Олександр Солонтай: Виборів не буде, такий сценарій обрала влада
Олександр Солонтай: Виборів не буде, такий сценарій обрала влада

Центральна виборча комісія (ЦВК) завершує підрахунок результатів місцевих виборів до 47 об’єднаних громадах. Поки що остаточних цифр немає. Втім свої підрахунки за партійними списками на виборах в ОТГ надав Комітет виборців України (КВУ). За його даними, Аграрна партія України не  потрапила навіть у десятку. Натомість у «Батьківщині» заявляють про своє лідерство загалом за партійними списками та кількістю  депутатів-мажоритарників.  Як читати  результати  голосування українців до об’єднаних громад? Та чи можна  їх  вважати дзеркалом загальних виборчих симпатії в перманентному очікуванні виборів до парламенту? Які політичні розклади в уряді та парламенті чекають після сезону травневих шашликів? Про це AgroPolit.com говорив в ексклюзивному інтерв’ю з  керівником програми практичної політики, експертом Інституту політичної освіти Олександром Солонтаєм:

AgroPolit.com: Як розуміти результати місцевих виборів до об’єднаних громад від 30 квітня, за даними Комітету виборців України: на перших позиціях по партійних списках: 1-е — «Наш край», 2-е — «Опозиційний блок», 3-є — БПП «Солідарність», 4-е — «Відродження, 5-е — «Радикальна партія». Що це — старт реваншу чи людям набридла постмайданівська демократія?

Олександр Солонтай: Всі забули про один важливий момент: у різних за статусом громадах (сформованих на базі міста або села) діє різна виборча система. У містах вибори відбуваються за партійними списками, тому результати рахують швидко. В селах і селищах — лише пряма мажоритарка. Рахують значно довше.

Оприлюднені дані КВУ стосуються лише міст, їх було 9, і вони переважно зосереджені на Східній та Центральній Україні, а там рейтинг «Опозиційного блоку», «Нашого краю» та «Відродження» справді високий.

Ще одне, на жаль, система ЦВК не подає оперативних даних щодо всієї України, а тому ми зараз говоримо тільки про попередні дані голосування 30 квітня. Можу підтвердити власним прикладом.  Оскільки  є одним з лідерів «Сили Людей» та був учасником агітації за кандидатів на виборах в ОТГ, то особисто знаю, що депутатів від партії було обрано значно більше. Також бачу, що насправді кандидатів від БПП та «Батьківщини» (переможці виборів) обрано в десятки разів більше, але одразу в системі ЦВК та відомостях, поширених КВУ, цих даних немає, тому що мажоритарка там вираховується із серйозною затримкою в часі.

Результати виборів до об’єднаних громад дають відповідь тільки на одну частину запитання — люди не довіряють владі та провладним політичним сила

AgroPolit.com: Чи можна вважати такі результати загальною тенденцією виборчих симпатій українців? Чому?

Олександр Солонтай: Результати виборів до об’єднаних громад дають відповідь тільки на одну частину запитання — люди не довіряють владі та провладним політичним силам. Але результати не дають відповіді на другу частину, а саме — хто ж буде наступною владою. Наприклад, якщо говорити про ці ж 9 міських громад, чиї результати ви згадали, то загалом там перемогло 16 партій. Це утричі більше, ніж фракцій у Верховній Раді. Стільки партій у ВРУ точно  не буде, як було на місцевих виборах. Окрім того, під вибори до Верховної Ради олігархи запустять кілька нових проектів. Отже, місцеві вибори це одне, а парламентські — зовсім інше.

AgroPolit.com: Децентралізація призупиняється і схоже, що ніхто при владі її не збирається прискорювати. Як вважаєте, якого децентралізаційного сценарію нам варто чекати до кінця року? Від чого це залежатиме?

Олександр Солонтай: Сценарій залишився тільки один — формування нових об’єднаних громад і пов’язані з цим нові вибори у місцеві ради, та водночас ліквідація районних державних адміністрацій та райрад.  До виборів додасться ще один процес, якого не було раніше: приєднання малих громад до вже сформованих. Таким чином, в Україні відбуватимуться довибори в ті громади, де вже були вибори раніше, а також — почнуть укрупнюватися середні та малі міста. Цей довгочасний процес відбуватиметься цього та наступного, 2018-го, року.  

Читати до теми: Олександр Солонтай: Децентралізація – загальмувалась…

А щодо реального збільшення повноважень об’єднаних громад, то серйозні зрушення очікуються тільки в земельній сфері: всі чекають на законопроект №4355,  без  якого  земельної децентралізації не буде. Що ми бачимо зараз? Децентралізація серйозно загальмувалася. Щоб її пришвидшити, потрібна політична воля тих, кому так боляче розлучатися з владою, грошима та землею.

