Іван Чайківський: Я – єдиний «агент» Аграрної партії в парламенті
Іван Чайківський, депутат Верховної Ради, секретар аграрного комітету

Секретар аграрного комітету Іван Чайківський – один із небагатьох депутатів Верховної Ради, який не входить до однопартійної більшості зі «Слуги народу». Однак він обіймає посаду секретаря аграрного комітету – другу «за вагою» посаду, після очільника комітету Миколи Сольського. Як депутат-самовисуванець опинився на цій посаді, як йому працюється на ниві державотворення, а також про те, що чекає аграріїв, ми розпитали в ексклюзивному інтерв’ю самого Івана Чайківського

AgroPolit.com: Чому ви, успішний бізнесмен, прийшли в політику?

Іван Чайківський: Щоб змінити правила, які не влаштовують сьогодні мене та переважну частину суспільства. Це головний чинник. За період роботи в бізнесі в цілому й у сільському господарстві зокрема, ми стикалися з низкою труднощів, пов’язаних із нашим законодавством. Наприклад, багато норм залишилося ще з часів Радянського Союзу і вони абсолютно не пристосовані до сьогодення. Норми 1960-1970-х років вже давно застаріли, їх потрібно змінювати. Це одна з причин мого приходу до парламенту.

Читайте до теми: Новий адміністративно-територіальний устрій – чого очікувати українцям у наступному році

AgroPolit.com: А ви з самого початку розраховували на участь в аграрному комітеті, коли йшли на вибори?

Іван Чайківський: Думаю, це природно, що я потрапив до аграрного комітету, адже я – аграрій. Я найкраще знаю цю ділянку роботи, я – практик, котрий створив підприємство з нуля: від 850 га і до 40 тис. га, які воно обробляє на даний час. Тож всі нюанси я знаю не просто в теорії, я пройшов їх на практиці і розумію, з якими труднощами стикаються наші фермери та агровиробники.

AgroPolit.com: Ми пам’ятаємо вас за участю в діяльності Аграрної партії України (АПУ), і ви нині єдиний представник цієї політичної сили у Верховній Раді. Чому ви пішли на вибори самовисуванцем, а не під стягами «Слуги народу» чи іншої перспективної на той час політсили?

Іван Чайківський: Так, я – член Аграрної партії, заступник голови АПУ, голова Тернопільської обласної організації. Мене обрали люди, партійці, тернопільські аграрії, тож я не збираюся зрікатися своєї посади без їхньої згоди чи вимоги. Крім того, щоби це зробити, потрібно, як мінімум, написати заяву, щоб її розглянули на з’їзді. Але перед тим потрібно ухвалити внутрішнє рішення, яке я не прийняв наразі.

AgroPolit.com: То ви розглядали можливість переходу до лав іншої політичної сили, чи вам не надходили такі пропозиції?

Іван Чайківський: Пропозиції завжди є. І цього разу їх надходило досить багато, але за мною стоять люди, які довірили мені посаду заступника голови Аграрної партії і голови Тернопільської обласної організації Аграрної партії. Я цю довіру ціную. 

Раз уже йдеться про Аграрну партію, мене сьогодні не влаштовує політика АПУ, мене не влаштовує колективне керівництво партії

AgroPolit.com: Тобто, ви сьогодні «агент» Аграрної партії в парламенті?

Іван Чайківський: Так, точніше – делегат. Хоча варто усвідомлювати, що обидва рази, коли я збирався на вибори, то йшов як самовисуванець. Але хочу сказати, раз уже йдеться про Аграрну партію, мене сьогодні не влаштовує політика АПУ, мене не влаштовує керівництво партії. Я з багатьма речами там не погоджуюся. Ми чекаємо політради, ми чекаємо з’їзду партії, де визначимося з метою, за яку нам варто боротися далі. Там вирішуватиметься багато питань, пов’язаних з управлінням партією та щодо її майбутнього. Я точно не знаю, коли це відбудеться, але гадаю, що найближчим часом.

