Андрій Ярмак: Щорічний обсяг продажу молочної продукції одноосібниками оцінюється у 20 млрд грн
Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО)

Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило на сайті концепцію підтримки фермерських господарств і кооперацій. Вона окреслює основні напрямки бюджетного фінансування, на яких зосередить увагу уряд протягом наступних трьох років. Основні акценти — на розвитку тваринництва та переробці продукції у невеликих обсягах, зокрема, на кооперативних засадах. Чи буде ефективною програма підтримки фермерів у такому ключі, які кооперативи варто розвивати сьогодні в Україні та чим живе тваринницька галузь? Про це та інше розповів економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак в ексклюзивному бліц-інтерв’ю AgroPolit.com:

AgroPolit.com: Які кооперативи будуть більш ефективними для України: тваринницькі чи рослинницькі?

Андрій Ярмак: Перші кооперативи, які сьогодні реально працюють, — це тваринницькі. Приклад у цьому році —  «Молокія» (торгова марка, під якою виготовляє молочну продукцію ПрАТ «Тернопільський молокозавод». — Ред.),  котра виділяє виробничу лінію для роботи кооперативу і стає повноправним партнером. Буде перероблятися сировина вищого ґатунку за європейськими стандартами, з неї вироблятимуться фермерські продукти. 

AgroPolit.com: Як це працюватиме?

Читати до теми: Олена Ковальова: Загальна сума підтримки фермерських господарств та кооперації у 2018 році складе 1 млрд грн

Андрій Ярмак: Це буде «давальницька схема». Компанія братиме частину прибутку. Отже, фермери не просто отримуватимуть плату за сировину (молоко), а й зароблятимуть від реалізації продукції. До того ж це будуть товари, аналогів яким сьогодні фактично немає в Україні.

Наступний крок — створення власного заводу з переробки молока. Очевидно, це значно вигідніше, ніж продавати молоко, але за умови, що буде правильно організовано маркетинг продукції. Потрібно донести споживачам інформацію про продукцію. Продукція випускатиметься під спільним брендом, а з часом запровадять власні бренди. Сьогодні це тест-маркетинг.

Будь-яке підприємство із задоволенням надасть свої потужності для переробки

AgroPolit.com: Тобто, за бажання, фермери можуть звертатися до будь-якого переробного підприємства та співпрацювати з ним?

Андрій Ярмак: Без проблем. Будь-яке підприємство із задоволенням надасть свої потужності для переробки. Головне, щоби з боку молочників був контроль якості сировини.

AgroPolit.com: Як  часто фермери проявляють таку ініціативу?

Андрій Ярмак: Коли ми тільки почали про це говорити, вони були скептично налаштовані. Сьогодні вже дуже багато проектів фермерів, котрі зацікавлені як у власній, так і в спільній переробці. Процес пішов.

В Україні розвивається напрямок відгодівлі молочних порід ВРХ до м’ясних кондицій

AgroPolit.com: Що потрібно для подальшого розвитку?

Читати до теми: Товарний безвіз для АПК. Як підняти з колін тваринництво?

Андрій Ярмак: Щоб люди побачили успішні історії. Вони будуть їх наслідувати. Активно розвивається напрямок відгодівлі молочних порід ВРХ до м’ясних кондицій. Раніше цим ніхто не займався, але ми (ФАО) привезли американських фахівців, котрі показали, яким чином можна відгодувати звичайного голштина до кондиції, з якою виходить стейк преміальної якості. Ніхто цим не займався, але тільки тому, що це взагалі нова тенденція у світі.

У нас маленьких бичків забивали у віці 2—3 днів на м’ясокісткове борошно. Зараз їх починають відгодовувати до м’ясної кондиції. Збільшення вирощування бичків на м’ясо принесе щороку країні близько $2 млрд експортної виручки. Одразу після того, як ми показали, що це можливо — протягом 2—3 тижнів ціна на живу вагу ВРХ зросла на 50%. Ми тільки інформуванням збільшили фермерам доходи.

AgroPolit.com: Ця презентація була для великої кількості компаній/фермерів?

Андрій Ярмак: Так, це була велика конференція минулого року. Сьогодні вже більшість агрохолдингів мають власні відгодівельні майданчики. Та вони не розуміють, що окреме підприємство не може функціонувати, потрібен ланцюжок. Починають відгодовувати все підряд, а потрібно однорідну худобу. Не використовують усі можливості. Варто цих бичків годувати так само, як і теличок, тобто в перші дні відгодівлі. А вони одразу відпускають на траву й не отримують того результату. Якщо ж порівняти, що нині платять $1,5 за кг живої ваги, та правильно налаштувати переробку, забій і обвалку, все продавати, то можна отримати  $3,5—4 за кг живої ваги.

