюзу найбільше випадків захворювання на АЧС і який стан справ щодо цього питання в Україні?

Ольга Шевченко: Найбільше випадків АЧС зафіксовано в Польщі – 2516 (48 – домашні тварини, 2468 – дикі). На другому місці Румунія – 2407 випадків (1724 – домашні, 683 – дикі). На третьому місці Угорщина – 1598 (усі випадки хвороби зафіксовано у диких тварин). У Литві зафіксовано 483 випадки АЧС (19 – свійські, 464 – дикі). Бельгія – 482 випадки (усі дикі). Латвія – 370 випадків (1 свійська тварина, інші – дикі). Болгарія – 209 (44 – свійські, 165 – дикі). Естонія – 80 зафіксованих випадків (усі – дикі).

Ми моніторимо ситуацію, аналізуємо статистику, проводимо регулярн зустрічі з представниками європейських країн, адже ця проблема – спільна. Ми працюємо в робочих групах, збираємося приблизно раз на два місяці. Спостерігаємо динаміку поширення хвороби по Європі.

Якщо говорити про Україну, в нас відзначається динаміка зменшення випадків захворювання на АЧС. У 2019 році на території 18 областей було виявлено 53 випадки захворювання на африканську чуму свиней (35 випадків – серед домашніх тварин, 11 – у дикій фауні та 7 – інфіковані об’єкти), що на 92 випадки менше порівняно з 2018 роком.

Загалом під час проведення заходів із ліквідації АЧС протягом 2019 року в епізотичних осередках вилучено та знищено 118,4 тис. голів домашніх свиней, зокрема:

  • приватний сектор – 900 голів свиней;
  • спеціалізовані господарства – 117,5 тис. голів (102,2 тис. голів у ТзОВ «Галичина-Захід» (Львівська область).

Сьогодні також фіксуються випадки АЧС. Із початку 2020 року було зафіксовано 5 випадків АЧС (1 – домашні, 3 – дикі, 1 – інфіковані об’єкти) в т.ч.:

17.01.2020 р. Чернігівська область – 2 випадки з дикими кабанами (Чернігівський, Козелецький райони. Мисливські угіддя ТОВ «Лисяча нора» поблизу с. Самойлівка);

17.01.2020 р. Рівненська область – 1 випадок з домашньою свинею (було виявлено труп інфікованої тварини на стихійному сміттєзвалищі поблизу с. Хотинь);

24.01.2020 р. Чернігівська область – 1 випадок із диким кабаном (Козелецький район, мисливські угіддя ТОВ «Рись», урочище «Мохи», поблизу с. Лошакова Гута);

15.02.2020 р. Вінницька область – 1 випадок з домашньою свинею (Немирівський район, с. Коровайна, ТОВ «Агро-Астра»);

18.02.2020 р. Волинська область – 1 випадок з диким кабаном (Ковельський район, мисливські угіддя СЛАТ «Тур», урочище «Мочила», поблизу с. Гончий Брід).

Читати до теми: ТОП-5 тез голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи про систему контролю в Україні

AgroPolit.com: Як змінилася динаміка поширення АЧС в Україні у порівнянні з 2018 роком?

Ольга Шевченко: У результаті проведених заходів станом на 20.01.2020 р. в Україні було оздоровлено близько 50 неблагополучних населених пунктів, виявлених у 2019 році. Щоправда, випадки ще зустрічаються, переважно через дику фауну, адже, знаєте, як кажуть – хвороба кордонів не поважає. Тобто наша ветеринарна служба вживає усіх необхідних заходів, але є питання щодо переміщення тварин, контакти з дикими тваринами – це ті моменти, які важко передбачити. Але ми все одно працюємо і з лісовими агентствами, і з мисливцями, для того щоб здійснювати контроль та упередження хвороб (виявлення й інформування про туші мертвих тварин тощо).

Варто зауважити, що вакцини від АЧС нема. Є певні напрацювання, але ми не надто на них розраховуємо, адже коли вакцина буде створена – невідомо, а нам уже зараз потрібно вживати заходів. Тож, якби існувало універсальне вирішення цієї проблеми, повірте, воно вже давно було б задіяне. Той факт, що спалахи й поширення АЧС відбуваються в одних і тих самих областях, пояснюється рециркуляцією вірусу в дикій фауні та контактах зі свійськими тваринами.

