Валерій Перепелиця: Програма розподілу 1 млрд грн дотацій на фермерів містить дуже багато проблем
Валерій Перепелиця: Програма розподілу 1 млрд грн дотацій на фермерів містить дуже багато проблем

Уряд презентував розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства механізм розподілу одного мільярда гривень для фермерів. Попередню «чернетку» цього механізму дивіться тут. Тож Мінагрополітики передбачає такий розподіл «фермерського» мільярда: 160 млн грн – на кооперативи, 500 млн грн – на здешевлення відсоткової ставки за кредитами, 240 млн грн – на компенсацію вартості вітчизняного насіння, 5 млн грн – на дорадчу службу, 100 млн грн – на компенсацію вартості сільгосптехніки. Оцінки такого розподілу коштів у експертів доволі різкі: хорошу ідею державної підтримки частково споганили практичними кроками. Що ж думають самі фермери про запропоновані фінансову «морквинку» від Мінагрополітики? Про це AgroPolit.com розмовляв із головою Драбівської районної організації АФЗУ Валерієм Перепелицею:

Читати до теми: Фермери «на шпагаті» — аграрії розповіли Мартинюкові та Шереметі, що їм заважає жити

Фото взято з: np.org.ua

AgroPolit.com: Як Ви оцінюєте виділення фермерам одного мільярда гривень?

Валерій Перепелиця: Добре, що до фермерів повернулися обличчям. Можливо, через те, що скоро вибори, свою увагу на нас звернули Володимир Гройсман і Максим Мартинюк. Ідея хороша. Але, на мою думку, програма розподілу 1 млрд грн дотацій на фермерів містить дуже багато проблем, тому навряд чи вона буде ефективною. Проте, я гадаю, що спільними зусиллями Асоціації фермерів, AgroPolit.com та інших ЗМІ ми будемо направляти це питання в істинне русло, щоб сільське населення отримало від цього максимально позитивний ефект.

Небагато є фермерських господарств, особливо до 500 га, які мають повноцінну ліквідну заставу, які могли б податися на програму по компенсації від банків

AgroPolit.com: Уряд планує компенсувати фермерам банківську ставку за кредитами тільки через державні банки й виділити на ці потреби близько 500 млн грн. Як Ви ставитеся до цієї ідеї?

Валерій Перепелиця: З одного боку добре, що через банки, а не через комісії, можливо, це буде швидше й не так заангажовано. А з іншого, може це й не зовсім правильно. Хоча держава хоче контролювати, і дати змогу заробити державним банкам. Це своя бюрократія.

Саме половина з цього мільярда йтиме на відшкодування відсоткової ставки. Пропонується наступний механізм: 500 тис. грн у вигляді кредиту для фермера на поповнення оборотних коштів та 9 млн грн на середньостроковий кредит до 3 років. Але небагато є фермерських господарств, особливо до 500 га, які мають повноцінну ліквідну заставу, які могли б податися на цю програму.

У мене з приводу програми є два побоювання, щодо отримання фермерами цих коштів:

  1. Банки беруть під заставу техніку, не старшу від 3-х років, квартиру чи машину. Будівлі беруть дуже рідко. Тож мало хто зможе взяти кредит.
  2. До цієї програми залучені тільки державні банки. А інших учасників немає. Наразі фермери кредитуються в кредитних спілках, чому б не підключити їх до цього процесу? Це ж розвиток тієї ж кооперації! То чому не підтримати фінансову кооперацію?

Читати до теми: Аграрії презентували 10 ультиматумів до бюджетних дотацій імені Гройсмана&Мартинюка — заява

Наразі 80% фермерів кредитуються в різних спілках, але вартість їхнього ресурсу від 28% до 36% річних. Тому державі через компенсацію відсотків із бюджету слід би було підтримати їх.

AgroPolit.com: Але ж нині часто критикують кредитні спілки, робота яких викликає питання, тобто, фейкових.

Валерій Перепелиця: Так, є небезпека фейкових кредитних спілок, так само, як були проблемні банки. Але Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України обклала спілки такою звітністю, що їм не продихнути, тому «фейкових» майже немає. Багато є діючих спілок у рамках законодавства. І вони дійсно фінансові кооперації, а не «кишенькові». Наразі 80% фермерів кредитуються в різних спілках, але вартість їхнього ресурсу від 28% до 36% річних. Тому державі через компенсацію відсотків із бюджету слід би було підтримати їх.

