Іван Мірошніченко: Створюємо земельну реформу чи кладовище?
Іван Мірошніченко, народний депутат («Самопоміч»), член комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

Земельна реформа наближається до старту. Попри відкладення Конституційним Судом питання зняття земельного  мораторію, схоже, що його таки доведуть до кінця. Днями голова уряду Володимир Гройсман анонсував появу концепції запуску першого етапу земельної реформи. Наразі над нею працює спеціальна міжвідомча група, в яку входять урядовці, народні депутати, представників аграрних асоціацій та експертів. Що таке безпечна земельна реформа для України? Які реперні точки та «запобіжники» від обезземелення селян вона повинна включати? Як запустити земельну іпотеку та виростити середній клас у селі? Про це та інше в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів один  із учасників робочої групи народний депутат («Самопоміч»), член комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошніченко:

AgroPolit.com: Ви відстоюєте ідею триблокової моделі відкриття ринку землі. Поясніть, у чому її суть.

Іван Мірошніченко: Земельну реформу потрібно провести якнайшвидше, адже її затримка породила негативні соціально-економічні явища в селі, а також це стримує залучення інвестицій в агросектор. Один приклад: попри заборону продажу, «тіньовий» ринок існує, але близько 1 млн власників паїв уже померли, очікуючи від держави дозволу вільно розпоряджатися своїм майном. Хто від цього виграв? Точно не ці власники, адже в більшості з них не було навіть спадкоємців, які б могли отримати цю землю.

Я пропоную проводити земельну реформу, відштовхуючись від нинішньої соціально-економічної ситуації в країні. Тобто, вона враховує стан економіки і розвиток суспільства, наявні права й можливості розпоряджання землею власників, структуру виробництва в АПК тощо. Тільки так можна створити модель ринку, яка надасть усім учасникам рівні права та можливості розпоряджатися землею. В моєму розумінні для цього й потрібні три основні блоки.

Перший – запуск механізму оренди землі. Тобто завершити законодавчу платформу для розвитку ринку прав оренди земель сільськогосподарського призначення, емфітевзису, передбачивши можливість їхньої застави та продажу. Щоб всі учасники ринку без зміни власника землі могли отримувати кошти під заставу права користування земельною ділянкою. Паралельно у цьому блоці слід передбачити проведення справедливої оцінки земель сільськогосподарського призначення (держава має визначити мінімальну ціну, яка ляже в основу отримання земельних кредитів).

Другий – розробка державних програм фінансування для середніх і дрібних виробників та фермерів. У проекті бюджету на 2018 рік слід передбачити кошти на державну програму фінансування проектів розвитку сімейних ферм і малих фермерських господарств під заставу прав власності та прав користування землею сільськогосподарського призначення. У середньостроковій перспективі (3–5 років) варто закріпити бюджетне пільгове та довгострокове кредитування через державні та приватні банки малих господарств і сімейних ферм. Передусім це стосується таких сфер, як садівництво, овочівництво, ягідництво, тваринництво (виробництво молока, сиру, органічних продуктів), будівництво теплиць.

Читати до теми: Земельна іпотека: який варіант спрацює в Україні?

Третій – власне відкриття ринку землі з усіма запобіжниками від обезземелення. До цього етапу більшість учасників ринку підійдуть уже підготовленими, вони знатимуть і розумітимуть як функціонуватиме ринок земель.

AgroPolit.com: Ви запозичили цю модель у якоїсь країни?

Іван Мірошніченко: Ні, запозичена модель розвитку земельного ринку не допоможе Україні. Важко щось копіювати, якщо ми власноруч довели ситуацію до такого критичного стану. Тепер ми мусимо самостійно знайти оптимальний шлях для нас.

