Мінфін «подоїть» агросектор: подвоєння ЄСВ, індексація НГО землі та скасування відшкодування експортного ПДВ
Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

Міністерство фінансів України на чолі з Сергієм Марченком із подачі прем’єра Дениса Шмигаля ініціює збільшення податків для агросектору. Це випливає із аналізу положень законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків з платників податків – суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері сільського господарства». Проект документу AgroPolit.com має у своєму розпорядженні (дивіться його і порівняльну таблицю нижче).

Дивитися до теми: Структура сплачених податків агросектором за 2017-2018 роки: за видами та сферами діяльності
 

Ціна питання – 5 млрд грн додаткових надходжень до місцевих бюджетів.

Тож, законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків з платників податків – суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері сільського господарства» наразі знаходиться на розгляді в податковому комітеті парламенту у жорстких дискусіях з бізнесом.

Мінфін дуже турбує, що недоброчесні платники податку використовують сільгосппродукцію, яка орієнтована на міжнародний ринок і експортується за межі митної території України, в тіньових схемах, що здійснюються з порушенням валютного законодавства у частині неповернення в Україну валютної виручки. Як наслідок, державний бюджет втрачає податкові надходження, а сумлінний бізнес втрачає свою конкурентоспроможність.

 Автори законопроекту, як мантру вторять головну мету документу:

законопроект направлений на упередження втрат бюджету, які відбуваються за рахунок існування тіньових схем на ринку експорту сільгосппродукції з урахуванням порушення валютного законодавства в частині не повернення в Україну валютної виручки шляхом передбачення можливості застосування нульової ставки податку на додану вартість при експорті сільськогосподарських товарів лише після надходження валютної виручки за такі експортовані товари».

Втім це ще не вся благородна мета Мінфіну, якому не дають покою прибутки агросектору. Є її друга частина, зафіксована у пояснювальній записці:

Удосконалення податкового законодавства в частині оподаткування випадків, коли сільськогосподарські рослини, насадження або тварини ліквідуються у зв’язку з їх знищенням, втратою, загибеллю (падежем) або вимушеним забоєм внаслідок дії обставин непереборної сили або в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку».

Дивитися до теми: Структура сплачених податків агросектором за 2020 рік: земельний податок, ПДФО, ПДВ, податок на майно, рентна плата
  

Законопроектом пропонується:

  • визначити, що з метою оподаткування податком на додану вартість, знищення сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин у зв’язку із форс- мажорними обставинами не є постачанням товарів, і, відповідно, сільськогосподарські товаровиробники на вартість знищеного у зв’язку із форс- мажорними обставинами врожаю або тварин, не нараховуватимуть податок на додану вартість як на витрати, що не використовуються у господарській діяльності;
  • дозволити тимчасово, до 1 квітня 2022 року, платникам податку на додану вартість подавати до контролюючого органу повідомлення про наявність обставин (знищення врожаю) у довільній формі разом з податковою декларацією за відповідний звітний (податковий) період, в якому виникли такі обставини;
  • запровадити умови застосування нульової ставки податку на додану вартість при експорті сільськогосподарських товарів тільки після надходження валютної виручки за такі експортовані товари;
  • встановити нові підстави для обов’язкової реєстрації платником податку на додану вартість у зв’язку із придбанням протягом останніх 12 календарних місяців сільськогосподарських товарів на суму більше 1 млн. гривень;
  • збільшити в 2 рази ставки єдиного податку для платників 4 групи (крім ставок для земель водного фонду та земель закритого ґрунту).

Тож як все це податкове відділення аграрної «тіні», а в реальності банальне «доїння» агросектору до бюджету працюватиме?

Є чотири податкові зміни для агросектору від Мінфіну.

Перша – стосується відшкодування експортного ПДВ. Законопроектом пропонується поповнення ПКУ нормами щодо бюджетного відшкодування ПДВ лише після надходження валютної виручки на рахунок платника податку в обслуговуючому банку, та встановлення відповідного права податкових органів на отримання інформації від платника податків щодо такого надходження шляхом подання запиту про надання документів;

У законопроекті «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків з платників податків – суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері сільського господарства» сказано, що в разі неповернення валютної виручки, платники податку – експортери сільськогосподарських товарів втрачатимуть право на бюджетне відшкодування.

Давай, до побачення експортне ПДВ.

Добре це чи погано?

З одного боку добре. Хоча і зумовить певне затягування отримання бюджетного відшкодування, так як потрібно буде отримати повну оплату за експортований товар від нерезидента.

Друга – доповнення ПКУ нормами, які встановлюють, що знищення сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин у зв’язку із форс-мажорними обставинами не є постачанням товарів, і, відповідно, сільськогосподарські товаровиробники на вартість знищеного у зв’язку із форс-мажорними обставинами врожаю або тварин, не нараховуватимуть ПДВ як на витрати, що не використовують в господарській діяльності.

