Місцеві вибори-2020: зміна виборчого законодавства та децентралізація по-новому доб’є сільських жителів та закріпачить місцеву владу

Місцеві вибори 25 жовтня 2020 року відбудуться за новими правилами — їх прописав у законопроєкті ідеолог «Слуги народу» №3485 (Олександр Корнієнко). Згідно прийнятого 19 грудня 2019 року Виборчого кодексу України, місцеві вибори проводяться за двома системами: партійна пропорційна система та відкриті виборчі списки для міст із населенням від 90 тис., мажоритарна — для всіх решти. Але ініційовані «слугами» зміни у законопроєкті 3485 до Виборчого кодексу перекроюють цю систему, що ризикує обернутися політизацією та закріпаченням місцевих еліт (рад та мерів міст) всеукраїнськими партіями, а також — повною втратою впливу на політичний процес на місцях власне сільських жителів. Незавершена децентралізація, яку намагається перекроїти під себе, окрилений новим законом про добровільне об’єднання громад Кабмін може збурити та налаштувати проти центру регіони.

Читати до теми: Зміни до Конституції в питанні адмінтерустрою та децентралізації. Спроба четверта.

 Як закріпачити місцеву владу — алгоритм із 5 складових

 У законопроекті №3485 є, як мінімум п’ять, підніжок демократичному місцевому самоврядуванню.

 Перша — зниження партійного порогу на місцях.

У містах з населенням від 15 тис. осіб вибори згідно законопроекту 3485 пропонують проводити за пропорційною системою за відкритими списками.

Небезпечний наслідок. Тож фактично лише у малих населених пунктах залишається можливість висування кандидатів самовисуванцем. Всі решта кандидатів у депутати рад та мери познайомляться із практикою «саморабування», або — партійного закріпачення. Адже майбутні місцеві депутати та мери будуть змушені іти на поклон до партійних вождів, аби потрапити в місцеву політику.

Друга — застава для всіх кандидатів.

Законопроект №3485 запроваджує заставу для кандидатів, які йтимуть за мажоритаркою (раніше цього не було) в розмірі 20% від мінімальної зарплатні. Для висуванців за партійними списками (великі міста) застава зменшиться в чотири рази. Так на кожні 10 тис. виборців у містах з більше 90 тис. населення кожній партії (за своїх майбутніх депутатів у міськраді) на старті виборів доведеться спочатку викласти одну мінімальну зарплатню (зараз 4723 грн), а за мера — близько 1 млн грн.

Небезпечний наслідок. Поглиблення розшарування населення на рівні ОТГ (адже перспективні плани по Україні вже всі затверджені, тобто утворення ОТГ не уникнути)  — на сільське та міське. При чому інтереси сільських жителів відправлять на другий план, або й взагалі не враховуватимуть, якщо місцеві органи влади обиратимуться за пропорційною системою. Чому? Природньо, що частка сільських жителів у населених пунктах у категорії населених пунктів від «15 тис. осіб» зменшується, тож шанси провести свого депутата чи мера у них стрімко падають. Подібний негативний наслідок уже спостерігався після виборів 2015 року.

 Третя — легалізація впливу депутатських груп на місцеве самоврядування.

Законопроект №3485 пропонує посилити роль депутатських груп (об'єднання позапартійних народних депутатів) у місцевому виборчому процесі. Наразі ці групи можуть формуватися лише для роботи в парламенті (наразі їх дві — «За майбутнє» і «Довіра»), але поза ним вони не діють. Однак, законопроектом 3485 пропонує розширити їх сферу: депутатські групи зможуть впливати на формування виборчих комісій за умови укладення ними угоди про співпрацю з однією партією.

Небезпечний наслідок. Пропозиція порушує стандарти створення комісій і загрожує поширенню політичної корупції.

Четверта — посилення ролі обласних партійних організацій.

Законопроект №3485 пропонує дозволити обласним організаціям партій висувати кандидатів на місцевих міських виборах і подавати кандидатури до складів виборчкомів замість міських і районних організацій, якщо останні відсутні в структурі партії.
 