Якщо цього не зробити, то буде біда. Адже сьогодні земельний мораторій фактично паралізує весь ринок – під його дію потрапляє 96% сільськогосподарських земель і стосується він щонайменше16% всіх українців! При цьому від його дії страждають найбідніші верстви населення: 68% земель (27,7 млн га) перебувають у власності селян-пайовиків, тоді як 1,6 млн га (або 23,3% усіх власників) належить людям, котрим уже за 70 років, які не здатні ці землі самостійно обробляти, вони бідують, бо не можуть вигідно здати землю в оренду чи продати, або й заставити власний пай.

Читати до теми: Terra incognita – чого бояться ВСІ під час запуску земельної реформи

Нинішній стан справ у сільській місцевості змушує також замислитися над тим, хто залишиться у селах і чи буде там взагалі кому працювати, якщо й надалі консервувати ситуацію. Так, за даними дослідження USAID «Проект АгроІнвест», структура власників паїв виглядає дуже невтішно: пенсіонери – 60%, безробітні – 10%, підприємці або зайняті поза сільськогосподарською сферою – 2%, службовці, працівники соціальної сфери – 9,8%, сільські голови – 0,6%. Лише 13,8% – власники паїв, які працюють у сільськогосподарській сфері. Тощо ми створюємо земельну реформу чи кладовище?

Всі три блоки концепції ринку земель потрібно приймати у законодавстві «одним пакетом», а їх реалізацію планомірно розвести у часі. Це можна зробити до кінця 2017 року… Люди повинні отримати право вибору – або працювати самостійно, або здавати в оренду, або продати землю

AgroPolit.com: То коли слід починати земельну реформу?

Іван Мірошніченко: Я не прихильник розтягування земельної реформи на невизначений час. Що ми бачимо? 15 років поспіль зволікають зі зняттям мораторію, прикриваючись благими намірами. Водночас із високих трибун нам кажуть, що люди в селі погано живуть, не можуть бути повноправними господарями своєї землі, мораторій поставив холдинги та фермерів у нерівні умови роботи, немає сімейних ферм тощо. При цьому анічогісінько не робиться для запуску ринку землі, щоб вирішити ці проблеми раз і назавжди. Повна антилогіка.

Читати до теми: Противники та прихильники скасування земельного мораторію

На мій погляд, усі три блоки концепції ринку земель потрібно приймати у законодавстві «одним пакетом», а їх реалізацію планомірно розвести у часі. Це можна зробити до кінця 2017 року. Щоб дійти до вільного ринку землі потрібно близько 3 років. Але протягом цього часу треба створити надійну законодавчу базу та дати можливість власникам земельних паїв почати власну справу на землі і стати на ноги. Люди повинні отримати право вибору – або працювати самостійно, або здавати в оренду, або продати землю. Лише надання реальної альтернативи продажу землі змусить зняти усі «страхи» перед ринком землі, які зараз панують серед населення. Решта учасників (дрібні фермери та холдинги) також готуватимуться, знаючи правила.

Головне завдання підготовчого періоду – дати можливість усім власникам, які цього хочуть, створити свій бізнес через механізм державної підтримки у вигляді виділення пільгових та довгострокових кредитів під конкретні проекти у сільській місцевості

AgroPolit.com: Які законопроекти до кінця цього року має прийняти Верховна Рада, щоб розпочати безпечне введення ринку землі?

Іван Мірошніченко: Законодавчих змін має бути кілька. У першу чергу потрібно закріпити норми про всі засади функціонування земельного ринку. Дані зміни повинні дати чітку відповідь: на що сподіватися юридичним та фізичним особам, іноземцям, які права власників паїв тощо. Крім того, слід прийняти закон про консолідацію земель, щоби вирішити питання «шахматки» полів. Ще одне – врегулювати до кінця орендні відносини та інститут емфітевзису.

І головне завдання підготовчого періоду – дати можливість усім власникам, які цього хочуть, створити свій бізнес через механізм державної підтримки у вигляді виділення пільгових та довгострокових кредитів під конкретні проекти у сільській місцевості.

Про земельну іпотеку

AgroPolit.com: Ви вважаєте, що справді можна запустити земельне кредитування за 3 роки?

