Володимир Лапа: Перевірки у багатьох суб'єктів господарювання викликають мало не психологічний шок
Володимир Лапа

Як впоратися з АЧС в Україні? Які експортні ринки харчової продукції найперспективніші в 2019 році? Що варто знати про НАССР та кому й коли очікувати на перевірки? Відповіді на ці питання AgroPolit.com шукав під час інтерв’ю з керівником Держпродспоживслужби Володимиром Лапою.

AgroPolit.com: Як ви прокоментуєте нинішню ситуацію в Україні з протидією та запобіганням захворюванню тварин на АЧС?

Володимир Лапа: Загалом, кількість випадків захворювання на АЧС у 2018 році зменшилася. У 2017 році було понад 160 зафіксованих випадків, у 2018 році – 145, і це при тому, що ми свідомо змістили виявлення хвороби від свійських тварин до дикої фауни (якщо в 2017 році це близько 12 випадків було, то у 2018-му – уже 30). Логіка цих дій проста: що раніше виявляється вірус, то менше шансів, що він потрапить у свійський сектор і нанесе шкоду товарним фермам.

Позитивні тенденції були вже торік. Якщо ж говорити про цей рік, то зараз зафіксовано 15 випадків АЧС. Для порівняння, лише за січень-лютий 2018 року було зафіксовано понад 30 випадків. Тож, у принципі, ми зараз спостерігаємо динаміку щодо зниження кількості випадків захворювання на АЧС. На це впливають декілька факторів: насамперед дається взнаки велика інформаційна робота, яка триває вже понад 2 роки.Ми акцентуємо на дотриманні основних заходів безпеки, і це стосується не тільки товарних ферм, а й приватних господарствах – це огородження, термічна обробка кормових залишків, дотримання інших норм.

Наша основна логіка – вивести ризики захворювання АЧС у дику фауну

AgroPolit.com: Наскільки статистика відповідає реальному стану речей? Адже, наприклад, ще у 2017 році з Харківщини надходила інформація про великий падіж диких свиней у лісових господарствах?

Володимир Лапа: За статистикою, в Україні поголів’я диких кабанів становить приблизно 30 тис.  голів. У Нижній Саксонії, в Німеччині, в одній федеральній землі за рік мисливці відстрілюють 60 тис. кабанів – це щоб ми могли порівняти масштаби і щільність поголів’я. Тож, зрозуміло, що в Україні (в силу різних причин) ця щільність нижча. Але навіть попри це, там, звідки до нас надходить інформація (у рамках діагностичного відстрілу, полювання чи виявлення загиблої тварини) проводиться дослідження туш у лабораторії. Наприклад, коли знаходять тушу кабана, її 100% відправляють на дослідження. Якщо фіксується випадок АЧС – туша спалюється, а у тій місцевості проводяться заходи з дезінфекції. Як ми можемо спостерігати – це дає свій результат. Наша основна логіка – вивести ризики захворювання АЧС у дику фауну (звідки вона і прийшла), і відсунути її від західних кордонів до східних, звідки вона, знову ж таки, з’явилася.

Тим більше, що по лінії західних кордонів у нас є можливість використовувати фонди ЄС (відповідно до підписаної Угоди, зокрема щодо діагностики). Ми використовуємо кошти з держбюджету, а потім Єврокомісія відшкодовує Україні ці кошти. Також ми в теорії маємо можливість використовувати програму, спрямовану на виявлення диких тварин, уражених АЧС (ці програми діють майже у всіх країнах- членах ЄС). Умова програми – коли ти знаходиш загиблого дикого кабана, інформуєш про це ветеринарну службу й отримуєш винагороду (в країнах ЄС – від 30 до 70 євро). Якщо поглянути на статистику, то, наприклад, уПольщі чи Румунії, основна частина виявлених джерел захворювання на АЧС – це знайдені, а не впольовані тварини.

Європейці готові фінансувати аналогічні програми в Україні у 7 західних областях. Єдина проблема: ми не можемо переконати Мінфін, що для цього потрібно спочатку виплатити гроші з державного бюджету, щоб натомість отримати їх назад за грантовою програмою.

