Концепція земельної реформи від новообраного голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Романа Лещенка
Роман Лещенко

Розпорядженням Кабінету міністрів на посаду голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 10 червня поточного року було призначено уповноваженого президента із земельних питань Романа Лещенка.

Нагадаємо, що за попередній рік роботи Роман Лещенко запам'ятався лобіюванням земельних питань, особливо, коли мова заходить щодо прийняття закону про вільний ринок сільгоспземлі (№ 552-IX, реєстраційний 2178-10), соєво-ріпакові правки (№466-IX, реєстраційний №1210) та комунікацій з представниками міжнародних фінансових інституцій (МВФ тощо). AgroPolit.com зробив підбірку висловлювань Лещенка з найактуальніших земельних питань.

Продаж та концентрація земель

«Якщо власник захоче продати свою землю сільськогосподарського призначення, то зможе це зробити, дотримуючись трьох основних моментів:

  • угода продажу землі можуть бути здійснено тільки нотаріально і за усіма відповідними нормами;
  •           
  • землю можна продати лише за ціну, не меншу від встановленої за нормативну грошову оцінку на момент продажу;
  • першочергове право купівлі землі має чинний орендар, якщо власник землі та орендар не зможуть домовитися по ціні, тоді надається право продати землю 3-м особам»

Читайте до темиЗакон про ринок землі №2178-10. Основні положення

«Уряд передбачив млрд грн на 2020 рік, але за умови, що запуск земельної реформи чітко передбачає наповнення Держгеокадастру і забезпечення належних фінансових інструментів. Уряд встановив мету — повністю наповнити кадастр до серпня 2020 року. Це дуже амбітна мета. Якщо з нею вдасться впоратися до визначеного строку, коштів на компенсацію вистачить. Якщо не стане часу і кадастр не встигнуть наповнити, а є висока вірогідність такого розвитку сценарію, тоді ці 4 млрд грн будуть перерозподілені на державні програми підтримки АПК».

«Масштаб земельної реформи, який зараз проводиться урядом, парламентом і президентом, аналогів за 28 років незалежності не має. Були лише фрагментарні популістичні речі, з частковою реалізацією. Питання концентрації буде переглядатися, вартість визначатиме ринок. Але вартість земельної ділянки коштуватиме не менше земельно-грошової нормативної оцінки, передбаченої у відповідному законодавстві».

«Дійсно, є проблема в тому, що скільки депутатів – стільки й думок. Наприклад, щодо того, скільки землі можна реалізовувати в одні руки, я вже нарахував десь 70 варіантів: до 10 га, до 100 га, до 1000 га, 10 тис. і так далі».

«Найбільш дискусійне, що у нас сьогодні залишилося, і те, навколо чого у нас буде в парламенті гаряча суперечка, це питання концентрації. 213 тис. га в одні руки не сприймається суспільством, це занадто великі обсяги, тож це, безумовно, ми переглядатимемо. Але питання того, в якому форматі, які критерії, чи будуть це якісь відсоткові, 0,5%, припустімо, або 0,3%, або це буде зафіксовано в гектарах, що не більше, ніж стільки-то».

Читайте до темиЗакон про землю №552-ІХ зупинить зростання агросектору України

«Депутати мають висловити свою позицію, ми це все опрацюємо, і в межах їхніх пропозицій намагатимемося знайти компроміс. Я думаю, що з питання концентрації земель на початок грудня у нас вже буде якась проектна частина, яка має влаштувати всіх».

«Перше – президент хоче вивести з тіні «сірий» та «чорний» ринок землі. Тому що в Україні земля давним-давно продається, купується, ви можете зайти на деякі сайти в інтернеті, вибрати область, район, де і скільки коштує «сотка», гектар. Щоб вивести це з тіні, треба визнати існування ринку та встановити на ньому правила гри».

«За програмою «Національні діалоги» ми з урядом та депутатами з різних фракцій за 2 місяці проїхали 17 областей України, зокрема й прифронтові. І дійшли згоди, що має бути буферна зона 30 км, яка потребує особливого регулювання. Ми зараз це питання обговорюємо, з'ясовуємо, яким чином його юридично прописати і краще захистити. До того ж у Луганській та Донецькій областях є чимало фортифікаційних споруд, які розташовані на землях місцевих аграріїв. Люди сплачують податки за цю землю, але фактично її не використовують. Нардепи вже напрацювали деякі законопроекти в частині звільнення аграріїв від оподаткування і механізми компенсації саме за такими видами земель. Це дуже важливе питання, тож ми юридично ще напрацьовуємо механізми, як прифронтову та буферну зону захистити від таких небезпечних моментів».