Іван Мірошніченко: Фінансовому сектору Україні за останні роки завдали серйозного удару. Недовіра до банків спровокована низкою факторів, які призвели до забирання людьми мільярдів гривень із системи. Вони мають на це право, бо їх обдурили. Воюючій країні важко залучати зовнішні інвестиції для бізнесу. Тому сподіватися, що за ці 3 роки щось кардинально зміниться в банківському секторі, не варто. Дива не буде. Але за таких умов повертати кредит довіри до системи своїми діями має держава. Саме вона через свої фінансові інститути (банки) повинна гарантувати альтернативу та  надати кредитування під землю і забезпечити власників паїв, які бажають проводити бізнес, дешевим позичковим ресурсом.

Читати до теми: Банки прокредитували агросектор на 50,9 млрд грн 

Вона може розробити державні програми і надавати під забезпечення землею пільгову позику, наприклад, на створення сімейних ферм, теплиць тощо. Якщо якась родина чи декілька родин виявлять бажання спробувати себе в аграрному бізнесі, то вони повинні мати право закласти землю, взяти на неї кредит (компенсація кредитної ставки). І коли за 3 роки запуститься ринок землі, у них буде молочна ферма чи фруктовий сад. Саме так слід вирощувати малий та середній бізнес. Це - світова практика і треба її застосовувати в Україні.

Потрібно приймати швидке і революційне рішення про те, що у випадку дефолту виробника земля переходить у власність держави

AgroPolit.com: Ці програми будуть забезпечувати кредитами державні й приватні банки?

Іван Мірошніченко: Насамперед – державні, але було б добре, якби долучилися й приватні. Однак, оскільки економічні ризики великі, то, на мій погляд, ключова роль все-таки буде за державою. Я думаю, що потрібно приймати швидке і революційне рішення про те, що у випадку дефолту виробника земля переходить у власність держави. Далі варто справедливо її оцінити (не дешево, а навіть із певним запасом), дати фермерам під неї кредити на 10 років під 6–7% річних. Одразу стикаємося з питанням «Де брати під це кредитування гроші?». Відповідь на поверхні: є кілька варіантів.

Перший – фінансувати через держбанки, використовуючи для цього цільове рефінансування від НБУ. Якби в Нацбанку з’явилося таке бажання, то наповнити таку програму можна було б, але поки що він живе окремим життям та мало бере участь в оживленні національної економіки. Земля – це надійне забезпечення, тому надруковані під неї гроші – це не аванс в космос, не пуста емісія, а забезпечена, «зв’язана» емісія (гроші витрачатимуться в Україні).

Під державну землю можна випустити земельні бонди… Термін цих цінних паперів – щонайменше 10–12 років

Другий – я б не поспішав із продажем державної землі. Чому якійсь бабусі землю не можна продавати, а державі – «будь ласка»? Чому власнику-селянину ми забороняємо це робити, а державі – ні? Під державну землю можна випустити земельні бонди. Вони матимуть низькі кредитні ризики. Їх можна розмістити на зовнішніх ринках, отримати дешеве фінансування і направити на конкурентні бізнес-проекти фермерів та сімейні ферми. У цьому немає нічого страшного, оскільки держава може залишити за собою право власності на землю.

Читати до теми: Світовий банк: земельна реформа оздоровить економіку України

Бажаючих купити ці бонди у західному світі буде багато, адже сьогодні існує надлишок інвестиційного капіталу, ліквідність фінансової системи величезна. Серед них будуть інвестиційні фонди, великі банки. Ліквідність фінансової системи цих установ – шалена. Для них українська державна земля дуже приваблива, але потрібно правильно виписати механізм таких земельних облігацій. Термін цих цінних паперів – щонайменше 10–12 років.

Отже, продавати державні землі зараз було б дуже примітивно. Наразі їх налічується близько 10,2 млн га. Краще випускати під них міжнародні земельні облігації на 10–13 років і паралельно здавати її в оренду аграріям, отримуючи таким чином:

а) кредити для фінансування цільових проектів в АПК;

б) орендну плату;

в) податки у бюджет.