AgroPolit.com: Про які суми бюджетних коштів йдеться?

Володимир Лапа: Ліміт, передбачений європейською програмою для прикордонних областей, це 224 тис. євро. Ми не досягли цього ліміту в минулому році, і я не впевнений, що використаємо кошти цього року. Якби у нас повністю діяли програми, зокрема й за знайденого дикого кабана, тоді можливо. Зараз ми фактично за рахунок цих коштів фінансуємо діагностичні дослідження в прикордонних областях: від Волинської до Одеської області. У нас є затверджені плани, які й виконуємо.

За минулий і поточний рік (з нових ініціатив) можна виокремити масштабну програму з пероральної вакцинації диких м’ясоїдних тварин

AgroPolit.com: Але яких системних заходів вживає державата як вирішуються нагальні проблеми?

Володимир Лапа: Якщо говорити не тільки про АЧС, то в 2015 році ми починали працювати в ситуації, коли у нашому бюджеті було 56 млн грн на всі протиепізоотичні заходи, тож не було можливості закупити навіть діагностику (тест-системи для АЧС). Тоді ми зверталися за допомогою до донорів. Зараз під час затвердження бюджету фінансування протиепізоотичних заходів його було суттєво збільшено – до 672 млн грн (за це велика подяка уряду та ВР). Так ми закриваємо хоча б основні питання з бюджетних коштів.

За минулий і поточний рік (з нових ініціатив) можна виокремити масштабну програмуз пероральної вакцинації диких м’ясоїдних тварин: із повітря розкидають принаду з вакциною проти сказу. У попередні роки ми в особі Мінагрополітики підписували угоди з Польщею та Угорщиною щодо боротьби зі сказом в областях, територія яких прилягає до кордонів країн-членів ЄС (за рахунок ЄС проводилася вакцинація в цих регіонах). Усі інші регіони України вакцинувалися за рахунок держбюджету.

Варто зауважити, що показники за І квартал поточного року свідчать про зменшення кількості випадків захворювання тварин на сказ на 20-30% у порівнянні з показниками за аналогічний період минулого року. Та нам ще далеко до показників ЄС. Адже там річні показники(по території всього ЄС) перебувають у межах 1-2 десятків. У нас – більше тисячі випадків захворювання на сказ на рік.

AgroPolit.com: Як вдалося досягти таких показників у ЄС?

Володимир Лапа: Вони спочатку оздоровили свою територію (у подальшому обмежившись профілактикою) і змістили загрозу до кордонів. А зараз свідомо фінансують програми з боротьби зі сказом у прикордонних до ЄС країнах – так званих буферних зонах, щоби максимально знизити ризик поширення цього захворювання на своїй території.

Я розумію логіку європейців, проте нас цікавить не лише прикордонна зона з ЄС, а й уся територія України. І ці питання нині на порядку денному.

Так, яловичина та свинина – це два види тваринницької продукції, щодо яких ми досі не маємо дозволу на їхній експорт до країн ЄС

AgroPolit.com: Як ви прокоментуєте ситуацію щодо України та Польщі, яка досі не вирішила проблему з АЧС, як і ми, проте вони можуть експортувати до нас свинину, а Україна до них –ні?

Володимир Лапа: Так, яловичина та свинина – це два види тваринницької продукції, щодо яких ми досі не маємо дозволу на експорт до країн ЄС. Україна експортує до Євросоюзу молочну продукцію, мед, м'ясо птиці, яйця та деякі види екзотичних продуктів (жаб'ячі лапки й равлики тощо).

Стосовно яловичини ми подали запит до Єврокомісії щодо оцінки української системи державного контролю за виробництвом м’яса яловичини. На жаль, поки що маємо невизначений статус щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби  (BSE). Ми започаткували програму моніторингу захворюваності на губчастоподібну енцефалопатію великої рогатої худоби, тож очікуємо уже за 5-6 років отримати статус країни з контрольованим ризиком щодоBSE. Адже зараз маємо невизначений статус, а це означає, що захворювання немає, але цей факт не підтверджено належним чином, відповідно до норм ЄС. Це одна з програм, якою опікується Держпродспоживслужба для розширення експортних можливостей України (в даному випадку – продукції тваринного походження ВРХ). Цей процес стартував у 2017 році.