AgroPolit.com: Як так сталося, що ви – людина не з правлячої більшості – посіли посаду секретаря аграрного комітету, а фактично стали другою людиною (після голови) в керівництві аграрного комітету Верховної Ради?

Іван Чайківський: Можливо, це сталося через досвід, який я маю. Адже я один із найстарших (усміхається, – ред.) в аграрному комітеті й маю 20-річний багаж аграрного досвіду. До мене зателефонував голова комітету Микола Сольський, ми з ним зустрілися і поговорили про мою роботу на посаді секретаря комітету. Довго спілкувалися, адже, наскільки я розумію, він передивився всі заяви, які писали претенденти й майбутні члени аграрного комітету (мою заяву теж) і мав своє бачення щодо розподілу посад. Варто зауважити, що посад у комітеті вистачає. Окрім секретаря є й заступники голови, перший заступник, очільники підкомітетів тощо. Тож, наскільки я розумію, Сольський спілкувався з усіма членами майбутнього аграрного комітету, визначаючи, хто на яку посаду підходить і яку користь у загальному ККД може принести.

Читайте до теми: Безпечний ринок землі та безпека кордонів України

AgroPolit.com: Як ви оцінюєте ефективність аграрного комітету після 2 місяців повноцінної роботи?

Іван Чайківський: Я поставив би комітету оцінку «добре». Знаєте, в новому парламенті сьогодні 80% складу – це нові люди. Відповідно, вони не мають досвіду роботи в комітетах, і це потрібно чітко розуміти. Вони починають вникати в теми, більше розумітися на комітетських питаннях, тільки починають проявляти ініціативу. Тому є ще куди «тягнутися» в поліпшенні своєї роботи, але й сьогодні комітет і підкомітети працюють, обговорюють законопроекти, вносять правки.

Порівнюючи попередній парламент і роботу депутатів, я можу сказати, що минуле скликання вважало, що робота в комітеті – це той тиждень, коли депутати їздили на округи, їх не було на засіданнях тощо. Зараз ми працюємо в комітеті й бачимо, що практично всі депутати є на місці, вони проводять зустрічі, спілкуються між собою. Чи довго так буде? Хочеться вірити, що так.

Я вважаю, що у воюючій країні, яка має частину анексованих територій і цілу низку різноманітних проблем, не варто й не можна вводити відкритий ринок землі

AgroPolit.com: Чому ви не підтримали ідею альтернативного законопроекту про ринок землі, запропонованого комітетською більшістю?

Іван Чайківський: Це моя принципова позиція. Я вважаю, що у воюючій країні, яка має частину анексованих територій і цілу низку різноманітних проблем, особливо економічних, не варто і не можна на даному етапі вводити відкритий ринок землі. Але я розумію, що обіг земель сільськогосподарського призначення фактично стосується двох сторін: перша – це пайовики, більшість із яких – люди старшого покоління, вони часто-густо збіднілі, з мізерною пенсією, на яку важко купити ліки та інше. Друга сторона – аграрії, які переважно обробляють українські землі. Тому, якщо розглядати ці дві сторони, ми розуміємо, що ринок потрібний, адже люди, котрі хотіли б сьогодні продати землю, повинні мати можливість це зробити за своїм законним, конституційним правом.

Але відразу постає питання: ми з вами українці, яким цей ринок повинен бути та для кого він має бути? Чи мають право іноземці володіти українською землею? Моя позиція – я проти того, щоб українською землею володіли іноземці. І неважливо, чи це будуть росіяни, німці чи китайці. Українською землею мають володіти виключно українці. Ті українці, які не вчора отримали громадянство, а народилися, живуть і працюють на цій землі.

Читайте до теми: Прихильники і противники зняття земельного мораторію та вільного ринку землі-2019

AgroPolit.com: Яка форма земельної власності, на вашу думку, має бути в Україні у найближчі 5 років?

Іван Чайківський: Зважаючи на той факт, що керівництво держави має тверді наміри впровадити ринок землі, на першому етапі (це моє бачення) він має бути доступним виключно для фізичних осіб, які є громадянами України. Це мають бути ті, хто живе і працює на землі, хто отримав громадянство не раніше, ніж три роки назад. На мою думку, перший етап запуску ринку мусить тривати 10 років. І всі ці моменти мають бути чітко прописані в законі. Адже є ще один фактор, який варто враховувати, це вторинний ринок.

