Закон про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві – дерибан коштів в обхід фермерів
Закон про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві – дерибан коштів в обхід фермерів

Депутати проголосували за закон 3205-2 «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві». Автори документу переконують, що документ відкриває простим фермерам із земельним банком до 500 га доступ до дешевих банківських кредитів під гарантії держави. Фонд створюється державою в особі Кабінету Міністрів України, а його учасниками водночас можуть бути держава та юридичні особи. Кошти для його наповнення мають дати у статутний фонд держава та Світовий банк (ідеться про кредит в обсязі $300 млн).

Автори законопроєкту: Сольський Микола, Чорноморов Артем, Клименко Юлія, Герасимов Артур, Кулініч Олег.

Однак як показало фінальне обговорення документу в залі Ради, аграрний комітет практично не врахував подані опозицією правки. Відтак, стверджує опозиція, ухвалений закон корупційний і фермерам не бачити дешевих кредитів у ньому, як своїх вух. Подаємо найцікавіші поправки до закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, які так і лишилися без відповіді.

Президенту України Володимиру Зеленському таки слід вчитатися у поправки, які зарубали «слуги» під час другого читання, і дописати закон. Інакше він теж буде дотичним до створення корупційної годівниці за фермерські гроші.

Читати до теми: Кредит на придбання землі та під заставу земельного паю: як аграрію отримати гроші у банків та з бюджету держави?

Динаміка фермерських господарств в Україні

Нагадаємо, згідно з даними Державної служби статистики України (Держстат України) на 1 жовтня 2021 року, за місяць кількість фермерських господарств зросла на 88 та становить 48 609. З початку року було зареєстровано 806 фермерських господарств. 

З 2013 р. кількість зареєстрованих фермерських господарств була рекордною – 49 132, але до 2015 р. ця цифра зменшилась на 11,3% або на 5 467. З 2015 р. та до 2021 р. спостерігається позитивна тенденція зростання на 11% або 4 944 фермерських господарств.

Читати до теми: Закон №1601-ІХ про страхування сільськогосподарської продукції – вирішення проблеми фермерів чи чергова декларація намірів?

Закон 3205-2 є абсолютно корупційним 

Володимир Кабаченко, секретар комітету з питань антикорупційної політики, народний депутат («Батьківщина»):

Шановний Артеме Олеговичу Чорноморов, Методика проведення антикорупційної експертизи законопроєктів розроблена і затверджена Міністерством юстиції ще в 2014 році. І моє завдання як секретаря комітету з питань антикорупційної політики довести до вас, які саме корупційні ризики об’єктивно присутні в цьому законопроєкті. Цей законопроєкт не пройшов експертизу нашого комітету. Я озвучу вам абсолютно всі корупційні ризики, а їх дуже багато.

По-перше, у проєкті не визначена організаційно-правова форма Фонду. Нам не відомо, чи це буде акціонерне товариство, чи товариство з обмеженою відповідальністю, чи державна установа. Що саме це буде? І який саме Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві ми хочемо бачити у нашому житті? Це робить неможливим вирішення таких базових та принципових питань, як, наприклад, порядок формування статутного капіталу Фонду, порядок його збільшення та зменшення та низки інших питань.

По-друге, учасниками Фонду можуть бути держави та юридичні особи. Жодних критеріїв щодо визначення, а які саме юридичні особи зможуть долучитися до створення цього Фонду. Дуже багато питань щодо органів управління Фонду. І дуже багато питань щодо ради, більшість у якій буде належати незалежним представникам, незалежні представники простою мовою – це міжнародники, міжнародні експерти?

Решта пропозицій-правок:

  • Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві буде виключно державним, тому включити у назву Фонду слово «державний».
  • Право на часткове гарантування виконання зобов’язань за кредитними договорами мають малі та середні суб’єкти підприємництва, у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення в обсягах, що не перевищують 500 гектарів. Проте не встановлено вимоги щодо їх засновників. Це надає право великим агропідприємствам можливість створення низки дрібних підприємств, у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення в обсягах до 500 гектарів, які отримають гарантії Фонду  часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
  • Дуже просте і логічне запитання до Артема Олеговича: які конкретно запобіжники? Я прошу вас надати відповідь на це запитання: які саме механізми встановлені в цьому законопроєкті, що запобігають ситуації, яку я вам щойно намалював у цьому коментарі (у відповідь тиша з трибуни).
  • В проєкті не визначено вимог щодо цільового характеру надання та використання кредитів, які гарантуються Фондом часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Що в свою чергу створює можливість використання їх для гарантування кредитів, взятих малими та середніми суб’єктами підприємництва, у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення, не лише для забезпечення сільськогосподарської діяльності, а й для інших цілей. Ось це вже в нас називається правова невизначеність. Тому що суб’єкт господарювання, який отримує допомогу і блага від цього Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, на свій власний розсуд вже зможе ними розпоряджатися. І навіть якщо законопроєкт має позитивну мету, то в цьому законопроєкті ця мета прописана абсолютно не чітко і не якісно.
  • Відсутність належного правового регулювання має місце і в порядку визначення фінансових установ, що кредитуватимуть сільськогосподарські підприємства, яким фонд надаватиме часткові гарантії. Проєктом лише пропонується встановити, що часткові гарантії надаватимуться за кредитами, наданими фінансовими установами, які уклали договір про співпрацю з Фондом та відповідають, цитую: «критеріям прийнятності, затвердженим радою Фонду».
  • Органом управління Фонду є загальні збори учасників, рада та правління Фонду. Рада фонду складається з 5 осіб. Державних членів ради призначає уряд, а кандидатів у незалежні члени ради Фонду визначатиме агентство, і це будуть виключно міжнародні агентства. І так до складу ради як незалежні члени увійдуть іноземні банкіри, які проводитимуть політику в інтересах виключно західних інвесторів. Питання наступного характеру. Ми вже дуже багато часу провели у раді в дискусіях щодо наглядових рад, щодо незалежних членів цих наглядових рад і щодо повної відсутності ефективності незалежних наглядових рад… Як ви гадаєте, шановний доповідачу, чиї саме інтереси цього фонду будуть захищати незалежні члени? Тобто нерезиденти України, які є членами цієї ради. Чи будуть вони захищати інтереси українців, або вони будуть захищати інтереси інших держав, представниками яких ці незалежні члени наглядової ради є?
  • Законопроєктом передбачається дорогий спосіб здешевити аграріям вартість кредитних ресурсів. Витрати на створення фонду – це саме те, про що ми говорили попереднього разу. Формування статутного капіталу, винагорода агентствам працевлаштування, членам ради фонду – це вагомі статті видатків, які могли б безпосередньо спрямовуватися на фінансування бюджетної програми кредитної підтримка аграріїв. До речі, я не бачив разом із цим проєктом бюджетної оцінки, а яких саме видатків потребуватиме бюджет для того, щоб цей законопроєкт був втілений у життя.
  • Ця правка конкретизує вимоги до члена правління фонду, а саме членом правління фонду може бути особа, яка є громадянином України, постійно проживає в Україні, має повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права, стаж роботи за фахом не менше ніж 5 років, бездоганну ділову репутацію і не має непогашених судимостей за вчинення корисливих кримінальних правопорушень. Член правління фонду не може бути керівником, учасником або пов’язаною особою фінансової установи.
  • Пропоную визначити підстави припинення повноваження члену правління Фонду, порядок і строки призначення нового члена правління Фонду. Також пропонується встановити, що члени правління Фонду здійснюють свої функції на громадських засадах, а також передбачити, що дирекція Фонду є органом управління, який забезпечує виконання рішень правління Фонду та здійснює функції з управління поточною діяльністю Фонду. Дирекція Фонду формується правлінням Фонду, яке затверджує штат на розпис та положення про дирекцію Фонду.
  • Вже дуже багато часу було присвячено одному із органів управління Фонду, тобто раді. І повертаючись до тексту законопроєкту, державних членів ради призначає уряд за незалежним конкурсом, який проводить Кабінет Міністрів України. В той самий час кандидатів у незалежні члени ради відбиратиме агентство працевлаштування з понад 10-ти річним міжнародним досвідом пошуку керівників фінустанов. Питання знову ж таки дуже просте і дуже логічне: хто проводить конкурс щодо незалежних членів ради Фонду – КМУ чи агентство з працевлаштування з понад 10-ти річним міжнародним досвідом пошуку керівників фінустанов? Мені це взагалі нагадує історію про законопроєкт із НАБУ, де начебто міжнародні конкурсні комісії обирають керівника, а затверджує повний склад Кабінет Міністрів.
  • Пропонується, щоб порядок проведення конкурсу на члена ради затверджувався спільно Кабінетом Міністрів України та Національним Банком України, якому Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарствібуде у майбутньому підзвітний. Така взаємодія дозволить підвищити ефективність діяльності сформованої ради.

 

Це не про гроші для фермерів, цей Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві страхує лише перший внесок банку

Вадим Івченко, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, депутат («Батьківщина»)

Знаєте в чому проблема в цьому законі? Цей закон не писався аграрним комітетом, і тут стоїть автор, який точно не був ініціатором відповідної теорії, що таке Фонд гарантування вкладів. Перше – це не про гроші для фермерів, цей Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві страхує лише перший внесок банку. Це відносини між фондом і банком. А тепер скажіть мені, будь ласка, чи дасть цей фонд можливість кредитувати маленьких, дрібних фермерів або сімейних фермерів.

Банки завжди беруть заставу з коефіцієнтом 0,5. Банки завжди потребують кредитну історію. Цей Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві  не буде фінансувати маленьких фермерів. В цьому і є проблема. Проблема є у філософії. «Батьківщина», навпаки, пропонувала, якщо і створювати Фонди підтримки господарств, то вони мають надавати прямі кошти сімейним фермерам, наприклад, на купівлю якогось обладнання і т.д. Саме через Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві можна це робити. В тому числі фонди можуть гарантувати перший внесок, якщо банк буде давати кошти. І головне – повністю змінити кредитування, яке сьогодні відбувається в банківському секторі.

