У парламенті пропонують змінити процедуру завезення пестицидів та хімікатів в Україну. Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №2289 про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України». Про це повідомляє кореспондент AgroPolit.com. «За» віддали голос 239 народних депутати.

Ініціатори законопроекту: Тарасов Олег Сергійович, Чайківський Іван Адамович, Кучер Микола Іванович, Білозір Лариса Миколаївна, Устенко Олексій Олегович, Юрчишин Петро Васильович.

Автори пропонують ввезення дослідних зразків пестицидів без обов’язкової реєстрації в країні виробництва. Адже використання досліджень проведених у інших країнах, не є доцільним, вважають вони, через не відповідність умов використання препаратів (різні склади ґрунтів, кліматичні та географічні умови, інші шкідники та культури). Саме ця норма критикується екологічною спільнотою.

Читати до теми: Зміна порядку ввезення пестицидів та агрохімікатів в Україну – чи варто боятися екологічних наслідків?

AgroPolit.com зібрав всі думки «за» і «проти» цього документу та пропонує з ними ознайомитися (спікери подані у алфавітному порядку).

Глущенко Сергій Миколайович
Екс-заступник міністра розвитку економіки

Сергій Глущенко, заступник міністра розвитку економіки

В першу чергу, цей законопроект вигідний для українських сільгоспвиробників. Ми зможемо отримати доступ до сучасних препаратів, які використовуються в інших країнах. Наприклад, це можуть бути більш ефективні препарати, яких потрібно менше вносити на поля, це можуть бути препарати більш безпечні для людей та довкілля. Якщо ще 30-40 років тому назад норми витрат на гектар вимірювалися літрами і кілограмами, то сьогодні  норми менші в десятки разів. Ну і врешті-решт страждає споживач, оскільки продукти харчування могли б бути ще безпечнішими та якіснішими. Тобто українські аграрії отримають доступ до інноваційних засобів захисту рослин!

Зміни передбачають скасування норми, відповідно до якої в Україні неможливо зареєструвати пестициди і агрохімікати, якщо вони виробляються в іншій країні, ніж країна їх державної реєстрації.

Зокрема, проектом закону пропонується:

  • дозволити застосування, зберігання, перевезення і продаж пестицидів, термін державної реєстрації яких закінчився, але які за «строком придатності» все ще є придатними для використання;
  • вилучити введену з 01.01.2016 норму, відповідно до якої обов’язковою умовою державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів в Україні було обов’язкове документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Існуючі обмеження блокували доступ українських аграріїв до нових і сучасних засобів захисту рослин. Але ухвалення проєкту Закону дозволить реєструвати в Україні інноваційні препарати, що позитивно вплине на продуктивність і конкурентоспроможність вітчизняного сільського господарства. Україна отримає більш широкі можливості для утримання на світовому ринку продовольства своїх передових позицій.

Паламар  Ірина  Олександрівна
Голова Асоціації тваринників України, співвласниця ГК «АгроВет Атлантик»

Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України 

Чи стане Україна могильником для утилізації небезпечних пестицидів? Сьогодні влада хоче проштовхнути закон, за яким дозволятиметься ввозити до нашої країни несертифіковані в Європі пестициди та агрохімікати, а також здійснювати на нашій території їх утилізацію.

Зокрема, ці норми передбачаються у Проекту Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" щодо ввезення пестицидів на митну територію України № 2289 від 18.10.2019. (Ініціатор(и) законопроекту: Тарасов Олег Сергійович, Чайківський Іван Адамович, Кучер Микола Іванович, Білозір Лариса Миколаївна, Устенко Олексій Олегович, Юрчишин Петро Васильович).

Серед пропозицій проекту - виключити  третє речення частини другої статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» такого змісту: «Обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів для цих цілей є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються».

Наша Асоціація тваринників України категорично не підтримує виключення зазначеної норми із законодавства! Адже це означає, що пестициди неперевіреної якості будуть завозиться до України. Прийняття цього проекту – це загроза екологічної безпеки України.