Але, знову ж таки, якщо динаміка йде на спад – це означає, що заходи дієві, вони працюють. Хоча це не відміняє потреби у взаємодії з людьми, в роботі з інформаційним забезпеченням тощо.

Дуже важливим питанням є момент із компенсацією за знищених тварин. Якщо люди впевнені, що компенсація обов’язково буде, що вони фінансово захищені, вони обов’язково поінформують офіційні органи про хворобу тварини. Якщо вони сумніватимуться, що держава швидко компенсує збитки, тут може негативно зіграти людський фактор.

Читати до теми: ЄС зняв ембарго на поставки української курятини

AgroPolit.com: І як нині справи з відшкодуванням збитків, пов’язаних із АЧС?

Ольга Шевченко: Станом на сьогодні питання з відшкодуванням фермерам (фізичним особам) врегульоване. Ми проводили моніторинг і з’ясували, що процес повернення коштів може зайняти два місяці (максимум). Що стосується безпосередньо суб’єктів господарювання (наприклад, великих свинокомплексів), тут питання потребує втручання з боку уряду, адже для компенсації мають бути задіяні великі кошти, а в Держпродспоживслужбі такі суми не передбачені.

У нас були домовленості, що ми визнаємо зонування ЄС, а вони визнають зонування України

AgroPolit.com: Як має працювати система зонування під час спалахів пташиного грипу та яких результатів ми можемо очікувати найближчим часом?

Ольга Шевченко: Останній спалах грипу птиці до 2020 року був зареєстрований у 2017 році. Крім того всі заходи по спалаху грипу птиці до 2020 року завершені, раніше неодноразово проходили переговори з представниками ЄС, вони оцінювали нашу систему контролю, ми оцінювали їхню (на рік проводилося по 2-3 аудити, які Україна успішно проходила). Ми довго боролися. Було зроблено колосальну роботу, вкладено багато людських сил. Було залучено чимало фінансових інструментів з боку бізнесу, щоб досягти належного рівня, відповідно до стандартів ЄС. Адже ці стандарти досить суворі й не всі експортери можуть їх виконати. Тому ті експортери, які мають право експорту до ЄС, періодично проходять ці аудити, оцінки, інспекції, і вони були свого часу розчаровані рішенням Європейського Союзу про закриття ринку Україні.

У нас були домовленості, що ми визнаємо зонування ЄС, а вони визнають зонування України. Адже та кількість позитивних аудитів, які пройшла Україна, не залишали сумнівів щодо позитивної відповіді. Але ЄС ввів заборону на ввезення низки товарів з України, офіційних причин як таких не було. Можливо причиною закритих ринків (на їхній погляд) була відсутність впевненості, що ми виконуємо взяті на себе зобов’язання. Хоча буквально декілька днів тому ми отримали результати, що останній аудит було успішно пройдено. Ця інформація є у відкритому доступі на сайті Європейської комісії, що ми успішно пройшли аудит із грипу птиці у 2018 році, підтверджено, що система попередження діє еквівалентно до ЄС.

Тож із нашої точки зору, як компетентного органу, ми впевнені, що всі наші заходи є дієвими та успішними, адже за цей час був усього один спалах і станом на сьогодні всі заходи на місці спалаху завершені. Зараз почався 3-місячний період нагляду (згідно з міжнародними рекомендаціями), якщо протягом цього часу не буде жодного спалаху хвороби, то нотифікуємо у міжнародному епізотичному бюро, що Україна вільна від цієї хвороби.

Тобто ми, як компетентний і транспарентний орган, який веде постійну комунікацію з ЄС, доклали максимальних зусиль, щоб надати відповідну інформацію та матеріали й усе, що вони просили.

Тож зараз ми очікуємо на публікацію рішення, адже попередньо була визнана лише регіоналізація – заборона по регіонах. Було закрито три регіони, де у 2016-2017 році зафіксували спалахи грипу птиці. Зараз ми очікуємо визнання саме на зонування, адже зонування – це набагато менша територія, де проводилися карантинні заходи. Наше законодавство відповідає європейському – це надважливо, коли йдеться про встановлення еквівалентності. Інакше ми не змогли б експортувати продукцію до ЄС.

Про наслідк введення зонування

AgroPolit.com: Розкажіть, будь ласка, детальніше про позитивні наслідки від введення зонування?

