Сьогодні парламент планує розглянути у другому читанні законопроект № 3656  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції», який, зокрема, передбачає зниження ставки ПДВ для агросектору з 20% до 14%. 

Нормою законопроекту встановлюється ставка податку на додану вартість у 14% за операціями поставки і ввезення в Україну наступної сільгосппродукції: 

  • 0102 (велика рогата худоба, жива)
  •  0103 (свині, живі)
  •  0401 (у частині незбираного молока)
  • 1001 (пшениця)
  •  1002 (жито)
  •  1003 (ячмінь)
  •  1004 (овес)
  • 1005 (кукурудза)
  •  1201 (соєві боби)
  •  1204 00 (насіння льону)
  •  1205 (насіння свирiпи та ріпаку)
  •  1206 00 (насіння соняшнику)
  •  1207 (насіння і плоди інших олійних культур)
  • 1212 91 (цукрові буряки).

Законопроект 3656 розколов аграрну спільноту на два табори: «за» і «проти» 3656.

Читати до теми:  Зниження експортної ставки ПДВ до 14%: що приховано від аграріїв за лаштунками законопроекту 3656

Ті, що проти апелювали, мовляв – це черговий ціновий реверанс у бік великих агропереробників соняшнику (конкретно компанії Кернел і її власника – агроолігарха Андрія Веревського). Слід лобістів бізнесмена Андрія Веревського проявився на податково-митному комітеті, який  розглядав 3656 до другого читання.

На цьому комітеті сталося наступне – депутатська група Андрія Веревського пролобіювала зниження ставки ПДВ до 14%, яке найбільше грає на користь соняшникового бізнесу цього бізнесмена. Інші позиції були вписані для галочки і для того, щоб відвернути увагу від спражніх бенефіціарів цього законопроекту. Активно відстоював цю позицію народний депутат Олег Кулініч», — говорить джерело.

Дійшло до того, що навіть голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вихопив від лобістів Веревського – за своєвільну позицію у питанні щодо голосування (точніше проти 3656) Гетманцеву підготували постанову про відставку.

 Ті, хто за 3656 кажуть: він потрібен, бо створює фінансовий резерв обігових коштів для аграріїв і допомагає побороти скрутки.

Голоси за прийняття законопроект 3656 є. Слуги підтримають цю ініціативу в обмін на струнке голосування групи імені Верьовки («Довіра») за бюджет 2021 року. Ви бачили, що вони всі як один віддали за нього», — розповідає наш парламенстький співрозмовник.

Тож тримаємо руку на пульсі голосування.  AgroPolit.com зібрав думки учасників ринку і пропонує вам ознайомитися з усіма аргументами за 3656 та залишити свій голос у наших агродебатах.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com 

Гетманцев Данило Олександрович
Народний депутат, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики

Данило Гетманцев голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики

На засіданні комітету ми розглядали законопроєкт №3656 про зменшення ставки ПДВ для аграріїв. Він надає пільги по ПДВ в розмірі 14%, хоча ПДВ для всіх – 20%. Ми виступили категорично проти. На жаль, в них було більше голосів на комітеті, вони провели законопроєкт і винесли до зали. У нас голосів не вистачило, я виступив категорично проти.

Верховна Рада не має права надавати пільги одній з небагатьох галузей, яка добре заробляє, у важкий для країни час.

Олег Нів’євський доцент Київської школи економіки, експерт із земельних питань

Негативні елементи ініціативи

1. Ускладнення адміністрування ПДВ і, відповідно, збільшення можливостей для зловживань та маніпуляцій із ПДВ.

Збільшення кількості ставок ПДВ автоматично означає додаткове навантаження на систему адміністрування та контролю ПДВ. Це означає лише одне – збільшення простору для маніпуляцій та махінацій з ПДВ.

Наприклад, махінації із кодами товарів, щоб можна було побільше їх реалізувати за заниженою ставкою і, таким чином, зменшити своє податкове навантаження.

Різні ставки ПДВ на окремі види продукції – це ускладнення ведення бухгалтерського обліку і привід для візиту податківців, які перевірятимуть правомірність обліку продукції із різними ставками ПДВ.

Більше ставок – більше зловживань та корупції, — це дуже добре задокументована практика по всьому світу і абсолютно немає причини думати, що це не відбуватиметься в Україні.

