Вадим Івченко: Аграрний комітет сьогодні — це клуб за інтересами окремих агрохолдингів і асоціацій
Вадим Івченко, заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

Нинішній склад парламенту поповнився депутатами-новачками. Один з них  Вадим Івченко. До Ради він пройшов безпартійним, будучи заступником голови — керівником виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад. Чиста біографія — розкіш для українського політикуму, особливо для  парламентарія. За активну позицію у відстоюванні інтересів дрібних виробників у рідному комітеті його називають «останнім опозиціонером». Івченко єдиний із 30 аграрних депутатів виступив проти скасування земельного мораторію в авральному режимі  та запропонував спочатку прописати детально земельну реформу, щоб, бува, не наробити більше лиха на селі. Втім довго в статусі «безпартійного» він не залишався і приєднався до складу «Батьківщини», хоча його кликав у лави найбільшої політичної фракції — БПП — особисто Петро Порошенко. Чому вибрав Леді «Ю»? Хто сьогодні «доїть» сільгоспвиробників? В чому причина незадоволення дрібних аграріїв зміненим спецрежимом ПДВ? Про це та багато  іншого в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Вадим Івченко:

AgroPolit.com: Що означає для сектору проголосований депутатами бюджет-2016 і податкові зміни?

Вадим Івченко: Прийняття податкових і соціальних змін у рамках бюджету було найскладнішим для депутатів. Хотілося побачити в підсумку бюджет розвитку та стимулювання галузі, але натомість отримали урізання доходів аграріїв. Оновлений Податковий Кодекс забирає до бюджету 20% оборотних коштів у виробників молока, 50% — у птахівників, свинарів, овочівників, 85% — у підприємств галузі рослинництва. Це вдарить по найменших виробниках, які не мають бюджетної і кредитної підтримки.

Уряд обіцяв натомість автоматичне відшкодування ПДВ. Але я не впевнений, що з нового року не буде з цим проблем. 

AgroPolit.com: Міністр фінансів Наталія Яресько з парламентської трибуни обіцяла, що, навпаки, поява двох реєстрів із відшкодування ПДВ прискорить процедуру і зробить її прозорішою. 

AgroPolit.com: Цього не буде. Чому? Діє старе правило: якщо не можеш домовитися всередині коаліції за певними позиціями, то залучаєш іншу парламентську групу. А це ті, хто голосував за закони 16 січня 2014 року й за всі новаторства «Януковича — Азарова». Тобто для них не існує ідеологічних речей, головне — фінансові потоки. Сьогодні таким основним потоком є повернення ПДВ. І всі ми знаємо, хто на цьому «сидить».

Основним потоком є повернення ПДВ. І всі ми знаємо, хто на цьому «сидить»

AgroPolit.com: Хто?

Вадим Івченко: Група «Відродження» і Віталій Хомутинник. Це відомо всім. Сьогодні це «король» повернення ПДВ. Хоча прямих доказів і немає, але саме його персона асоціюється з цією сферою.

AgroPolit.com: Тобто він бере гроші за повернення ПДВ і з аграріїв? 

Вадим Івченко: Вони беруть гроші з усіх. Якщо запитаєте аграріїв і експортерів, чи давали вони «хабар» у 2015 році, то скажуть — так. 

AgroPolit.com: Неофіційно — так, а офіційно — промовчать.

Вадим Івченко: Я теж нікого за руку не хапав, але весь ринок про це знає і говорить. Якщо бізнес влаштовує такий порядок і карти розкривати ніхто не хоче, то не чекайте змін. Повернення ПДВ — це корупційна годівниця, яку треба закривати.

AgroPolit.com: Тобто бізнес на поверненні НДС 2016 року розквітне?

Вадим Івченко: Будуть певні преференції окремим компаніям. Їм відшкодування буде надаватися першочергово, іншим — за загальною схемою, як і донині. 

Бюджетний «раунд» виграли великі холдинги та експортери, бо вони добре представлені у парламенті

AgroPolit.com: Виглядає так, що податкові поступки — виграш великого бізнесу, а платити за бенкет буде малий і середній бізнес.