Ольга Шевченко: Узагалі встановлення зонування передбачене національною інструкцією для боротьби з кожною окремою хворобою. В даному випадку – грип птиці. Це документ, який повністю адаптований до регламенту ЄС, а також відповідає міжнародним рекомендаціям.

З точки зору ефективності, система працює і це дуже добре, адже, якщо згадати наш попередній досвід, відмежуватися чи захиститися від хвороби на 100% не вийде. Варто зауважити, що це стосується не лише АЧС чи грипу птиці. Коли помічають нетипову поведінку тварин або виявляють тушу мертвої тварини, потрібно обов’язково повідомити про це ветеринара. Далі вмикається механізм, дії якого чітко передбачені спеціальними інструкціями та процедурами. Хоча зазвичай ми працюємо на випередження, адже моніторимо ситуацію не лише всередині країні, а й стан справ за кордоном. У нас є чимало електронних систем за допомогою яких стежимо, де і що виявляють. Якщо з’являється інформація про спалах захворювання у наших сусідів, ми проводимо інформаційну компанію за допомогою буклетів та інформації, розміщеної у себе на сайті, а також на сайтах наших територіальних органів.

AgroPolit.com: А як покроково відбувається процедура зонування?

Ольга Шевченко: Взагалі, якщо є підозра на будь-який спалах хвороби, передусім відповідна інформація надходить до місцевих державних органів: у нас діє вертикальна система, тому у випадку підозри на захворювання, особливо, коли це інфекційна хвороба, ми дуже швидко про це дізнаємося, адже оперативно працюють локальний рівень, обласний рівень і центральний рівень комунікації. А коли мова заходить про грип птиці, то тут є ще й покроковий і погодинний порядок дій. Наприклад, якщо з’являється підозра на виявлення хвороби, інспектор має протягом 72 годин ввести обмеження на сертифікацію до того як підтвердити чи спростувати її наявність. Відбирають зразки птиці й надсилаються до лабораторії. Якщо лабораторія після дослідження зразків підтверджує наявність хвороби, скликається місцева державна надзвичайна протиепізотична комісія, яка складається з ветеринарних фахівців, поліції, адміністрації та інших органів, які залучені до процесу прийняття рішень на місцевому рівні.

Вони вносять пропозиції (відповідно до інструкції) про впровадження зоних спостереження та зони захисту. Вони визначають, які населені пункти та господарства потрапляють у різні зони (варто зауважити, що в різних зонах проводяться різні заходи). Наприклад, в одних господарствах буде повне вибиття птиці, а в інших допускається переробка. Проводиться моніторинг, якщо вірусу немає, то вживаються заходи попередження переміщення продукції з цієї зони. Обов’язково забороняється сертифікація з цієї зони у будь-які інші місця до моменту усунення загрози (не зважаючи на те, є в цій зоні експортери чи нема).

Читати до теми: В Україні пропонують ввести систему зонування при спалахах пташиного грипу

Це рішення фіксується Державною надзвичайною протиепізотичною комісією (ДНПК) і воно обов’язкове до виконання.

Про ЗВТ з ЄС

AgroPolit.com: Чи готова Україна до переговорів із ЄС про модернізацію умов нашої двосторонньої торгівлі? Чи розширимо ми обсяг і перелік квот найближчим часом та від чого це залежить?

Ольга Шевченко: Якщо є виробники, котрі мають бажання експортувати власну продукцію (незалежно від того, квотована продукція чи ні) ми в будь-якому разі комунікуємо з компетентними органами інших країн. Розумієте, сферасанітарно та фітосанітарних заходів досить вузька але її часто використовують як нетарифний бар’єр (квота – це тарифний бар’єр, сферасанітарні та фітосанітарні заходи – нетарифний). Також варто пам’ятати, що будь-яка країна має право ввести обмеження чи заборони на ввезення продуктів або створити додаткові вимоги для його ввезення. Так само може зробити й Україна. У випадку винекнення загрози життю або здоров’ю людей, тварин та рослин (інформація розміщена у нас на сайті).

З цим регулярно доводиться зіштовхуватися експортерам і нам, як державі та міністерству, під час переговорних процесів. Варто пам’ятати, що хтось може виставляти досить адекватні вимоги, але можуть вимагати додаткові дослідження – і це все лягає на плечі бізнесу. Це додаткове навантаження, додаткові кошти.