Електронні аукціони

«У межах системи ProZorro, зважаючи на попередні випадки зловживання під час земельних аукціонів, вводиться запобіжник із гарантійних платежів на рівні 30% (якщо гравець зірвав торги, кошти не повертають). Юридична особа, яка зірвала торги, не допускається до аукціону. Участь в аукціоні мають брати ті юрособи, які працюють у відповідному регіоні (зараз це питання дискутується). Інакше кажучи, в аукціоні беруть участь ті компанії, які працюють в області й будуть торгуватися на аукціоні, а не якась там компанія з іншої області, яка може зманіпулювати і зірвати торги. Ми зараз це питання обговорюємо щодо участі. Щоб у компанії була прив'язка до території. Де працюєш, там і береш участь в аукціонах, а не так — виграв аукціон, здав землю в оренду і не маєш жодного уявлення про соціальну складову та розвиток тієї території, де розташовані угіддя. Зараз ми обговорюємо цю норму».

Читайте до теми: В Офісі президента назвали 4 претендентів на посаду аграрного міністра

Закон про геопросторові дані

«Президент Володимир Зеленський зробив сьогодні другий історичний крок після прийняття закону про землю – він підписав закон «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» № 554-ІХ. Логіка підписаного документу – продовження курсу на прозорість у сфері земельних відносин. Закон запускає створення єдиної Національної інфраструктури геопросторових даних України. Зараз же в Україні існує безліч геопорталів, які створюються або органами місцевого самоврядування, або на центральному рівні, тобто кадастрів, які між собою не узгоджуються. 554-ІХ запускає механізм створення єдиної інфраструктури з обробки геопросторових даних. Тепер перед нами залишився ще один виклик у сфері земельних питань – детінізація використання с/г земель. У парламенті вже є кілка законопроектів про виведення з тіні використання с/г земель і найближчим часом вони будуть розглянуті»

Фонд часткового гарантування сільгоспкредитів

«Верховна Рада до відкриття ринку землі з 1 липня 2021 року має проголосувати низку законопроєктів про передачу земель державної власності за межами населених пунктів, про створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві та доопрацювати антирейдерський законопроєкт у частині захисту прав власності на землю».

Держпідтримка

«Держава зберігає повне фінансування, передбачене у зв’язку із впровадженням земельної реформи, а це 4 мільярди гривень. Всі хочуть підтримати аграріїв у цей складний час. Адже аграрний сектор — наша економічна опора. Це розуміє і президент».

Оподаткування землі для різних груп аграріїв

«Вони (громади) мають одне велике прохання — вирівняти оподаткування по гектарах, щоб усі платили: і фермери, й одноосібники. Щоб прив'язка оподаткування була до 1 га відповідно до нормативної грошової оцінки (НГО) — це раз. А по-друге, це стосується договорів по 1,5–2–3–4% на 49 років, щоби передбачити в законі нормативну плату на рівні не менш ніж 8–12% від НГО. Ми це прописали в змінах до законопроекту № 2194. Це дасть змогу наповнити місцеві бюджети й одночасно виправити ситуацію з орендним оподаткуванням.

Хай залишаються там люди, які користуються цією землею. Ми не переглядаємо їхнє право оренди. Мова лише про вирівнювання ставки оренди. Адже хтось на аукціоні виграв під 12%, а хтось — під 15%, а хтось досі платить 3%».

Про передачу землі на місця

«ОТГ вже практично обезземелені. Резерв і запас розграбовано. Держгеокадастр в областях розпоряджається землями органів місцевого самоврядування поза межами населеного пункту. Органи місцевого самоврядування навіть не знають, що їхні землі вже виведені наказами, в яких навіть поки немає реєстраційного номера… Але землі вже немає…

Ми провели 3 комплексні зустрічі з громадами, та вони кажуть, що ми пізно прийшли з передаванням повноважень. Але у нас ще залишаються резерви — землі держпідприємств, які знаходяться на територіях ОТГ. Ми з цих ДП плануємо розпаювати землі для колишніх працівників підприємств; ветеранів АТО/ООС, які ще не отримали землю і стоять у черзі, а частину земель плануємо передати на громади, щоб у них був резерв».

