Тарас Березовець: Спроба симулювати у жовтні революційний оргазм під Радою провалилася
Тарас Березовець, політичний експерт, співзасновник Українського інституту майбутнього

Майдану-3 не буде, як і додаткових електоральних балів від «жовтневої революції» під стінами парламенту. Кінець осені та зима очікуються спокійні. Хто ж розхитує парламентський човен в Україні? Які ляльководи сьогодні смикають з-за лаштунків політичних героїв на авансцені? Та чи буде перекроювання коаліції та складу КМУ? Про це та інше в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів політичний експерт, співзасновник Українського інституту майбутнього Тарас Березовець:

AgroPolit.com: Після мітингів біля Ради 17 жовтня, низки контроверсійних голосувань у парламенті за останній місяць, як читати руни української політики сьогодні?

Тарас Березовець: В Україні сформувався прошарок правлячої еліти (хоча у класичному сенсі вона є не елітою, а, радше, правлячим класом)та контреліти, які вступили між собою у жорсткий конфлікт. Він полягає не в баченні різних курсів розвитку країни, як було в часи протистояння групи регіоналів на чолі з Януковичем та умовним проєвропейським табором, це — боротьба за владу. Про це свідчать усі три вимоги, озвучені організаторами так званої «Великої політичної реформи». Нагадаю, що йдеться про зміну виборчих правил, скасування депутатської недоторканності, створення антикорупційного суду — всі вони жодного стосунку до реформи країни не мають.

Соціологія підтверджує, що ці питання не турбують більшість українців, люди їх не розуміють і вони їм нецікаві. У мене відразу виникає аналогія з Великою жовтневою революцією: як тоді, так і сьогодні — замість вирішення проблем людей політики хочуть задовольнити власні бажання.

Читати до теми: Адміністрація Президента може очікувати на мітинг від працівників спиртзаводів

Візьмемо для прикладу створення антикорупційних судів. З його допомогою сподіваються створити циклічну систему боротьби з політичними опонентами. Зняття недоторканності спричинить масові запроторення до в’язниці нелояльних людей. А змінивши виборчу модель (замість змішаної буде пропорційна), опозиціонери сподіваються виграти наступні вибори. Оскільки людям ці вимоги не надто близькі, протест під Радою звівся до групи відвертих маргіналів та проплачених ботів, а перші ж сутички спричинили відсторонення від мітингу громадських організацій і так званих єврооптимістів. Вони зрозуміли: якщо кінь здох, треба з нього злізти. Та й Саакашвілі час визнати: «коняка» померла і давно засмерділася, а він все продовжує робити вигляд, що на ній скаче. Насправді слід припинити увесь цей так званий протест, згорнути намети і починати працювати в інтересах країни. У таких сумнівних місцях бачення майбутнього не робиться.

Крім того, влада вкотре переграла опозиціонерів (як вони себе називають, революціонери), бо вчасно взяла і почала з трьома вимогами працювати. Технологічно все спрацювали бездоганно: антикорупційне законодавство відхилено Венеціанською комісією, тому протестувальникам запропонували написати нормальний законопроект, який сприймуть закордоном, — і його приймуть. Розпочався розгляд кількох законопроектів щодо виборчої системи, але самі ж депутати їх спочатку провалили. Лише зараз з’явився законопроект про вибори з відкритими списками, але це поки перше читання, і далі можуть бути сюрпризи. Щодо недоторканності процедура складна: спочатку голосування за законопроекти на сесії, далі — відправка їх на розгляд Конституційного суду, потім — повернення до сесійної зали і знову голосування. Це може розтягнутися на рік-два. Якраз не раніше, ніж до чергових виборів.

AgroPolit.com: Що ж то було під стінами Ради: виплеск народного гніву, проплачена акція чи симуляція суспільного оргазму?

Тарас Березовець: На відміну від жіночого оргазму, революцію не можна імітувати. Тому мітинг під Радою і провалився. Якщо на вулицю не вийшли люди, то симулюй-не симулюй — вона вдасться. Тому спроба симулювати у жовтні революційний оргазм під Радою провалилася.