Читати до теми: Євроінтеграція – загальмувати чи прискорити: вплив на аграрний ринок подальшого торговельного зближення з ЄС

Також варто зауважити, що експорт продукції тваринного походження може бути можливий виключно під гарантії держави. Це означає робочу систему, яка гарантує громадянам іншої держави, що вони будуть споживати безпечну їжу. Тому вся ця система завжди перебувала під щільним наглядом, до неї завжди прикуто багато уваги, а будь-які процеси протікають не надто швидко. Але за останні 5 років ми дуже просунулися в цьому процесі, експортуючи продукцію на всі континенти світу (наших товарів сільського господарства хіба що в Антарктиді немає). Насамперед, цим можна завдячити швидкій зміні всередині самого бізнесу, який навчився пристосовуватися до нових ринків дуже швидко.

Дуже багато скарг надходить щодо маркування продукціїї

AgroPolit.com: Як вплинуло прийняття закону №2639-VIII про відповідність назв, контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти на споживачів і бізнес?

Ольга Шевченко: Основна ідея цього закону – інформування споживача: він має знати, що він споживає та що це за продукція. Він повинен мати право вибору. До речі, найчастіше спливає обговорення наслідків цього закону для споживачів – це запобігання фальсифікаціям і введенню споживачів в оману.

Якщо розглядати вплив на бізнес, то відштовхуватися варто від того, що бізнес має дотримуватися законів. І це не був новий для них закон. Створення цього закону – одна з вимог ЄС. Він прописує чіткі правила маркування продукту. На упаковці має бути інформація, яка чітко дає розуміння про склад продукту, звідки вона походить, хто виробник – це дуже важливо, адже якщо брати маркування в частині боротьби з фальсифікатом, то інколи трапляється таке: після дослідження продукції виявляється, що продукт не відповідає тій інформації, яка вказана на етикетці, а далі з’ясовується, що виробника просто не існує за вказаною адресою або він призупинив свою діяльність.

Дивитися інфографіфку до теми: Закон України №2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»: що зміниться?

Тут питання до того, що добросовісні виробники і так дотримувалися вимог із маркування. Підсилюється питання відповідальності. Якщо відбулося введення в оману в частині маркування, то на порушника чекає відповідне стягнення, передбачене законом, але якщо це відбулося з продуктом, який несе ризик для людського здоров’я, там вмикаються абсолютно інші механізми відповідальності для операторів ринку

Загалом я веду до того, що бізнес і так мав інформувати споживача, просто цей закон, по суті, врегульовує основні правила гри: що та де регламентується, яка відповідальність і які повноваження мають різні органи. Виробник має зрозуміти, що він постійно має виробляти якісну й безпечну продукцію і це моніториться.

AgroPolit.com: Це якось ускладнило роботу компаній, наприклад, в частині ліцензування?

Ольга Шевченко: Насправді це не питання ліцензування. Компанія, яка проходить державну реєстрацію чи розпочинає виробництво продукції, у будь-якому випадку розробляє упаковку й етикетки. Фактично, це приведення у відповідність етикеток.

AgroPolit.com: То який ефект відчувається після прийняття цього закону?

Ольга Шевченко: Є скарги. Не від бізнесу. В основному, споживчі скарги. Я вам скажу, що дуже багато скарг надходить щодо маркування, перевірок. Виходять на перевірки, дивляться, чи виробники справді дотримуються вимог до маркування. Один із варіантів, які я вам назвала – порушення інформації про склад продукту. Наприклад, якщо на упаковці вказано, що там має бути масло, але замість масла там щось зовсім інше.

Для того, щоб проаналізувати ефективність закону, мусить минути трохи більше часу, адже закон набув чинності лише у серпні 2019 року. Тож, по-перше, має бути проведено певний моніторинг, а для цього також потрібно, щоб минув час. Зараз ми бачимо +\- на які товари надходять скарги, на що звертає увагу інспектор тощо.

AgroPolit.com: А як ви прокоментуєте дію ще одного закону – №2496-VIII про органічну продукцію? Чи досягнули тієї мети, яку ставили законодавці?