Вадим Івченко: Саме так. За переходу на загальну систему оподаткування компанія отримує повернення експортного ПДВ. Великі агрохолдинги на це погоджувалися й раніше — за умови автоматичного відшкодування податку. Про інтереси малих сільських господарств ніхто не говорить. Усі парламентські аграрні групи, які вели діалог з Мінфіном, не стояли на сторожі інтересів дрібного виробника. Саме тому у рослинництва й забрали 85% оборотних коштів, повернули ПДВ експортерам, котрі за рахунок цього мають підняти закупівельну ціну на 20%. Утім, чи буде це? Якщо так, то фермер відчує полегшення. А як бути з тваринництвом? Воно піде у «тінь», бо що більше виробник показуватиме легальні затрати, то більше йому доведеться ділитися з бюджетом. Можливий і варіант закупівлі тваринниками менш якісної сировини й обладнання, але це позначиться на якості та безпечності харчових продуктів. Тож бюджетний «раунд» виграли великі холдинги та експортери, бо вони добре представлені у парламенті.

AgroPolit.com: То в парламенті взагалі нікому відстоювати інтереси малого та середнього бізнесу? 

Вадим Івченко: У нас якісний аграрний комітет, кваліфіковані депутати, але майже кожен із 30 нардепів до Ради працював у певному бізнесі. Вони розглядають АПК як окремий вид бізнесу. Наразі одні відстоюють рослинництво, а інші — тваринництво. Це дві різні групи. Посадовці мислять категоріями близького їм бізнесу. У Раді діють сильні, потужні лобістські аграрні групи, але відстоювати інтереси села і його мешканців, на жаль, нікому. Немає і ефективної галузевої політики, яка б змінила за кілька років село, його мешканців і структуру доходів. 

AgroPolit.com: То наразі аграрний парламентський комітет і профільне міністерство — зборище лобістів? 

Вадим Івченко: Аграрний комітет складається з депутатів із «минулим», які діють відповідно до нього. У ході розгляду проекту бюджету лише мною була запропонована програма розвитку овочівництва, виноградарства, агрострахування, збереження маточного поголів’я. До того ж мені вдалося заручитися підтримкою лише двох депутатів, Тараса Кутового та Івана Мірошниченка. Решту посадовців взагалі не цікавить, як далі розвиватиметься галузь. Для них провідними є інтереси окремих гравців ринку. Саме ці люди спілкуються з Мінфіном щодо податкових поступок. Це означає, що аграрний комітет сьогодні — клуб за інтересами окремих агрохолдингів і асоціацій. 

З приводу Мінагропроду — ні, там інше. Я не сумніваюся у професійній придатності міністра і його команди. Але, як на мене, зараз не можна спиратися на тезу «Давайте все продамо, приватизуємо!». А як житиме селянин далі, через п’ять років? Хтось туди зазирав, у цю перспективу? Якщо й виставляти на продаж 577 аграрних підприємств, то частина коштів має піти на програму розвитку села. 

AgroPolit.com: Ви частенько виступаєте в ролі «опозиціонера» на засіданнях аграрного комітету. Наприклад, щодо ринку землі ви були єдиним, хто не підтримав продовження мораторію у поданому вигляді. Вам найбільше «болить» за село чи просто таким чином підіймаєте імідж собі та «Батьківщині»? 

Вадим Івченко: В аграрному комітеті немає розподілу за політичними фарбами. У мене є своя позиція з земельного питання і я доносив її Юлії Тимошенко: ефективне землекористування і ніякого продажу сільгоспземель. Земля завжди має належати народу України і потрібно слідкувати, щоб не було її колосальної концентрації у руках холдингів.

МВФ та інші міжнародні партнери дивляться на нас як на сировинний придаток Європи

AgroPolit.com: Холдинги, за різними оцінками, володіють 10—12 мільйонами га українських чорноземів. Це небезпечна межа? 