Політики використовують громади для підготовки та тренувань на парламентські вибори

AgroPolit.com: Чому політичні сили так б’ються за першість у радах об’єднаних громад, адже закон про фінальну передачу земель, схоже, й надалі пилитиметься у Раді ще не один місяць, або й рік?

Олександр Солонтай: Політики використовують громади для підготовки та тренувань на парламентські вибори. Крім того, не забувайте про успішний початок фінансової децентралізації. Коштів у громадах стало значно більше, а тому градус політичної боротьби різко підстрибнув!

Маємо тимчасову ситуацію 2016—2018 років, коли якісного парламенту ще немає, але й дострокових виборів нема, оскільки більшість виборців не бачить достойної заміни політикам, які не справилися

AgroPolit.com: Наразі в парламенті коаліційна криза. Чому вона виникла та в чому її небезпека чи, навпаки, рятівний шанс для країни на очищення?

Олександр Солонтай: Причина виникнення кризи одна — більша частина представників владної коаліції не хоче відповідально працювати саме депутатами, тобто справжніми політиками. У них бізнес, свої справи та життя, мандат для них має вторинне значення, політика — робота дуже слабка та непрофесійна. Тому парламент буксує, замість роботи постійно «відпочиває». Тобто вони насправді працюють, просто займаються не державними справами, а бізнесом. Проблема також в тому, що нема ким їх замінити, адже альтернатива та логічна заміна цьому перехідному тимчасовому парламенту ще тільки формується. Багато виборців це розуміють, а тому не хочуть «міняти шило на мило». В результаті маємо тимчасову ситуацію 2016—2018 років, коли якісного парламенту ще немає, але й дострокових виборів нема, оскільки більшість виборців не бачить достойної заміни політикам, які не справилися.

AgroPolit.com: Як вважаєш, місяць канікул для Ради — це збіг, чи «коаліційні» печуться саме зараз, доки вся країна задимлена від травневих шашликів?

Олександр Солонтай: Це весняна післяпасхальна відпустка. Бізнес-клуб, який називає себе «Верховною Радою», пішов на чергові канікули. Їм байдуже, що більшість пунктів коаліційної угоди не виконано і сотні законопроектів лежать у парламенті без розгляду. Для них весняний відпочинок —  «це святе».

ПРО СЦЕНАРІЇ ПОДАЛЬШОЇ ДОЛІ КОАЛІЦІЇ 

AgroPolit.com: Чи зможе Рада проголосувати звіт про рік роботи уряду Гройсмана? Що, а точніше хто з фракцій, може дати рятівні голоси для коаліції?

Олександр Солонтай: Уряд може обійтися і без затвердження звіту своєї діяльності. Незручно буде перед міжнародними партнерами (та їм не вперше) та журналістами, на яких уряд і так не зважає.

Інший сценарій — розширити формально або неформально коаліцію (РПЛ, «Відродження»,  «Воля народу») на один рік, як це вже було. Потім проголосувати за звіт,  нового голову НБУ, зміну складу ЦВК, поправки до бюджету, земельну реформу, приватизацію, розширення спецконфіскації або інші потреби, які накопичилися чи виникатимуть згодом. Після цього дотягнути до нового бюджету на 2018 рік.

Обидва варіанти задовольняють Банкову.  За  першого — дешевше домовлятися щодо ключових питань, наприклад, таких, як «пакет МВФ» або новий керманич НБУ, але кожного разу буде нова конфігурація голосів. За другого — більш стабільна конфігурація, але важче домовитися, бо більша кількість гравців, а в них між собою конфлікти. Наприклад, кадрові питання в уряді, мораторій на землю, політика у сфері ЖКГ і енергоносіїв. 

Гройсман же за рік роботи прем’єр-міністром, так і не вийшов із президентської «тіні»

AgroPolit.com: Наскільки вірогідно, що за звіт взагалі не набереться голосів, тоді Гройсман і його команда будуть «на короткому повідку» у Президента, відтак — перевиборів не буде?

Олександр Солонтай: Президент і без голосування за звіт контролює Гройсмана. Наразі він не має можливості стати самостійним політиком, і не матиме, допоки в нього відсутній власний політичний рейтинг. Гройсман же за рік роботи прем’єр-міністром, так і не вийшов із президентської «тіні».

Порошенко мріє про другий термін. Допустити втрати Верховної Ради напередодні цих виборів він не може. Тому зробив ставку: «Пан або пропав!»

AgroPolit.com: Бути чи ні — перевиборам Ради восени? А можливо, й Президента?

