Представники тваринництва поставили уряду чіткі вимоги для розвитку галузі
Корова

Представники молочної галузі звернулися до уряду з проханням відреагувати на спад виробництва та зниження поголів'я худоби та здійснити ряд заходів для розвитку тваринництва. Звернення підписали Спілка молочних підприємств України, Асоціація виробників молока та Українська кооперативна федерація. 

Звернення

Шановний Денисе Анатолійовичу!

У вересні 2020 року відбувся «Всеукраїнський молочний форум 2020», в якому взяли участь профільні асоціації, великі та середні молочні компанії, які працюють в молочній галузі.

Учасники Форуму підкреслили, що в усіх провідних країнах світу молочна галузь знаходиться під пильною увагою держави, яка вживає необхідні заходи щодо сприяння її розвитку. В Україні з боку держави відсутнє розуміння важливого стратегічного значення молочної галузі як одного із факторів стабілізації аграрного сектору та розвитку української економіки в цілому.

Існуюча система державної підтримки не забезпечила стабільного розвитку молочної галузі, зміцнення її конкурентоспроможності на зовнішніх ринках.

Читати до теми: Молочна галузь на межі колапсу, або Як зберегти тваринництво та захистити внутрішній ринок від експансії молочного імпорту?

На внутрішньому ринку, через відсутність цілеспрямованої державної політики, в останні роки з’явився «тіньовий» ринок молочних продуктів у вигляді виробництва фальсифікованої продукції, значно посилилася недобросовісна конкуренція, відбуваються різноманітні зловживання при проведенні тендерних закупівель молочних продуктів в бюджетних установах, ЗСУ, пенітенціарній системі.

Все це призвело до глибокої кризи, яка спостерігається в молочному скотарстві та переробній галузі.

Читати до теми: Молочна галузь України та її майбутнє через 10 років: проблеми, національна програма розвитку та державна підтримка

Ситуація щодо поголів’я корів і виробництва молока

За роки незалежності темпи скорочення поголів’я корів постійно зростають. Так, в 1990 році в Україні нараховувалося 8,5 млн голів корів, а вже в 2020 році — 1,7 млн голів (падіння у понад 5 разів). Упродовж 2019-го року із ринку вийшло понад 96 тис. корів, з них 33 тис. — у професійному секторі. Відповідними державними установами не завершена ідентифікація поголів’я корів, тому ситуація може бути ще більш драматичною. У 2020-му, на фоні нестабільної аграрної політики щодо молочної галузі, із бізнесу продовжують виходити цілі підприємства – щомісяця галузь недораховується 1,5-2 тис. корів.

Не дуже відрізняється ситуація і з виробництвом молока. Згідно даних ЦСС України, обсяги виробництва молочної сировини в 2019 році становили 9,8 млн тонн. На жаль, ЦСС України користується хибними методами оцінки виробництва молока, експертне середовище стверджує, що виробництво в країні всього 6,2-6,5 млн т молока. Із загальної кількості виробленого молока на переробку надійшло 3,8 млн тонн (2,7 млн т від господарств, 1,1 млн т від населення). Фактично, згідно даних статистики, на переробку надходить всього 40% від загального виробництва.

В Україні, насправді, існує дефіцит молочної сировини. Він досягне в цьому році — 1 млн тонн. А це означає, що баланс пропозиції молока та споживання молочних продуктів є негативний. Цей факт підтверджується стрімким зростанням імпорту молочних продуктів за останні 3 роки.

Читати до теми: Державна підтримка агросектору в Європі – суми, аналіз державних програм і бюджету

Ситуація в переробній галузі

Через відсутність фінансових можливостей, переробна промисловість молочної галузі, в останні роки, не мала змоги провести технічне переоснащення, впровадити сучасні інноваційні енергоефективні технології. Кількість переробних підприємств значно зменшилась (в 1990 році було 677 підприємства, в 2020192 підприємства). Відповідно, і кількість виробленого молока скоротилася майже в 5 разів (в 1990 році 18 млн тонн, в 2020 році – 3,8 млн т).

Всі роки незалежності з боку держави не було дієвих рішень щодо підтримки переробників. Варто привести приклад Польщі, де з 2003 по 2018 роки було виділено з бюджету ЄС, на безповоротній основі, фінансової допомоги в розмірі 29 млрд євро на розвиток молочної галузі.

Читати до теми: 10 вимог бізнесу до уряду для реабілітації молочної галузі

Розгортання «тіньового» ринку молочних продуктів та поширення недобросовісної конкуренції

В умовах кризи останніх п’яти років, ситуація для добросовісних переробників ускладнюється тим, що на споживчому ринку суттєво збільшилися обсяги так званих «молочних продуктів», що реалізуються з грубими порушеннями маркування та умов зберігання. Це, фактично, фальсифікована продукція, що виробляється «новими» виробниками з використанням сумнівних технологій з додаванням небезпечних консервантів, замінників молочного жиру, рослинних білків. Цьому сприяла постанова Кабінету Міністрів України №408 від 13.08.2014 року, якою, фактично, було введено заборону перевірок. На сьогоднішній день необхідна «політична» воля щодо покарань недобросовісних виробників, а саме введення кримінальної відповідальності за виробництво фальсифікату, яке необхідно класифікувати як «шахрайство».