Інша загроза проекту -  національній безпеці! На рівні ЄС передбачена дуже складна процедура державної реєстрації пестицидів, що триває багато років (до 10) та включає величезну кількість досліджень, в тому числі на вплив людини, тварин, навколишнє природне середовище. Україна ж цим законопроектом відкриває ворота для проведення на своїй території досліджень зарубіжних пестицидів, в тому числі зі шкідливим впливом, перед запуском їх в серійне виробництво, через що наша держава може перетворитися дійсно в майданчик для хімічних експериментів.

Ще одна проблема - це зберігання та утилізація пестицидів, які вироблені, але не пройшли випробування (оскільки це серйозні фінансові витрати, які теж не хочуть нести зарубіжні корпорації). Україна може перетворитися в полігон для зберігання небезпечних пестицидів!

Нагадаємо, що ідея спрощення завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів для наукових та дослідних  цілей, тобто без документального підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються - це копія законопроекту VIII скликання парламенту № 6606 від 21.06.2017р.  «Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" щодо ввезення пестицидів на митну територію України» (автори: Кучер Микола Іванович, Бакуменко Олександр Борисович, Івченко Вадим Євгенович, Кулініч Олег Іванович).

На той час громадськість (Асоціація тваринників України, ГС «Українська промислова асоціація захисту рослин», Всеукраїнська екологічна ліга,  Українська Бізнес Асоціація та інші) висловила жорстку критику до законопроекту №6606 та виступила проти його прийняття. Законопроект неодноразово включався у порядок денний роботи парламенту VIII скликання, але так і не був розглянутий через супротив громадськості.

Потім ідею законопроекту №6606 народні депутати намагалися реалізувати шляхом правок № 72 та 73 до проекту Закону про органічне виробництво № 5448-д від 30.03.2018 р. (в редакції до другого читання), але громадськість це побачила, і знову висловила критику, правки були вилучені. Велися дискусії про доопрацювання ідеї законопроекту №6606, виставлення запобіжників для захисту інтересів України.

Однак, наразі в законопроекті №2289 ми бачимо ту саму ініціативу, яка задовольняє виключно інтереси глобальних корпорацій, але шкодить інтересам України та її народу! Можливо, ці корпорації у змові з нашими олігархами, які діючи через слуг народу, що голосують, навіть не читаючи законопроекти, хочуть протягнути ці зрадницькі ініціативи!

Чайківський  Іван Адамович
Народний депутат України, член депутатської групи «Партія «За майбутнє», секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.
Іван Чайківський, співавтор закону 2289, народний депутат («За майбутнє»), секретаря комітету з питань аграрної та земельної політики

Це вузькоспеціалізований закон для аграріїв, сільгоспвиробників та фермерів, які в своїй роботі використовують пестициди та агрохімікати. Тепер цим продуктом можна буде користуватися в Україні лише на основі його реєстрації в нашій державі. Додаткової реєстрації в країні, де його виготовлено, не потрібно. І це логічно. Бо дуже часто в одній державі виробляються товари, продукти і засоби для іншої. Де інший клімат, інші технології та інші можливості. Тепер ми уникаємо подвійної реєстрації, чим робимо пестициди та агрохімікати доступнішими для використання на українському ринку. Інша важлива норма стосується уточнення слова «використання», де ми розширюємо його зміст. Якщо раніше аграрії протягом 2-х років після завершення терміну реєстрації пестицидів та агрохімікатів могли використовувати їх лише для власних потреб, то зараз ми говоримо і про інші дії: зберігання, транспортування, продаж тощо. Все це спрощує діяльність в агросекторі, конкретизує законодавство та дозволить уникнути правової невизначеності, яка існує зараз.

