Олександр Шкурла: Ми радимо прем’єрові запровадити консервативний метод відкриття ринку землі
Олександр Шкурла експерт з бізнес-середовища і земельної реформи Стратегічної групи радників з підтримки українських реформ 

Парламент в десятий раз на низькому старті в питанні продовження земельного мораторію.  У цей четвер Рада розгляне 18 варіантів його скасування/продовження. Вони майже всі як один дублюються і не вирішують 27-річне земельне питання. Чому? Закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» і досі немає, а без нього ключова умова запровадження вільного ринку, записана у перехідних положенням Земельного кодексу, лишається не виконаною. Тому знімуть депутати чи ні мораторій — ніякої різниці для власників  паїв немає. Останні цілий рік (у гіршому випадку) «тягатимуть» на своїх  «прапорах» тезу про «відвойований для народу» у стінах Ради мораторій. А що ж з законом про обіг земель? Мінагрополітики і досі його боїться витягувати на світ божий, депутати обіцяють показати зроблене вже у березні 2019-го. AgroPolit.com розшукав людину, яка в Україні формує земельний порядок денний для Кабінету Міністрів і розпитав все про земельні питання. Більше про це читайте у інтерв’ю експерта з бізнес-середовища і земельної реформи Стратегічної групи радників з підтримки українських реформ Олександра Шкурли:

AgroPolit.com: Над чим сьогодні працює ваша група при Кабінеті Міністрів у частині земельних питань?

Олександр Шкурла: Група, до якої я входжу, є стратегічною і займається багатьма питаннями. Я вивчаю покращення бізнес-середовища та земельну реформу. У питанні землі дивимося на найважливіші моменти. На наш погляд, найкритичнішим у питанні земельної реформи нині є мораторій, який діє з 2001 року.

Цікавить також питання захисту приватної власності у сільському господарстві. Це означає, що потрібно покращити процеси реєстрації земельних ділянок і речових прав, бо є багато спорів, а на базі цього виникають рейдерські атаки. Масово такі проблеми почалися в 2015 році, коли Мін’юст озвучив 3000 рейдерських захоплень (не лише у АПК). Через рік їх було близько 1000. Рада прийняла потрібні закони (маски-шоу-стоп №1 і №2), і зобачимо, як вони запрацюють на практиці. Всі ці проблеми пов’язані в основному з двома реєстрами: Держгеокадастру (реєстрація земельних ділянок) та при Мін’юсті (реєстрація речових прав на нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки). Наразі їхня робота окремо один від одного створює підґрунтя для проблем: в частині охорони прав власності та прав оренди.

Читати до теми: Порівняльний аналіз законопроектів про земельний мораторій 2017-2018 років

Займаємося і питанням наповнення Держкадастру, земельною інвентаризацією тощо. Цікавить охорона ґрунтів, бо бачимо посилення деградації українських земель. За останні 20 років Україна втратила приблизно 0,22% гумусу в ґрунті, а 3,14 — це середній вміст! А коли ми знаємо, що 0,1% гумусу створюється приблизно біля 25 років, то дійсно це пониження суттєве.

Наша головна мета — це принести досвід Євросоюзу в Україну в різних сферах, зокрема й у земельну сферу 

AgroPolit.com: Тобто, Ви готуєте «реформаторський порядок денний» для Кабміну?

Олександр Шкурла: Так, але ми дорадчий орган. Наші рекомендації не обов’язкові до виконання. Ми працюємо для Кабміну, щоб дати більш об’єктивний аналіз всього, що відбувається в економіці й можливих шляхів її реформування.

Читати до теми: ТОП-10 моделей земельного ринку: США, Польща, Румунія, Нідерланди, Німечиина, Швейцарія, Литва, Великобританія, Росія, Таджикистан

Наша головна мета — це принести досвід Євросоюзу в Україну в різних сферах, зокрема й у земельну сферу.

AgroPolit.com: Для України сьогодні питання №1 — подовження, збереження чи зняття земельного мораторію. У цей четвер питання вирішиться у парламенті — уже є 15 законопроектів В нас ніяк не можуть обрати: ми до розумних, до красивих, чи посередині. Який вихід із цього земельного глухого кута бачите Ви, аби не нашкодити українцям (у більшості яких немає грошей для купівлі землі) і не гальмувати розвиток України (який стримується через відсутність вільного ринку)?