Або інший приклад. Менша ставка на аграрну продукцію – це ризик того, що вихідний ПДВ аграрія не перекриє його вхідний ПДВ і сальдо ПДВ буде від'ємним.

2. Негативний вплив на інвестиції в аграрному секторі

3. Втрати держбюджету

Особливістю цієї законотворчої ініціативи є те, що знижена ставка ПДВ запроваджується фактично лише на проміжне споживання (на аграрну сировину), а відтак не повинно мати впливу на доходи держбюджету, оскільки ставки на кінцеву продукцію залишаються незмінними.

Проте в українських умовах є достатньо випадків (винятків), які в цілому призведуть до значних бюджетних втрат.

Усі відомі випадки втрат ПДВ в цій справі можна поділити умовно на три групи: 1) операції між платником та неплатником ПДВ на стадії проміжного споживання; 2) реалізація кінцевому споживачу; 3) втрати в результаті ускладнення адміністрування всієї системи ПДВ.

У першому варіанті (операції між платником та неплатником ПДВ) може бути доволі багато випадків, як то, наприклад:

Сплата орендної плати зерном (в негрошовій формі);
Купівля насіння зернових або молодняка особистими селянськими господарствами (одноосібниками), та сільгоспвиробниками — неплатниками ПДВ;
Купівля фуражу тими ж самими одноосібниками, яких в нас нараховується біля 4 млн одиниць.

З огляду на вказані вище випадки, оцінити приблизний обсяг втрат ПДВ можна виходячи зі статистики реалізації сільгосппродукції сільгосппідприємствами за різними каналами реалізації.

Знижена ставка ПДВ на аграрну продукцію (або на проміжне споживання в АПК України) виглядає, як спроба вирішити важливу проблему зовсім не тими, що потрібно, інструментами. Це призведе до зниження добробуту, податкових надходжень держбюджету, зниження інвестицій в аграрному секторі та збільшення простору для зловживань із ПДВ.

Чайківський  Іван Адамович
Народний депутат України, член депутатської групи «Партія «За майбутнє», секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.
Іван Чайківський народний депутат України, член депутатської групи «Партія «За майбутнє», секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики

Скільки Україна виробляє зернових? Близько 70 млн т (плюс-мінус). З них 40-50 млн т ми продаємо. Тобто з цієї суми держава відшкодовує 20% ПДВ. У разі ухвалення закону сума відшкодування зменшиться на 6% – до 14%. Це вигідно державі? Звичайно, вигідно. Держава тут не буде в програші. Аграрний сектор теж не буде в програші, бо ці 6% будуть у вигляді обігових коштів у агровиробника. Це допомога держави на окремі групи аграрних товарів – це спосіб акумулювати кошти для розвитку таких виробництв.

Від цього виграють всі аграрії, які працюють на ринку чесно, відкрито, «в білу» і чесно платять податки.

Тим, хто сьогодні не платить податків, працює з готівкою незрозумілого походження, займається різними скрутками і т. д., звичайно, це не вигідно. Тому що їм треба буде переходити на прозорі правила, вони будуть вчасно сплачувати те, що належить державі. Я вважаю, що це такий доволі прогресивний законопроєкт, який дасть достатньо серйозний стимул для розвитку аграрного сектору в цілому. Законопроєкт вигідний абсолютно всім аграріям і фермерам: і маленьким, і великим, і середнім, і агрохолдингам. Але саме тим, які сьогодні офіційно працюють і вчасно платять податки, ще раз на цьому наголошую.

Аграрний сектор вже давно чекає на цей законопроєкт. Якщо ми подивимось на наших сусідів-поляків, у них на м'ясо та молоко 7% ПДВ. В нас 20% ПДВ — і ми бачимо, як наші громадяни їздять в Європу на закупи за товарами. Після запровадження цього законопроєкту ми зможемо знизити вартість товарів на полицях магазинів. І товари українських виробників будуть більш конкурентними. Наша група «Партія «За майбутнє» підтримує цей законопроєкт і вірить, що він допоможе розвитку аграрного сектору.

Леонід Тулуш завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»

Практична реалізація положень щойно ухваленої законодавчої ініціативи містить як позитивні, так і негативні наслідки для доходної частини держбюджету.