Читайте до теми: Польща стала найбільшим імпортером українських товарів в І кварталі 2019 року

Минулого року ми отримали документацію з опитувальником від ЄС (досить ґрунтовний документ і чималий за обсягом роботи, яку потрібно провести для виходу на ринок ЄС). Зараз працюємо над його заповненням, ужеза декілька місяців передамо опитувальник Єврокомісії. Очікуємо, що в поточному році вже буде реакція, але, ймовірно, що лише у 2020-му до нас прибуде відповідна місія Єврокомісії, яка на практиці оцінить ефективність системи державного контролю за виробництвом яловичини в Україні.

Щодо свинини ми трошки пізніше стартували з процесом. Адже досі в Україні кожного року спостерігалася негативна динаміка зі збільшення кількості випадків АЧС, тому подавати заявку на експорт вітчизняної свинини до ЄС було б досить непомірковано. У 2018 році ми цю тенденцію "переламали" та поки що бачимо (у 2019 році також) стійку тенденцію до зменшення кількості захворювань на африканську чуму свиней.

Тож у 2018 році ми таку заявку подали, її опрацьовують, чекаємо на відповідь.

Поки що Україна, в контексті Європейського Союзу, оцінює можливість автоматичного визнання регіоналізації, дивимося на розвиток подій

AgroPolit.com: Які аргументи (окрім вищеназваних щодо зниження АЧС) використовує Україна для переконання ЄС у тому, що ситуація змінилася і наша свинина та яловичина мають потрапляти на європейський ринок?

Володимир Лапа: Річ у тім, що у складі ЄС 8 чи 9 країн зараз також страждають від АЧС. Тому питання про перешкоди торгівлі виключно через АЧС не стоїть, адже тоді всім потрібно блокувати торгівлю. Станом на сьогодні: ми подали заявку, її опрацьовують – це питання виключно процедур у ЄС. За моїм досвідом, такі питання (для різних ринків) вирішуються протягом 3-5 років. Це досить складний процес, і ми його розпочали.

Саме томуми поки що не веземо свинину та яловичину до ЄС, а вони везуть, зокрема з Польщі. Європейський Союз ставить питання про автоматичне визнання європейської регіоналізації. Я поясню: ми зараз вводимо обмеження на три польських воєводства, які розташовані на кордоні з Україною. Вони не мають змоги завозити свинину в Україну. Якщо ми говоримо про європейську регіоналізацію – це будуть зони, визначені самим ЄС, звідки можна буде завозити м'ясо (навіть із тих трьох воєводств), якщо зона виникнення АЧС віддалена.

Читайте до теми: Свинарство за 7 років втратило від АЧС понад 150 млн грн

Поки що Україна, в контексті Європейського Союзу, оцінює можливість автоматичного визнання регіоналізації, спостерігаємо за розвитком подій. Але щодо окремих країн ми таку оцінку проводимо, зокрема минулого року наша місія була у Литві. Ми подивилися, що там ця система працює ефективно, тож для Литви визнали регіоналізацію. Так само, нас запросили цього року до Бельгії для оцінки ефективності системи державного контролю, тож, можливо, ми визнаємо систему регіоналізації й для них.Коли нас запрошують на такі події, ми дивимося, чи вживаються заходи, передбачені нормами європейського законодавства, чи система контролю не слабша, ніж в Україні. Якщо це так, ми йдемо назустріч, адже це раціональна постановка питання.

Польща поки що працює через Брюссель. Вони розраховують, що через плідну українську співпрацю з Бельгією, Литвою та іншими країнами ми визнаємо європейську регіоналізацію для всього ЄС, тому поляки нас не запрошують на інспекцію. Але заборона на ввезення свинини з трьох польських воєводств до України як була, так і залишається. Однак з інших воєводств, де захворювання не фіксувалися,  є можливість експорту свинини до України.