Ситуація щодо імпорту молочних продуктів

В усіх європейських країнах молочна галузь отримує значну державну підтримку. Згідно Спільної сільськогосподарської політики, держави ЄС надають:

  • дотації молодим фермерам;
  • дотації на 1 га землі;
  • субсидії щодо експорту;
  • фінансування програм просування продукції на зовнішні ринки;
  • безповоротну фінансову допомогу на будівництво, модернізацію та переоснащення операторів молочного бізнесу.

Все це дає змогу збільшити виробництво молока в країнах ЄС і створити надлишки молочної сировини. Європейські виробники, завдяки Угоді про асоціацію з ЄС, імпортують молочну продукцію в Україну, маючи величезний запас конкурентоздатності. Тільки в 2019 році молочний еквівалент імпортованої молочної продукції  склав 500 тис. т. Цього року очікується імпорт такого обсягу продукції, молочний еквівалент якої сягає 1 млн т молочної сировини.

Ситуація набирає обертів, і може статися так, що в Україні імпортні молочні продукти будуть займати більшу частину українського споживчого ринку.

Читати до теми: Молоко без держпідтримки: в Україні щомісяця безповоротно зникають 10 тисяч корів

Що необхідно зробити

1. Розробити та затвердити на рівні Кабінету Міністрів Національну програму розвитку молочного скотарства та переробної галузі на період 2020-2030 рр.;

2. Розробити та затвердити Державну програму підтримки молочної галузі, якою необхідно передбачити фінансування для:

  • збільшення поголів’я ВРХ;
  • покращення селекційно-племінної роботи особистих селянських господарств, сімейних молочних ферм, промислових господарств;
  • будівництва та реконструкції МТФ;
  • відкриття сімейних тваринницьких ферм потужністю 10-50 голів ВРХ;
  • здешевлення коротко- та довгострокових кредитів, за рахунок бюджетних коштів, в молочному скотарстві та молочній переробці;
  • будівництва та модернізації молокопереробних підприємств;
  • фінансування виробництва нішевих молочних продуктів.

3. Фінансове забезпечення Державної Програми підтримки молочної галузі здійснювати за рахунок:

  • коштів державного бюджету;
  • інших джерел

Інші джерела це:

  • фонду розвитку тваринництва, який створюється за рахунок відрахувань щодо норми утримання поголів’я корів (25 голів на 100 га);
  • відновлення попереднього механізму дотації товаровиробникам за рахунок спеціального режиму ПДВ;
    акумуляції коштів за рахунок введення митних тарифів при перевиконанні квот імпортної молочної продукції;
  • відміна сплати ПДВ на імпортне технологічне обладнання;

Для розвитку молочного скотарства та переробної галузі на період 2020-2030 рр. необхідним є інвестування у розмірі 90 млрд. грн. (частка державного фінансування — щонайменше 50%, як у Європейському Союзі).

4. Очікувані результати:

Виконання програми дозволить до 2030 року:

  • довести чисельність поголів’я корів до 3,0 млн голів в усіх категоріях господарств;
  • довести обсяги виробництва молока до 10 млн тонн в рік (виробництво сімейними фермерськими господарствами — не менше 1 млн тонн);
  • довести обсяги переробки молока до 8 млн тонн в рік;
  • створити 60 тис. робочих місць в молочному скотарстві та 500 тис. нових робочих місць в суміжних галузях;
  • забезпечити конкурентоспроможність молочної галузі на експортних ринках;
  • довести споживання молока і молочних продуктів на 1 особу до 250 кг.

За підсумками Всеукраїнського молочного форуму, галузевими об’єднаннями (Спілка молочних підприємств України, Асоціація виробників молока та Українська кооперативна федерація) було прийнято рішення про створення Національного комітету порятунку молочної галузі як громадського формування, яке буде опікуватися проблемами молочної галузі.

Просимо Вас, Денисе Анатолійовичу, посприяти недопущенню занепаду молочної галузі і винести питання на розгляд спільної наради Уряду з галузевими професійними об’єднаннями.

Сподіваємося на підтримку.

За дорученням учасників:

  • Спілка молочних підприємств України, Чагаровський В.П
  • Асоціація виробників молока, Дикун Л.Є.
  • Українська кооперативна федерація, Корилкевич М.Д.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

13 жовтня 2020
На Волині розпочалося будівництво молокопереробного заводу
У селі Галичани Горохівського району Волинської області на базі сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Степ» розпочалося...
13 жовтня 2020
Падіння обсягів виробництва молока у 2020 році відбувається удвічі швидше, ніж торік
Падіння обсягів виробництва молока у 2020 році відбувається удвічі швидше, ніж у 2019 році. Про це повідомила віцепрезидентка Асоціації...
10 жовтня 2020
За 30 років кількість молокопереробних підприємств в Україні скоротилася у три рази
За останні 30 років кількість молокопереробних підприємств в Україні скоротилася у три рази. Таку інформацію оприлюднив під час проведення...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...