Олександр Фельдман, секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування

Днями Верховна Рада проголосувала в першому читанні законопроект про внесення змін до закону «Про пестициди і агрохімікати». Дуже шкода, що цей проект закону не був «розписаний» на наш комітет з питань екополітики та природокористування, адже його прийняття несе серйозні екологічні ризики. Зокрема, він дозволяє ввезення в Україну пестицидів і агрохімікатів, які не зареєстровані ні в Україні, ні в країні виробництва. Очевидно, що це дає можливість ввозити в нашу країну хімікати невідомої якості, в тому числі і відверто шкідливих для природи. Також він дозволяє торгівлю і рекламу пестицидів, термін придатності яких минув, що з точки зору захисту навколишнього середовища також виглядає, як мінімум, дивно. Наша фракція не голосувала за цей законопроект, не підтримує його прийняття і головне експертне управління Верховної Ради. Я закликаю народних депутатів до другого читання відповідально підійти до цих питань і відмовитися від таких потенційно небезпечних для екології змін законодавства.

Кучер  Микола Іванович
Народний депутат України, член депутатської групи «Довіра». Член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики
Микола Кучер, співавтор законопроекту 2289, народний депутат України, член депутатської групи «Довіра»

Основна мета законопроекту: розблокувати ввезення зразків інноваційних засобів захисту рослин для наукових досліджень та державних випробувань із метою використання в сільському господарстві.

Проблема, яку покликаний вирішити законопроект: в грудні 2015 року так званим дерегуляційним законопроектом було внесено зміни до ЗУ «Про пестициди та агрохімікати» (стаття 4) щодо неможливості випробовувань пестицидів в Україні без їх попередньої реєстрації в країні походження. Ця норма, по-перше, не діє ні в ЄС, ні в США, а, по-друге, суперечить здоровому глузду. Адже наприклад, якщо Німеччина, маючи наукову базу та можливості розробляти препарати захисту для великого спектру рослин, може, прикладом створити ЗЗР для соняшника, то реєструвати його там ніхто не буде, бо в Німеччині соняшник не вирощується. Соняшник вирощується в Аргентині та в Україні.

Таким чином, обмеження доступу до передових світових розробок у сфері засобів захисту рослин призводить до того, що на українському ринку накопичується все більше «старих» препаратів.

Відповідно, українські аграрії або не отримують доступу до сучасних ЗЗР одночасно із своїми конкурентами (наприклад, із ЄС та США), або ж не отримують доступу до інновацій взагалі в країні виробництва у зв’язку з відсутністю там цільових об’єктів (шкідників, хвороб, бур’янів). За розрахунками експертів, втрати аграріїв через недоотримання врожайності при цьому становлять близько 3 млрд грн. щорічно. У випадку ухвалення законопроекту 2289 цю проблему буде врегульовано.

Навколо законопроекту 2289 створили таку атмосферу, неначебто його прийняття призведе до перетворення України на полігон для випробувань неякісних шкідливих засобів захисту рослин. То я Вас запевняю подумати логічно, що все буде якраз навпаки. Адже старі препарати будуть і надалі вноситися в українські ґрунти, а новітні препарати ввозитися не будуть через чинні обмеження цього Закону!

Інші позитивні наслідки від схвалення законопроекту 2289:

Зменшення екологічного навантаження: інноваційні ЗЗР нового покоління могли б суттєво знизити обсяги внесення ЗЗР на 30-40%, тобто зменшити навантаження на навколишнє середовище. Інноваційні ЗЗР дозволять зменшити обсяг робочого розчину в 2 рази, значно підвищити безпековий профіль, адже нові препарати не змиваються дощем, не зносяться вітром, мають набагато менший період напіврозпаду та набагато ефективнішу цільову дію на об’єкт.

Зменшення втрат від шкідників: Застосування фунгіцидів останнього покоління на зернових призводить до збільшення врожайності останніх від 20 до 50% залежно від зони вирощування, що призведе до збільшення прибутковості вирощування зернових. За допомогою інноваційних препаратів вдасться не тільки зберегти врожай культур, а й покращити його якість.