Про ціну сільськогосподарської землі

AgroPolit.com: Як об’єктивно порахувати реальну вартість ціни 1 га с/г земель?

Іван Мірошніченко: Ціна залежить від кількох факторів. Перший – величина доходу. Другий – коефіцієнт ризику країну, який враховують бізнесмени, вкладаючи гроші. Третій – час, скільки інвестор готовий чекати повернення коштів. У сумі усе це дає ціну. Так, ефективна агрокомпанія сьогодні в середньому має $200–250 прибутку з 1 га. Щойно стабілізується макроекономічна ситуація і не їздитимуть на сході танки, то українська кукурудза коштуватиме не $170 за 1 т, а хоча б $250, то із $1200 вийдемо у $2500 за 1 га. Ось чому всі сьогодні так швидко хочуть провести реформу, щоб застовпити собі місце.

Нинішня структура агрокомпаній на внутрішньому ринку дозволяє усьому сектору бути ефективним. Потрібно її підрихтувати, а не ламати. Найперше – допомогти сімейним і дрібним фермерам вийти на ринок, посилити їхню роль, надати їм фінансову підтримку для розвитку

AgroPolit.com: Зараз Гройсман пропонує затвердити норму – 200 га в одні руки у рамках земельної реформи. Він вважає, що це допоможе створити середній клас на селі. Як Ви вважаєте? І чи таким чином треба вирощувати дрібне фермерство в Україні?

Іван Мірошніченко: Таку умову (200 га в одні руки) прописали, щоб заспокоїти МВФ, і не більше. Але якщо її застосувати на практиці, то буде біда. Масштаби українських агрокомпаній дуже різняться і якщо це застосувати, то більшість із них просто «розірве».

Читати до теми: Казіс Старкявічус: 30% від продажу землі продавець повинен віддати державі

Я пропоную у своїй концепції забезпечити всім учасникам ринку рівні права й обов’язки. Не хочу критикувати наявну структуру аграрного ринку. Великі холдинги орендують до 9% всіх чорноземів, але 50% усіх сільгоспземель використовують господарства із земельним банком 2–2,5 тис. га та виробляють понад 50% всієї сільгосппродукції. До того ж саме агрохолдинги забезпечили Україні першість за низкою експортних позицій із сільгоспкультур. Нинішня структура агрокомпаній на внутрішньому ринку дозволяє усьому сектору бути ефективним. Потрібно її підрихтувати, а не ламати. Найперше – допомогти сімейним і дрібним фермерам вийти на ринок, посилити їхню роль, надати їм фінансову підтримку для розвитку. Кредити я б виділяв сімейним фермам, малим і середнім виробникам, які мають в обробітку до 1000 га землі. Це дасть змогу збалансувати розрив між великими та дрібними. Місця на аграрній арені вистачить усім. Але акцент підтримки зараз варто змістити у бік підтримки малих і середніх фермерів. За 3–5 років вони зміцнять позиції, бо вони є хоча і невеликими, проте, динамічними та вмотивованими.

Для задоволення кредитних апетитів малих та дрібних виробників потрібно $4 млрд

AgroPolit.com: Скільки, за Вашими підрахунками, малі та середні фермери потребують кредитного ресурсу?

Іван Мірошніченко: В Україні 27 млн га розпайованих земель. За моїми підрахунками, для задоволення кредитних апетитів малих та дрібних виробників потрібно $4 млрд (із розрахунку $1,5 тис. на га). Але не лякайтеся цієї цифри, оскільки всі гроші забезпечені й підуть на розвиток української економіки. Звісно, що має бути контроль використання цих коштів, наприклад, щоб купували тільки українські товари.

Земельний мінімум може становити 1,5 га, тоді члени однієї сім’ї (2–3 людини) зможуть сформувати ефективне та конкурентне господарство

AgroPolit.com: Якщо не по 200 га в одні руки, то скільки тоді давати, щоб усі були в рівних умовах?