Олександр Шкурла: Ще у минулому році (влітку) ми завершили спільно з Мінагро та Держгеокадастром роботу над проектом закону «Про обіг с/г земель». На нашу думку, запровадження ринку землі в нинішніх умовах не дуже вчасно, бо досить велика концентрація с/г земель в одних руках. Це ризик, як і те, що потрібно вирішувати питання здешевлення кредитів. Втім, навіть у таких умовах відкриття ринку можливе. Ми радили і радимо прем’єрові просто запровадити консервативний метод відкриття ринку землі.

Читати до теми:  Мораторій на продаж землі – рятує чи вбиває Україну?

AgroPolit.com: Це як?

Олександр Шкурла: Ця порада була врахована Мінагро, бо закладена у проект закону модель ринку містить досить консервативні запобіжні заходи, щоб уникнути зловживань під час відкриття. Якби депутати мали достатньо сміливості прийняти закон, то це був би великий інвестиційний плюс для України.

Зрозуміло. Що сьогодні питання землі — політичне, популістичне, а в країні дуже багато чутливих до нього людей. Такий період визначеності триває давно. Аналогічно ці процеси відбувалися і в Словаччині: 10 років тривала заборона на продаж земель. Але ця заборона була символічна — тільки фізичні особи іноземці не змогли купувати і більше ніяких обмежень для запуску вільного ринку землі. Cьогодні доля с/г в руках іноземців в Словаччині десь до 7%.

AgroPolit.com: То домовитися щодо фінального законопроекту завадила велика латифундизація в Україні та тиск її лобі?

Олександр Шкурла: Було декілька впливів. Той, про який ви кажете, один із них. Загалом же достатньо того, що роками втілюється популістична ідея, що скасування мораторію автоматом принесе щось погане, прийдуть іноземці або латифундисти і скуплять всю землю.

ШІСТЬ «ЗАПОБІЖНИКІВ» ЗЕМЕЛЬНОГО ЗАКОНУ

AgroPolit.com: Назвіть ключові пункти запропонованої вами моделі земельного ринку для України, які лягли в основу згаданого законопроекту «Про обіг…». За оцінками депутатів, його покажуть не раніше березня 2019-го.

Олександр Шкурла: Ми запропонували низку пунктів, які б запустили цивілізований ринок.

 Перший — у перехідний період землю купувати-продавати зможуть лише громадян України, місцеві органи влади та держава.

Другий — у першій версії закону обмеження щодо обсягу володіння в одні руки фізичним особам громадянам України  (купівлі) — не більше від 200 га. В інших варіантах проекту пропонувалося дозволити придбавати землю також і юридичним особам — спочатку говорили про максимум у 500 га, пізніше — про 1000 га. Але за умови, що ці підприємства мали би уже мінімум 3 роки працювати у сільському господарстві і бути українського походження. Щоб виключити в такому разі прихід іноземців різними формами до лав власників, пропонували взагалі, щоб таке право отримували тільки фермерські господарства, членами яких можуть бути тільки громадяни України. Улітку минулого року законопроект був готовий на 95%, але ж зняття мораторію — це поки що політичне питання. Крім того навіть за чинної моделі орендних земельних відносин в Україні одна з найбільших у Європі земельних концентрацій.

Третій — щоб не було спекуляцій під час перекуповування землі, пропонувалося мито за  перепродаж протягом перших 3 років: 50% від нормативної оцінки цієї ділянки.

Четвертий — державні та землі комунальної власності продавати лиш через електронні земельні торги і вводити гарантійний внесок. У першій версії закону він становив 50% стартової ціни на землю, а потім його знизили до 25%, щоб залучити до цього процесу фермерів.

Читати до теми: «Земля 200». Плюси та мінуси наявних моделей відкриття ринку

П’ятий — мінімальна ціна. Вона б визначалася на рівні нормативної грошової оцінки, доки ринок сам би визначив правильну ціну.