AgroPolit.com: Зважаючи на всі плюси й мінуси, особисто Ви, як фермер, будете подаватися на програму отримання компенсації кредитної ставки за банківськими позиками?

Фото взято з: sports.ru

Валерій Перепелиця: В принципі, більшість фермерів зацікавлені в компенсації кредитної ставки. Однак, сьогодні залишається невирішеним одне велике питання. Ось у чому воно полягає: 2013 року було введено реєстраційну службу, і за законом, для того, щоб зареєструвати фермерське господарство, фермер (фізична особа) повинен був взяти землю, а потім уже зареєструвати її як фермерське господарство. Але це не вдається, бо реєстраційна, фіскальна та фінансова служби кажуть, що це неможливо, бо відбувається зміна сторони договору. Виходить, що фермерське господарство, як юридична особа, без землі, а як фізична особа – з землею. І ця фізична особа, яка взяла землі для ведення фермерського господарства, не може його здійснювати: ні сплатити податки, ні списати витрати на виробництва, ні реалізувати продукцію, вона перебуває в «тіні». Відтак, майже всі фермерські господарства, утворені в 2013 році, в такій ситуації. Для цього не потрібно змінювати законодавство. Можна написати роз’яснення Мін’юсту, Держгеокадастру, Мінагро, і вивести тисячі господарств з тіні. Без вирішення цієї проблеми подаватися на отримання такої допомоги ці господарства фактично не можуть, бо кредити фермерських господарствам дають лише як юридичним особам.

Щодо мене, то я маю одне фермерське господарство, але в мене (як і в більшості фермерів) немає ліквідної застави, щоб узяти участь у програмах розподілу коштів. В програмі компенсації кредитної ставки за банківськими кредитами є дуже багато нюансів.

ПРО РОБОТУ З ДЕРЖАВНИМИ БАНКАМИ

AgroPolit.com: А раніше Ви працювали з державними банками? Чи брали кредити? Як із ними працюється?

Валерій Перепелиця: Так, зараз є багато державних банків, зокрема «Приватбанк», «Укрексімбанк», «Ощадбанк». Але робота з цими банками має свою специфіку. Наприклад, розгляд ними застави займає понад 2 тижні. Можна місяць ходити і нічого не отримати. Оце вам відповідь на питання, чи добре, що в цій програмі беруть тільки держбанки, – погано.

Під державну програму щодо кооперативів потрапляють тільки молочні та плодово-ягідні кооперативи.

AgroPolit.com: Інша частина бюджетних коштів із фермерського мільярда (в сумі 160 млн грн) направлятиметься на підтримку кооперативів. Зокрема, Мінагро пропонує зробити особливу ставку на молочні кооперативи. Що скажете?

Валерій Перепелиця: Кооперація – це той локомотив, що міг би «витягти» сільське населення, громади, підвищити доходи селян, фермерських господарств, але під державну програму щодо кооперативів потрапляють тільки молочні та плодово-ягідні кооперативи.

А її реалізація в нинішньому вигляді викликає чимало запитань.

По-перше, чи тим кооперативам даватимуть гроші? У мене питання: чи багато фермерів тримають корів? Небагато. Корів тримає населення. А чи збере воно 30% коштів на придбання обладнання, щоб податися на держпрограму з компенсації? Ні, тому що навіть невеликому кооперативу потрібен мільйон, на найнеобхідніше. Те ж саме стосується і фермера. Люди не застраховані також і від того, буде чи ні у них завтра площа під випасання худоби, чи їм доведеться вирізати її, бо не буде землі на пасовище. Але навіть, уявімо, якби площа була і люди зібрали потрібні кошти на придбання техніки та подалися на компенсацію, то які системні проблеми вирішує створення молочного кооперативу для розвитку, власне, сільської території та фермерських господарств?! Вигоду від цього отримають передусім переробні підприємства, а тільки потім – люди. Адже підприємство одержує сировину, звісно, зросте її якість, та з іншого боку не вирішеними є ціла низка питань: пасовища розорені, кормо-заготівельна техніка відсутня, ветеринарного обслуговування немає у селах. Тому підтримка молочних кооперативів бюджетним коштом – це крок у напрямку покращення молокопереробної монополії. Підтримка молочних кооперативів за бюджетний кошт – це правильний і безальтернативний крок, але хто прослідкує щоб цією держпідтримкою ми не посилили молокопереробні монополії? Хто дасть достойну ціну за кооперативне молочко?