Повинно статися щось більш радикальне, аніж рутинні проблеми, щоб відбувся соціальний вибух

AgroPolit.com: Політики кажуть, що у населення є протестний потенціал. Ви його бачите чи ні?

Тарас Березовець: Нема ніякого протестного потенціалу. Настрої напередодні Майдану також були достатньо спокійні, але потім все це вибухнуло, бо з’явився подразник: Янукович обдурив населення, обіцявши європейську інтеграцію. Протестний потенціал з’являється тоді, коли порушують базові потреби людей. Існує негласний суспільний договір: влада не застосовує насилля без причини, своєчасно сплачує соціальні виплати тощо. Що може порушити цей баланс? Дефолт, зупинка виплат пенсій, якщо раптом ЄС розірве Угоду про безвізовий режим і звинуватить у цьому українську владу. Оце може бути каталізатором справжніх протестів. Оскільки нинішня влада всі ці помилки Януковича врахувала, такий вибух наразі не виглядає можливим.

Читати до теми: Олександр Солонтай: Розмови про важкі стосунки між Порошенком і Гройсманом — не більше, ніж віра у теорію змови там, де її немає

AgroPolit.com: Справді врахувала? А кабальна пенсійна та медична реформи тощо — це хіба не помилка влади?

Тарас Березовець: Результати цієї та інших реформ дійдуть до населення не раніше, ніж через 2 роки.

AgroPolit.com: А комунальні платіжки вже будуть у поштових скриньках через місяць!

Тарас Березовець: Повинно статися щось більш радикальне, аніж рутинні проблеми, щоб відбувся соціальний вибух.

AgroPolit.com: Що у Вашому розумінні означає, що Президент гарно зорієнтувався у цій ситуації та гідно вийшов із протестної ситуації?

Тарас Березовець: Він своїми діями зміг переконати частину громадянського суспільства, яке брало участь у цих акціях. Порошенко відразу відділив політичні вимоги від реально законодавчих. Своїми діями парламент, коаліція та Президент показали, що вони готові почути голоси й готові до змін законодавства за усіма пунктами. Просто є технічна процедура, яку потрібно пройти. І цим він розділив політиків і громадянське суспільство. А без громадянського суспільства ця акція видихнеться дуже швидко. Для протестів потрібні пасіонарії, а тільки на політичних гаслах ця акція не отримає суспільної підтримки.

AgroPolit.com: Вам не здається, що події під Радою — це заготовка з боку команди Президента? Адже надто злагоджено, просто й награно виглядає реакція: винні всі інші (Венеціанська комісія, недолугі депутати,а Президент — один такий молодець).

Тарас Березовець: Абсолютно переконаний, що в Адміністрації Президента до цього готувалися. Реакція дійсно не виглядає як експромт. На мій погляд, його дії свідчать про наступне: Президент і його Адміністрація розглядали всі варіанти розвитку подій у країні. З того, що я знаю, вони надзвичайно побоювалися деструктивного силового сценарію і саме тому Національна гвардія дала встановити намети. А силовикам дали вказівку — у жодному випадку не провокувати насилля. Хоча я знаю, що це не всім подобається. У силовому блоці є частина людей, які вимагали жорстких дій, але під тиском Президента прийняли вищезгадану компромісну лінію поведінки.

AgroPolit.com: Якщо політсили були організаторами цього протесту?

Тарас Березовець: Ми всі бачили, що офіційно це були «Рух нових сил», «Батьківщина», Національний корпус, «Самопоміч», «Єврооптимісти», плюс — громадські організації на кшталт «Реанімаційного пакету реформ».

За протестами стоять три олігархічні групи:  Віктор Медведчук, Костянтин Григоришин та Ігор  Коломойський

AgroPolit.com: Але «офіційно» — це не завжди означає справжніх замовників.

Тарас Березовець: За моїми даними, за цим стоять три олігархічні групи, які фінансували виступ через різні джерела. Існує інформація, що одним із них міг бути Віктор Медведчук, він нібито давав гроші через партію «Батьківщина». Якби під Радою зібралися 10 тис. людей, то Юлія Тимошенко була б на сцені. Та коли вони побачили, що все це — удар в штангу, відповідно, вона не з’явилася. Ще Костянтин Григоришин, який фінансував своїх «друзів» у Верховній Раді та ще Ігор Коломойський, який фінансував Семена Семенченка. Коломойський зараз дуже злий, бо вважає, що його обдурили. Він давав гроші під одну картинку, а вийшла зовсім інша, тож каратиме тих, хто розікрав ці гроші.