Вадим Івченко: Так, небезпечна. Держава має підтримати розвиток середнього і малого бізнесу в АПК, а холдинги з 300-ма тисячами га — обмежити. Італія 10 років тому почала вибудовувати спеціальну політику: не більше 100 тисяч га в одні руки, щоб уникнути монополій на ринку. Надлишок земель у холдингів викуповували за ринковою ціною (якщо не могли одразу, то колишньому власнику виплачували відсоток за її користування) і повертали у державну власність, а далі передавали дрібним фермерам. Окрім того, уряд протягом 5 років спостерігав за бажаючими купити землю (як потенційний покупець працює, чи вкладає кошти) і тільки потім давав дозвіл на придбання ділянок. Не можна давати землю тим, хто сидить у київських салонах краси, а поле бачив лише на картинці. На ній мають працювати люди, які живуть агросектором кожен день. Ще одне: подивіться, що робиться з укрупненням громад. Інакше як звільнення територій цей процес назвати не можна. МВФ та інші міжнародні партнери дивляться на нас як на сировинний придаток Європи. Еталон чорнозему в Парижі привезений із Кіровоградської області. На їхню думку, ми маємо забезпечувати світ зерновими та технічними культурами, а переробкою вони займуться самі. Саме тому я й кажу, що має бути ефективне землекористування, щоб не зберігати за традицією «сировинну» складову, а виробляти все більше продукції з доданою вартістю. 

AgroPolit.com: В Україні багато компаній, які працюють на міжнародних фондових біржах. Їх примусове «розкуркулення» може ще більше вдарити по сектору, хіба ні? 

Вадим Івченко: Ніхто не каже, що зараз треба починати «розкуркулення» холдингів. На перших порах слід заборонити продаж землі, аж доки економіка та країна міцніє. Паралельно — виробити державну політику у взаєминах із холдингами. Якби у холдингів була можливість купити землю, то їхня капіталізація на міжнародних ринках значно зросла б. Без цього вони в постійному факторі ризику, тому і лобіюють якнайшвидше відкриття ринку землі. 

В рамках земельної реформи на 2016 рік потрібно: а) привести до ладу земельне законодавство (питання відумерлої спадщини, аукціонів, торгів, консолідації земель, зрошення, передачі земель територіальним громадам); б) наповнити земельні кадастри даними; в) уніфікувати податкове законодавство для АПК; г) унеможливити продаж земель сільгосппризначення до повної економічної стабілізації; д) обмежити подальше стрімке зростання земельного банку холдингів. 

AgroPolit.com: Хто найбільше «гальмо» земельної реформи? 

Вадим Івченко: Чиновники-корупціонери, які звикли працювати з землею, але не на ній. Вони в Держземагенстві, райдержадміністраціях, райрадах, це місцеві і народні депутати… Щоб провести дуже якісні аграрні закони через Раду знадобився рік! Їх просто не ставили у порядок денний. Ще дуже багато в державній вертикалі остапів бендерів, які в своєму житті нічого не зробили. Саме тому й виникла криза кадрів у міністерствах і відомствах, бо ніхто не хоче працювати. Якщо завтра запитати у 450 депутатів, хто хоче піти у виконавчу владу, то ви не наберете навіть 15 людей, бо говорити, що найрозумніший, і піти реально це довести — різні речі. 

AgroPolit.com: Для початку треба збудувати хоча б собачу будку, а тоді іти у владу? 

Вадим Івченко: Так. Парламент доволі неоднозначний: різні групи бізнес-лобістів.

AgroPolit.com: Інтереси яких бізнес-груп і компаній найбільше представлені в Раді? Доводилось чути про МХП, Укрлендфармінг, Кернел? 

Вадим Івченко: Саме ці три компанії і ті, що перебувають в їхній «орбіті», представлені найпотужніше. Так, дрібніші птахівники, виробники молока, ВРХ тяжіють до МХП, рослинники — до Кернел, виробники яєць, НДСники і рослинники — до Укрлендармінгу. 

Хоча насправді аграрних лобістських груп у Раді більше. Є представники Ріната Ахметова (захищають інтереси Харвест), УКАБу, НІБУЛОНу. Тобто набереться 10—15 аграрних компаній, з якими депутати працюють, формуючи розвиток агросектору. Почасти це логічно, бо великі гравці визначають «погоду» на міжнародному ринку. Але в цьому і проблема: думаючи тільки про себе, вони лише частково дбають про галузь. Те, що фермери та одноосібники перекривають дороги і страйкують навіть після прийняття компромісних податкових змін, вказує на одне: дрібні виробники не брали участь у домовленостях із владою і в них забирають обігові кошти, не даючи нічого натомість. Тому — продовження буде. 

AgroPolit.com: Чи спровокує зіткнення конфлікту інтересів великих, малих і середніх виробників появу нової політичної платформи, яка комплексно відстоюватиме інтереси села і галузі? 