Як би державні структури "не надимали щоки", бізнес завжди буде краще розуміти власні перспективи

AgroPolit.com: У 2018 році Україна відкрила для себе 85 нових ринків. Які з них найбільш перспективні за обсягом продукції, котра постачається?

Володимир Лапа: За обсягом – це Індія, яка за останні 3-4 роки суттєво збільшила постачання української продукції: певною мірою зернових, та переважно олії. Це потужний ринок. Щоправда, стосовно зерна виникають певні питання. До України висувають вимоги щодо фумігації, адже вони запитують про застосування бромметилу, який у нас не зареєстрований, тому це призвело до виникнення перманентної дискусії з цього приводу. Я би навіть сказав, що у нас триває позиційна дискусія. Поки що у нас експорт зерна до Індії є, і ми сподіваємося, що він залишиться й надалі.

З точки зору потенціалу ринків – це, безумовно, Південно-Східна Азія, Китай. Ми вже раніше постачали на ці ринки кукурудзу, сою, молочну продукцію, торік почали постачати буряковий жом, соняшниковий шрот. Цьогоріч розраховуємо на те, що у нас з'явиться можливість фіналізувати процедуру щодо експорту яловичини, черешні, м'яса птиці. На порядку денному – яєчна продукція, риба, ріпак, сорго, пшениця.

А взагаліми не обмежуємося виключно якимось конкретним напрямком. Дивимося, де є реальний запит. Бізнес йде туди, де бачить можливості для розвитку. Як би державні структури "не надимали щоки", бізнес завжди буде краще розуміти власні перспективи. Тож, там, де отримуємо заявки та маємо можливості консолідувати наші зусилля з бізнесом – у тому напрямку й просуваємося.

Читайте до теми: Експортний агроатлас — птахівництво заробило для України $503 млн валютної виручки у 2018 році

Завдяки спільним зусиллям держави та бізнесувідбулося розширення географії експортних поставок продукції нашої держави, а також збільшилася кількість підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження.

До речі, між компетентними органами України та іноземних країн у період із 2016 року по березень 2019 року погоджено 53 форми міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду з України до до 24 країн світу (Аргентина, Азербайджан, Албанія, Ангола, Бразилія, Боснія та Герцоговина, Гана, Гонконг, Єгипет, Ірак, Йорданія, Македонія, Марокко, Молдова, ОАЕ, КСА, Сербія, Сінгапур, Таджикистан, Туніс, Туреччина, Чехія, Чорногорія, Японія).

На початку роботи чинного уряду погоджених сертифікатів було 30. У 2017 році – 57. У 2018 році – 78. Станом на даний час – 81 сертифікат.

До країн ЄС наразі мають право експорту 310 українських підприємства, зокрема 130 виробників харчових продуктівзокрема м’яса птиці, риби, меду, яєць. 180  підприємств – виробники нехарчової продукції. Ми надіслали запит до ЄС щодо картоплі.

Окремо варто відзначити поглиблену співпрацю з просування українських товарів та продуктів на ринки КНР, Сінгапур та КСА.

Україна має право експортувати до КНР:

  • Молочні продукти (31 українське підприємство; 1 заявка перебуває на розгляді);
  • Шрот соняшниковий (31 українське підприємство);
  • Буряковий жом (2 підприємства); 

Україна має право експортувати до Сінгапуру: 

  • М’ясо птиці та продукти з нього (5 українських підприємств);
  • Яйця столові (1 українське підприємство);
  • Яєчні продукти (2 підприємства);  

Україна має право експортувати до Саудівської Аравії:  

  • М’ясо птиці та продукти з нього (5 українських підприємств);
  •  Яловичина та продукти з неї (8 українських підприємств);

Варто нагадати, що НАСCР не для всіх операторів ринку вже зараз обов'язковий – лише для середніх і великих операторів. А 80-90% операторів ринку – це дрібні, для них він стане обов'язковим лише з вересня.