AgroPolit.com: Наскільки швидко цю ідею заробітку можна донести фермерам?

Андрій Ярмак: Вони вже починають так робити. Але проблема в тім, що одне підприємство не може зробити ефективний відгодівельний майданчик, адже туди потрібно поставити близько 4 тис. бичків. А кожне підприємство має в середньому 500—700 бичків на рік. Такої кількості недостатньо, потрібно кооперуватися.

Насправді, спільне підприємство з переробки — це найдешевше, що можна зробити. Умовно кажучи, створює коштує $6 млн, але дає оборот у $60 млн. Молочники інвестують у корів. Якщо на рік додають в середньому 100 корів, то це 1 млн. Якщо ж вони інвестуватимуть ці кошти в переробку, то матимуть додаткову маржу.

AgroPolit.com:  Дивлячись на це, можна сказати, що у нас відновиться молочарство?

Читати до теми: Ферми з кількістю ВРХ до 30 голів приречені на вимирання

Андрій Ярмак: Воно вже відновлюється. Просто у нас люди все скидають докупи й рахують голови. А вони  абсолютно нікому не цікаві, виробництво зростає. І потрібно звертати увагу на професійне виробництво молока, адже у нас його мало.

AgroPolit.com: А завдяки чому спостерігається така тенденція?

Андрій Ярмак: Великий попит саме на високоякісне молоко

AgroPolit.com: Але часто чую, що фермери скаржаться на те, що важко, виробництво невигідне…

Андрій Ярмак: Це така робота. Якби я був керівником Асоціації фермерів, то хіба я говорив би, що все прекрасно? У мене ж завдання розповідати, що все погано, допоможіть, будь ласка. Звичайно, багато в чому вони випереджали свій час. Останніх три роки були важкими. Та, фактично, виробництво в нас зростає високими темпами.  Якби господарства порахували, то вони б побачили прибутковість за правильно налагодженої системи. Але в нас рідко рахують. Одноосібники, зазвичай, виробляють не для прибутку, а для своїх потреб.

Кооперація виробників молока, які мають по одній корові, — неможлива

AgroPolit.com: Чи не вигідніше в такому випадку виробляти продукти з молока? Сири, йогурти…Можливо, це вигідна модель для кооперації?

Андрій Ярмак: Вигідною є комерційна модель. Якщо в учасника немає комерційного мотиву заробітку та бажання рухатися далі, то кооператив ніколи не буде розвиватися.

AgroPolit.com: Тобто, неважливо — буде це тваринник чи ягідник?

Андрій Ярмак: Абсолютно жодної різниці. Єдине, що кооперація виробників молока, які мають по одній корові, — неможлива. У них немає куди потім поставити 10 корів. Потрібно будувати ферму, а це вже інший бізнес. А от, наприклад, виробник малини, який має 10 соток, вже може бути комерційним. Із цих 10 соток він може отримувати значні кошти, які будуть становити, умовно кажучи, 80% його річного доходу. І це характеристика комерційності — людина залежить від того, чим вона займається.

У молочарстві  люди, які тримають 1—2 корови, не залежать від них, швидше, навпаки. Це так само, практично, як тримати собаку. Одноосібники насправді поділяються на декілька категорій і одна з них уже комерційна. Це категорія людей, які тримають корів поблизу великих міст чи райцентрів. Вони заробляють на молоці, виробляючи удома сир чи сметану. І це вигідніше, ніж здавати молоко на переробку. Щорічний обсяг продажу молочної продукції одноосібниками оцінюється в 20 млрд грн. Це майже третина від того, що заробляють професійні виробники молока.

Тисяча підприємців будуть завжди приймати значно кращі рішення, ніж один чиновник

AgroPolit.com: А що ж до держави? Зараз на обговоренні програма підтримки фермерства — чи ефективна й потрібна вона буде, на вашу думку?

Читати до теми: Українські виробники фактично відмовилися від виготовлення якісної продукції — точка зору

Андрій Ярмак: Тисяча підприємців будуть завжди приймати значно кращі рішення, ніж один чиновник. Чому? Чомусь чиновник вирішив, що потрібно підтримувати ось це, а не щось інше. І всі кинулися цим займатися. А можливо, він не правий? Основне завдання держави полягає в тому, щоб створити рівні умови. Комфортні для розвитку бізнесу та конкуренції.

AgroPolit.com: Тобто неправильним буде направляти, скажімо, 500 млн на тваринництво і 20 млн на садівництво?