AgroPolit.com: То, за Вашим відчуттям, Президентом там не пахне?

Тарас Березовець: Президент точно жодної участі у підготовці цього не брав.

AgroPolit.com: Безпосередньо, можливо, й ні, а опосередковано?

Тарас Березовець: Опосередковано контролювали ситуацію спецслужби. Чи мав до цього стосунок Президент? Я не знаю.

Міхеїл Саакашвілі виявився чудовим «попом Гапоном»… Тобто він привів людей і фактично «злив» їх: єврооптимістів, які йому довірилися, а він усіх (Соболєва, Семенченка) виставив у негативному світлі

AgroPolit.com: Чому ж тоді так активно сьогодні розганяється ця версія?

Тарас Березовець: Я цього не знаю. Мені, як і Вам, відомо, що вона сьогодні вкидається у маси. А ще я розумію, що Міхеїл Саакашвілі виявився чудовим «попом Гапоном», якщо говорити категоріями Російської революції 1905 року. Тобто він привів людей і фактично «злив» їх: єврооптимістів, які йому довірилися, а він усіх (Соболєва, Семенченка) виставив у негативному світлі. Йому то все як із гуся вода (його партія має лише 1,5%), а тим політикам він завдав суттєвої іміджевої шкоди.

AgroPolit.com: Ви киваєте у бік Коломойського. А чому там не було тоді депутатів від УКРОПу?

Тарас Березовець: Ігор Коломойський — досвідчений гравець, який не буде «палити» всю свою агентуру.

Читати до теми: Гройсман і Порошенко домовилися — перевиборів не буде, — політолог

AgroPolit.com: А радикалам він не платить?

Тарас Березовець: Ні. Зараз це партія, котра, як прийнято вважати, підтримується Ахметовим.

Всі кинулися шукати українського Макрона. Тобто, того «третього запасного». Зараз найбільше шансів на цю роль у Святослава Вакарчука

AgroPolit.com: Днями вийшли відразу три соціологічні опитування електоральних настроїв українців («Соціс», «Софія» та Центру Разумкова). Дані про потенційну трійку лідерів на президентських та парламентських виборах суттєво відрізняються у відсотковому плані. Яке з них, на Вашу думку, є найбільш релевантним?

Тарас Березовець: Не можу коментувати. Центру «Софія» я не довіряю, бо він Єрмолаєва, інакше кажучи, Сергія Льовочкіна. Вони покажуть те, що потрібно. «Соціс» — це доволі достовірна компанія, але я не бачив вибірки й методології, тому складно про щось судити. Я бачив лише дослідження Разумкова — це компанія з репутацією.

Та загальна тенденція наступна: Порошенко, Тимошенко, Гриценко. Чому так? Гриценка завжди обирають, бо у Тимошенко є великий антирейтинг, тому в таких розкладах обирають завжди третього. У 2010 році «третім» був Сергій Тігіпко. Зараз проголосують за того, кого знають і в кого тицяють пальцем. Саакашвілі не може ні на що претендувати (на президентство не вистачає років українського громадянства, хіба на прем’єра). В таких умовах непогані позиції у Гриценка. Щоправда, у нього немає партійної структури і він провалився на виборах 2014 року, бо сам себе назвав непрохідним.

Оскільки традиційні основні лідери виборчої гонки суттєво втрачають у рейтингах через зростання до них недовіри людей, то всі кинулися шукати українського Макрона. Тобто, того «третього запасного». Зараз найбільше шансів на цю роль у Святослава Вакарчука, але це не кінець історії. Ще дуже довго до виборів. Гіпотетично Вакарчук харизматичний, плюс він може зібрати навколо себе єврооптимістів — різних проєвропейських політиків, створити партію і навіть боротися за вихід у другий тур президентських виборів. Але крім нього на роль Макрона може претендувати ще кілька несподіваних кандидатур, як-от міністр транспорту Омелян, голова НАК «Нафтогаз Україна» Андрій Коболєв чи реформатор Макс Нефьодов.