Ольга Шевченко: Мета держави полягає в тому, щоб в Україні розвивався ринок органічної продукції. Якщо говорити в цілому щодо закону про органіку, його ухвалено, але для того, щоби він повноцінно запрацював, потрібно прийняти низку підзаконних актів, чим зараз активно займається міністерство. Це акти, які безпосередньо регламентуватимуть правила перевірок для компетентних органів, реєстри організацій, які сертифікують органічну продукцію. Це ж не просто – захотів і намалював собі лейбл «органік». Ні. Це будуть певні процедури з уповноваження і ведення реєстрів сертифікаційних органів (іноземних та українських). Ми зараз активно залучені до підготовки процедури, оскільки у Держпродспоживслужби з’являться нові функції, як у органа контролю. Потрібно буде проводити навчання інспекторів, адже це буде для них нова сфера.

Тож про ефект від законопроекту звітуватимемо трохи згодом, коли можна буде з’ясувати, чи стало більше органічної продукції, чи стали люди більше довіряти знаку «органік».

Читати до теми: Закон України №2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»: що зміниться?

Якщо говорити про ту частину, яка стосується більше формування політики, то це, звісно, процедура тривала. Але зараз усі підзаконні акти вже розроблено, вони проходять затвердження внутрішнє. Я думаю, що визначити якісь орієнтири (це займе місяь-два чи більше) досить складно, адже це внутрішньодержавне погодження, а до процесу залучено чимало міністерств та інших органів.

Маю надію, що тими темпами, якими зараз приймаються закони, процедуру буде пройдено набагато швидше, аніж це робилося раніше. Після цього має минути ще певний імплементаційний період.

AgroPolit.com: На якому етапі сьогодні перебуває впровадження системи НАССР для операторів ринку?

Ольга Шевченко: Станом на сьогодні усі виробники зобов’язані дотримуватися закону про безпечність та якість харчових продуктів, відповідно до якого зазначено: має бути система, яка базується на принципах НАССР. Ми намагалися максимально донести цю інформацію до бізнесу, допомогали: проводилася роз’яснювальна робота, навчання (було запущено цілий курс для людей, котрі хотіли в цьому розібратися, для майбутніх керівників – як впроваджувати НАССР). Він і зараз доступний на громадському проєкті масових відкритих онлайн-курсів Prometheus.

Читати до теми: 20 вересня в Україні стали чинними вимоги НАССР у ресторанах і кафе

Ми організували максимальний доступ для користувачів, які шукали інформацію про впровадження НАССР – це й інформаційні компанії, і навчальні курси (онлайн та «живі» навчання), були розроблені методичні рекомендації (вони опубліковані у нас на сайті), як впроваджувати, які принципи наявні. Ми пішли шляхом максимального роз’яснення, адже не завжди люди можуть прочитати закон і відразу збагнути, про що він.

Нині є процедури проведення планових заходів (а також перевірки щодо дотримання принципів НАССР). Виявляються невідповідності, адже система ніколи не буде на 100% повноцінною, таке трапляється. Якщо ж знаходять якісь критичні невідповідності, то це може навіть призвести до призупинення роботи потужностей.

AgroPolit.com: Як вважаєте, з чим пов’язане виникнення найбільшої кількісті порушень?

Ольга Шевченко: Найчастіше це пов’язано із небажанням змінювати звичні умови роботи. Звісно, що має свій вплив на ситуацію й економічна складова – це ж повинні бути вкладені кошти в технологічний розвиток, а також у розвиток людських ресурсів. Насправді це комплексне питання, адже не можна сказати, що виникають такі ситуації винятково через брак коштів. У підприємців не завжди присутнє розуміння, навіщо їм це потрібно. Якщо маєш розуміння, де у тебе на виробництві можуть бути проблемні питання, то можна самотужки їх вирішити і таким чином мінімізувати подальші витрати.

Хоча є моменти, коли на виробництві присутній технолог, який відповідає за НАССР, але є ще й керівник, який рахує кошти – і він не завжди усвідомлює проблему.

Слід зауважити, що Держпродспоживслужба та її територіальні органи проводять постійну роз’яснювальну та практичну роботу з операторами ринку в частині впровадження та забезпечення дієвості НАССР.

Щорічний план на 2020 рік передбачає перевірку 28 тис. 122 суб’єктів господарювання (+5600 суб’єктів господарювання у порівнянні з 2019 роком)

AgroPolit.com: Скільки у 2019 році було проведено перевірок та якими виявилися результати?

Ольга Шевченко: Відповідно до щорічного плану на 2019 рік, перевірено 22 522 суб’єкти господарювання, зокрема у формі інспектування проведено 26 616 перевірок, у формі аудиту системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках – 4 327 перевірок.