Шостий — підтримка молодих фермерів. Коли молодий фермер  виграє на електронних торгах земельну державну ділянку, то йому надається розстрочка в оплаті. Така модель діє у Польщі і в декотрих европейських країнах.

Всі ці запобіжники збережені у проекті й зараз. Тривають дебати щодо дати відкриття ринку. Мінагрополітики хотів відкривати ринок землі   поетапно. На першому — державні землі. На другому — всі решта. Ми ж говорили, що потрібно відкривати ринок землі одночасно, в іншому випадку це порушує людські права, що вже підтверджено Європейським судом з прав людини.

Близько 5% власників паїв можуть продати землю в перший рік

AgroPolit.com: А як бути зі стартовою ціною на придбання землі, коли відкриється ринок і вихлюпнеться значна пропозиція земель?

Олександр Шкурла: Не буде значної пропозиції земель, бо кожна розумна людина просто не погодиться на першому етапі продавати свою ділянку знаючи, що пізніше ціна буде вищою. Я переконаний, що зняття мораторію не спричинить шквалу пропозицій землі на ринку. Близько 5% власників паїв можуть продати землю в перший рік. Як правило, це будуть критичні випадки (коли людина хвора, або не має спадкоємців). Ми просто повернемося до нормальних ринкових умов. Вже прийшов час відходити від соціалістичних «манер» та йти в реальні умови ринкової економіки.

AgroPolit.com: Яка буде ціна на вході у вільний ринок?

Олександр Шкурла: Ціна буде визначатися пропозицією і попитом. Точні цифри не скажу, але не рекомендуємо продавати землю на першому етапі, щоб занизити пропозицію і досягти гарної ціни навіть в умовах обмеженого попиту (виключення іноземних покупців). Надалі оптимальну ціну визначить ринок, і вона зростатиме. У Польщі, наприклад, 1 га коштує 10 тис. євро, у Німеччині — до 30 тис. євро.

Щоб не було заниження ціни держава може обмежити пропозицію по продажу державних та комунальних земель і таким чином підвищити попит, як це наприклад відбувається уже декілька десятиліть у Німеччині

AgroPolit.com: Який механізм варто виписати у рамках закону, щоби застрахувати українців від штучного заниження ціни після відкриття ринку землі?

Олександр Шкурла: Ми прописали тільки умови визначення мінімальної ціни продажу і більше жодних кроків щодо ціни, бо її встановить ринок. Земельна «мінімалка» — це нормативна грошова оцінка у конкретному регіоні. Щоб не було заниження ціни держава може обмежити пропозицію по продажу державних та комунальних земель і таким чином підвищити попит, як це наприклад відбувається уже декілька десятиліть в Німеччині. 

Читати до теми: Як вирахувати вартість 1 га землі за новою нормативною грошовою оцінкою?

ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК ТА ДЕРЖГЕОКАДАСТР

AgroPolit.com: Як бути з роллю й участю держави на ринку за умови недопущення на нього юридичних осіб?

Олександр Шкурла: Попит буде й без держави. Не думаю, що залучення держави до участі в купівлі землі у вільному ринку — хороша ідея. Багато людей втратили довіру до банків: близько 70-ти їх ліквідовано. Земельна державна агенція мала діяти тоді, коли починав діяти земельний мораторій, і вирішувати ці земельні питання, рішення котрих заборонив мораторій. Наразі простіше і більш справедливо буде скасувати мораторій.

AgroPolit.com: Чому? Адже це збільшить конкуренцію, сама ж держава може спочатку викупити цю землю, а далі здавати її в оренду, наприклад, фермерам.

Олександр Шкурла: Держава поки що не оптимально стравляється з управлінням уже близько 9 млн га  земель державної власності (близько 1 млн передано вже до ОТГ), тому купувати ще й нові землі не має великого сенсу. Плюс держава у 2019 році має сплатити борги в сумі $14 млрд. Я не впевнений, що вона має резерви для фінансування такої земельної установи.

Читати до теми: Державний агрохолдинг «Україна» – чому с/г землі у підпорядкуванні Мінагро використовуються неефективно?

AgroPolit.com: Якраз запуск земельного ринку і входження держави на ринок у ролі покупця землі із подальшою її здачею в оренду дозволить їй щорічно заробляти на цій землі 5-6% річних, таким чином вона погашатиме зовнішній борг!