AgroPolit.com: Чесно кажучи, кандидати більше викликають сльози, аніж оптимізм.

Тарас Березовець: Але якщо у вас є телевізор і олігархічна підтримка, можна домогтися фантастичних результатів навіть із ними! На мій погляд, найкраще на роль українського Макрона підходить Святослав Вакарчук, на другому місці — Андрій Коболєв. Але це далеко не повний перелік. До виборів ще 2 роки,а Макрон з’явився лише за півроку до виборчого старту.

8 із 10 варіантів, що Порошенко переможе на цих виборах

AgroPolit.com: Хто може підтримувати цього третього кандидата фінансово?

Тарас Березовець: Макрона підтримували Ротшильди, іншими словами, глобальний транснаціональний капітал. Це була їхня кандидатура, яка не дала б розвалитися ЄС і зберегла б лідерство Франції та Німеччини в єврозоні. Інакше все закінчилося б виходом Франції з ЄС.

Кому може бути вигідний умовний Макрон в Україні? Також великому олігархічному бізнесу — Рінату Ахметову, Віктору Пінчуку й тим, хто хоче тримати Україну у фарватері європейського Союзу та зберегти певну стабільність. Це може стати запасним варіантом на випадок, якщо популіст-кандидат на зразок Тимошенко відверто обганятиме Порошенка, тоді олігархи можуть вивести на сцену, на кшталт Сергія Тігіпка №2, уже згаданого третього кандидата. Незаплямованого, який може змагатися, і якщо так станеться, що це буде Вакарчук, то у другому турі перемога на виборах президента потенційно буде за ним. Він має більше шансів, бо він сприйматиметься як європейський кандидат, а от ретроград (Тимошенко) тягнутиме країну до Путіна.

Та поки що основний варіант президента на чергових виборах для еліт — Петро Порошенко. На мій погляд, 8 із 10 варіантів, що Порошенко переможе на цих виборах. Хоч яким би слабким він здавався, у нього дуже сильна кампанія і він може зробити правильні потужні кроки у бік виборців. Він має гарне тактичне та стратегічне бачення. Крім того, під нього є фінансовий ресурс, на нього працюватимуть телевізори і, зрештою, позиція нинішнього Президента сильніша. Тому для мене Порошенко зараз виглядає пріоритетним кандидатом на перемогу на виборах 2019 року.

Чи може бути альтернативний кандидат від влади? Не знаю, але можу припустити, що таким кандидатом міг би гіпотетично стати Юрій Луценко — Генеральний прокурор України. Він дуже сильний політик, спікер і під нього дуже легко підбудується адміністративний ресурс. Тобто йому буде дуже легко входити у виборчу колію і не потрібен час на адаптацію.

Читати до теми: 10 облрад України вимагають запустити імпічмент Порошенка

AgroPolit.com: Український Котовський?

Тарас Березовець: Він як політичний каток — в міру серйозний, у міру веселий, харизматичний, його люблять журналісти, він дуже гострий на язик. Для мене той же Володимир Гройсман таким не виглядає. Володимир Борисович, звичайно, може позмагатися і провести свою партію у Верховну Раду. Але через два роки він буде ще не готовий балотуватися в Президенти.

AgroPolit.com: То Луценко теж уже почав готуватися до виборів?

Тарас Березовець: Не знаю, чи він тримає в голові цей план. Юрій Луценко має далекі амбіції, про які він, звичайно, публічно ніколи не скаже. Адже він командний гравець. Якщо все буде ОК із кампанією Порошенка, то Луценко продовжить працювати під ним, але якщо виникнуть якісь певні форс-мажорні обставини —саме він буде найбільш системним і сильним кандидатом від влади.

Олігархи виставили фігуру Вакарчука на торги для Тимошенко та Порошенка.

AgroPolit.com: Із Луценком усе зрозуміло. Звідки «намалювався» на політичній шахівниці Вакарчук? Він професійний співак, але далеко не управлінець.