За результатами виявлених під час проведених планових аудитів складено 1 тис. 344 приписи. Одного оператора ринку, відповідно до пункту 4 частини першої статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров‘я та благополуччя тварин», притягнуто до адміністративної відповідальності на суму 125 190 грн.

Читати до теми: У 2020 році перевірять близько 1 тис. агропідприємств

Низький показник притягнення операторів ринку до адміністративної відповідальності обумовлений зокрема застосуванням вимоги частини другої вищезазначеної статті закону, якою визначено, що у разі вчинення оператором ринку будь-якого з правопорушень, передбачених пунктами 2-4, 6, 8, 9, 11, 12 частини першої цієї статті, вперше протягом останніх трьох років, що передують вчиненню такого правопорушення, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) видає оператору ринку припис щодо усунення порушень цього закону, законодавства про харчові продукти та корми без оформлення відповідного протоколу.

AgroPolit.com: А скільки перевірок заплановано провести у 2020 році?

Ольга Шевченко: Державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин у 2020 році буде здійснюватися відповідно до наказу Держпродспоживслужби від 26 листопада 2019 року № 1150 «Про затвердження щорічного плану державного контролю Держпродспоживслужби у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини», який оприлюднено на офіційному сайті Держпродспоживслужби в розділі «Діяльність» «Підрозділ – Планування діяльності» за посиланням: http://www.consumer. gov.ua.

Щорічний план на 2020 рік передбачає перевірку 28 тис. 122 суб’єктів господарювання (+5600 суб’єктів господарювання у порівнянні з 2019 роком), у формі аудиту системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках – 4 тис. 760 перевірок (+433 аудити).

Питання економічного впливу на потужності, в разі припинення прийому молока від селян, так гостро не стоїть

AgroPolit.com: З 1 січня 2020 року почали діяти нові стандарти якості домашнього молока. Чи зможуть селяни й надалі здавати молоко зі своїх домогосподарств?

Ольга Шевченко: Люди знову виявилися неготовими, так? Варто відразу зауважити, що це не окрема забаганка українських держслужбовців. Введення цих стандартів – вимога європейського законодавства. Ми взяли на себе зобов’язання про наближення законодавства до стандартів ЄС. До речі, у них немає такої кількості категорій і різниці у молоці, як у нас. Тобто є категорія й вимоги до безпечності. І там не надто важливо, хто і куди здає молоко (фермерське чи кооперативне). У нас же сьогодні постає питання, що люди банально не готові до впровадження мінімальних гігієнічних вимог, необхідних для дотримання показників по мікробіології. Чи вони будуть готові це робити не для власного споживання, а для бізнесу – питання неоднозначне.

Скажу відверто, зараз це питання врегульовується. Розглядається дуже багато звернень, які надходять до міністерства. Варто нагадати, що Держпродспоживслужба – орган, який реалізує політику, ми її не формуємо і якщо приймається рішення про впровадження стандартів, ми маємо перевіряти дотримання.

У частині ж вимог до молока другого ґатунку національний нормативний документ ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі» скасований із 1 січня 2020 року. Але з цієї дати буде встановлено дворічний перехідний період, протягом якого молоко 2-го ґатунку прийматимуть, але виключно для технічних цілей (корми для тварин, казеїн тощо).

Я хочу звернути увагу на той факт, що нині на молокопереробних підприємствах немає офіційних лікарів, а перевірки продукції відбуваються в межах планових або позапланових перевірок. Якщо виявляються невідповідності, тоді перевіряються постачальники. А от постачальники вже мають відповідати встановленим вимогам, та давайте не забувати про те, якщо йдеться про великі молокопереробні підприємства, у них є чітко визначені постачальники (або власна сировина). Тобто вони працюють із визначеними фермами і тільки з ними.

Тому питання економічного впливу на потужності, в разі припинення прийому молока від селян, так гостро не стоїть. Ми більше говоримо про системність підходу. Вони й так залишаться на своїх фермах, котрі мали відповідати вимогам. Це такий елемент контролю. Законодавства слід дотримуватися. Якщо воно прописано, ми, відповідно, маємо це перевіряти. Що ми будемо виявляти під час цих перевірок – це вже інше питання, хоча відповідальність визначена законодавством.