Вадим Івченко: Поки що ні. Я навіть не бачу потенціалу такої консолідації довкола Аграрної партії. Всі її обласні керівники — представники певних олігархічних груп чи середнього агробізнесу. Вони формують області «під себе». Але іти до влади і дорватися до неї — різні речі, які вимагають різних завдань і підходів. Аграрну ідею наразі використовуватимуть усі великі партії. Єдиного центру поки не буде. 

AgroPolit.com: Хіба у «Батьківщини» немає симпатиків холдингів і великого бізнесу? 

Вадим Івченко: Ми осторонь агрохолдингів. У партії кілька людей визначають аграрний напрямок: я і Іван Кириленко (виходець із радянського радгоспу, працював постійно на державних посадах, не має агробізнесу і має колосальний досвід щодо розвитку галузі). Мене делегувала Асоціація сільських рад. Наша фракція якраз намагається знайти баланс у співіснуванні різних форм власності в АПК, а не схиляється до домінування когось одного. 

Децентралізаця для сіл і міст районного значення не відбулася

AgroPolit.com: Ви згадали про децентралізацію. Реформа «по-гройсманськи» – добро чи зло для села? 

Вадим Івченко: Для обласних центрів і міст обласного значення вона відбулася. Це втішає. Але для сіл і міст районного значення — ні. Депутати лише замінили акцизом податок на доходи фізосіб, надходження від якого забрали у бюджет райдержадміністрації. Але чи буде з цього зиск? За даними Асоціації алкогольних виробів, 40% галузі через збільшення акцизу пішли у «тінь», водночас звільнили 60% працівників. Натомість, єдиний сільськогосподарський податок (сплачують фермери) збільшили зі 132 гривень на 1 га до 220 гривень у 2016 році. Це не децентралізація, а зростання податків. Постає запитання – що відбувається з об’єднанням громад? Біля «центру» (невеликі міста) приєднані села житимуть у вигляді об’єднаних громад, розвиватимуть виробництво. А населені пункти на окраїні поступово зникатимуть, бо люди виїжджатимуть звідти у пошуках роботи до великих міст. Якби відбувалася земельна реформа аграрного устрою з акцентом на розвиток сімейного фермерства, то децентралізація на селі стартувала б. А так… 

Не можна сказати, що її автори роблять це навмисне. Спікер Володимир Гройсман розпочав реформу децентралізації, маючи мерський досвід, і він не до кінця розуміє сільську специфіку… 

AgroPolit.com: Назвіть три найкорисніші та найшкідливіші законодавчі ініціативи для АПК за 2015 рік? 

Вадим Івченко: Корисні: 1 — продовження земельного мораторію, 2 — дерегуляція, 3 — розробка законопроекту про сімейні ферми. Є й інші досягнення, наприклад, нарешті запрацювала автоматична передача земельної ділянки у власність, реєстрація договорів оренди (більше 8 мільйонів земельних ділянок не оподатковувалися через це) з моменту підписання угоди. Останню ініціативу запропонувала «Батьківщина» і її врахували під час внесення змін до Податкового Кодексу. Це додатково принесе бюджетам різних рівнів до 4 мільярдів гривень на рік. Негативні: 1)відсутність стратегії розвитку АПК. 

AgroPolit.com: Чекайте, а як бути зі Стратегією-2020 Мінагропроду? 

Вадим Івченко: Вона ні з ким із депутатів не обговорювалася і не є такою, що її всі підтримують. Міністерство її напрацювало, передало до Нацради реформ. Але як може, наприклад, міністр внутрішніх справ приймати рішення по АПК? Це мають робити фахівці. 

AgroPolit.com: Хіба депутатів не залучали до роботи 20 робочих груп при Міністерстві? 

Вадим Івченко: Групи були, але, наприклад, я запрошення не отримував. Хоча залюбки б прийшов. Мені здається, що прийнята стратегія – декларативна. Це підтверджує аналіз бюджету на 2016 рік: у ньому немає програми і фінансів на розвиток сектору. Виділені на компенсацію банківських кредитів 300 мільйонів гривень – крапля в морі. Їх отримають великі або середні підприємства. А от на кредити дрібним виробникам Фонду з підтримки фермерства дали тільки 18 мільйонів гривень, тоді як минулого року було 27 мільйонів гривень! Є ще 1,4 мільярда гривень зі спецфонду. Це поворотні кошти Аграрного фонду на форвардні контракти. З вітром у кишенях аграрну реформу не зроблять. 