Інвестиційна привабливість: Заблокованими залишаються близько 95% інноваційних препаратів Так, ще на початку 2018 року провідні виробники оригінальних ЗЗР були змушені скоротити обсяг інвестицій в науково-дослідну діяльність в Україні на 60%, а в 2019 р. – на понад 80% та зупинили прямі інвестиції в галузь ЗЗР.

Збереження суб’єктності при реєстрації ЗЗР: наукові установи України, що проводять випробування ЗЗР при реєстрації, історично отримували значну частину доходу від випробовувань нових інноваційних ЗЗР. За відсутності таких доходів продовження їх роботи може бути поставно під сумнів, а Україна може втратити суб’єктність при реєстрації ЗЗР, а фактично - і можливість проводити власну політику. Крім цього, дослідження інноваційних хімічних і біологічних речовин, які потенційно можуть використовуватися в українському сільському господарстві, є одним із основних чинників розвитку вітчизняної науки в цій сфері загалом.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги

Запропоновані зміни переслідують одну мету – перетворити територію України на звалище непридатних пестицидів, які отруюють навколишнє середовище. Я сумніваюся, що депутати та члени асоціацій, дотичні до створення законопроекту, знають наступні цифри: у 2010–2011 рр. з державного бюджету було витрачено 1,4 млрд грн на утилізацію непридатних пестицидів та агрохімікатів. Ці препарати було вивезено за межі України, адже у нас відсутні екологічно безпечні технології і підприємства, які б цим займалися. Існує велика екологічна загроза через корупційну складову у відповідних органах (наприклад, Міненергоеко), які будуть видавати дозволи на реєстрацію пестицидів та агрохімікатів, а це, у свою чергу, може призвести до жахливих наслідків.

Народний депутат України Тарасов О.
Народний депутат, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу
Олег Тарасов, автор закону 2289, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, народний депутат «Слуга народу»

Метою законопроєкту є удосконалення окремих положень статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо регулювання завезення та застосування в Україні незареєстрованих пестицидів, а також використання залишків пестицидів і агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився, надання можливості застосування, зберігання, торгівлі, рекламування та перевезення залишків препаратів протягом двох років після завершення терміну їхньої реєстрації.

Проектом закону пропонується дві зміни.

Перше – вилучити норму, відповідно до якої, обов’язковою умовою завезення та застосування в Україні дослідних партій пестицидів, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень, є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Такий крок необхідний, бо у багатьох випадках виконати на практиці таку вимогу неможливо щонайменше з двох причин. Перша – інноваційні експериментальні препарати можуть ще не мати реєстрації в країні, де вони виробляються, та одночасно перебувати в процесі державних випробувань як в країні-виробнику, в Україні, а також в інших країнах з високим рівнем розвитку сільського господарства, для перевірки дієвості таких препаратів у різних умовах. Друга – виробники засобів захисту рослин, зазвичай, виготовляють на одному заводі велику кількість різних препаратів, призначених для ринків різних країн. У той же час, через відсутність у країні виробництва препарату шкідників, хвороб і сільськогосподарських культур, які є в країні призначення такого препарату, реєстрація в країні виробництва компаніями не проводиться у зв’язку із фактичною неможливістю польових досліджень». Наявність такої вимоги фактично унеможливлює доступ новітніх оригінальних засобів захисту рослин до державних випробувань та подальшої реєстрації, тому виникає ризик втрати українською сільськогосподарською продукцією своїх передових позицій у зв’язку із зниженням якості, безпечності та урожайності українського збіжжя. Тож українські аграрії втрачають можливість використовувати передові технології захисту рослин, а Україна втрачає свої позиції в рейтингу ведення бізнесу через штучно створені дискримінаційні умови входу міжнародних інноваційних технологій на ринок України.