AgroPolit.com: Відповідно до вимог законодавства, до кінця 2019 року всі оператори ринку, які працюють у сфері виробництва й обігу харчових продуктів, мають впровадити систему аналізу ризиків і контролю критичних точок (НАССР). Як ви прокоментуєте стан справ на сьогодні?

Володимир Лапа: Тут варто нагадати, що НАСCР не для всіх операторів ринку вже зараз обов'язковий – лише для середніх і великих операторів. А 80-90% операторів ринку – це дрібні, для них він стане обов'язковим лише з вересня.

Зрозуміло, щоколи до нас надходить заявка про перевірку компанії, яка працює на експорт – там НАСCР обов'язковий, незалежно від розміру. Адже якщо не буде НАСCР, не буде експортної торгівлі. Зараз трохи передчасно говорити про якусь статистику, про це можна буде звітувати в кінці року.

Загалом, ми бачимо зацікавленість і пожвавлення в цьому напрямку. Хочавсі говорять про закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» в редакції від 22 липня 2014 року (№1602) та обов'язковість процедур, заснованих на принципах НАСCР. Багато говориться про те, що тут не потрібна сертифікація, головне – впровадження. Сьогодні, хоча б на базовому рівні, більшість виробників розуміє принцип базового харчового законодавства, адже раніше були інші альтернативні системи, а НАСCР ніхто особливо не контролював і лише зараз питання стає "руба".

До речі, ми разом із Мінагро зробили онлайн-курс щодо НАСCР, який може суттєво допомогти бізнесу розібратися з незрозумілими питаннями.

Читайте до теми: «Гра на виживання» чи необхідність — що змінилося для агробізнесу після зняття мораторію на перевірки

AgroPolit.com: Територіальні органи Днржпродспоживслужби у 2018 році виявили порушення санітарного законодавства майже на 26,5 тис. об’єктів, або ж на 38,4% з усіх перевірених. Як ви вважаєте, щостало причиною такої кількості порушень?

Володимир Лапа:  Через мораторій на перевірки, який діяв 4 роки до цього. У нас були такі приклади (не буду озвучувати назву), коли підприємство відкривали європейські інспектори, тобто на момент відкриття воно на 100% відповідало європейським нормам. А минулого року вийшли на перевірку– критичні зауваження. Ось що означає 4 роки без перевірок. Для нормального виробництва виявилося недостатньо організаційних зусиль; кадрового потенціалу, який опікувався безпечністю продукції; недостатньо інвестицій. І за 4 роки підприємство скотилося до умов, коли не те щоб виникли певні зауваження – критичні! І тут питання навіть не 4 років. Достатньо два роки не приділяти цьому належної уваги, і все, картина кардинально змінюється.

На виконання Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» в І кварталі 2019 року:5548 – здійснено планових заходів держконтролю у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів і ветеринарної медицини.

4743 – у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

3354 – позапланових інспектувань, зокрема у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів – 2661, у сфері ветеринарної медицини – 736.

698 – планово відібрано зразків (актів відбору зразків), як наслідок, встановлено 68 невідповідностей.

113 – позапланових відборів зразків, встановлено 26 невідповідностей.

В Україні зареєстровано 251 508 виробництв та закладів оптово-роздрібної торгівлі, але це далеко не всі оператори ринку, які наразі фактично функціонують

AgroPolit.com:А наскільки сама система перевірок адекватна та чи зможе вона вплинути на ситуацію з кількістю порушень?

Володимир Лапа: В Україні зареєстровано 251 508 виробництв та закладів оптово-роздрібної торгівлі, але це далеко не всі оператори ринку, які наразі фактично функціонують. Сьогодні дозвільна система в нашій країні максимально лібералізована: для більшості підприємств, які працюють з харчовою продукцією, процедура реєстрації зводиться до заповнення одного аркушу формату А-4. Через 10 днів після подання заявки оператор ринку автоматично вноситься до реєстру.