Тарас Березовець: Справді, він — не політик, і начебто про президентські амбіції офіційно не заявляв. На мій погляд, це політична технологія, щоб із боку олігархів натякнути Президентові: «Ось, дивіться у нас є запасний кандидат, який може «вистрілити» в разі чого». Це попередження й запрошення до торгу. Адже олігархи фактично говорять, що у Вакарчука на старті є 6%, з допомогою ТВ його рейтинг підігріють до 10%, а тоді недалеко й до 15%. Поки триватимуть торги, Вакарчук мовчатиме, а залежно від їхнього результату — або піде у велику політику, або офіційно скаже, що то все були фантазії і політичної кар’єри для себе він не бачить. Це елемент політичної гри. З другого боку, це також попередження Тимошенко. Адже третій кандидат «відкусить» у неї частину електоральних симпатій. Якщо ж Юлія Володимирівна з олігархами домовиться, то можна розіграти партію, як свого часу в 2013 році Янукович із Сергієм Тігіпком — тоді останній у фіналі підтримав його та зійшов з дистанції.

Олігархи виставили фігуру Вакарчука на торги для Тимошенко та Порошенка.

AgroPolit.com: То Вакарчук — це «разводила»?

Тарас Березовець: Я б так не говорив.

AgroPolit.com: Але він же сам цього не коментує. Отже, він у курсі та грає за встановленими правилами, чи не так?

Тарас Березовець: Він дуже обережний, зважаючи на його політичну недосвідченість. Навряд чи Вакарчук робитиме поспішні політичні заяви. Що менше він говоритиме, то краще для нього — і він це розуміє. Свого часу Тігіпко багато не говорив, тож люди йому приписували ті риси, якими він мав би володіти на їхню думку. Те ж саме буде з Вакарчуком. Тут треба створити елемент снігової грудки: якщо ви стартуєте з чогось і даєте певний сигнал, у вас рейтинг починає рости, як снігова лавина.

AgroPolit.com: Чи має він шанси перемогти на виборах як український Макрон?

Тарас Березовець: Один із 10-ти. Але 2 роки — дуже тривала дистанція, тому час покаже. Ці шанси можуть зрости.

Юридично Радикальна партія перебуває в коаліції разом із БПП та «Народним фронтом». Тому й бачимо стабільне голосування — 240260 голосів

AgroPolit.com: У Раді говорять про формування нової підкилимної коаліції. Що скажете Ви?

Тарас Березовець: Коаліція, безсумнівно, існує. Коли кажуть: «Покажіть нам коаліцію на папері», то я вам скажу, що насправді до її складу де-юре входить і Радикальна партія. І досі вона не вийшла з коаліції, бо нема офіційної письмової заяви. Юридично Радикальна партія перебуває в коаліції разом із БПП та «Народним фронтом». Тому й бачимо стабільне голосування —240260 голосів. В Україні де-юре діє коаліція з трьох політичних сил: БПП, НФ та РП, яка сукупно дає понад 226 голосів. Тому коаліція не фіктивна.

AgroPolit.com: Невирішеним є питанням із голосуванням за відставку аграрного міністра Тараса Кутового. Чому не ставлять на голосування його заяву?

Тарас Березовець: Сьогодні три міністерства мають в.о. — Мінагрополітики, Міністерство інформації та Міністерство охорони здоров’я. Є претензії до міністра фінансів та міністра палива й енергетики, яких теж можуть замінити. Тобто, 5 міністерств на кону. Чому не хочуть? Так порушиться баланс. Діє неофіційна домовленість між «Народним фронтом», Петром Олексійовичем і Володимиром Гройсманом щодо міністрів. Конкретно домовитися про кандидатури не можуть, триває змагання за окремі міністерства. Тому щойно почнуть продавлювати щось одне, одразу розпочнеться дисбаланс: НФ не голосуватиме, або ж прем’єр саботуватиме загальну роботу.

AgroPolit.com: Якщо в інших міністерствах ситуація без офіційних міністрів ще терпить, то в Мінагрополітики — ні. Складність призначення аграрного міністра фактично зупинила аграрну реформу та поставила на паузу земельну.