Другий мінус за 2015 рік — відсутність порозуміння між експертним аграрним середовищем, міністерством і депутатами. 

Третій — недосконала реформа Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Замість неї створили Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка підпорядковується Мінагропроду і міністр призначає її голову. Тут парадокс: з одного боку, міністерство володіє рядом агропідприємств, з іншого — Держпродслужба має право контролю потужностей, на яких здійснюється вирощування, утримування, виробництво, переробка, зберігання та обіг об’єктів державного контролю. А якщо, наприклад, міністр буде лобістом 10 холдингів? Тут є корупційний ризик і загроза ручного управління структурою на догоду окремим гравцям ринку. Контрольні функції треба відділити від господарських і передати їх одній структурі. Хай вона підпорядковуватиметься ДФСУ чи Мінфіну, але не можна давати «батіг» для бізнесу в руки чиновників.

AgroPolit.com: Які законодавчі ініціативи просуватимете цього року в Раді? 

Вадим Івченко: Перше — повернення у розпорядження чи власність землі територіальним об’єднаним громадам. Водночас треба ставити вимогу обов’язкового затвердження плану забудови території, щоб не розбазарити таку землю. Друге — прийняти законопроект «Про фермерство». Третє — законодавче оформлення порядків проведення земельних аукціонів і тендерів. Детально виписати участь у них дрібного бізнесу. Крім того, я проти, щоб наукові установи різних форм власності купували на аукціонах землю. Не можна також допустити забирання земель у наукових установ. Хочете врегулювати ці відносини — оподатковуйте.

Більше двох скликань обирати депутатів не можна

AgroPolit.com: Що було найскладнішим за перший рік парламентської практики? 

Вадим Івченко: Бачити, як депутати ставали іншими. Небагато зберегли проблеми людей і досвід Майдану. Більшість діє за принципом «Якщо я з цим не стикався, то для мене це не важливо». Тоді спокійно натискаються червоні чи зелені кнопки, залежно від рішення, прийнятого лобістами згори. Як на мене, більше двох скликань обирати депутатів не можна. Вони відриваються від повсякденного життя. Люди швидко змінюються в парламенті: якщо рік тому ти бачив одні очі, то зараз вони інші. 

AgroPolit.com: Змінюють гроші? 

Вадим Івченко: Різні домовленості, кулуарщина… Це не на користь парламенту. Дуже сильно працюють лобісти, котрі часто повертають все на свою користь. Опору бізнес-інтересам в Раді поки що мало. 

AgroPolit.com: Чому пішли в парламент? 

Вадим Івченко: Було внутрішнє бажання змінити щось на краще у секторі. Мав для цього досвід. Я один з тих, хто міг би працювати у виконавчій владі. На мені можна «їздити» і «їздити»… Я готовий іти у виконавчу владу, щоб міняти систему зсередини. 

AgroPolit.com: Вас у команду запрошувала Тимошенко?

Вадим Івченко: Так. Я ішов від «Батьківщини», але лишався безпартійним певний час. Згодом запросили у фракцію, пізніше став членом партії. Чому? Я розумів: коли ти один в полі, то важко бути успішним воїном. Інша справа, якщо лідер політсили підтримує твоє бачення змін у секторі.

AgroPolit.com: Вас не лякало, що лідер — жінка?

Вадим Івченко: Ні. Мені здається, що це найталановитіша жінка в парламенті та загалом в українському політикумі. Вона тримає рейтинг «Батьківщини» вже багато років. Уміє організувати команду за напрямками, бо добре розуміє роботу бізнесу, уряду та парламенту.