Іван Мірошніченко: Не варто робити мінімальний обсяг володіння землею в одних руках дуже малим. Адже це загроза для існування вже сформованого бізнесу. Оскільки багато компаній є публічними, це може боляче по них вдарити і принести чимало клопотів. Очевидно, що дане питання дуже дискусійне. На мій погляд, земельний мінімум може становити 1,5 га, тоді члени однієї сім’ї (2–3 людини) зможуть сформувати ефективне та конкурентне господарство.

Серед інших важливих «точок» вільного земельного ринку можна виділити ще кілька. Перші 5–10 років потрібно дозоляти купувати землю лише фізичним особам-українцям. Саме вони повинні отримати таку фору, багато держав так робить – нічого страшного у цьому немає. Це буде справедливо. Слід також встановити високі податки за перепродаж землі в перші роки, наприклад, 90% від вартості землі. Іноземців треба пускати на ринок через певний час (10–12 років) з однією поправкою: якщо вони вирішать продати землю, то пріоритетне право мають отримати українці, держава чи місцеві громади.

Земельний банк за правильно виписаної моделі – це можливість залучити до $100 млрд інвестицій у галузь

AgroPolit.com: Чи потрібен країні земельний банк?

Іван Мірошніченко: Так, він потрібен, але ця тема усіх лякає. Ідею «земельного банку» до сьогодні багато разів запускали і «вбивали». Якщо братися за це, то треба все з нуля будувати.

AgroPolit.com: Як запустити земельний банк, щоб він не став просто невдалою ідеєю, як це було за часів міністра Миколи Присяжнюка?

Іван Мірошніченко: Це тема окремої розмови, але якщо в двох словах, то чого усі боялися? Що в рамках цього банку просто заберуть вільну землю і одним лотом виставлять на продаж. Щоб уникнути цього, слід відразу поставити заборону щодо відчуження землі, окрім рішення уряду та парламенту. Земельний банк за правильно виписаної моделі – це можливість залучити до $100 млрд інвестицій у галузь. Адже в Україні немає і найближчим часом не буде масштабнішого активу, аніж земля.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

8 травня 2017
Як ринок землі змінив АПК однієї країни за 200 років
AgroPolit.com спільно з EasyBusiness.in.ua продовжує серію аналітичних матеріалів про те, як у різних країнах світу відкривали ринок землі...
19 квітня 2017
Представник МВФ в Україні: Ринок землі має запрацювати у 2018 році
Міжнародний валютний фонд очікує запуску вільного ринку землі в Україні через рік. Про це в інтерв’ю ВВС Україна розповів постійний представник...
15 березня 2017
Іван Мірошниченко: Зростання цін на основні зернові культури очікувати не варто
До кінця маркетингового року українським виробникам не варто очікувати різких коливань на основні зернові культури. Таку точку зору висловив в...
6 січня 2017
Мірошніченко: завдяки виділеним бюджетним коштам вдасться зупинити зниження ВВП у низці секторів АПК
Сума бюджету на 2017 рік для сільського господаррства в рази більшеа від бюджетів попередніх років і завдяки цьому, можливо, вдасться зупинити...
2 лютого 2016
Закупівельні ціни на зерно виростуть — Мірошніченко
Ціни на зерно в 2016 році значно зростатимуть. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com повідомив народний депутат, член Комітету...
11 серпня 2017
Іван Мірошніченко: Рейдерство сьогодні — це узаконений грабіж, який може зачепити кожного
В Україні запустили платформу з  захисту бізнесу від рейдерства та тиску — ГО «Самооборона підприємців». Ініціатор її...
1 лютого 2016
Іван Мірошніченко: Агросектор — це важка штанга, яку не всі піднімуть
Депутатство — це спосіб покращення економічної ситуації у країні та життя співвітчизників, а не легкий шлях до наживи. Людей, які вірять і...
6 червня 2017
Чи тільки відкриттям ринку землі допоможемо українському фермерству? Досвід ЄС
Сьогодні в Україні у сільському господарстві спостерігається домінування великих аграрних холдингів та підприємств, які здатні вести бізнес навіть в...