Читати до теми: Аналіз фермерських та особистих селянських господарств України

По-друге, кошти з бюджету отримають уже наявні кооперативи, новостворені, тобто новачки, нічого не отримають. Щоби ж створити успішний кооператив і зробити його діючим, необхідно 3-5 років. Саме фермери повинні бути фінансовою основою цих кооперативів. Хто проведе цей кооператив від народження до становлення? Хто захистить населення і державні кошти від «псевдокоперативів»? Фінанси і держпідтримка кооперації – це надзвичайно важливо, але головніше це усвідомлення необхідності кооперації самими учасниками ринку. Тому насамперед потрібно на державному рівні відродити потужне професійне дорадництво.

По-третє, чому не стимулюють інші види кооперативів, які дійсно можуть вирости як гриби на селі? Йдеться передусім про зернові кооперативи, адже Україна вирощує зерна дуже багато, а фермери продають його перекупникам, бо немає зернової біржі. Якщо будуть зернові кооперативи, то потрібна буде біржова торгівля, якої в Україні немає. Фермерам також цікаві кооперативи з обробітку ґрунту, бджолярства, овочівництва, а потім вже – у тваринницькому напрямку.

Читати до теми: Фінансова «сімка» — основні способи отримати кошти для розвитку аграрного бізнесу

Чому немає біржової торгівлі зерном в Україні, адже ми є найбільшими експортерами зерна? Тому що є посередники, зернотрейдери і монополісти

AgroPolit.com: Чи будете Ви подаватися на отримання дотації для кооперативів? Дайте коментар з цього приводу.

Фото взято з: pigua.info

Валерій Перепелиця: У мене є задум створити 2 кооперативи: з вирощування часнику та зернових. Жоден із них під цю програму не потрапляє.

AgroPolit.com: То що, ніякого виходу з цієї ситуації немає?

Валерій Перепелиця: Звичайно, є. Всі ці шляхи відомі, але їх треба просто брати і втілювати в життя. Наприклад, проаналізуємо просте питання - чому немає біржової торгівлі зерном в Україні, адже ми є найбільшими експортерами зерна? Тому що є посередники, зернотрейдери і монополісти. За таких умов фермер продає продукцію на третину дешевше: 1-ша форма – безготівкова, 2-га форма – готівкою, 3-тя форма продажу – готівкою у валюті. А ще є сплата ПДВ, або без ПДВ. Якщо фермер зібрав кукурудзу – основну культуру, він змушений відвезти її на елеватор, а якщо він завіз на елеватор, то вважайте, що він її вже продав за тією ціною, яку йому сказали, а не за якою він хоче. І так в усьому іншому. Тому для підтримки фермерів та розвитку кооперації на селі потрібно приструнити монополістів та створити сприятливі умови для розвитку дрібного бізнесу в селі.

Читати до теми: Використання векселів у програмі підтримки агросектору є незаконним — заява

Про комісії з розподілу коштів для кооперативів

AgroPolit.com: За розподілу коштів для кооперативів у порядку, поданому Мінагро та урядом, передбачено наявність комісій у складі 5-7 осіб, які розглядатимуть заявки на компенсацію. Прокоментуйте.

Валерій Перепелиця: Такі комісії взагалі не потрібні, розподіл коштів мав би здійснюватись автоматично. Але якщо вже уряд їх прописав, то потрібно зробити збалансовану систему у комісії: третина фермерів, третина державних службовців і третина дорадників. Я пропонував такий механізм, сподіваюся до цього прислухаються, але ж ми бачимо де віз? І нині там.

У Фермерський фонд призначають некваліфікованих людей, які несерйозно ставляться до роботи, пропускають наради й намагаються нагріти руки. Система призначення незрозуміла, це відбувається без згоди департаменту АПР, з Асоціацією теж не погоджують.

AgroPolit.com: Якою, на Вашу думку, є ідеальна модель розподілу фермерського мільярда за бюджетними програмами?