Щоб унеможливити спекуляцію землею, коли умовні фізособи ходитимуть селами та скуповуватимуть земельні ділянки, потрібно прописати в законі умову – хто набув права власності на основі договору купівлі-продажу, позбавляється права на відчуження земельної ділянки, мінімум на 7-10 років. Такий крок нейтралізує загрозу спекуляції. Тому сьогодні наше завдання – створити правила й інструменти захисту агросектору. До речі, це і є однією з причин, чому я йшов до парламенту, про що ми говорили на початку.

Наше завдання – показати аграріям, що їхній профільний комітет стоїть на захисті їхніх же інтересів. У мене є ще одна мрія. Я хочу, щоб Україна позбулася статусу сировинної держави і перейшла до торгових відносин, де домінуватиме продукція з високою доданою вартістю. Щоб ми максимально переробляли ресурси, які виробляємо в країні.

Я бачу, що без державної підтримки певних галузей і цілих напрямів вони не зможуть розвиватися

AgroPolit.com: Як ви прокоментуєте ситуацію, пов’язану з програмами держпідтримки та лобіюванням інтересів фермерів?

Іван Чайківський: Я виступав і виступаю за економічний розвиток АПК та країни в цілому. Я бачу, що без державної підтримки певних галузей та цілих напрямів вони не зможуть розвиватися. Варто усвідомити, що сільське господарство – це своєрідний цех під відкритим небом. Там існує багато ризиків. Сільське господарство – живий організм і робота з живими організмами: корови, гуси, свині, мала рогата худоба і так далі. Всі вони піддаються величезним ризикам – вірусні захворювання тощо. 

Ми розуміємо, що це робота щодня, де немає вихідних, де немає свят чи парламентських днів. Там немає Великодня чи Різдва. Це дуже важка праця з ранку до ночі й кожного дня. І тут потрібно чимось стимулювати людей, щоб вони працювали самовіддано. Адже сьогодні ніхто не хоче братися за такий ризикований бізнес. Тому державна підтримка вкрай необхідна.

Читайте до теми: Вільний ринок землі від «А» до «Я» — енциклопедія реформи

AgroPolit.com: На кого, на вашу думку, мають розповсюджуватися програми держпідтримки?

Іван Чайківський: Можу сказати, що програми мають бути доступними для всіх, хто займається бізнесом в АПК, а не тільки, наприклад, для фермерів. Якщо це велика рогата худоба, то зрозуміло, що слід розробити програму для малого виробника, для приватного сектору, для промислових підприємств. Адже ні від домогосподарства, ні від фермера ми не отримаємо висококласного продукту у великих обсягах. Ми маємо розуміти, що якісне молоко екстра-класу надходить від промислових ферм. Це відбувається за рахунок комплексного підходу не тільки до виробництва, а й до умов утримання тварин, їхньої генетики, робочих технологій, кормової бази... І цей комплекс потребує величезних затрат. Тому й потрібно розробити програми підтримки для всіх окремо, з урахуванням інтересів кожної групи виробників.

Наприклад, ми дивимося, як по території України їздять ці маленькі «човники», як їх називають, і скуповують теляток молочного віку, які щойно народилися, ми ж розуміємо, що вони везуть їх на забій. Хіба сьогодні якась цивілізована держава, яка дбає про розвиток економіки, дозволить таке робити? Ми ж розуміємо, що той бичок, якого сьогодні везуть на забій, він коштує тисячу-півтора грн. А якщо відгодувати бичка на 600 кг, то можна отримати набагато більше, але для цього потрібно чекати майже півтора року, відгодовуючи худобу. І наше завдання, як аграрного комітету, створити для цього умови.

Аграрний комітет наполягав на рішенні про надання 1% ВВП на програми держпідтримки

AgroPolit.com: То чого очікувати аграріям наступного року, адже, відповідно до чинного законодавства, програми держпідтримки мають бути на рівні 1% ВВП, що становить приблизно 8,4 млрд грн?

