Реформа Держгеокадастру – половина с/г земель залишилася без нормативної грошової оцінки
Андрій Мартин

Чи знаєте ви, що означає фразеологізм "ходити по колу"? Спробую проілюструвати його на прикладі нормативної грошової оцінки земель. Можливо, не все вийде зрозуміти з першого разу, але спробувати варто. Адже це дуже кумедно. Отже, приготувалися? Почнімо зачергою:

1. Багато обивателів, які відвідали з простої цікавості портал "Загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення" (https://ngo.land.gov.ua), що працює в "дослідному режимі", і клікнули по своїй ділянці, сподіваючись побачити довгоочікувану "всеукраїнську оцінку", змогли зазнати лише гіркого розчарування, споглядаючи повідомлення "Помилка: земельна ділянка перетинає кордони населених пунктів". Чому так сталося? Адже, формально, оцінка мала б проводитися на підставі Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (http://bit.do/eJJPJ), яка ніяк не розділяє оцінку "в межах" і "за межами" населених пунктів. Але!

Читайте до теми: НААН підготувала два варіанти законопроектів передачі своїх земель в оренду

2. Коли Кабінет Міністрів України затвердив 2018 року "Порядок проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення" (http://bit.do/eJJNU), якась добра чиновницька душа вписала туди, що "загальнонаціональність" чомусь не поширюватиметься на "землі сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, оцінка яких проводитися відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", а це, як-ніяк, 12,4 % території України.

3. Тепер давайте подивимося Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (http://bit.do/eJJPk). Що ми там бачимо про нормативну грошову оцінку сільськогосподарських земель? Правильно! Абсолютно нічого! Ця методика взагалі не визначає жодних особливостей оцінки сільськогосподарських земель в межах населених пунктів.

Читайте до теми: Шість аграрних законів 2018 — аналіз і що зміниться для ринку

4. Але ми не впадаємо у відчай і замість методики дивимося в порядок оцінки земель населених пунктів (http://bit.do/eJJQo). І відразу стає все зрозуміло! Адже тут чітко і однозначно написано, що "нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, що розташовані в межах населених пунктів, здійснюється відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення". Ну так, я розумію, що ви вже втомилися, але давайте зробимо останній ривок.

Читайте до теми: 

5. Відкриваємо Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (http://bit.do/eJJQR). Що тут написано про особливості оцінки земель сільськогосподарського призначення в населених пунктах? Нічого! Ми лише вкотре дізнаємося, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 № 831! Тепер можна повернутися до пункту 1 і почати все спочатку!

Читайте до теми: Портрет земельного власника й очікувані ціни на землю

Мабуть, тут вже і так занадто багато букв, але під кінець додам трохи цифр. Адже весь сенс так званої загальнонаціональної оцінки теоретично зводився до того, щоб звичайним громадянам стало легко і просто дізнаватися оцінку своїх ділянок. Причому платникам податків нашої країни це задоволення обійшлося у багато-багато мільйонів гривень. Що ж вони отримали натомість? І тут давайте підрахуємо не абстрактні площі "оцінених" земель, а кількість розташованих у населених пунктах сільськогосподарських ділянок, власники і користувачі яких, завдяки "винахідливості" чиновників, нову оцінку так і не отримали. Візьмемо останню (на 01.01.2016) форму № 6-зем і прикинемо, яка частка від загальної кількості земельних ділянок сільськогосподарського призначення перебуває в межах населених пунктів? Виходить дуже цікаво: сільськогосподарські підприємства - 27%, селянські (фермерські) господарства - 6%, ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - 2%, особисті підсобні господарства - 84% (!!!), ділянки для садівництва - 31%, ділянки для городництва - 45%.

Читайте до теми: Моніторинг запровадження децентралізації в Україні — 2014-2018 роки

Ну а в цілому з більш ніж 13 мільйонів земельних ділянок сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, як з'ясовується, розташовано аж 7,1 мільйона! Або 54%!!! П'ятдесят чотири відсотки, Карл! Більш ніж половина! І тут мимоволі починаєш пишатися нашими чиновниками і державними підприємствами – адже тільки вони можуть за шалені гроші і вкрай пафосно провести "загальнонаціональну оцінку", але походу так і не оцінити більш ніж половину сільськогосподарських земельних ділянок країни. "Епічна перемога". Однозначно.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

26 грудня 2019
Довірча власність — це спосіб запуску ринку землі для юридичних компаній, фондів і банків
Право довірчої власності легалізує механізм доступу на ринок землі юридичних осіб та пускає по-новому шляху земельну реформу України. Нагадаю, що...
18 вересня 2019
Держгеокадастр пропонують ліквідувати, а земельні функції перенести у «смартфон»
Для безпечного запуску ринку землі слід ліквідувати Держгеокадастр, оцифрувати його функції та об’єднати два кадастри та один реєстр. Таку...

Вибір редакції

23 вересня 2020
Бюджет 2021 року: для агросектору заклали «дулю з маком»
У 2017-2021 роках із держбюджету щороку (відповідно до Бюджетного кодексу України) мають виділяти на державну підтримку сільськогосподарських...
17 вересня 2020
Приречені на сМЕРТь: у міністерстві пояснили, як аграріям компенсуватимуть збитки
Декілька років поспіль українські аграрії страждають від несприятливих погодних умов і наслідків зміни клімату. Особливо дістається фермерам півдня...
14 вересня 2020
Розвиток українсько-китайської співпраці: загрози й можливості
Якщо проаналізувати стан українсько-китайського співробітництва у 2014-2019 рр., помітно, що політичний діалог із КНР уже не такий динамічний,...