Олександр Шкурла: Беручи до уваги сьогоднішній досвід управління державними землями я  в цьому не впевнений. Зовнішній борг може держава погашати також із податків з економічної діяльності, котра розвинеться на проданих державних землях.

AgroPolit.com: Це ж плюс. І ми мали з чого погашати ці зовнішні борги. Хіба ні? То чому б тоді не запустити цю агенцію? Може, вона якраз і потрібна?

Олександр Шкурла: Агенція така вже є. Вона називається Держгеокадастр.

AgroPolit.com: Ні, Держгеокадастр і, наприклад, земельна агенція за зразком Німеччини чи Франції — це різні речі.

Олександр Шкурла: Питання не в назві. За своєю суттю ці всі три агенції схожі. Але українська має реально працювати, як і її аналоги в Європі, зі всіма потрібними до того компетенціями та відповідальністю.

Читати до теми: Стратегія уряду управління державними землями: ключові тези

AgroPolit.com:  Як ставитеся ідеї окремого Земельного банку?

Олександр Шкурла: Я не думаю, що це актуальна ідея, бо державних банків є багато. Вони досягають сумарно наразі більше як 50% банківського ринку. Крім того, я вивчав історію роботи Земельного банку в Україні — ця історія погано закінчилася. Там була корупційна складова. Тому повертатися до такого досвіду я б не радив. Зараз є державні банки з великою долею на ринку банківських послуг, і вони можуть займатися кредитуванням аграріїв під земельну іпотеку.

AgroPolit.com: То держава взагалі не має брати жодної участі в ринку землі?

Олександр Шкурла: Першочергово держава має брати участь у ринку землі так, що скасує мораторій. Її роль залишиться і після скасування мораторію: охорона ґрунтів, охорона прав власності на землю, сплата податків, підтримка фермерів, оптимізація земельних відносин, розвиток сільських територій.

AgroPolit.com: Що робити з 9 млн гектарів державних сільськогосподарських земель?

Олександр Шкурла: Їх уже десь 9 млн га державних сільгоспземель, тому що близько 1 млн га передано ОТГ. На першому етапі можна продавати ці землі невеликими наділами. Це просто досвід Німеччини. Україна може запозичити цей досвід і продавати у рік не більш як 100 тис. га державних земель. Невелика пропозиція землі на ринку на першому етапі не дасть різко обвалитися мінімальній ціні загалом по ринку. У Німеччині наявних 3 млн га державних земель і досі продають: починали з мінімального лоту у розмірі 50 га а пізніше його понизили до 15 га, великої концентрації там немає, середній розмір сільськогосподарського підприємства там досягає 80 га.

Читати до теми:  Євросоюз - До 10 % земельних паїв в Україні обробляється «лівими господарями»

Державні землі  можна продавати поступово: наприклад, по 100 тис. га на рік.

AgroPolit.com: За вашою логікою, в українського уряду на продаж є земель на 100 років?

Олександр Шкурла: Якщо держава має намір впливати на підвищення ціни сільгоспземлі в умовах заборони продажу землі іноземцям, і таким чином обмеженого попиту, державні землі  можна продавати поступово: наприклад, по 100 тис. га на рік.

AgroPolit.com: А що робити з рештою державних земель — здавати в оренду?

Олександр Шкурла: Так, здавати у оренду через механізм електронних торгів, бо це може приносити значний прибуток державі. Такі пробні торги вже проведені 18 жовтня 2018 року Держгеокадастром, і середня ціна оренди 1 га виросла на 34% її нормативо-грошової оцінки. Це було 10 ділянок загальним обсягом у 210 гектарів. Найдорожча ділянка (14 га) була продана навіть за ціною 70% від нормативної грошової оцінки. Це значить, що спрацював ринок, і неважливо, за якою методологією була встановлена нормативна грошова оцінка. Важливо інше — було змагання покупців, які й вирішити цифру ціни. У підсумку такі торги дали значне зростання цін оренди до бюджету до місцевих бюджетів. Такий пілотний проект слід запровадити для всіх земельних торгів на продаж прав оренди, але для того прийшлось би залучати депутатів і змінювати чинне земельне законодавство.