AgroPolit.com: Дякую за цікаву бесіду.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

20 квітня 2016
Який «аграрний» депутат найбільше заробив у 2015 році — дослідження
 Найуспішнішим «аграрним» депутатом за минулий рік виявився Сергій Мартиняк («Воля народу»). Про це йдеться у...
16 лютого 2016
У Раді зареєстровано проект постанови про незадовільну роботу уряду — Івченко
15 лютого, у Верховній Раді зареєстровано Проект Постанови про відхилення звіту Кабінету Міністрів України та визнання діяльності Кабінету Міністрів...
12 лютого 2016
Аграрна партія іде на місцеві вибори у м. Києві та Кривому Розі — офіційно
Аграрна партія України (АПУ) прийняла рішення брати участь у місцевих виборах 27 березня 2016 року. За це під час VIII позачергового з’їзду АПУ...
3 лютого 2016
"Мрія" відкрила електронну площадку для тендерів — прес-служба
Агрохолдинг "Мрія" відкриває електронний майданчик для проведення тендерів APS Tender . Про це повідомляє прес-служба компанії «Мрія». ...
24 січня 2016
Депутати розглядають АПК як окремий вид бізнесу — Івченко
Аграрний комітет - це набір кваліфікованих депутатів, майже кожен із яких відстоює інтереси різних бізнес груп. Про це заявив в ексклюзивному...
24 січня 2016
Держава має обмежити розширення холдингів — Івченко
Розширення посівних площ холдингів із земельним банком більше ніж 300 тис. га загрожує розвитку малого і середнього бізнесу. Про це в ексклюзивному...
21 січня 2016
Аграрний страйк підтримають представники інших галузей — прес-служба
Протестувати під Радою проти зміни порядку відшкодування ПДВ будуть не лише аграрії. Про це повідомила заступник голови Сумської облради Лілія...
21 січня 2016
Топ-10 агрокомпаній з відшкодуванням ПДВ — УАК
Українська агарна конфедерація (УАК) підготувала рейтинг агропідприємств з відшкодування ПДВ за підсумками 2015 року. Про це йдеться на сайті УАК. ...
16 листопада 2017
Олексій Дорошенко: Сьогодні українці вибирають не між коробкою еклерів чи тортиком із вишенькою, а між молоком і гречкою
Полиці українських магазинів ледь не щотижня «тішать» покупців новими цінниками. Не залишаються осторонь і деякі оптові та колись...
12 вересня 2017
Михайло Амосов: Холдинги обробляють близько 15% сільськогосподарських земель України
В Україні триває процес укрупнення агробізнесу.  Цього року ринок сколихнула низка потужних  операцій купівлі-продажу компаній....
15 лютого 2016
Тарас Кутовий: Не менше 10 млрд грн слід віддати сектору у випадку зміни спецрежиму ПДВ
Цього тижня у парламенті очікується гаряча пора. На завтра запланований звіт уряду, тому велика ймовірність кадрових перестановок. Крім того, на...
8 лютого 2016
Юрій Соловей: Монополія в АПК є. Це до 10 найбільших гравців із земельним банком понад 300 тис. га, які диктують загальну політику в секторі
Платить чи «сачкує»? Наприкінці 2015 року це питання посварило Мінфін та аграрний ринок. Перший наполягав на тому, що аграрії...
21 січня 2016
Андрій Вадатурський: ...Всім керують «рішали» із самого верху до низу у владі
Вихідець із бізнесу та спадкоємець найбільшої зерноторгової імперії Андрій Вадатурський вже рік як у політиці. Як він там опинився і для чого? Про...
22 вересня 2017
«Кислий присмак» українського садівництва — проблеми та реалії галузі
Рік вогняного півня за східним календарем став для фермерів символічним. Найбільше дотацій отримали виробники курятини, тоді як тваринникам і...
21 липня 2017
Аналіз річної роботи аграрного комітету парламенту
Верховна Рада пішла на канікули. 14 липня депутати офіційно поставили крапку на роботі під куполом і далі працюють у комітетах та з виборцями....
22 січня 2018
Політика держави має бути направлена не на продаж, а на придбання землі селянами
Запровадження ринку землі для України є доленосним рішенням. З одного боку, необхідність вирішення цієї проблеми назріла: для задоволення соціальних...
5 травня 2016
Про небезпеку перетворення агробаронів у «закінчених олігархів»?
Шість тез щодо подальшого розвитку українського АПК від провідного українського економіста...
24 лютого 2016
Про що домовились на з'їзді Асоціації фермерів із партією «Батьківщина»?
Сьогодні відбувся XXVI з’їзд Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ). Проте, здавалося б, просто плановий захід...
7 лютого 2016
Аграрна «асиметрія»: як вижити «малим» у світі «великих»?
Надмірна централізація владних повноважень, зарегульованість бізнес-середовища та відсутність пріоритетної підтримки малих та середніх сільських...