Олександр Солонтай: Виборів не буде, такий сценарій обрала влада. Розуміють, що програють, тому на вибори не йдуть. Сподіваються дотягнути до 2019 року і сконцентрувати сили на президентських. Порошенко мріє про другий термін. Допустити втрати  Верховної Ради напередодні цих виборів він  не може. Тому зробив ставку: «Пан або пропав!».

Жодні вибори, окрім місцевих довиборів та нових об’єднаних громад, Порошенку не потрібні. Єдиний вигідний варіант — позачергові місцеві вибори, які дозволять поглибити децентралізацію та «спустити пар». Змінити цей план може тільки одне — потужні кроки опозиції. Наразі таких не помітно, отже, виходить, що влада слабка, але опозиція ще слабша, і тому не може домогтися перевиборів. Опозиція вичікує, коли Порошенко спіткнеться так, щоб підібрати владу, не докладаючи особливих зусиль.

Щодо ринку землі, то на правильний варіант у влади нема бажання, а МВФ тягне взагалі в інший бік, і тому в найближчий час жодних змін може не відбутися взагалі

AgroPolit.com: Перед парламентом ще одне гештальт-питання — відкриття ринку землі. МВФ стоїть над душею, 55 нардепів подали подання в КС — з усіх боків лунає «Відкривайте!». З іншого боку — привид перевиборів. Чи стане духу і голосів у нинішнього складу парламенту написати Fata morgana з нового листка?

Олександр Солонтай: А щодо ринку землі, то  на правильний варіант  у влади нема  бажання, а МВФ тягне взагалі в інший бік,  і тому в найближчий час жодних змін може не відбутися взагалі. В результаті, розуміючи небезпечність теми, коаліція може уникнути знову уникнути земвідносин в цьому році. Вона навіть може продовжити мораторій. Це параліч земельної реформи.

AgroPolit.com: А як же МВФ та кредит?

Олександр Солонтай: Із МВФ уряд буде говорити крізь призму пенсійної реформи та приватизацію. Найфантастичніший варіант такий: або перевибори, або земельна реформа. Та все одно повністю її уникнути не вдасться. Вона розпочнеться. Адже, як мінімум, є незавершена децентралізація, яка зараз теж вперлася у землю. Її подальший розвиток неможливий без вирішення земельного питання, бо старі громади також розширюються. З цього року тема актуальна не тільки для сіл, а й для міст. Тому, хоча б частково, але земельні відносини доведеться реформувати.

AgroPolit.com: Який політичний сценарій, на твій погляд, найвірогідніший після травневих свят? Хто буде виступати головним диригентом у цьому?

Олександр Солонтай: Найбільш імовірний розвиток подій — урядові зміни, кадрові перестановки. Умовним диригентом буде Гройсман, але він свої дії координує з Порошенком. Фактично восени стартують президентські вибори, адже голосування має відбутися в березні 2019 року, тобто менше, ніж через два роки. Тема позачергових парламентських виборів може відійти на другий план, а на перший виходить питання — хто наступний Президент України та якими будуть його повноваження?

Наталія Білоусова,  головний редактор AgroPolit.com

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

15 листопада 2018
Мішель Терещенко: Я – нетиповий кандидат у президенти, як Макрон у Франції, але з аграрним корінням
Присмак української політики спробує змінити нащадок українських цукрозаводчиків, успішний виробник льону та ненаркотичних конопель, мер міста Глухів...
18 січня 2018
Олександр Солонтай: Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України і є очільником земельної мафії
Минулий 2017 рік був для аграріїв важким та неоднозначним. Безліч подарунків «підкинула» не лише погода, а й політики. Максимум...
9 листопада 2017
Тарас Березовець: Спроба симулювати у жовтні революційний оргазм під Радою провалилася
Майдану-3 не буде, як і додаткових електоральних балів від «жовтневої революції» під стінами парламенту. Кінець осені та зима очікуються...

Вибір редакції

15 жовтня 2019
Ревальвація гривні і наслідки для аграріїв
Аграрії потерпають від ревальвації гривні та прогнозують мільярдні збитки сектору до кінця року. Зміцнення гривні, яке почалося влітку поточного року...
4 листопада 2019
Ринок землі в Україні: хронологія земельної реформи (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
AgroPolit.com запускає постійний моніторинг подій, пов'язаних із земельною реформою та відкриттям ринку землі в Україні. Ми не пропустимо жодної...
10 жовтня 2019
Бюджет України на 2020 рік для агросектору — чотири сюрпризи
Бюджет України на 2020 рік парламент почав розглядати у профільних комітетах. Перше читання проекту бюджету може відбутися наступного тижня, після...