Серед позитивів насамперед необхідно відмітити зниження втрат держбюджету внаслідок діяльності так званих «податкових скруток». Зниження ставки ПДВ при оподаткуванні поставок окремих видів сільгосппродукції в річному вимірі забезпечить зниження обсягу бюджетних втрат внаслідок діяльності «податкових скруток» у обсязі понад 7 млрд грн – або майже 30 % обсягів сплачених сільгосппідприємствами до бюджету сум ПДВ.

Проте, ухвалене народними обранцями рішення матиме й негативний вплив на доходну частину держбюджету. Адже визначені законопроектом види сільгосппродукції можуть бути не лише продуктами проміжного споживання, а й кінцевою продукцією – зокрема, у випадку здійснення її поставок неплатникам ПДВ, пояснив він. Відповідні втрати формуватимуться при розмитненні насіннєвого матеріалу сільгоспкультур із зазначеного переліку, його реалізації неплатникам ПДВ, видачі (постачанні) в рахунок оплати праці працівників чи орендної плати власникам земельних ділянок.

Ключовий негативний вплив на доходну частину держбюджету буде мати тимчасовий розрив між періодом зниження ставки ПДВ при оподаткуванні операцій із постачання визначених видів сільгосппродукції та періодом зменшення обсягів бюджетного відшкодування ПДВ експортерам такої продукції, вважає експерт. Причому такий розрив – між періодом недонадходжень сум ПДВ до бюджету від сільгосппідприємств та економії ПДВ-відшкодування експортерам сільгосппродукції – може сягати трьох і більше місяців.

Цілком можливою є ситуація, за якої експортер придбає сільгосппродукцію у серпні, а експортує – у вересні. Тоді у вересні сільгосппідприємство недоплатить у бюджет частину ПДВ, а трейдер заявить її до відшкодування лише у жовтні. У разі проведення необхідних перевірок з боку органів ДПС цілком може статись, що ПДВ-відшкодування буде здійснюватись на початку січня, який відноситься вже до іншого бюджетного періоду, а саме – показників держбюджету-2022. Натомість, держбюджет-2021 недоотримає відповідні надходження.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, з огляду на величину оподатковуваної бази та частку зниження ставки ПДВ, у річному вимірі тимчасові втрати ПДВ-надходжень сукупно перевищать 21 млрд грн. При цьому сільгосппродукція (принаймні), рослинницька її частина – реалізовується сільгосппідприємствами нерівномірно протягом року і найбільші її обсяги приходяться на вересень-грудень.

Виходячи із обсягів щомісячних втрат ПДВ-надходжень внаслідок зниження ставки ПДВ на сільгосппродукцію у період «масової» її реалізації трьохмісячний обсяг втрат держбюджету може сягнути 8,5 млрд грн.

Водночас, зниження втрат від діяльності «податкових скруток» за цей же період може принести в держбюджет не менше млрд грн.

В такому випадку негативне сальдо по ПДВ від постачання сільгосппродукції може скласти понад 5,5 млрд грн.

З огляду на те, що внаслідок запровадження зниження ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції доходна база головного кошторису України може зменшитися на 5,5 млрд грн, а вказані вище ефекти не враховувались при формуванні показників дохідної частини Держбюджету-2021, виникає нагальна потреба в збалансування його показників. 

Сольський Микола Тарасович
Голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, народний депутат («Слуга народу»), співзасновник «Українського Аграрного Холдингу», адвокат
Микола Сольський голова комітету з питань аграрної та земельної політики

Таке зниження зменшить податкове навантаження на виробників сільгосппродукції і дасть змогу зменшити вартість сировини на суму зниження ПДВ уже для переробників такої продукції, при цьому зниження ставки ПДВ за операціями не призведе до втрат бюджету, оскільки ці товари не реалізуються кінцевому виробнику, який є фактичним платником ПДВ.