Друга основна зміна законопроєкту №2289 - це дозволити не лише використання залишків пестицидів і агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився, а їхнє застосування, зберігання, торгівлю, рекламування та перевезення. Таке уточнення необхідно, оскільки в різних частинах статті 4 застосовуються близькі за значенням дієслова, а саме «застосування» та «використання». Під поняттям «застосування» розуміється лише внесення продукту для контролю шкідників. Поняття «використання» було введено в статтю 4 Закону у 2004 році з метою надання можливості як застосовувати, так і торгувати, зберігати та перевозити залишки препаратів протягом двох років після завершення терміну їх реєстрації. Тому поняття потребують узгодження й уточнення.

Прийняття законопроєкту №2289 «забезпечить українським аграріям можливість використовувати передові технології захисту рослин, дозволить збільшити врожайність сільськогосподарських культур, зберегти вирощений урожай, покращить його якість та безпечність, сприятиме втриманню Україною на світовому ринку продовольства передових позицій стабільного постачальника сільськогосподарської продукції, а також унеможливить зловживання з боку контролюючих органів під час проведення планових перевірок щодо дотримання законодавства у сфері захисту рослин».

Богданець Андрій Володимирович
Депутат Верховної ради України, голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада»
Андрій Богданець, голова депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада», депутат «Слуги народу»

Чинним законом передбачено, що підставою для ввезення в Україну та застосування пестицидів та агрохімікатів є їхня державна реєстрація у країні виробника або у країні, до якої їх ввозять після такої реєстрації. Тобто, на сьогодні Закон України гарантує, що пестициди, які ввозять до України у вигляді дослідних партій, а також їхні якісні характеристики є визнаними, адже вони зареєстровані у країні їхнього виробника. Натомість, законопроектом №2289 передбачено виключення цієї норми. Відтак, необачне рішення може призвести до того, що на територію України будуть ввозити пестициди та агрохімікати, які є невизнаними ні в Україні, ні в країні, у якій їх виробляють.  Як наслідок, наша країна може перетворитись на полігон для випробування потенційно небезпечних речовин. Бо відбудеться ввезення та застосування до України пестицидів та агрохімікатів, які не пройшли державну реєстрацію у країні виробника з різних причин, враховуючи їхній шкідливий вплив.  Це може мати катастрофічні наслідки для екології та здоров’я наших громадян. Жодна розвинута країна не дозволяє ввезення таких речовин без реєстрації.

Владислав Седик, президент Фітосанітарної Асоціації України (ФАУ)

Документ вносить зміни у частину другу статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати». В сьогоднішній редакції 4 статті цього закону написано, що в Україні можна реєструвати лише ті препарати, які вже десь зареєстровані. Тобто виникла юридична колізія. Наприклад, якщо десь в Ізраїлі виробляють препарат для підвищення врожаю умовної черешні, то нам потрібно буде спочатку зареєструвати препарат «на черешні в Ізраїлі», і нікого не цікавить, що в Ізраїлі цієї черешні немає, і лише потім ми маємо приступати до реєстрації препарату в Україні. Таким чином створюється проблема для ринку – це по-перше. По-друге, виникає питання щодо самої реєстрації. Якщо препарат має бути зареєстрований спочатку в іншій країні і лише потім у нас, то чим українська реєстрація відрізняється від іноземної? Чому ми не довіряємо вітчизняній держреєстрації?

В сьогоднішньому законодавстві існує декілька суперечливих моментів, які створюють проблеми для ринку сучасних препаратів. Законопроект №2289 має вирішити ці проблеми.

Наприклад, в якійсь європейській країні з'являється препарат. Він там випробовується, реєструється, а цей процес може зайняти до 5 років, потім ще 2 роки потрібно для реєстрації цього продукту в Україні. Тобто лише за 7 років цей препарат може потрапити на український ринок. По суті вітчизняні фермери позбавлені змоги отримати інноваційні продукти, адже через 7 років – це вже що завгодно, але не інновації. І це є величезна проблема.

