Як Україні зберегти свій АПК та нагодувати світ?

Глобальна продовольча безпека та значний вплив на неї українського агросектору в умовах російської агресії – це теза одна з основних у рамках трьох важливих міжнародних заходів (Конференція з питань миру у Швейцарії, засідання Люблінського трикутнику в Польщі та зернова конференція IGC Grains Conference 2024 у Лондоні). На кожному із цих заходів обговорювалося, як забезпечити внутрішній спокій та оптимальні умови роботи українського агросектору в умовах війни. У всіх є розуміння, що потрібно забезпечити колективну безпеку нашому АПК та агровиробникам, якщо завтра світ хоче бути ситим.

 Загроза пшеничної кризи

Від наших міжнародних партнерів прозвучали і певні перестороги щодо «сплячих» факторів, які можуть негативно вдарити по доступу до запасів окремих частин глобального продовольства. Так, світові гравці відзначають суттєвий ризик використання росією свого агропродовольства як глобальної зброї. Наразі 25% всього світового  ринку пшениці забезпечує саме росія. Зараз країна агресор накопичила значні перехідні залишки по пшениці і вони «замкнуті» в середині країни. Тобто існує велика імовірність того, що росія може провести будь-яку пшеничну інтервенцію на міжнародному ринку і: або обвалити його, або навпаки – суттєво підвищити ціни на пшеницю. Це як мавпа  з гранатою: ніхто не знає, чого від неї чекати. З цим щось треба робити. 

Декларація про повну заборону ввезення та транзит агропродукції з рф та білорусії

Важливим міжнародним досягненням України стало підписання у Варшаві в рамках «Люблінського трикутника» за участю представників аграрних комітетів парламентів Литви, Польщі та України спільної Декларації про повну заборону ввезення агропродукції російського та білоруського походження до ЄС та її транзиту через єврозону. Тепер м’яч на стороні Єврокомісії. Сподіваємося, що всі країни-члени ЄС підтримають наше рішення, бо воно захищає, в першу чергу, глобальну продовольчу безпеку всього світу. Це добре розуміють сьогодні в Брюсселі, Швейцарії та Лондоні.

Окрім того, є ще три основні фактори, від яких залежить чи буде завтра світ із достатньою кількістю українського продовольства.

Перший – створення страхових альянсів міжнародних компаній для перестрахування воєнних ризиків українських аграріїв.

Якщо у нас буде підтримка потужних міжнародних страхових компаній, то українські та іноземні інвестори вкладатимуть кошти в український агросектор, а виробники сільгосппродукції нарощуватимуть обсяг та поглиблюватимуть її переробку і впевненіше експортуватимуть. Україна потребує сьогодні потужної кооперації з міжнародними страховими компаніями для запуску програми страхування воєнних випадків в АПК. Це стане поштовхом для збільшення інвестицій в агросектор. Вартість такого агрострахування може коливатися в межах ставок, які ми побачили при роботі зернового коридору. Тоді вартість страховки фрахту в Чорному морі становила 4% (від вартості партії поставки), а пізніше зменшилась до 2%. Упевнений, що такий досвід можна повторити із страхуванням воєнних агроризиків для українського агросектору.  

Спроби заходити у цей напрямок ми бачимо вже по ринку. Нещодавно американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) оголосила про виділення $150 млн на страхування політичних ризиків для підтримки операцій в українському аграрному експортному секторі. Раніше USAID надала грант у розмірі ₴1 млн для страхування врожаю малих фермерів. Звісно, що потрібно значно більші суми для агросектору, однак всі ці спроби свідчать: крига скресла – і процес зі страхуванням воєнних ризиків пішов.

Читати до теми: Бюджет 2024 – яку державну підтримку заклали для агросектору?

Другий – збереження державної підтримки АПК та її розширення у 2025 році

На сьогодні одна з найбільш дієвих програм підтримки аграріїв – програма кредитування «5%-7%-9%». Це реальне джерело поповнення фінансовими ресурсами агрокомпаній. Цього року ліміт по наданню кредиту одній компанії збільшився до 150 млн грн.  Важливо зберегти ці темпи і нарощувати їх в межах бюджету на 2025 рік.

Крім того, дуже важливо зберегти діючу систему держпрограм підтримки фермерів. Нагадаю, що фермери для підтримки і розвитку своїх господарств можуть скористатися низкою державних програм:

• малі аграрії (обробляють до 120 га на деокупованих територіях) можуть отримати 8 тис. грн безповоротної допомоги на 1 га, на контрольованій території – 4 тис. грн;
• фермери (утримують від 3 до 100 корів) – 7 тис. грн на одну голову та 2 тис. ті, хто вирощує від 5 до 500 голів кіз та овець;
• гранти на розвиток садів і теплиці – до 7 млн грн або 10 млн грн відповідно;
• підприємці (обробляють до 500 га)  можуть отримати гарантію на кредит через Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві;
• компенсація до 50% вартості відновлення та будівництва меліоративних систем;
• компенсація вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки – до 25%;
• компенсація до 80% вартості проведення робіт з розмінування. Цього року держава виділила на це 3 млрд грн.
   

 Читати до теми: Укрзалізниця готує новий ціновий бум на вантажні перевезення зернових
 

Третій  – доступна залізнична та портова логістика в середині України і безперебійний транзит міжнародними транспортними коридорами української агропродукції

В першу чергу, ідеться про повну доступність за справедливими цінами до вагонного парку «Укрзалізниці». Наразі я зі своїми колегами народними депутатами із аграного комітету очікую відповіді на ряд питань від керівництва УЗ щодо формування ціни  вагонного автопарку та його використання, щоб унеможливити повторення минулорічної ситуації, коли завдяки «старанням» «Укрзалізниці» аграрії переплатили «Укрзалізниці» та власникам приватних вагонних парків 28 млрд грн!  Іншими словами, через маніпуляції «Укрзалізниці» аграрії недоотримали зі свого врожаю 28 млрд грн. При цьому у минулому МР «Укрзалізниця» звітувала про наявність 5,8 тис. вагонів-зерновозів для перевезення зернових, тоді як до аукціонів дійшло тільки 1,5 тис. вагонів. Наразі ми чекаємо на велику розмову з керівництвом УЗ, аби в новому сезоні ніхто не створював власникам приватних вагонних парків умови, в яких вони будуть в «шоколаді», натомість аграрії оплачуватимуть це.

Ситуація з перетином європейського кордону має бути простішою, бо кількість пропускних пунктів на кордоні з ЄС уже достатня. Однак аграріям  слід готуватися до того, що Європа буде ретельно контролювати саме якість поставленого на євро ринок українського зерна та транзитного.