Богданець Андрій Володимирович
Депутат Верховної ради України, голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада»
Андрій Богданець, голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада»

Найбільший зиск від прийняття законопроекту №3656 «Про зниження експортної ставки ПДВ з 20% до 14%» отримають великі переробники агросировини. Зниження ставки експортного ПДВ автоматично посилює конкурентоспроможність великих компаній експортерів зернових та олійних, бо їхня продукція автоматично здешевлюється на певний відсоток на міжнародному ринку. Але ж ми розуміємо, якщо щось обрізати, то хтось за це має заплатити у підсумку. Хто? Заплатить традиційно дрібний виробник (передусім, фермер), у якого ці великі компанії закуповують сировину для переробки (наприклад, ріпак, соняшник). Тож виграють переробники соняшнику, ріпаку, які й надалі зароблятимуть собі капітали за рахунок дрібних. Вони активно цим користуються, бо у дрібного виробника немає змоги напряму виходити зі своєю продукцією на зовнішні ринки (бракує досвіду, малі товарні партії та інші бар’єри). Крім того, якщо ви уважно вчитаєтеся у текст законопроєкту, то побачите, що ПДВ зобов'язання пропонується зменшити с/г підприємствам на етапі реалізації агропродукції, тобто за експорту. Але ж ставка у 20% ПДВ у закупці матеріально-технічних ресурсів для виробника залишається. Розумієте: нам пропонують знизити ставку на стадії експорту, але на етапі первинної реалізації продукції вона незмінна. Автори законопроєкту про це чомусь мовчать.

Європейська Бізнес Асоціація

Зниження ставки ПДВ в операціях з реалізації зернових та олійних культур пропорційно знижується сума відшкодування з бюджету експортерам таких зернових та продуктів їхньої переробки. Тобто, в рази знижуються витрати бюджету та ризики втрат, пов’язаних із шахрайством з ПДВ та недоброчесними практиками мінімізації податкових зобов’язань. Отже, зниження ставки ПДВ на зернові та олійні культури сприятиме детінізації аграрного виробництва.

У молочній галузі не спостерігаються практики мінімізації податкових зобов’язань, а тому потреба у її вирішенні для молокопереробних підприємств відсутня. Натомість ризики є у здорожчання готової молочної продукції, якщо не вивести молоко з-під дії законопроєкту. Буде зворотній ефект від зниження ставки ПДВ, внаслідок чого ціна на молоко-сировину у постачальників може зрости, відповідно, й молокопереробні підприємства будуть змушені підвищити вартість молочної продукції для кінцевого споживача.

Ми вдячні народним депутатам за напрацювання рішень, які дозволять зменшити тіньові схеми у аграрному секторі. Водночас ми закликаємо переглянути перелік видів продукції, яка підпадає під дію цього документу, аби переконатися у його вичерпності та доцільності. Зокрема, ми розраховуємо на врахування пропозиції молочного бізнесу щодо виключення молока з цього переліку.

Чорноморов Артем  Олегович
Народний депутат України
Артем Чорноморов депутат «Слуги народу», голова підкомітету з питань економічної та фінансової політики в агропромисловому комплексі аграрного комітету

Я не голосував у першому читанні за законопроект 3656. Цей законопроект підвищує рівень експорту агропродукції... Тим самим стимулює розвиток України, як сировинну базу.

В законопроект 3656 було введено декілька груп товарів. І перше, що спадало на думку, яким чином відбиралися саме ці товари? За яким принципом? Адже аналітику законопроекту 3656 ніхто не продемонстрував. А її варто було б провести: взяти рівень експорту і імпорту кожної сільськогосподарської продукції, з якого потім ми можемо зрозуміти, чи варто, чи ні знижувати тим самим ставку ПДВ для того, щоби простимулювати експорт саме цієї продукції.

Тому, я думаю, до другого читання законопроекту № 3656 буде підготовлена порівняльна таблиця, куди внесуть правки. Особисто я також вніс правки стосовно овочів: знизити для них ставку ПДВ. Я вніс томати, моркву, цибулю. Чи голосуватиму за законопроект 3656 у другому читанні? Вирішу, коли побачену зведену таблицю з правками. Але на сьогоднішній день моя думка неоднозначна, але позитивна щодо цього законопроекту.

