Парламентські деруни для аграріїв – замість допомоги  в подоланні наслідків посухи
Олег Тарасов народний депутат «Слуга народу», голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу

 

Картопля — однорічна трав'яниста рослина з їстівними бульбами, багатими на крохмаль.

(Академічний тлумачний словник української мови)

 Ще з дитинства я постійно чув приказку: «Хліб – усьому голова!». Проте, тільки зараз, потрапивши в український парламент, я з великим подивом дізнався, що не все так однозначно. Виявляється, вітчизняні гастрономічні орієнтири суттєво змінилися за останні роки, і тепер одну із провідних позицій у держпідтримці повинна посісти її величність бараболя.

Читач може запитати: як так? Що за нісенітниця?

А я поясню.

Читати до теми: Держпідтримка аграріїв: виконання програм у 2020 та повернення боргів за 2019 рік

Готуючи держбюджет на 2021 рік, нашим аграрним комітетом ВР було запропоновано уряду виділити додаткових 160 млн грн на підтримку виробництва картоплі. Ось він, наш першочерговий вектор дотацій в агросекторі. Картопля, саме вона!

І це у той же час, коли всі фермери переживають надзвичайно складний рік у зв’язку з жахливими погодними умовами. Як відомо, у цьому році через посуху втрачено біля 400 тис. га озимих культур. Окрім посухи, були ще й зливи, повені, внаслідок яких аграрії частково або ж повністю втратили свої врожаї.

Починаючи із весни, фермери виступали із пропозиціями передбачити у бюджеті компенсацію за втрачені посіви та навіть виходили на мітинги. Та куди ж там думка десятків тисяч товаровиробників, коли у фарватері стратегії розвитку агросектору стоїть бульба.

Питання компенсації втрат посівів неодноразово порушувалося і мною як на засіданні аграрного комітету, так і перед Мінекономіки. Проте, віз і нині там. Не зважаючи на те, що на усі програми підтримки с/г товаровиробників у бюджеті передбачено 4 млрд грн., хоча б якусь частину з цих коштів на актуальне і болюче для агросектору питання уряд та комітет знайти так і не спромоглися.

А на картоплю – будь ласка, отримаєте 160 млн грн. Це саме те, з чого треба починати, якраз.

Читати до теми: Держбюджет 2021: що дістанеться українському агросектору, селу, громадам та бізнесу

Чому ж саме картопля? У чому сакральна цінність цієї, безумовно, визначальної для українського агросектору культури?

Виявляється, у нас недостатньо потужностей не лише для переробки картопляної некондиції, але й для забезпечення потреб внутрішнього ринку в цьому продукті. При цьому три заводи із виготовлення чіпсів систематично відчувають брак сировини. За аргументами тих, хто відчуває гостру потребу у підтримці вирощування картоплі, Україна не виготовляє такі продукти як картопля-фрі, картопляне пюре/пластівці і повністю їх імпортує.

Цікаво, коли українці розучилися готувати пюре чи повністю втратили здатність розуміти як зробити картоплю-фрі? І скільки взагалі наших громадян відчувають дефіцит цих продуктів у їх раціоні? Схоже на те, що такими пріоритетами ми перетворимо українців у ще одну фаст-фуд націю і з часом матимемо лише проблеми з ожирінням.

Проте, не все так погано. З картоплі можна виготовити купу смачних страв: в мундирі, по-селянськи, пюре, деруни, зрази і так далі. Хоча, для зразів потрібно буде запровадити ще й програму підтримки вирощування грибів. Однак, судячи з обраного нашими державниками вектору, і таку нісенітницю передбачити в бюджеті буде неважко.

Читати до теми: Агросектор у піке – причини падіння виробництва сільськогосподарської продукції в Україні

Основним передовиком боротьби за українську картоплю у парламенті став підкомітет з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі аграрного комітету ВР. Саме від цього комітету було запропоновано виділити 100 зі 160 млн грн на картоплесховища. Серйозно? Що це повинні бути за дива аграрних технологій, які потребують таких значних коштів? З такими очільниками напряму економічної і фінансової політики в АПК нас можуть чекати ще й не такі сюрпризи.

У той же час я глибоко розчарований позицією і деяких інших депутатів з комітету, які активно просували виділення дотацій на зерносховища. Це було саме тоді, коли  від фермерів з усієї України надходило як до народних депутатів, так і до комітету багато звернень з проханням передбачити дієвий механізм компенсації втрат за знищений урожай.