Небезпечний наслідок. Фактично йдеться про закріплення централізації внутрішньопартійних процесів і відмову політичних партій від створення і розвитку місцевих організацій.

П’ята — IT-підрахунки результатів виборів.

Законопроект №3485 вводить практику використання інноваційних технологій у виборчому процесі, таких як голосування на ділянці за допомогою комп'ютера; підрахунок голосів за допомогою електронних систем та інше, подачу документів кандидатами в режимі онлайн.

Небезпечний наслідок. Є побоювання, що це може стати механізмом для маніпуляцій при підрахунку голосів, адже процедура проведення не зрозуміла і поки що дуже умовна.

P.S: Змінами у законопроекті №3485 пропонується проводити позачергові, проміжні, перші і додаткові вибори тільки два дні в році — в останню неділю березня і останню неділю жовтня. У рік проведення чергових місцевих виборів все голосування повинні будуть проходити тільки один раз — в останню неділю жовтня.

Читати до теми: Змін до Конституції в частині адміністративно-територіального устрою точно не буде

 Завершення децентралізації та примусове об’єднання громад Кабміном.

Збулися слова уповноваженого президента із земельних питань Романа Лещенка, що з об’єднанням громад назріває колосальний регіональний скандал щодо перспективних планів.

По-перше, відбувався повний треш в областях: губернатори до останнього, вночі, під всякими приводами формували перспективні плани, міняли ці громади по кілька разів. Сьогодні, для розуміння, тільки 30-35% з тих областям громад можна стверджувати на Кабміні, а по іншим йдуть революційні мітинги, скандали, виноси з кабінетів і так далі. Ситуація дуже складна», — раніше заявив він.

Що цьому передувало?

Передача повноважень з утворення ОТГ КМУ, який отримав право на власний розсуд перекроювати та затверджувати перспективні плани областей (закон 562-IX).

В уряді в цьому питанні кажуть, що справилися на всі 12 балів. На останньому засіданні Кабміну прем’єр-міністр Денис Шмигаль відрапортував, що питання з перспективними планами вже закрили і в «Багдаді все спокійно».

Затверджено перспективні плани областей. Наш уряд зробив цей історичний крок і підвів риску під перспективними планами по Україні (окрім АРК, окупованих — Донбасу та Луганську)… Для громад — це новий рівень відповідальності та можливостей. Модераторами будуть місцеві жителі, а не чиновник. Звичайно, це одна з частин реформи децентралізації, яка впроваджується і буде запроваджена. Ми доводитимемо її до кінця», — фанфарно звітував Шмигаль.

Але! В той час, як уряд підводив риску під успішним переписуванням перспективних планів та «умертвленням» не угодних йому громад, сільські голови, мери та представники громад в один голос кричали — «Почуйте нас, не діліть по-своєму, не ріжте живі, уже утворені громади, не створюйте монстрів у вигляді гігантських ОТГ! Дайте на місця повітря!». Не почули — «запиляли» траєкторію розвитку децентралізації та ї мапу по-своєму. Як результат — отримали ще ряд проблем на власну голову.

Проблема № 1 — примусове перекроювання громад та обрізання.

 Ми вже писали про цю проблему раніше, але вона набула ще більшої гостроти наразі.

Читати до теми: Руслан Рохов: Децентралізація має перетворити «підданих держави» на її «акціонерів»

Директор з розвитку — заступник керівника виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації громад (ВАГ) Ігор Абрам'юк її змалював так:

Не дотримано щодо добровільності та інклюзивності і маємо неприємні тренди: утворюються занадто великі громад (громади-райони) та занадто малі — кишенькові. При цьому багато громад у деформованому форматі: недеформовані, ліквідовуються раніше утворені громади. ВАГ виступає проти таких викривлень процесу реформування та закликає уряд виправити помилки у окремих перспективних планах. Авторами цих планів відповідно до закону про добровільне об’єднання є обласні держадміністрації. Мінрегіон без погодження не вносив зміни до цих планів, бо так вимагав закон. Зараз уряд отримав нові повноваження і можливість самостійно формувати території громад і визначати центри громад».