Ігор Уманський, колишній міністр фінансів

Сьогодні якраз обговорював зі своїм знайомим ініціативу щодо зменшення ПДВ до 14% для продукції агропромислового комплексу, яка не є продуктом кінцевого споживання. Багато хто думає, що бюджет від цього втратить. Нічого такого. Зменшуємо цей ПДВ, відповідно, підприємства, які купують зерно, насіння, кукурудзу – і хтось робить із неї борошно, а хтось соняшникову олію, зменшують витрати. Тобто він може дешевше це купити, тому що в нього ПДВ менше на вході. І як наслідок, у нього з'являється додаткова ліквідність, щоб займатися основним виробництвом

Держава свої податки, зокрема ПДВ, однаково матиме, коли буде виготовлено товар у кінцевому споживанні. Наприклад, олія. Для держави це не зменшення податкових надходжень, а перехід цього ресурсу на кілька місяців у користування бізнесу. Тобто ми залишаємо ліквідність на невеликий проміжок часу в бізнесу. Але ми тоді дозволяємо бізнесу, який займається переробленням, виконувати великі обсяги цього перероблення. І тоді великі податки платять у державний бюджет. Але чомусь цих ініціатив податковий комітет Верховної Ради не підтримує. Чому? Я не розумію.

Якщо, наприклад, хтось захоче не переробляти насіння, а вивозити його на експорт, тоді вони матимуть менше відшкодування ПДВ. Я вважаю, що нехай вони переробляють це в Україні і створюють робочі місця, а не десь у Європі чи Сполучених Штатах.

Вадим Чагаровський голова Ради директорів «Союзу молочних підприємств України»

Цей законопроєкт знижує ПДВ на низку продуктів, зкрема й на продукцію «незбиране молоко». Фактично господарство продає переробнику молоко з меншою ставкою ПДВ. Тобто було 20%, тепер стане 14%, але покажіть мені того товаровиробника, який знизить ціну на 6% з ПДВ. Таким чином, відбувається те, що ціна молока, яке заходить на переробку, зростає на 6%

Зростання сировини призводить до збільшення собівартості продукції в залежності від виду продукції на 3-5%. Тому переробник втрачає свій прибуток.

Для рослинництва, можливо, і є позитивні аспекти, але для продукції тваринництва — їх немає. Наприклад, у мене є лист від підприємства, що входить в асоціацію, в якій проаналізовано можливі наслідки прийняття закону щодо зниження ставки ПДВ в поточній редакції. На прикладі нашої групи компаній ми прийшли до наступних висновків: зменшення призведе до зростання собівартості реалізованої продукції на 3%. Розрахункова втрата прибутку до оподаткування — фактично 70%. Чому я так стверджую? Тому що у переробників прибуток становить 5%. Втрата 3% — це втрата 70% прибутку.

В результаті отриманий прибуток не дозволить не тільки модернізувати підприємства, а й підтримувати їх у робочому стані. Поліпшення податкових умов для виробників молока ніяк не вплине на ціну вхідної сировини для переробника.

Ми будемо змушені хоча б частково компенсувати зростання собівартості підняттям цін для кінцевого споживача. Ми будемо змушені підняти ціни, це спонукає споживачів переключитися на продукцію з Європи, які дотуються їхніми державами, і, відповідно, будуть реалізовуватися дешевше на нашому ринку.

А що ви думаєте з цього приводу?

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

19 грудня 2020
Озвучено негативні наслідки зниження ставки експортного ПДВ до 14% для агросектору
Парламент підтримав у другому читанні законопроект №3656  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на...
17 грудня 2020
Рада підтримала зниження ставки експортного ПДВ до 14% для агросектору
Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроект № 3656  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки...

Вибір редакції

2 червня 2021
Європейський зелений курс – презумпція ефективності екологічного оподаткування та створення Фонду декарбонізації
Дмитро Васильєв, керівник комітету Європейського зеленого курсу UBTA розповів про європейський зелений курс та як змінюється екологічне оподаткування...
28 травня 2021
Розвиток зрошення в Україні – водогосподарський комплекс України здатний забезпечити зрошення на площі понад 2 млн га
Сьогодні в Україні фактично відкривається вікно можливостей для успішної реалізації реформи зрошення та дренажу. Ми є свідками того, як усувається...
26 травня 2021
Розподіл держпідтримки АПК у 2021 році з покроковою інструкцією отримання коштів
Держпідтримка АПК у 2021 році передбачає фінансування за 5 класичними програмами та 6 новими. Загальна сума, виділена на це з бюджету, сягає –...