Читати до теми: Вартість оренди сільгоспземель через мораторій уп’ятеро нижча за ринкову, — Світовий банк

AgroPolit.com: Чи озвучували Ви таке бачення управління держземлями прем’єру та чи підтримує він його?

Олександр Шкурла: Ми озвучуємо наші пропозиції по земельні реформі в рамках робочих груп, де працюємо. Адже Мінагро пропонували на першому етапі продавати 4 земельні ділянки у кожному районі. Вони є різними за обсягами та площею, але сумарно в межах країни — це не більше 100 тис. га на рік. Суть законопроекту про обігу земель сільгосппризначення, розробленого в рамках робочої групи, де ми беремо участь — зняти мораторій і запровадити запобіжники, які назвав вище.

Читати до теми: Земля на межі. Вчені НААН — про 4 проблеми якості ґрунтів

Слід впровадити інструмент економічного стимулювання земель і родючості ґрунтів

AgroPolit.com: Чи потрібно Україні сьогодні розробляти нову концепцію управління державними сільгоспземлями?

Олександр Шкурла: Я думаю, що така б стратегія не зашкодила. Адже є багато нових викликів, котрі декілька років тому не були актуальними. Це означає, що їх слід вирішувати. А зняти мораторій варто було уже давно. Зрозуміло, що це дало би імпульс розвитку та залученню інвестицій в агроіндустрії. Реальний власник землі буде більше дбати про охорону ґрунтів, він буде в цьому прямо зацікавлений. Реальний власник землі краще справиться із впливом кліматичних змін на сільське господарство.

Зокрема, слід впровадити інструмент економічного стимулювання земель і родючості ґрунтів (є законопроект, який визначає усіма дотриманням вимог екологічного господарства й вимог принципів охорони ґрунтів). Дотримання таких норм можна ставити як одну з вимог участі аграріїв у програмах державної підтримки. Зараз кожен четвертий гектар сільськогосподарської землі в Україні є закисленим. Як із цим боротися? Взяти вапно і провести вапнування ґрунту, або вжити заходів для профілактики, щоб земля не засолювалася. Є й інша проблема. Наразі в Україні 13 млн га с/г земель — під впливом вітру й водної ерозії зазнали екологічного удару.

Забезпечити фермерів дешевими кредитами для купівлі землі можна і за рахунок 5,9 млрд грн на держпідтримку в бюджеті 2019 році

AgroPolit.com: Як ставитеся до випуску земельних облігацій під держземлі, щоби фінансувати, наприклад, розвиток фермерства, придбання с/г земель, чи й інші держпрограми розвитку малого та середнього бізнесу?

Олександр Шкурла: Не відчуваю в цьому реальної потреби. В ідеальних умовах ефект, про який ви кажете, можливий, але зараз це нереально. Наразі я бачу більше ризиків, аніж плюсів. Якби стояло питання грошей на держпрограми, то їх могли б знайти. Що зараз ми бачимо з реалізацією держпрограми з підтримки АПК? Наразі, станом на 26 жовтня 2018, держава перечислила аграріям лише 15,8% із закладеної суми, хоча виділено 30%. Фінансові ресурси програм державної підтримки використовуються не в повному обсязі. А забезпечити фермерів дешевими кредитами для купівлі землі можна і за рахунок 5,9 млрд грн на держпідтримку в бюджеті 2019 році.

Читати до теми: Темні води емфітевзису. Плюси та мінуси довгострокової «оренди по-новому»

AgroPolit.com: Залишити тільки держпрограму на землю, а решту прибрати?

Олександр Шкурла: Ця програма мала би бути ключовою у випадку відкриття ринку землі, а  модифікувати треба державні програми, так, щоб використовувалися в повному обсязі.

AgroPolit.com: Допомогти з кредитами під купівлю землі фермерам готові міжнародні кредитори — Світовий банк.