Іван Чайківський: Аграрний комітет наполягав на рішенні про надання 1% ВВП на програми держпідтримки. Ми направили відповідного листа до бюджетного комітету та Мінекономіки. Міністерство економіки станом на сьогодні підтримало наше звернення, вже є позитивна відповідь, зараз нам залишилося довести нашу правоту на бюджетному комітеті. Я думаю, що це буде зроблено, адже в нардепів є позиція, у парламенті є більшість, тож усі розуміють, що країну потрібно розвивати.

AgroPolit.com: Чи варто очікувати змін у програмах держпідтримки?

Іван Чайківський: Великих змін не буде. Там лише запропонували викреслити з даних програм птахівництво, крім водоплавної птиці та індиків, а також допомоги на наступний рік позбавлять будівництво елеваторів. Решту програм буде збережено, адже ми розуміємо, що парламент новий, для розробки нових програм потрібен час. Після Нового року ми розпочнемо розробку змін для програм підтримки на 2021 рік. На 2020 рік програми залишаться незмінними, але порядок отримання допомоги спільно прописуватимуть аграрний комітет і Мінекономіки. Наприклад, я виступаю за те, щоби збільшити розмір допомоги (компенсації) та приділити основну увагу розвитку тваринництва. Якщо в нас було відшкодування за завезений із-за кордону племінний нетель 30%, то ми розуміємо, що 20% ПДВ і 10% транспортних витрат на дорогу – це і є ці кошти. Я вважаю, що цього недостатньо для розвитку галузі. Ми бачимо, що ця галузь сьогодні скорочується. Потрібен стимул. Я виступаю за те, щоб сума компенсації була збільшена з 30% до більш ніж 50%.

AgroPolit.com: Чи буде збережена програма компенсації відсотків за здачу тваринницьких комплексів?

Іван Чайківський: Ця програма зберігається, але там порядок відшкодування ми теж будемо переглядати, а також, на які саме комплекси вона поширюватиметься. Перелік отримувачів може бути збільшено. Візьмемо, наприклад, козівництво. Ми розуміємо, що це такий сегмент, яким можуть займатися фермери. То чому б їм не відшкодувати 50% і більше вартості будівництва приміщень? Я думаю, що їх буде не дуже багато, але вони створять додаткові робочі місця.

Читайте до теми: Фінансові показники 6-ти державних агрокомпаній серед ТОП-100 найбільших

AgroPolit.com: Що планується робити з проблематикою АЧС, чи планує аграрний комітет пропонувати бюджетні зміни в частині компенсації фермерам втрат від чуми?

Іван Чайківський: Я відразу можу сказати, що жодна країна світу не візьме на себе компенсацію втрат від АЧС, але нині є практика, яка дозволяє страхування і часткове відшкодування втрат. Я думаю, що ми це питання також будемо обговорювати, я пропонуватиму часткову компенсацію страхового внеску. Це не надто дешево. Там ризики надзвичайно великі. Але я вважаю, що через страхові компанії, через страховий механізм, через здешевлення страхового платежу за рахунок державних коштів, ми можемо почати серйозно з цим працювати. 

AgroPolit.com: Наскільки нам відомо, створена вами компанія «Агропродсервіс», якою ви керували тривалий час, також отримувала держдопомогу. Чи можете розповісти про цей досвід?

Іван Чайківський: Компанія «Агропродсервіс», якою я керував до 2018 року, отримувала держпідтримку на ВРХ. Це не якісь великі кошти, які могли допомогти розвитку компанії, ні. Це, швидше, кошти, якщо можна так сказати, котрі пішли для «підтримки штанів». Тобто, це не було чимось визначальним для розвитку компанії, але будь-яка підтримка йде на користь. 