Андрій Ярмак: А чому стільки? Ось чиновники вирішили так направити, а чому? Це штучна річ.

Не існує грошей держави — це гроші бізнесу

AgroPolit.com: Хтось порахував їм…

Андрій Ярмак: Все правильно, «хтось». А от якби ці гроші не забирали, а залишали на рівні місцевих громад, то все було б інакше. І, знову ж таки, — це гроші, які вони забрали, відмінивши спецрежим ПДВ, і зараз ними граються. Не існує грошей держави — це гроші бізнесу. Їх відібрали, щоб потім віддати у вигляді підтримки. Це нонсенс. Він, звичайно, існує в усьому світі. Але ефективніше було б, якби кошти не забирали. Виробники б самі вирішили у що їм вкладати. А так гроші забрали та віддали комусь іншому.

Прозорий механізм пропорційно до ПДВ, який пропонувався від самого початку був іще більш-менш прийнятним. Та знову є певні викривлення. Будь-які гроші, які проходять через шлунки чиновників, завжди десь там втрачаються. Як у цьому році субсидії: хтось отримав, хтось — ні.

Краще для держави — робити все для більш прозорого розвитку здорової конкуренції і розвитку бізнесу.

AgroPolit.com: Коли ж таке буде…

Андрій Ярмак: Ми рухаємося в цьому напрямку. За останні 3 роки зроблено досить багато позитивних речей. Відмінено безглузді врегулювання, до прикладу.

Не все швидко. Зараз, припустімо, потрібно спростити систему реєстрації ЗЗР, сортів, адже ми відстаємо від усього світу. Щоб ті ж самі «кавуни на баржі» експортувати до ЄС, потрібно отримати Global GAP. Для цього виробник має відслідковувати все, що робиться на полі: якими препаратами йде обробка. А в нас не зареєстровано жодного препарату для обробки кавуна. Можемо тільки вирощувати органічну продукцію, але по факту й не можемо, адже органічні препарати теж потрібно реєструвати.

І виходить, якщо у нас є вимога Global GAP до експорту кавуна, то ми не можемо експортувати жодного кілограма. Чому? Бо реєстрація ЗЗР коштує купу грошей. Якщо я зареєстрував його на цибулю, то не можу використовувати для кавуна. Для кожної культури потрібно окремо пройти рік реєстрації, заплатити купі «нероб» із науково-дослідницьких інститутів, у яких немає ні науки, ні дослідів. Але вони беруть кошти за видачу сертифікації, плюс ще додатково «на лапу» бо справа не рухатиметься. Ось це все потрібно вичищати. 

AgroPolit.com: Дякую за відповіді!

Еліна Редіх, AgroPolit.com.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

11 серпня 2017
Експортувати українську «молочку» стало вигідніше на 69%
Українські виробники молочної продукції у січні-липні 2017 року заробили на експорті на 69,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це...
10 серпня 2017
Названо дату завершення подання заявок на підтримку фермерів
Український державний фонд підтримки фермерських господарств оголосив дату завершення прийому фермерських проектів для фінансування. Про це розповіла...
8 серпня 2017
Садівники «вибили» 25 років оренди земель під багаторічні насадження
Кабінет Міністрів України врахував пропозиції Асоціації «УКРСАДПРОМ» щодо подовження до 25 років строку оренди земель...
4 серпня 2017
У Мінагрополітики розробляють Стратегію розвитку галузі тваринництва
Стратегію розвитку галузі тваринництва на період до 2030 року буде розроблено Мінагрополітики спільно з представниками Мінекономрозвитку, Мінфіну,...
8 серпня 2017
Олена Ковальова: Загальна сума підтримки фермерських господарств та кооперації у 2018 році складе 1 млрд грн
Уряд взяв курс на підтримку фермерства. Прем’єр Володимир Гройсман заявив, що завершується розробка програми підтримки українського фермерства...
22 червня 2017
Товарний безвіз для АПК. Як підняти з колін тваринництво?
Тваринництво гине… точніше загине, якщо влада не спохопиться. Це головний лейтмотив виїзного засідання аграрного комітету в м.Нововолинськ...
13 березня 2017
Круглий стіл "Держава та сільгоспвиробники: що потрібно українському фермеру?"
Деталі круглого столу: «Держава та сільгоспвиробники: що потрібно українському фермеру», дивиться в новині: Форвардна програма та...
15 березня 2016
Реакція соцмереж на фермерський страйк
Сьогодні, у перший день парламентського засідання після 3-х тижневих канікул було аж надто гаряче.  ...