Олександр Шкурла: Так, думаю, що міжнародні донори також зможуть прийняти участь  у фінансуванню фермерів при покупці с/г, коли Україна зніме мораторій. Знайти гроші для покупки земель не мало би бути проблемою. Тим більше, що купівля с/г може стати цікавою інвестиційною можливістю для громадян України. Я можу навести досвід Словаччини: у нас під час дії мораторію також була створена така  державна програма по підтримці купівлі землі для аграріїв на декілька мільйонів євро під 3-4% річних на 15 років під заставу самої землі. Кредитував державний Словацький банк гарантій і розвитку. Програма спрацювала дуже гарно:  абсолютна більшість кредитів спрацювала по договорам, був дуже маленький відсоток неповернення кредитів.

AgroPolit.com: То Україні таки потрібен земельний банк?

Олександр Шкурла: Його роль може виконувати будь-який державний чи комерційний банк. Створювати окремий земельний банк не обов’язково.

Читати до теми:  ТОП-10 матеріалів про головні подій в децентралізації за останні 4 роки

 AgroPolit.com: Ми обминули увагою землі громад. Як бути з цим сегментом, зважаючи на те, що значна частина с/г земель, які розташовані за межами населених пунктів, Кабміном передаються об'єднаним громадам, зданими в оренду на 10 років, а в договорі закріплено право продовжити його ще.

Олександр Шкурла: Дуже добре, що в цьому році розпочався процес передачі державних земель у комунальну власність об´єднаних територіальних громад і в жовтні він був закінчений вже на 70%. Це з одного боку, передача землі тому, хто отримує від неї плату за оренду і податки, тому прямо зацікавлений в її правильному використанні. З іншого боку, це мотивація для створення ОТГ і продовження децентралізації.  Якщо договір оренди вже укладено, то він має виконуватися. Це страховка, щоб спокійно працювати  бізнесу.

AgroPolit.com: Ви б хотіли, як голова ОТГ, отримати у спадок землю, якою не могли б по факту розпоряджатися, бо її в обхід вас здали в оренду фактично на 20 років?

Олександр Шкурла: Я б хотів. Правильна зміна не завжди може принести миттєву вигоду, але важливе, що вона відбулася.

Читайте до теми: Віртуальні кордони об’єднаних громад. Без зміни законів децентралізація провалиться

AgroPolit.com: Серйозно?

Олександр Шкурла: Так. Не можна просто взяти чинний договір і розірвати його. Коли договір укладений нечесно, то можна його оскаржити в суді. І тільки суд має право його розірвати. Інакше, взяти і розірвати, бо він мені не подобається, це був би не правильний сигнал для бізнес середовища. Договори потрібно виконувати, це знали іще в часах Римської імперії: «pacta sunt servanda».

AgroPolit.com: Та, може, було б логічніше передавати землю без укладених договорів, щоб громади самі вирішували, хто їхній орендар, їм краще на місці видніше?

Олександр Шкурла: Ви абсолютно правильно сказали, що треба було б. Але вже зроблено. І відмотати назад не можна.

 AgroPolit.com: Можна. Наприклад, прописати у законопроекті «Про обіг сільськогосподарських земель» норму про ліквідацію всіх договорів емфітевзису (це просто прихована приватизація) чи права автоматичного продовження оренди для ОТГ за наявними орендарями.

Олександр Шкурла: Емфітевзис почав використовуватися тільки тому, що немає ринку землі, і це можна зрозуміти. Коли аграрій хоче вкладати гроші в землю і таким чином підвищити свою ефективнісь і конкурентоспроможність, то емфітевзис дає йому більше гарантій як проста оренда землі.  Як тільки буде скасований мораторій, зникне використання емфітевзису.

Дивіться до теми: Структура земельної мапи України 2015-2017 років

 AgroPolit.com: Важко писати ОТГ нову історію зі старою. Фактично, їх просто закріпачують під «своїх» орендарів, яких визначає Кабмін — і все. І так на наступні 10-20 років.

Олександр Шкурла: Ви просто дивитеся трішки песимістично.

AgroPolit.com: У журналістів робота така — дивитися об’єктивно, хоч комусь може це здаватися й песимістичним.

Олександр Шкурла: Але уявіть собі, як би цю постанову (про передачу земель за межами населених пунктів ОТГ) не було прийнято. Це був би гірший варіант. Тому я бачу тут прогрес.