Ми з початком війни в країні відмовилися й не брали жодної підтримки в держави. Але згодом, подивившись на обставини та стан речей, наші юристи подали заявку на програму відшкодування. Повторюю, що ці кошти не були чимось визначним для розвитку компанії і з власного досвіду можу сказати, якщо є потреба розвитку галузі, це варто робити трохи іншими методами, адже економічного ефекту від таких програм не варто очікувати. Їхній вплив занадто малий для цього. Щоб економічний ефект став відчутним, розмір підтримки потрібно суттєво збільшити. До речі, станом на 2018 рік, близько 52% вирощеного урожаю компанія «Агропродсервіс» переробила на власних потужностях. 

Я повністю відійшов від керівництва підприємством. Зараз компанією «Агропродсервіс» керує генеральний директор Андрій Баран, з яким ми пліч-о-пліч працюємо вже 17 років. Раніше я був генеральним директором, а він – директором. Після мого походу в політику Андрій обійняв посаду гендиректора. Я повністю відійшов від керівництва і вже більш ніж рік не маю до неї жодного стосунку. Я присвятив себе законотворчій діяльності.

Читайте до теми: Ревальвація гривні і наслідки для аграріїв

AgroPolit.com: Наскільки, на вашу думку, потрібно збільшити розмір державної підтримки, щоб аграрний сектор відчутно зріс?

Іван Чайківський: Відповідь на це питання не може бути викладена лише в цифрах, адже наше завдання полягає не тільки в тому, щоб закласти в програму певну кількість коштів. Нам потрібно розробити й показати аграріям стратегію розвитку сектору. Наприклад, ми говоримо аграріям, що закладаємо в держбюджеті підтримку. Будь ласка, працюйте! Маєте компенсацію 50%, їдете до Німеччини, купуєте там за 2,5 тис. євро ВРХ. А держава, зі свого боку, ставить вам нульовий ПДВ на ввіз худоби… Ми можемо це зробити? Можемо. Але ми встановлюємо правила, наприклад, що нетель має бути у господарстві стільки-то років. Ми прописуємо запобіжники, щоб не було спекуляцій. І це дасть поштовх для розвитку галузі. 

Особисті питання

AgroPolit.com: Яким був ваш перший заробіток?

Іван Чайківський: Першим заробітком можна вважати кошти, отримані у дитинстві під час Різдвяних свят, коли ми ходили з хлопцями замість школи по квартирах колядувати та засівати… Жартую. На початку 1990-х років багато хто пробував себе в різних сегментах бізнесу. Я створив на Тернопільщині одну з перших продуктових гуртовень, яка спеціалізувалася на продажі вітчизняних продуктів харчування: кетчупу, макаронів, майонезу, горошку тощо. Наприклад, у 1993-1994 рр. фура майонезу продавалася хвилин за 30-40. Це був початок.

А потім, у 1999-му, коли мені було 26 років, односельчани запросили мене на посаду голови колгоспу. Коли я прийшов працювати у господарство, на той час там було 80 фахівців із вищою освітою, котрі знали усі шпаринки та нюанси роботи в господарстві. І тут я – молодий хлопець, без управлінського досвіду та з нульовими навичками роботи у сільському господарстві... Мої аграрні знання були на рівні допомоги рідній бабці на її власному городі. Я хотів змінити неефективну систему господарювання, а проти мене виступала вся стала система. От ми з нею і боролися.

Я пам’ятаю, як до мене прийшла бухгалтер і показала річний баланс, в якому зазначалося, що господарство має заборгованість у розмірі 6,5 млн грн (тоді це було $1,5 млн). Уявляєте собі? Заборгованість по заробітній платі становила близько 450 тис. грн. Люди три роки не отримували зарплатню. Це був дурдом!

Я шукав спосіб, як вийти з цієї ситуації. Трохи раніше я побачив в одному журналі статтю про одноосібника, який узяв в обробіток свій пай, посадив там якісь помідори-огірочки, а на другий рік забрав в оренду пай свого батька. Я запитав у юриста, чи ми можемо зробити аналогічну процедуру й узяти у людей паї в оренду? Він перевірив законність процедури і сказав, що, в принципі, такого ще ніхто не робив, але законом не заборонено.