Якщо ми говоримо про заяви, типу – Україна стане звалищем токсичних відходів та таке інше – це не правда. Дослідна партія, яка передбачає перевірку препарату на токсикологічні показники (вплив на людей), екологічні (на навколишнє середовище) і біологічні показники (самоефективність) завозиться у незначних об'ємах (декілька літрів чи кг). Я думаю, що ті екологи, які закидають щось про загрозу появи звалищ чи полігонів на території України, вони навряд чи читали текст законопроекту. Препарати в промислових масштабах можуть бути завезені до нас лише за умови відповідної реєстрації в Україні із дозволами на використання та реалізацію препаратів. Ми не можемо завезти незареєстрований в Україні препарат. До того ж, його спочатку потрібно зареєструвати в тій країні, де він був виготовлений, а потім у нас. Уявіть, що ви, наприклад, бізнесмен, який керує компанією з продажу добрив. Ви хочете завезти партію добрив, які виготовляються в Китаї. Навіщо вам реєструвати це в Китаї, а потім ще раз реєструвати в Україні, вам гроші нема куди дівати? Це чисто юридична колізія, яка створює додаткові перепони для ринку

Віталій Ільченко, директор компании «Укравіт Агро» агрохолдингу UKRAVIT, засновник «Інституту здоров'я рослин».

Починаючи з червня 2017 року, тривають дискусії щодо внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати». Суть змін полягає у наданні дозволу на ввезення до України пестицидів, незареєстрованих у країні-виробнику (законопроект №6606). А нещодавно ситуація знову отримала резонанс. У жовтні минулого року в Парламенті зареєстрований законопроєкт №2289, що практично дублює попередній проєкт №6606 і дозволяє ввозити на митну територію України незареєстровані у країні-виробнику пестициди, а також дозволяє застосування, зберігання, торгівлю, рекламування та перевезення залишків пестицидів та агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився, упродовж 2 років.

Однак, як і у 2017 році, питання сприймається неоднозначно, оскільки ряд потужних гравців національного ринку категорично не погоджуються з такими змінами. Серед них – компанія «UKRAVIT», яка працює на ринку вже 20 років, Всеукраїнська екологічна ліга, Асоціація тваринників України, Українська Бізнес Асоціація та інші. І ми можемо аргументувати свою позицію.

Лобісти законопроєкту №2289 у своїй вимозі дозволити ввезення незареєстрованих у країні-виробнику пестицидів спираються на відсутність подібних вимог у законодавстві США, ЄС та інших розвинених країн. Однак замовчують той факт, що саме для цих країн обов’язковою є реєстрація кожного компонента препарату, незалежно від того, чи є він діючою речовиною, чи допоміжною (Регламент ЄC №1907/2006 REACH та TSCA). Тому що розвинені країни піклуються про свою екологію та безпеку своїх громадян. І вимагаючи залишити обмеження на ввезення незареєстрованих пестицидів до України, ми прагнемо того самого. Наша країна – не полігон для випробування потенційно небезпечних речовин. Якщо ж пестицид не зареєстрований у країні-виробнику та в жодній іншій країні світу, він, цілком імовірно, може завдати шкоди екології України та здоров’ю людини Тому його спочатку необхідно всебічно дослідити в умовах, які унеможливлюють його потрапляння в екосистему країни. На користь цієї думки говорить і той факт, що негативна дія деяких речовин може проявлятися через термін, який суттєво переважає час, потрібний на дослідження та реєстрацію. Тож відповідальність за це буде на владі, яка дозволить ввозити в Україну такі продукти.

Наслідком заборони ввезення незареєстрованих у країні-виробнику пестицидів прихильники законопроєкту №2289 вважать створення штучного бар’єру для використання інноваційних продуктів і, відповідно, збільшення пестицидного навантаження на екосистему. Однак заборона не торкається насправді інноваційних продуктів, які пройшли перевірку в агроіндустрії ЄС та інших країнах і довели свою ефективність та безпечність на практиці.