Для перевірок операторів ми використовуємо уніфіковану форму акту з переліком всіх питань, які має та може задати інспектор. Відповідні форми актів затверджуються наказами Мінагрополітики та оприлюднюються на сайті Держпродспоживслужби. Ця система цілком адекватна. Інша справа, що неможливо передбачити абсолютно все, тому, з одного боку – це питання до інспектора, з іншого – до структурного підрозділу, який опікується системою безпечності підприємства.

AgroPolit.com: Які найпоширеніші скарги з боку виробників та споживачів до вас надходять та які порушення найчастіше фіксують інспектори?

Володимир Лапа: Дуже типова ситуація, коли відбулася перевірка, представник підприємства розписався в акті. Все – питань чи зауважень немає (якщо є зауваження, вони повинні бути в акті). Минає 10 днів, приходить лист від виробника: а от я не погоджуюсь! То чому ж ти зразу не написав? Можливо, заперечення з’явилися уже тоді, коли він побачив розмір штрафів, бо заразце не 51 грн.

До нас протягом 2018 року звернулися зі скаргами 430 осіб (це скарги фізичних осіб на якість продукції). Ми розглянули ці звернення, було проведено 276 інспекцій за результатами розгляду скарг.

Загалом 2018 році у сфері безпечності та окремих окремих показників якості харчових продуктів було оформлено 7219 приписів.  341 суб’єкта господарювання у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів піддано штрафу на суму7 503292 грн.

У зв’язку з виявленими порушеннями, які становили загрозу для життя або здоров’я людини чи тварини, прийнято 266 рішень про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів, кормів.
Найчастіше це:

  1.  Порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це не створює загрозу життю чи здоров’ю людей або тварин (2442 випадків зафіксовано у приписах);
  2. Порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів або кормів, встановлених законодавством про харчові продукти та корми (575 приписів);
  3. Порушення вимог до забезпечення простежуваності, передбаченої законодавством про харчові продукти та корми (зафіксовано у 80 приписах);
  4. Виробництво та/або обіг харчових продуктів або кормів із використанням незареєстрованої потужності (встановлено у 40 приписах).

AgroPolit.com: Як вирішуються такі питання?

Володимир Лапа: У рамках чинного законодавства. Адже є можливість адміністративного оскарження, коли територіальні органи перевірили, а прийняті рішення оскаржуються до центрального офісу – тобто до нас, і ми розглядаємо результати перевірки додатково. Є можливість судового оскарження. Наприклад, у випадку, коли зі скаргами звертаються до нас – у понад 99 % звернень ми не вбачаємо підстав для скасування штрафних санкцій, оскільки наші територіальні управління діяли в рамках передбачених процедур. Звісно скасовуємо, якщо бачимо для цього підстави: процедурні порушення або коли бачимо певні недоліки в ході перевірки.

Але це не заважає потім господарюючому суб'єкту в судовому порядку оскаржувати будь-яке наше рішення. Були такі прецеденти. Насправдіце як "ломка". Адже роками їх ніхто не інспектував (хоча давно говорили, попереджали, що буде діяти нова система контролю), а тут – перевірка. По-друге, перевірка без попередження. У нас, якщо подивитися план перевірок на нашому сайті та на сайті Державної регуляторної служби, можна побачити: перевірка раз на рік, півроку, раз на квартал, але дата не  зазначається. Інспектор може прийти, коли буде акт, направлення і таке інше, але господарюючого суб'єкта ніхто не попереджає. Виняток становить вихід інспектора на аудит системи НАСCР – відповідно до законодавства про інспектування системи НАCСР потрібно попередити оператора ринку за 10 днів для того, аби він встигпідготувати відповідну документацію.