Ось так у червні 1999 року ми зареєстрували підприємство «Агропродсервіс» і почали брати в оренду паї. Тоді й почалася у нас господарська «війна». Кожного тижня у мене в селі проводилися збори (іноді двічі на тиждень). Постійно лунали звинувачення в мій бік: Чайківський хоче землю іноземцям продати, Чайківський хоче землю вкрасти, Чайківський те, Чайківський се… Не було такого тижня, щоб не проходили збори із залученням обласних та районних керівників різного рівня. Але ось ця система розпаювання дозволяла нам реструктуризувати борги колгоспу, які вели господарство на погибель. Нам потрібно було скинути цей баласт і розпочати роботу з чистого листа. І ми це зробили. Так з’явилося перше орендне приватне агропромислове підприємство в Україні.

AgroPolit.com: Яким найбільшим досягненням ви пишаєтеся?

Іван Чайківський: Це моя родина. 

AgroPolit.com: Якби ви могли щось змінити в минулому, ви б це зробили?

Іван Чайківський: Я у своєму житті ні за чим не шкодую. Всі рішення, які були мною прийняті (правильні чи неправильні), повністю мої – і я несу за них відповідальність. Багато було неправильних рішень, але я це усвідомлював, робив висновки, рухався далі. 

AgroPolit.com: Кого ви радше взяли б на роботу: новачка, який нічого не вміє, чи фахівця, який багато вміє, але втратив хист до навчання?

Іван Чайківський: Залежить від ситуації, адже в цьому питанні варто шукати баланс. Швидше за все, я візьму на роботу людину, яка «горить ідеями», яка не «погасла». У мене були випадки, коли я брав на роботу топ-менеджерів, а вони виявлялися безпорадними й нікчемними в нових умовах роботи, в новому колективі. І таких випадків трапляється чимало.

AgroPolit.com: У вас є родина, ви успішний бізнесмен, ви пройшли до Верховної Ради. Яка ваша наступна стратегічна мета?

Іван Чайківський: У мене зараз стратегічна мета – чесно, якісно та з користю для людей відпрацювати 5 років. От як успішно відпрацюю ці 5 років, тоді й буду думати, куди рухатися далі. А в цілому, мені дуже хочеться, щоб імідж України в світі суттєво підвищився і досяг нового рівня. Над цим питанням ми всі разом маємо попрацювати.

Наостанок я можу сказати, що ми маємо знайти власні рішення проблем, отримати власний досвід, розробити власні правила, які відповідатимуть викликам сьогодення, адже, як би там не було, навчитися на чужих помилках ні в кого ще не вийшло. Я би хотів, щоб нас почали сприймати у світі на більш високому, професійному рівні.

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

14 листопада 2019
Ринок землі в Україні: хронологія земельної реформи (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
AgroPolit.com запускає постійний моніторинг подій, пов'язаних із земельною реформою та відкриттям ринку землі в Україні. Ми не пропустимо жодної...
13 листопада 2019
Аграрний комітет рекомендує Верховній Раді законопроект №2289 про ввезення пестицидів та агрохімікатів в Україну
Законопроект №2289 «Про пестициди та агрохімікати» аграрний комітет погодив до голосування у першому читанні в залі Верховної Ради. Таке...
13 листопада 2019
Законопроект про ринок землі №2178-10 проголосували у першому читанні
Законопроект про ринок землі — 2178-10 проголосовано парламентом у першому читанні. 240 народних депутатів віддали голоси...

Вибір редакції

16 грудня 2019
Підсумки сезону вантажоперевезень Укрзалізницею: локомотивів бракувало, вагонів перебір
Після повернення АТ «Укрзалізниця» у підпорядкування Мінінфраструктури про можливі кадрові зміни у товаристві заговорив міністр Владислав...
9 грудня 2019
Роман Лещенко: Мораторій – це найкраща форма розкрадання української землі
Уповноважений президента з земельних питань Роман Лещенко розповів AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв'ю про свої відносини з Володимиром Зеленським...
9 грудня 2019
Діджиталізація у сфері земельних відносин
Чому «оцифровування» неймовірно актуальне для України? Діджиталізація — буквально «оцифровування» — у широкому...