Це добре чи погано?

Позитивно. Даний крок є цілком логічним, так як виникали спірні ситуації, особливо враховуючи неврожай минулого року.

 Дивитися до теми: Сума податків, сплачених АПК за 2004-2016 роки

Третя – збільшення в 2 рази ставок єдиного податку для платників 4 групи (сільськогосподарських товаровиробників). У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що єдиний податок четвертої групи по суті є пільговим режимом оподаткування, оскільки сплачується на заміну податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, земельного податку, рентної плати за спеціальне використання води. «Отже, податкове навантаження на сільськогосподарських товаровиробників значно менше за навантаження на платників податків на загальній системі оподаткування», – вміло порахували в Мінфіні.

Добре це чи погано?

Відповідь дає бізнес. Голова Ради ГО «Бізнес-Варта», колишній депутат аграрного комітету Іван Мірошніченко так коментує цю ініціативу:

Збільшення ставок податку відразу на 100% є занадто різким підвищенням. Дане підвищення мотивується тим, що в перехідних положення ПКУ встановлено мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки землі до 2024 року, а саме нормативна грошова оцінка є базою для визначення ставок єдиного податку для платників 4 групи».

Четверта – індексація нормативної грошової оцінки.

Збільшується і сума надходжень від єдиного податку до місцевих бюджетів. Ідеться про індексацію нормативної грошової оцінки (НГО) за землю.

З 2017 по 2023 рік включно, встановлено мораторій на проведення індексації нормативної грошової оцінки землі, яка покладена в основу розрахунку єдиного податку четвертої групи, що також призводить до зменшення надходжень до місцевих бюджетів», – сказано у пояснювальній записці.

Добре це чи погано?

Дане підвищення мотивується тим, що в перехідних положення ПКУ встановлено мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки землі до 2024 року, а саме нормативна грошова оцінка є базою для визначення ставок єдиного податку для платників 4 групи. Тож індексацію слід змінити, щоб більше збивати податків до місцевих бюджетів.

Тут хочеться запити Мінфін – кому збільшують податки: тим хто легально працює? А що буде з тими, хто 30 років обробляє у тіні 8 млн га землі в Україні? Їх режим сприятливої роботи як був комфортним і непомітним для Мінфіну та ДПСУ так і залишається.

Підсумуємо.

Хотілося б, щоб мінфін, готуючи свої геніальні розрахунки, частіше дивився на реальність. А вона виглядає так: за останні 5 років частка продукції агропромислового комплексу у структурі експортної виручки України зросла з 31% у 2014 році до 39,3% у 2018 році. У 2020 році втрати від посухи зафіксовано на загальній площі 357,8 тис. га. За минулий рік (10 місяців) АПК сплатив до бюджету 42,6 млрд грн, при цьому валютна виручка від АПК за цей же період сягнула $ 15,5 млрд, що дорівнює 44,2% всього притоку валюти

А тепер що ми маємо по фіналу у разі впровадження ? Хто працює – того й «доять». Отже, що ми маємо у разі прийняття законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків з платників податків – суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері сільського господарства»?  Таке величезне підвищення негативно вплине на велику кількість сільськогосподарських товаровиробників, адже значно підвищить податкове навантаження. Враховуючи значні збитки с/г виробників, викликані неврожаєм у минулому році, та складну економічну ситуацію через пандемію коронавірусу, доцільним є або поетапне збільшення ставок, або перегляд величини збільшення ставок єдиного податку для 4 групи.

 

 

 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

11 травня 2021
У Кабміні планують підвищувати податки
Міністерство фінансів і профільні міністерства ведуть розрахунки і дискусії щодо перегляду окремих акцизів, екологічних платежів, зборів.  Про...
7 березня 2021
В Україні із 8 млн га землі не сплачуються податки – Лещенко
В Україні із 8 млн га «тіньової» землі не сплачуються податки. Про те це в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера»...
17 лютого 2021
Експерти розповіли, які податки потрібно буде сплачувати при купівлі-продажу землі
Після запуску ринку землі, який стартує з липня 2021 року, без сплати податків нотаріуси не зможуть посвідчувати договори купівлі-продажу. Про це...

Вибір редакції

16 червня 2021
Порядок та напрямки отримання держпідтримки українським виробникам зрошувальної техніки – офіційно
Представникам АПК відвоювали фінансову підтримку українських виробників зрошувальної техніки з бюджету на 2021 рік. Це випливає із аналізу проекту...
4 червня 2021
Виноробство в Україні: сучасний стан і перспективи
Голова громадської спілки «Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України»  Володимир Печко розповів про сучасний стан...
8 червня 2021
Нові інструменти та процедури у процесі просторового планування та впорядкування земель
Якщо вести мову про комплексні плани просторового розвитку громад, які вже сьогодні передбачені новим земельним законодавством і будуть...