Тарас Березовець: Дійсно, Мінагрополітики має отримати повноцінного міністра, бо без нього маємо серйозний клопіт. Та з іншого боку, його призначення не вирішить питання земельної реформи. У нещодавньому зверненні Президент заявив про її відкладення. Немає згоди в колах бізнес-елітах щодо цього питання. Слід проводити інформаційну кампанію для людей і пояснювати, у чому переваги земельної реформи й вільного ринку. На це потрібно щонайменше рік-два. Я вважаю, що земельну реформу найближчим часом не тягнутимуть через парламент.

Мінагрополітики зараз — це квота прем’єра і його влаштовує в.о. міністра.

AgroPolit.com: А хто сьогодні рулить Мінагрополітики?

Тарас Березовець: Наскільки мені відомо, зараз це квота прем’єра і його влаштовує в.о. міністра.

AgroPolit.com: А непризначення голів низки парламентських комітетів не відбувається з тієї ж причини?

Тарас Березовець: Там причина проста — розхлябаність і безвідповідальність у системі державного управління, яка з’явилася не сьогодні й вирішена також буде, на жаль, не завтра.

Читати до теми: БПП блокує призначення голів парламентських комітетів

AgroPolit.com: Розкажіть нам про відносини Президента і прем’єра.

Тарас Березовець: Відносини між Президентом і прем’єром були дуже складними влітку. Настільки, що Петро Порошенко збирався відправити Володимира Гройсмана у відставку й серйозно до цього готувався. Однак на заваді стала позиція «Народного фронту», який не дав під це голосів.

Гройсман — один із учасників створення можливої партії влади…

AgroPolit.com: А був кандидат на заміну?

Тарас Березовець: Розглядалося кілька варіантів кандидатур на заміну Володимирові Гройсману. Пропонували Олександра Турчинова та Юрія Луценка —обоє відмовилися. Був також повністю президентський Геннадій Зубко. Ротація не відбулася через позицію НФ, а також тому, що саме Юрій Луценко особисто взявся залагоджувати стосунки між Президентом і прем’єром. Наразі ця конфігурація працює: у них нормальні робочі стосунки. У Президента були серйозні претензії, передусім тому, що прем’єр не чув його побажань і без згоди Порошенка проводив деякі кадрові ротації, ба навіть без погодження з «Народним фронтом». Непорозуміння через це були дуже й дуже великі. Нині вони вичерпані. Щонайменше до весни все буде ОК. Тобто, Президент не буде зливати сьогодні Гройсмана, бо він йому вигідний. Плюс саме Гройсман — один із учасників створення можливої партії влади. Ці переговори поки забуксували.

AgroPolit.com: Що за партія влади?

Тарас Березовець: За основу хотіли брати БПП і «Народний фронт», а також —гройсманівську «Вінницьку європейську стратегію». Тож було 3 учасники переговорів. Наскільки я знаю, поки що перемовини забуксували через те, що Гройсман запросив дуже велику кількість депутатських місць у списку цієї партії. Президент і НФ йому відмовили.

На заміну «Нашому краю» створять Партію проєвропейських мерів. Наразі такий проект активно обговорюється у верхах.

AgroPolit.com: Чи можливе формування нової політсили зі старих партій, наприклад, реанімація УДАРу?

Тарас Березовець: Так, цілком. Більше того, я впевнений, що на заміну «Нашому краю» (технологічний проект влади, який об’єднав переважно екс-регіоналів) створять Партію проєвропейських мерів. Наразі такий проект активно обговорюється у верхах. Фундаментом такої партії можуть виступити Віталій Кличко та Володимир Гройсман.

У неї повинні увійти невідомі, але прогресивні мери, котрі користуються великою підтримкою громад. Їх розкрутять, зроблять лідерами всеукраїнського масштабу. У такому разі Президент позбудеться головного болю у вигляді непомірних партійних апетитів Володимира Гройсмана, домовиться із НФ і вони поділять партійний список порівну.

AgroPolit.com: Чи бачите потенціал у Аграрній партії?

Тарас Березовець: Її перезавантаження можливе, особливо зважаючи на те, що там зараз з’явилися кошти.

…Нині є певне напруження між Віталієм Скоциком і Романом Безсмертним

AgroPolit.com: Від кого?

