Держгеокадастр імені Романа Лещенка: завдання для нового голови — від штучного інтелекту до спеціальної комісії у парламенті

Держгеокадастр України реформують і зроблять прозорим — обіцяє призначений голова Роман Лещенко. Клятву земельного «гіппократа» всієї України мені та читачам AgroPolit.com доводилося чути багато разів, але віз земельно-кадастрових реформ і нині там. Чи зрушить його уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко, чи банально перетвориться на земельного «куратора» на кшталт своїх попередників? Задатки кожної з цих двох траєкторій у нього є: за плечима пролобійований закон про ринок землі та угода з МВФ, тож уміння домовлятися йому не позичати.

Земельний довідник України 2020 — інфографічний навігатор по ринку землі

Скачайте довідник українською або англійською мовою.

Тож зараз пройдемося лише по завданнях, бо міряти, що зроблено, поки зарано. Голова Держгеокадастру Роман Лещенко такою бачить свою мету:

Перше, з чого почну свою роботу на посаді, це боротьба з розкраданням нашого спільного скарбу — державних земель. Чесним співробітникам із незаплямованою репутацією немає чого боятися, проте будь-які свідчення незаконної або неналежної поведінки будуть негайно розслідуватися…

Друге пріоритетне завдання — докласти всіх можливих зусиль для ухвалення необхідного законодавства, яке забезпечить передачу державних земель у розпорядження органів місцевого самоврядування, дозволить нам спростити та перевести «в цифру» усі процеси управління земельними ресурсами, проводити електронні земельні аукціони, а також створить для фермерів стимули для виходу з тіні та отримання доступу до банківських кредитів і державної підтримки».

Серед іншого, за словами Лещенка, розпаювання державних земель, створення податкового шару на публічній кадастровій карті, формування земельного «форбсу», а також висвітлення тіньового обігу зерна та махінацій із землями.

Читати до теми: З 1 травня Держгеокадастр погоджуватиме проєкти землеустрою по-новому

Вихідні умови роботи нового голови Держгеокадастру дещо відрізняються від його попередників.

Перше — ліквідація Держгеокадастру в класичному його варіанті та зведення повноважень до функцій британської королеви. Це визначено прийнятим у першому читанні законопроєкті №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Обрізання надмірних земельних апетитів чиновників Держгеокадастру — це ключовий бар’єр на відбіленні земельних процедур в Україні, адже земельна корупція оцінюється в млрд грн. На чому заробляли? На всьому, що можна. Чимало було і послуг безкоштовних, але за які платили. Втім, наразі законопроєкт № 2194 поки забуксував у парламенті. Навряд чи його встигнуть прийняти під кінець роботи уряду.

Друге — низка земельних зобов’язань перед міжнародниками. Так, у випадку з МВФ Україна заповзялася вирішити такі земельні питання:

1. запровадити механізм визначення кінцевих бенефіціарів юридичних осіб, які володіють землею;
2. вивчити можливість розширення участі та конкуренції на ринку в контексті питання про ринок земель сільгосппризначення;
3. прийняти законопроєкт №2194 (передача держземель в комунальну власність і вилучення функції контролю за використанням землі у Держгеокакадастру);
4. прийняти законопроєкт №2195 (електронні земельні аукціони з можливістю продажу на них державних і комунальних земель);
5. до кінця червня 2020 року прийняти законодавство про створення Фонду часткових кредитних гарантій для фінансової підтримки дрібних фермерів. З цим уже незручно вийшло, бо депутати провалили перший варіант законопроєкту і тепер на підході спроба друга. 

Читати до теми: У Раді планується друга спроба створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві

У відповідь на підтримку Міжнародного банку реконструкції та розвитку уряд пообіцяв в межах програми «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство» зробити наступне:

Третє — втрата контролю над державними землями. Світовий банк наполягає на передачі державних земель за межами населених пунктів у власність сільським, селищним і міським радам №2195 і підписання законопроєкту №2280. Перший загруз у Раді, а другий прийняли і президент його підписав. 

Зважайте, що стара система опирається. Як зізнався сам Лещенко, йому постійно погорожують.

Що потрібо зробити новому голові Держгеокадастру?

Перше — прибрати корупцію на різних рівнях Держгеокадастру

Просто перетасувати голів у областях замало. Нові обличчя не врятують. Адже корупційні ниточки тягнуться знизу догори. Хіба систему зламають, якщо зняти корумповані верхи, а стару середню та нижчу ланку, добре відлагоджену попередниками, лишити? Ні, не вистачить. А це можливе лише за політичної волі. Тому зміна керівництва областей на рівні заступників і начальників відділів Держгеокадастру.

Читати до теми: Роман Лещенко: Ми сформуємо земельний «форбс» і покажемо, хто за схемою створення ОСГ тримає тисячі гектарів земель
 

Друге — уніфікація всіх земельних процедур, які сьогодні виконує державний реєстратор

Має бути загальна уніфікація правил роботи державних реєстраторів за оформлення будь-якого виду послуг, які вони надають. Це не просто автоматизація процесів, а дамоклів меч для корупційних вузлів на місцях. Адже головна складова корупційної ланки в регіонах — вседозволеність і широта повноважень реєстраторів Держземкадастру, забаганки яких часто межують з їхніми власними побажаннями, а не законами. Один із перших кроків — принцип екстериторіальності по Україні.

Третє — максимальна електронізація процесів, тобто створення штучного інтелекту для системи Держгеокадастру.

Слід передбачити відповідальність розробників цієї системи за свідомі помилки під час складання алгоритму уніфікації та для реєстраторів (коли пропонують ТЗ розробникам цієї системи).

Читати до теми: Закон 485-ІХ про планування використання земель: що зміниться для власників паїв, громад і Держгеокадастру

 Четверте — зробили «електронну подачу документації» у Фонд документації землеустрою

Наразі ті, хто розробляє документацію, роблять дурну роботу: спочатку документ підписуєш, відскановуєш, відправляєш у електронному форматі, ділянку реєструють, тоді з цим папірцем ідуть до реєстратора, щоб він його підписав і поставив печатку, а потім відскановуєш і відправляєш у Фонд.

П’яте — земельна інвентаризація

 Наразі її обіцяють звершити до серпня. 

Читати до теми: Концепція земельної реформи від новообраного голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Романа Лещенка

Шосте — вирішити питання накладання однієї земельної ділянки на іншу

З постанови 455 не зрозуміло, як саме це питання вирішуватиметься. 

Сьоме — навести лад у безкоштовній приватизації землі

Уже в цьому почалися дії.

Читати до теми: Держгеокадастр відбілюється: проміжні результати аудиту державних земель під безкоштовну приватизацію за 2013-2020 роки
 

Восьме — завершити перенесення інформації на публічну кадастрову карту про розпайовані земельні ділянки

У вигляді окремого шару. Це важливо, бо на носі ринок землі.

Дев’яте — ініціювати запуск роботи спеціальної земельної комісії у парламенті, яка б вивчала всі земельні махінації за останні 10 років

Це має бути така ж комісія, як із розгляду фактів зловживань на митниці.

Десяте — аудит використання с/г земель на державних підприємствах

Насправді йдеться про такі компанії, як ДП «Конярство України», «Ліктрави», ДПЗКУ, НААН та інші.