 

Нормативно-правова база

 «У нас будуть прямі корпоративні відносини. Тобто не офшор на Кіпрі, потім ще один офшор, а потім якась особа буде засновником. Ми це робимо для того, щоб була прозора структура власності юридичних осіб».

«Потрібно підготувати нормативно-правову базу. Сьогодні це 18 законопроектів і вже кілька є законів, які стосуються земельної реформи. Основні моменти: ми визнаємо, що обіг земель сільськогосподарського призначення повинен бути, що мораторій – це неефективний інструмент, який породжує ще більшу корупцію».

«У перехідних положеннях закону 2178-10 буде чітко записано, що питання щодо допуску іноземців винятково через всеукраїнський референдум. До того – жодних іноземців. Росіяни в принципі не обговорюються. Це країна-агресор, вони за жодних обставин не купуватимуть українську землю. Якщо за якимись механізмами десь з'являються росіяни, ми будемо здійснювати спецконфіскацію в дохід української держави. Тобто взагалі з цим панькатися ніхто не буде».

«На сьогодні українська земля – це найбільш прибуткова земля в Європі. Феномен українського аграрія, що він без державної підтримки, без субсидіювання 375 євро на гектар, як це є в Європі, виживає, заробляє, розширюється і рухається далі. Наш агросектор щороку б'є рекорди врожайності. І в цьому році теж.

Кредитування

«Завдяки детінізації аграрного ринку і сфери земельних відносин після відкриття ринку, малі та середні аграрії отримають джерело пільгового кредитування у спеціальному фонді».

«Нам треба забезпечити малого, середнього фермера коштами для викупу землі. Щоб це зробити створюємо спецфонд, який акумулює кошти від детінізації галузі. Є державні банки, які контролюють 60% банківського ринку. Від них даємо компенсацію кредитної ставки під 5% річних. Тільки ми забезпечимо ресурсом спецфонд на доступне кредитування малих та середніх, одразу знімемо всю цю напругу. Адже головне, за що всі хвилюються, що цей ринок землі позбавить нас можливості купити землю, на якій ми працюємо. Щоб ми цю проблему вирішили під цю ж реформу пропонуємо конкретні механізми. Крім того потрібно організувати для дрібних, які ніколи не подавали звітності, спеціальний реєстр, дати їм можливість спрощеного кредитування, що обговорювалося уже з НБУ».

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

26 травня 2020
Романа Лещенка пропонують на посаду голови Держгеокадастру
Очолити Держгеокадастр може уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко. Про це повідомило джерело AgroPolit.com у Кабміні....
29 квітня 2020
До відкриття ринку землі Рада повинна прийняти закон про Фонд часткового гарантування сільгоспкредитів, – Лещенко
Верховна Рада до відкриття ринку землі з 1 липня 2021 року має проголосувати низку законопроєктів про передачу земель державної власності за межами...
29 листопада 2019
Ринок землі: ліміт концентрації землі в одних руках буде змінено в законопроекті до другого читання, – Лещенко
Ліміт концентрації землі в одних руках буде змінено до другого читання законопроекту 2178-10 про відкриття ринку сільськогосподарських земель. Про...

Вибір редакції

30 листопада 2020
Екологічні агротренди: Україна запроваджує підтримку для виробників органічної продукції, а ЄС робить ставку на споживачів
Поки Україна тільки запроваджує державну підтримку для органіків, тобто органічних виробників, будує плани на збільшення площ під органічним...
27 листопада 2020
Законопроект 2194 – каталізатор завершення земельної децентралізації та передачі державної землі громадам
Прийняття законопроекту 2194 – це каталізатор завершення земельної децентралізації та передачі державної землі громадам, пише у блогові на...
27 листопада 2020
Олена Корогод: Я очікую появу Реєстру виробників органічної продукції у лютому-березні 2021 року
Уряд затвердив нові правила сертифікації  органічного виробництва та продукції, парламент схвалив закон 3295 про держпідтримку органічного...