Тарас Березовець: Не знаю, чиї гроші. Стверджують, нині є певне напруження між Віталієм Скоциком і Романом Безсмертним. У політичних колах побутує думка, що Скоцик дуже сильно нервує, що Роман Петрович може його відсунути з керівних посад, але публічно вони цей скандал не виносять. Якщо це так, рано чи пізно конфлікт стане «надбанням» громадськості, а вони розійдуться між собою.

До речі, Аграрна партія теж цікавий проект, під задумку з мерами і її можна перейменувати. Може таке бути, що з Аграрної зліплять Мерську партію. АПУвці й так часом Президента критикують, але з Гройсманом у них конфліктів немає. Тому теоретично на базі цієї партії можна запустити мерський проект. Перейменують — і замість Аграрної партії буде якась Європейська демократична.

AgroPolit.com: То для цього був увесь цей ребрендинг на американський маневр?

Тарас Березовець: Я можу лише сказати, що АПУ «запозичила» виборчий логотип у кампанії Обами 2008 року. Коли все з’ясувалося, то в Агарній партії зробили «хорошу міну» на зразок: «Так ми і не приховували», хоча це був плагіат.

AgroPolit.com: Але Україна — аграрна держава. Є багато симпатиків цієї ідеї та окремої партії.

Тарас Березовець: Немає такої партії. Були спроби її організувати. Зокрема, діяла Селянська партія і вона була союзником СПУ. Зараз сільський електорат розпорошений в Україні. Зібрати їх докупи під одним прапором можна тільки в одному випадку — під дуже потужною ідеєю на чолі з сильним харизматичним лідером, яким нинішній керівник Аграрної партії не є.

AgroPolit.com: Або має відбутися якийсь потужний «кидок» цих аграріїв, наприклад, ганебна земельна реформа.

Тарас Березовець: На негативі люди не об’єднаються. Хіба на кілька протестів. Рушійною силою змін пробудження аграрних електоральних симпатій може бути тільки позитивна ідея, яка об’єднає селянську та аграрну еліти. Наразі я її не бачу.

В Україні домінуюче положення в АПК повинні займати фермери… Усі ці агрохолдинги в Україні — чистої води аграрні МММ, і прізвища їхніх кріейторів відомі. Вони луснуть

AgroPolit.com: У 1917 році хіба не земельне питання усіх підняло на ноги?

Читати до теми: За рік парламент прийняв 6 аграрних законів — дослідження

Тарас Березовець: В Україні домінуюче положення в АПК повинні займати фермери. Сьогодні саме вони формують на селі середній і вище середнього клас. Їх однозначно цікавить приватизація землі, бо оренда — фактор нестабільності для бізнесу. Без власної землі рано чи пізно тебе кинуть, прийдуть великі агрохолдинги і з’їдять. Так і відбувається. А про те, що ці холдинги — мильні бульбашки, на жаль, сьогодні в Україні думати не хочуть. Усі ці агрохолдинг в Україні — чистої води аграрні МММ, і прізвища їхніх кріейторів відомі. Вони луснуть. А до того, забирають задурно у селян землю, витискують її, показуючи на міжнародних біржах великі масиви землі, власниками яких не є, тому фактично продають порожні акції, за якими нічого немає. Орендована земля і приватна — це різні речі. Але скоро вся ця історія скінчиться.

У фермерів інша логіка, вони триматимуться за землю. Холдинги — за прибутки й бариші.

Аграрні олігархи дуже сильно впливають на українську політику. Найбільше грає з ними в одні «ворота» й підтримує забаганки — прем’єр Володимир Гройсман.

AgroPolit.com: Наскільки сильно впливають сьогодні наші аграрні олігархи на українську політику?

Тарас Березовець: Дуже сильно. Найбільше грає з ними в одні «ворота» й підтримує забаганки — прем’єр Володимир Гройсман. Це їхній зараз головний захисник і союзник.

AgroPolit.com: А як саме вони впливають на нього?

Тарас Березовець: Через розстановку на важливі кадрові посади своїх людей. Звичайно, що керівництво міністерств і зараз, і завжди було на них орієнтоване. І вони завжди мали своїх людей в Мінагрополітики: не обов’язково міністрів, але часто «руки» — керівники департаментів та зами міністра, які реально кермували багатьма процесами. Тому, звичайно, вплив їхній величезний. Найбільший вплив у фракції БПП — їхнє лобі присутнє також у «Самопомочі» та «Батьківщини».