Читати до теми: Названо регіони, у яких найбільше фальсифікують продукти, – дослідження

Тут має бути баланс між інформацією та законодавством. Коли приймається законопроект, перед цим проводять оцінку можливого економічного впливу. Тож у даному випадку, я впевнена, що така оцінка теж була проведена, але ніхто не знімає зобов’язання, що у людей має змінитися мислення, підходи й розуміння того, що ми повинні мати належну систему контролю в країні.

Адже ніхто не каже, що ми втілюємо ці програми через те, що просто бездумно «йдемо в ЄС». Якщо виникатимуть проблеми, то держава буде звертати на це увагу. Щоби щось запрацювало, потрібно запустити цю систему, адже якщо відкласти запуск на 5-10 років, проблем це не вирішить, а лише призведе до появи нових. Наприклад, у нас був контроль фальсифікату, але бізнес і громадськість акцентували, що цього не достатньо. Тому для того, щоб вирішити проблему, її спочатку необхідно ідентифікувати.

Для нас найкритичнішим питанням, як для органу, котрий реалізує політику, є прийняття змін до закону про ветеринарну медицину

AgroPolit.com: Які законодавчі ініціативи сьогодні насамперед лобіює Держпродспоживслужба?

Ольга Шевченко: Сьогодні для нас найкритичнішим питанням, як для органу, котрий реалізує політику, є прийняття змін до закону про ветеринарну медицину. Цьому закону досить багато років. Станом на сьогодні там є нормативи, які не врегульовано. Зараз уже є розроблений разом з експертами законпроєкт, він перебуває на обговоренні. Для нас цей законопроєкт важливий з точки зору врегулювання механізмів контролю, зокрема за хворобами тварин, і введенням певних нових понять, які були відсутні в законодавстві. Є низка напрацьованих нормативних актів за останні роки, але там присутня невідповідність термінології, списку хвороб, які постійно змінюються. Цим законопроєктом також передбачено врегулювання питання залучення приватної практики і делегування повноважень служби на контрактній основі. Він передбачає залучення приватних ветеринарів тоді, коли це необхідно, щоб не утримувати в інший час роздутий штат.

Читати до теми: Оновлений законопроект про ветеринарну медицину сприятиме розвитку тваринництва

Такж цим законопроєктом вводиться чимало нових понять:і посилення контролю під час імпорту, водяться точкові зміни при переміщенні тварин (їхнє перевезення має повністю простежуватися від народження до переміщення між господарствами та до пункту забою).

Сьогодні основне завдання держави полягає у створенні системи адекватного нормативного регулювання. І за останні 5 років це питання активно просувається. Держава створює для бізнесу умови, коли останній може нормально розвиватися (зменшуючи кількість перевірок), та водночас на бізнес покладається відповідальність за виготовлення якісної і безпечної продукції.

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

25 лютого 2020
У Держпродспоживслужбі спростували інформацію про заборону експорту курятини до Китаю
Інформація про намір КНР заборонити поставки м'яса птиці з України не відповідає дійсності. Про це повідомили у Держпродспоживслужбі, передає УНН. ...
12 лютого 2020
Україна і ЄС можуть наступного року схвалити оновлену угоду про ЗВТ, — єврокомісар Варге
Єврокомісар Олівер Варгеї вважає, що підготовчу роботу щодо подальшого перегляду Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС можна завершити...
9 вересня 2019
В Україні пропонують спростити проходження митних процедур до ЗВТ з ЄС для виробників харчових продуктів
Україні слід працювати над спрощенням проходження митних процедур для виробників харчової продукції в умовах зони вільної торгівлі (ЗВТ) з...

Вибір редакції

7 липня 2020
Як відредагувати земельну реформу в Україні, скориставшись досвідом країн ЄС та США
Вже з 1 липня 2021 року в Україні запрацює ринок сільськогосподарської землі для фізичних осіб, а з 1 січня 2023 року — для юридичних (лише...
6 липня 2020
Реформа районних рад — законопроєкт №3485: парламент, президент і уряд створюють районних феодалів
Експерт з політики та місцевого самоврядування Олександр Солонтай розповідає про наслідки прийняття парламентом законопроєкту №3485: феодалізація...
2 липня 2020
Чим закінчиться відставка Смолія з посади голови НБУ: інфляція, дефолт чи завищений курс долара
Вчора, 1 липня, голова Національного банку України Яків Смолій написав і подав президентові України заяву про звільнення у зв’язку з відставкою...