Нещодавно парламент прийняв у цілому законопроект №3295 щодо держпідтримки, яким передбачено пряму норму про можливість виділення бюджетної дотації на одиницю пошкоджених угідь, а також і державні гарантії для надання банками кредитів постраждалим аграріям, щоб вони могли продовжувати свою діяльність, а не збанкрутували.

Читати до теми: Державна підтримка агросектору в Європі – суми, аналіз державних програм і бюджету

І замість того, щоб зайнятися підготовкою порядку програми компенсації втрачених посівів, щоб ще в цьому році можна було частково підтримати аграріїв, депутати думають як виділити більше дотацій на картоплю та зерносховища у наступному бюджетному році.

У даному випадку можу лише дати пораду: коли наступного разу аграрії вийдуть з мітингами під Кабмін чи Верховну Раду у зв’язку з тим, що не можуть виконати свої контракти та не матимуть за що сіятись, нагодуйте їх дерунами, зробленими з картоплі із сховищ за 100 млн грн.

Наостанок хочеться лише сказати, що я сподіваюся, що наступного року колорадські жуки не понищать «дотаційну картоплю» так як цього року засуха знищила фермерські посіви в Центральній та Південній Україні. Як бачимо, стара добра традиція викопувати на городі бульбу нікуди не ділася, а навіть перенеслася (шок!) у кулуари Верховної Ради. 

Читати до теми: Приречені на сМЕРТь: у міністерстві пояснили, як аграріям компенсуватимуть збитки

А тепер коротко про підсумки. Чи має право картоплярство отримати держпідтримку від держави? Так, має як й інші напрямки агросектору. Але у всіх діях влади має бути завжди логіка. Наразі українська економка підкошена багатьма факторами, як наслідок – страждає бюджет. За таких умов парламент мав би 10 разів добре подумати, куди направляти кожну гривню державної підтримки. Чи потрібно давати гроші в картоплярство? Відповідь криється у економіці. Я нагадаю її: понад 90 % бульби у нас вирощується у сільських домогосподарствах. Її рентабельність вирощування, за оцінками Української асоціації виробників картоплі, досягає 40-60 %. Тож картоплярство сьогодні – це високомаржинальний бізнес. Дотування він не потребує.

Читати до теми: Поради уряду: як вирішити проблему посухи – агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія

Куди би варто було надати держпідтримку? Як мінімум, на компенсацію збитків аграріям від посухи, наприклад, через механізм агростархування. На компенсацію боргів, спричинених посухою та загибеллю всього врожаю, через які ще один фермер з Одещини вчинив самогубство. Ось де потрібна підтримка.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

15 листопада 2020
У бюджеті на 2021 рік закладена можливість залучення 1 млрд грн закордонних інвестицій на АПК
У бюджеті на 2021 рік закладена можливість залучення 1 млрд 176 млн грн закордонних інвестицій на АПК. Про це свідчить аналітика...
31 липня 2020
Олег Тарасов назвав 6 особливостей закону про сільськогосподарську кооперацію
Суттєві 6 особливостей ухваленого парламентом Закону України №0856 «Про сільськогосподарську кооперацію» назвав народний депутат...
22 травня 2020
Олег Тарасов: Уряду не варто обмежувати експорт зернових
Обмеження зернового експорту в умовах карантину нині недоцільне, адже продовольчого зерна в Україні й так досить. Про це повідомив народний депутат,...

Вибір редакції

20 листопада 2020
Агросектор і бюджет 2021 рік – повернути 1% аграрного ВВП та змінити пріоритети фінансування  
Народний депутат «Слуга народу», голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового...
23 листопада 2020
 Зниження експортної ставки ПДВ до 14%: що приховано від аграріїв за лаштунками законопроекту 3656
Депутати Верховної Ради на засіданні 17 листопада поточного року прийняли за основу до другого читання законопроєкт №3656 «Про внесення змін до...
25 листопада 2020
Зміна підходу до розрахунку нормативної грошової оцінки землі  – що зміниться для аграріїв та власників паїв?
Кабінет Міністрів України пропонує затвердити нову уніфіковану методику нормативної грошової оцінки (НГО) земельних ділянок. Відповідний проєкт...