Валерій Перепелиця: По-перше, дрібним фермерам важливо вчасно отримати послуги з обробітку ґрунту, зібрати, переробити та реалізувати врожай. Тільки кооперація може вирішити ці питання. Тому потрібно створювати кооперативи та орган, відповідальний за кооперацію. Будь-який діючий обслуговуючий кооператив — це перемога, це можливість для сільського населення. Тобто найширше і потужніше підтримати саме сільськогосподарську обслуговуючу кооперацію. Також необхідно змінювати законодавчу базу, відношення та мислення фіскальних органів до цього питання.

По-друге, відновити та потужно фінансово підтримати дорадчі служби, доручити розробку таких програм підтримки саме дорадникам-науковцям та професійним об’єднанням. Такі програми повинні діяти не менше 5 років, щоб можна було планувати фермерам свою діяльність.

По-третє, необхідно максимально розширити перелік обладнання, вітчизняної техніки для отримання компенсації при її купівлі.

По-четверте, забезпечити фермерам доступ до кредитних ресурсів, та максимально спростити механізм їх отримання.  

Читати до теми: Аграрії «дивом» мають купити сільгосптехніки на 4,5 млрд грн, щоб отримати компенсації — заява

AgroPolit.com: Заключна програма для фермерів – це компенсація 25% вартості сільськогосподарської техніки, виробленої в Україні. Яке Ваше ставлення? (Як Ви оцінюєте цю програму? Спрацює вона чи не спрацює?)

Валерій Перепелиця: Для фермерів це 40% компенсації. Упевнений, що програма спрацює частково. Так, фермери більше орієнтовані на вітчизняне причіпне та навісне обладнання до тракторів, переробне обладнання тощо. А от щодо тракторів, комбайнів, сівалок – користуються попитом іноземні зразки. Тому головне, щоб вітчизняне машинобудування встигало за запитами фермерів.

Вважаю, що цей рік буде використаний для належного відпрацювання та внесення необхідних змін у програму державної підтримки.

Державні кошти використають, якщо програми своєчасно будуть донесені до споживача, якщо виконавці не будуть «тупити», якщо програми за своїми механізмами будуть доступні. А от ефективність цих програм — це зовсім інше питання...

Головне завдання – зруйнувати монополії не тільки на виробництво та реалізацію продукції, а й на ефективне землекористування.

AgroPolit.com: Дякуємо за бесіду.

Лілія Половинко для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

15 березня 2018
Уряд показав інструкцію для отримання дотації на утримання молодняку ВРХ
Уряд показав інструкцію для отримання дотації на утримання молодняку ВРХ. Деталі викладені на сайті  Міністерства аграрної політики та...
8 березня 2018
Уряд надаватиме дотації за утримання корів та молодняку — інструкція
Підприємствам, які утримують корів та молодняк, уряд виділятиме дотації. Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та...
7 березня 2018
Фермери попереджають: бюджетні дотації готуються освоювати псевдокооперативи
Фермери України закликають уряд звернути увагу на механізм розподілу бюджетних дотацій. Про це вони заявили на 28-му з’їзді Асоціації фермерів...
14 лютого 2018
Дотації на ВРХ помітно зменшились
Нові дотації, запропоновані Міністерством аграрної політики, не дотягують навіть до рівня 2012 р. Про це повідомляє Kurkul.com. Тоді дотація на...
12 квітня 2018
Фермерський післясмак від мільярда – гроші є, але вони нам не дістануться
Міністерство аграрної політики та продовольства України ухвалило порядок розподілу бюджетних коштів для фермерів. Насправді його поява на ринку...
20 лютого 2018
Дотації роздору – як Мінагрополітики підкилимно ділить 6,3 млрд грн для агросектору
Мінагрополітики та МЕРТ завершують вносити зміни у механізми розподілу бюджетних коштів для агросектору. Нагадаємо, вже другий рік аграрії живуть за...
12 лютого 2018
Фермерам не варто спати спокійно – деталі механізму розподілу «мільярду» на дотації
Уряд готує бюджетну «бімбу» для фермерського сектору. Нагадаємо, що наразі в напівтаємному режимі без участі громадськості (як це...
13 червня 2016
Кредитування агробізнесу — можемо, але не хочемо
Агросектор — на мілині. Не за горами жнива, а в кишені більшості середніх та дрібних сільгоспвиробників лише «заначки». Банки...
22 січня 2016
Правда і міфи про аграрні дотації в ЄС та Україні
Трохи правди з цифрами про брехню щодо рівня підтримки «аграріїв» у Європі, який, за словами деяких представників агроолігархів, у кілька...