Що ж стосується «втрат», які через обмеження, буцімто, зазнає українська наука, то хочу нагадати, що заборона поширюється винятково на промислові партії. Для потреб науки препарати ввозяться безперешкодно. Крім того, обмеження на ввезення незареєстрованих у країні-виробнику пестицидів дає можливість розвиватися, приваблювати інвестиції та створювати власні інноваційні розробки вітчизняним виробникам і, відповідно, сприяти імпортозаміщенню та розвитку України. А це, звісно, зовсім не цікавить мультинаціональних виробників.

Варто звернути увагу й на той факт, що із незареєстрованими у країні-виробнику пестицидами в Україну може хлинути лавина фальсифікату, контролювати який буде неможливо. Ситуацію суттєво ускладнює й недосконалість системи контролю та реєстрації «хімії» в Україні. Тож доки ми не приведемо діючі лабораторії до європейських норм і стандартів, не виробимо ефективні методики, говорити про ввезення незареєстрованих пестицидів немає сенсу. І обмеження в цьому питанні в нашому законодавстві наразі є чи не єдиним "запобіжником", який віддаляє нас від ймовірної екологічної кризи.

Віктор Погорілий, керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА)

Цей законопроект практично є копією законопроекту №6606, який ми активно підтримували під час минулого скликання Ради і підтримуємо у цьому скликанні. Всі «екологічні» перестороги не мають під собою жодного підґрунтя, адже цим законопроектом знімаються обмеження на ввезення зразків пестицидів та агрохімікатів для державних випробувань. Це означає, що законом скасовується підтвердження реєстрації в Україні для лімітованих партій зразків, які будуть досліджуватися науково-дослідними інститутами. Препарати не будуть використовуватися у промисловості до моменту отримання державної реєстрації.

Для того щоб отримати дозвіл на ввезення зразку, компанія має заключити договір з акредитованим інститутом, а іноді з декількома, коли цього потребують вимоги до результатів державних випробувань. Науково-дослідний інститут має обґрунтувати кількість необхідного препарату для досліджень (зазвичай від декількох сотих мл до 5 л, якщо говорити про добрива – трохи більше). Далі, компанія отримує дозвіл, завозить зразок, передає його у дослідний інститут. Науково-дослідний заклад його випробовує.

Результат дослідів опрацьовується але сам отриманий матеріал знищується (наприклад, якщо йдеться про засоби підвищення чи захисту врожаю, після проведення дослідів врожай спалюється). Тому не зрозуміло про які полігони чи могильники на території України можуть казати екологи. Більше того, цієї норми (про заборону ввезення препаратів, – ред.) не було понад 20 років. Вона з'явилася лише у 2016 році. Тобто з початку 90–х років і до 2016 року цієї норми не було. Очевидно, що ця норма була введена для того, щоб створити торговельні бар'єри для міжнародних виробників.

Ми виступаємо «за» прийняття законопроекту №2289, як і аграрний комітет, адже він має зняти торговельний бар'єр і приведе українське законодавство у відповідність до норм ВТО та європейських норм законодавства

А що ви думаєте з цього приводу?

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

18 жовтня 2021
Перші сто днів роботи ринку землі – перевага на боці оренди
Минули перші сто днів роботи ринку сільськогосподарських земель. Ми вже можемо оцінити перші результати, доступні нам завдяки моніторингу...
14 жовтня 2021
Ринок землі – результати від Мінагро, Мінюсту, Нотаріальної палати та Держгеокадастру
Мінагро оприлюднило результати роботи 100 днів робити ринку землі. За даними земельного моніторингу відомства, куплено і продано 70 569 га землі, що...
12 жовтня 2021
Іван Чайківський: Уряд у 2022 році мав би запропонувати аграріям спецрежим для створення доданої вартості
Агросектор у новому політичному сезоні обіцяє знову бути однією з ТОП-тем. Підстав вдосталь: зростання цін на газ породжує вже зараз питання, що буже...