Зняття мораторію на продаж с/г земель стане природнім фактором скорочення високої концентрації земель в обробітку

AgroPolit.com: Це спірне питання. Якщо й передавати, то потрібно було всім. Але це тема для окремої розмови. Давайте уточнимо ще один момент щодо земельного закону — яка частка в рамках вільного ринку агрохолдингів?

Олександр Шкурла: Я бачу мотиваційний елемент у передачі земель тільки ОТГ, але коли хочеться передавати всю державну землю в комунальну власність, тут компетентні тільки депутати Верховної ради, і вони не прийняли такі законопроекти, хоча вони зареєстровані уже давно. Дія мораторію створила умови для вирощування агрохолдингів. Адже у власника паю наразі є тільки дві реальні опції поводження з землею: здати в оренду або обробляти самому, інакше він лишити заростати бур’яном. Зняття мораторію на продаж с/г земель стане природнім фактором скорочення високої концентрації земель в обробітку.

AgroPolit.com: Модель земельного ринку якої європейської країни підходить Україні сьогодні найбільше?

Олександр Шкурла: Мені подобається польська модель, тому що вона диверсифікована, там акцент на сімейному фермерстві. Польський фермер має у власності близько 10 га і він є досить мобільним і конкурентним на євроринку. Тим більше, що він спроможний вирощувати нішеві культури, які дають більше прибутку йому, та податків державі. Її копіювати в Україні не можливо, але взяти з неї  позитивний приклад — так. В Україні сформовані вже великі агрокомпанії, середні та дрібні. Вони всі мають навчитися співіснувати паралельно і в умовах вільного ринку.

В Україні зараз відбувається стагнація фермерського руху

 

AgroPolit.com: Яку ж модель фермерства розвивати тоді нам?

Олександр Шкурла: Кількість фермерських господарств за останні 20 років зменшилася: із 42 тис. до 33 тис. В Україні зараз відбувається стагнація фермерського руху. Тож першочергове завдання — стабілізувати фермерські господарства і підтримати створення сімейних ферм використавши потенціал особистих селянських господарств. У рамках відкриття ринку землі це можна зробити, надаючи малим та середнім фермерам дешеві кредити під земельну іпотеку. Державі слід підтримати тих малих фермерів, котрі після відкриття ринку землі проявлять бажання збільшити  свій земельний банк.

AgroPolit.com: Який земельну порядок денний сьогодні сформували для прем'єра?

Олександр Шкурла: Найперше: ми радимо скасувати земельний мораторій по консервативній моделі. Зараз ми бачимо, що кількість прихильників мораторію  в парламенті понижується: у 2016 році їх було 297, у 2017 — 236. Друге завдання: побороти рейдерські захоплення в країні. Наразі рейдерство набуває «інтелігентних» форм: це в більшості випадків не рушниця, а зміни до реєстрів через підкуплених реєстраторів, фальсифіковані документи та інше. Третє завдання: відновити родючість ґрунтів українських земель і забезпечити таким чином сталий розвиток сільського господарства.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

2 травня 2019
Земельна реформа та сільське господарство: як далі?
Як правильно реформувати земельні відносини, щоби зміни принесли максимально позитивний і сталий ефект? Як вибори вплинуть на прийняття потрібних...
12 грудня 2018
Гройсман повідомив, скільки діятиме мораторій на продаж сільгоспземель
Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні діятиме, поки Верховна Рада не прийме Закон "Про обіг земель". Про це на...
12 грудня 2018
Порівняльний аналіз законопроектів про земельний мораторій 2017-2018 років
AgroPolit.com проаналізував  всі законопроекти на тему мораторію за 2017 і 2018 рік і з'ясував, чим же вони відрізняються один від одного....

Вибір редакції

15 травня 2019
10 завдань від агробізнесу Володимиру Зеленському та новому парламенту
Результати опитування аграріїв про план дій в АПК, який очікують від нового президента та парламенту ...
17 квітня 2019
Рейтинг ефективності депутатів аграрного комітету за 2014-2019 роки
За 5 років роботи в Раді 30 депутатів аграрного комітету проштовхнули через сесійну залу 35 законів. Таку статистику AgroPolit.com отримав,...