AgroPolit.com: А сумарно скільки у агробаронів є голосів у Раді?

Тарас Березовець: За потреби можуть зібрати і до 100 голосів, або й більше. Залежить від голосування. Але вони працюють масштабно та потужно. Приклад розподілу бюджетних дотацій для АПК яскраво про це свідчить.

AgroPolit.com: Ви маєте на увазі Косюка, Бахматюка, Веревського?

Тарас Березовець: Я не буду нікого називати.

Я не бачу загрози дострокових виборів парламенту

AgroPolit.com: Політичні прогнози на найближчий час.

Тарас Березовець: Я не бачу загрози дострокових виборів парламенту. Усе збережеться, як є. Можливі певні ситуативні скандали довкола коаліції, але вся ця протестна діяльність під Радою і так звана аналогія з Великою жовтневою революцією закінчиться нічим і розчарує багатьох людей.

Щодо змін в уряді, то бачу лише призначення міністра охорони здоров’я. Усі інші кандидати, скоріш за все, так і залишаться у статусі в.о. Кабмін Гройсмана збережеться. Будуть подання від Генпрокуратури й Антикорупційного бюро щодо позбавлення недоторканності —наразі вони є проти 11 нардепів. Їх мали внести ще у жовтні, але поки що відтягують. Це гра на користь влади й Порошенка: таким чином вони показуватимуть, що очищуються від корупціонерів та злодіїв.

Оскільки в Росії свій клопіт (перевибори президента), то Володимиру Путіну буде не до нас. Відтак особливої напруги пристрастей на сході не варто чекати. Донбас повернеться до складу України протягом щонайбільше 2-5 років, його «всунуть» назад, бо таке бажання Путіна і наших західних союзників. Процес повернення вже розпочався прийняттям законопроекту про реінтеграцію цих областей. Це, по суті, вже перший крок до того, щоб інтегрувати. Не виключено також, що Донбас повернеться й раніше, а його жителі голосуватимуть за українського Президента вже на виборах 2019 року.

ПРО ШАНСИ  ПОРОШЕНКА НА ПРЕЗИДЕНТА ПОВТОРНО

AgroPolit.com: Ви так пієтетно розповідаєте про Петра Порошенка і щиро вірите, що він відвоює виборчі симпатії після стількох очевидних провалів. Як це йому вдасться?

Тарас Березовець: По-перше, він покаже нездатність опозиції бути конструктивною і дати альтернативний план розвитку країни. Частково він це зробив. По-друге, у нього є великі плани провести референдум зі вступу до НАТО. І він може збігтися одночасно з виборами. Порошенко, наприклад, скаже: «Всі, хто за НАТО, хай голосують за мене!». А підтримка населення за вступ до НАТО наразі дуже велика. По-третє, економіка поступово починає зростати і будуть помітні результати запущених реформ.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com, Юлія Лучик

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

11 травня 2017
Озвучено два варіанти майбутнього коаліції
Є два варіанти розвитку політичних подій довкола коаліції під керівництвом Гройсмана. Про це розповів в ексклюзивному інтерв’ю...
25 квітня 2017
Козаченко не піде з коаліції на догоду Скоцику
Безмандатному голові Аграрної партії України (АПУ) Віталію Скоцику краще мати своїх представників в коаліції Гройсмана, ніж переходити в стан...
9 травня 2017
Олександр Солонтай: Виборів не буде, такий сценарій обрала влада
Центральна виборча комісія (ЦВК) завершує підрахунок результатів місцевих виборів до 47 об’єднаних громадах. Поки що остаточних цифр немає....
24 серпня 2016
Олександр Солонтай: Позачергових виборів до парламенту, або дострокових Президента – не буде
За тиждень Верховна Рада має розпочати свої пленарні засідання. Майже півтора місяці народні депутати відпочивали. Чи змінилися за цей час політичні...
17 лютого 2016
Як «Батьківщина» та «Самопоміч» «танцюють» коаліцію, або чи залишиться в уряді міністри-технократи?
Вчорашній день у парламенті розставив багато крапок над «і» у кількох важливих питання. Таємне стало очевидним. Тож про висновки...