Його колега голова Немішаєвської селищної ради Сергій Замідра розповів, що громади підтримують випадки, що якщо окремі ОТГ випадають із схваленої урядом методики, тоді вони можуть бути ліквідовані.

Але це має відбутися якщо їх формат суперечить затвердженій методиці і уряд використав всі можливості для їх переформатування за діючою методикою», — каже він.

На практиці все ж відбувається без врахування думки місцевих жителів і представників вже діючих громад.

 Колонщинський сільський голова (Київщина) Юлія Пелешок розповіла, що їх просто викинули з перспективного плану Київської області.

Рішення про утворення громади було прийнято від 2015 року — про внесення до перспективного плану Київської області. Ми зробили великий шлях до об’єднання, розробили стратегію розвитку Березівської ОТГ, зареєстрували договір про муніципальне співробітництво, діти малювали, якою вони її бачать. Але як нам сказали у приватній бесіді, що зараз вгорі зацікавлені утому, аби такої громади не було. Нас незаконно виключили з цього перспективного плану. Нам сказали, що наше питання має вирішувати наш депутат та представник адміністрації, але вони на нас не реагують. Ми вже тону звернень написали. І просто непросто ніякої відповіді не надають нам», — розповідає вона.

Де ви тут бачите «новий рівень відповідальності та можливостей» та «модераторами будуть місцеві жителі, а не чиновник»? На папері та в повітрі — правильно. А на практиці, і далі вирішують чиновники «всія Києва».

 Читати до теми: Громадам не передають землі до прийняття закону про дерегуляцію земельних відносин

Питання № 2 — гігантоманія ОТГ, які виростають навколо районних центрів.

І це проблема, бо села та міста об’єднують, але якість послуг та сільський колорит у таких гігантах зникає. Так, громади-райони з площею 2300 і 3000 квадратні кілометри просто поглинають сільські території. Не завжди населення цього хоче.

Як розповів голова Щасливцевської сільської ради Віктор Плохушко:

Наші права використовують як ширму під назвою демократія і тепер цю ширму скинули і КМУ затверджує перспективні плани не узгоджені з громадами і буде правдити вибори. На КМУ іде тиск як бізнесу, так і місцевих еліт рівня Києва».

Читати до теми: 5% прохідний бар’єр та висування партіями на місцевих виборах своїх кандидатів у 2/3 обласних рад – це політична зачистка політичної мапи перед місцевими виборами
 

Перший заступник виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко каже, що не можна ділити громади на сільські, селищні та міські, як це хочуть наразі зробити через зміну виборчого законодавства.

Якщо навколо невеликого міста з населенням 3-5 тис. об’єдналися 7-8 сільських рад громади площею 12 тис. га, то вона представляє інтереси сільського населення. Відтак і вибори треба проводити на однаковій основі. Переведення виборів у містах з більше 15 тис. населення виключно за партійною основою не правильний, бо сільські жителі мають шукати партії, які дадуть потрапити їм до міської ради. Виборча застава для мажоритарних округів теж біда. Адже питання не в сумах: можуть бути маніпуляції — виборчі комісії так чи інакше зможуть знімати невгодних кандидатів з реєстрації з виборчих перегонів на підставі, наприклад, не правильно внесеної застави чи оформлення документів», — пояснює він крамольність положень, закладених у законопроекті 3485.

 Читати до теми: ЦВК назвала проблеми, які ускладнять підготовку до місцевих виборів восени

Тож, виборам бути, але чи збережеться акцент на розвиток інтересів сільських територій та курс аполітичність місцевих чиновників після прийняття запропонованих законопроектом 3485 змін та в рамках оновленої моделі утворення ОТГ? Якщо не врахувати голос місцевих жителів, то центр ризикує наштовхнутися на спротив регіонів, і віддача може бути дуже сильною.