У багатьох суб'єктів господарювання виникає мало не психологічний шок: по-перше – прийшли (ніхто ж не ходив 4 роки), по-друге – прийшли без попередження і т.д.  Але жми й внутрішні заходи проводимо, використовуємо засоби відеофіксації, багато інших речей, які в подальшому знімають багато запитань до інспекторів і знижують корупційні ризики. Коли приходять громадяни зі скаргами, ми кажемо, що можемо затребувати відео нашого територіального органу – дивіться! Якщо ви знаєте, що у вас є порушення, ви їх виправте, запросіть інспекцію на позапланову перевірку та продовжуйте роботу. І 80 % з цим погоджуються.

Найбільший ступінь ризику передбачає перевірку 5 разів на рік

AgroPolit.com: Від чого залежить частота призначених перевірок?

Володимир Лапа: Від ступеня ризику виробництва. Ризик визначається видом продукції. Продукція тваринного і нетваринного походження – це абсолютно різний ступінь ризикоорієнтованості виробництва. Також на це впливає вид діяльності (виробляєш чи просто транспортуєш). А далі все залежить від особистого профілю: якщо ти працюєш в межах чинного законодавства протягом року, то навіщо перевіряти раз на квартал і навпаки? Найбільший ступінь ризику передбачає перевірку 5 разів на рік. Кратність перевірок може бути зменшена. Наприклад, одну перевірку провели, другу провели і порушень не зафіксовано, то, може, не варто туди ходити щокварталу. У такому випадкуінспектор може прийняти рішення перейти до перевірок раз на півроку. І навпаки, якщо фіксується порушення – це додаткові бали до критерію ризику. Наприклад, якщо операторринку був віднесений до групи, яка перевіряється раз на рік, але у нього раз знайшли порушення, двічі, тричі – це привід для того, аби опинитися в групі, де перевірки проводяться раз на квартал. У цьому є логіка й суть ризикоорієнтованої системи.

Планові заходи державного контролю здійснюються з періодичністю:

  1. Із дуже високим ступенем ризику – інспектування не більше 4 разів на рік, аудит – не більше 1 разу на рік;
  2. З високим ступенем ризику – інспектування не більше 3 разів на рік, аудит – не більше 1 разу на рік;
  3. Із середнім ступенем ризику – інспектування не більше 2 разу на рік, аудит – не більше 1 разу на рік;
  4. З низьким ступенем ризику – інспектування не більше 1 разу на рік, аудит – не більше 1 разу на 2 роки;
  5. Із незначним ступенем ризику – інспектування не більше 1 разу на 2 роки, аудит не проводиться.

Кількість балів, ступінь ризику від провадження господасрької діяльності та періодичність здійснення планових заходів державного контролю визначаються в актах категоризації потужності у сфері безпечності та окремих показників якості харчових або у сфері ветеринарної медицини, які складають державні інспектори територіальних органів Держпродспоживслужби щодо кожної потужності

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

24 січня 2019
Алгоритм дій для бізнесу після скасування мораторію на перевірки – пояснення Держпродспоживслужби
4 квітня 2018 року почав діяти Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти...
21 грудня 2018
До кінця року Держпродспоживслужба опублікує проект закону про ветеринарну медицину – Лапа
До кінця 2018 року для громадського обговорення буде представлений проект нового закону про ветеринарну медицину: Держпродспоживслужба закликає всіх...
27 жовтня 2017
Володимир Лапа: Із 1 січня Держпродспоживслужба планує виходити на перевірки за 2—3 дні після скарг
Рішення про створення Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) прийнято по суті три роки...

Вибір редакції

15 жовтня 2019
Ревальвація гривні і наслідки для аграріїв
Аграрії потерпають від ревальвації гривні та прогнозують мільярдні збитки сектору до кінця року. Зміцнення гривні, яке почалося влітку поточного року...
14 жовтня 2019
Ринок землі в Україні: хронологія земельної реформи (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
AgroPolit.com запускає постійний моніторинг подій, пов'язаних із земельною реформою та відкриттям ринку землі в Україні. Ми не пропустимо жодної...
10 жовтня 2019
Бюджет України на 2020 рік для агросектору — чотири сюрпризи
Бюджет України на 2020 рік парламент почав розглядати у профільних комітетах. Перше читання проекту бюджету може відбутися наступного тижня, після...