Ви подивіться, будь ласка, коли заходять в Україну інвестиції: 5% участь банківського капіталу. Банки не кредитують прямий сектор та промисловість. Банки намагаються в спекулятивний спосіб, через ОГВЗ заробити кошти у зв’язку з тим, що вони не хочуть ризикувати і вкладати в українську промисловість. Або в нашому контексті в аграрний сектор. Ми як законодавці маємо зобов’язати банківську систему, щоб Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві працював таким чином, щоб користь міг отримати дрібний фермер і сімейний фермер.

Це соціальний аспект на селі, це робочі місця. 4 млн людей не мають статусу товаровиробника. Так дайте їм статус, дайте їм можливість бути сімейним фермером. 20% з них – це мільйон робочих місць.

Робиться велика афера, щоб українську сільськогосподарську землю продати іноземним учасникам

Юлія Тимошенко, лідер партії «Батьківщина»:

Зараз у цьому залі Верховної Ради, ухвалюючи ось цей закон, який називається 3205-2 Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, робиться велика афера, така масштабна афера, для того щоб українську сільськогосподарську землю всупереч позиціям Конституції все-таки продати. В тому числі іноземним учасникам цього процесу. Тобто це по суті вже третій закон про розпродаж української сільськогосподарської землі іноземним учасникам.

Уявіть собі, в державі створюється спеціальний Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, причому без будь-якого статусу. Ніхто не розуміє, що це за спеціальний Фонд. Це державна структура, це акціонерне товариство – що це таке? Нікому не відомо. Воно, мені здається, потім не підпаде не під який закон, щоб врегульовувати проблеми, які виникнуть. Цей Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві створюється за внесенням державою із державного бюджету частини грошей.

Це з бюджету, де вже нічого немає, де немає чим платити заробітні плати медикам, освітянам, пенсіонерам пенсії, стипендії студентам. З цього бюджету вони хочуть туди ввалити гроші, в цей Фонд, а на іншу частину власності цього Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві запустити міжнародні, іноземні фінансові фонди, підприємства, яким віддається по суті управління цим Фондом. Що буде робити цей Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві? Якщо, наприклад, власник землі аграрій або власник паю звернеться до банку і захоче отримати під свою землю кредит. Тут не сіло не впало виникає цей Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві з великими іноземними капіталами, іноземними, я підкреслюю, які будуть гарантувати цей кредит за аграрія, за власника паю перед банком. А якщо так станеться, що банківська політика, курсова різниця, будь-що інше не дозволить, або, можливо, погодні умови не дозволять аграріям вчасно повернути кредити, то цей Фонд так званий практично буде власником цієї сільськогосподарської землі, яку віднімуть у селян, у власників паїв і т.д.

А далі вже цією землею вони зможуть розпоряджатися так, як вони захочуть. Я хочу поставити питання притомним депутатам, які зараз, власне кажучи, цей закон будуть голосувати. Скажіть, будь ласка, якщо у власника паю є земля і він хоче взяти кредит в банку, а чому не закласти цю землю в банк і не взяти кредит? Навіщо тут третій учасник Фонд? Та дуже просто: тому що цей Фонд, збираючи з інших іноземних небанківських установ гроші, буде по суті великим спекулятивним учасником у тому, щоб цю землю забирати, якщо людина не повернула цей кредит вчасно, перепродавати, накопичувати великі ділянки цієї землі, продавати, перепродавати, спекулювати на цьому. І реально передавати нашу українську землю в іноземну власність.

Сергій Соболєв, народний депутат

  1. Щоб кредит Світового банку використовувався виключно для фермерських господарств, потрібно покласти розпорядження коштами Фонду виключно на банки, які мають абсолютно чітку можливість контролю за кожним кредитом, які мають можливість дати фермерам той механізм, який здешевить ці кредити.
  2. Засновником фонду є Кабінет Міністрів України, бо він дає гарантії Світовому банку за кредит. Логічно, щоб активи Фонду перебували у державній власності. Чому ви проти цього запису у законі? Далі логічно, що Фонд не може передавати або перепродавати право боржників. Бо як по-іншому це може бути? І останнє: гарантії, надані фондом, повинні бути необоротні. Бо фонд дасть гарантію фермеру, наприклад, а потім її відбере? Ну про що ми кажемо, чому ви проти? Якщо ви вважаєте, що власником є Кабінет Міністрів. Мені здається, ви повинні були підтримати це?
  3. За яким законом буде працювати цей Фонд? Моя пропозиція достатньо чітка. Що це небанківська фінансова установа, яка відповідає вимогам, установленим Національним Банком України для небанківських кредитних установ. Щоб далі була відповідальність цього фонду, керівників. Щоб потім вони не ховалися по всьому світу, не уникали відповідальності. А щоб чітко було встановлено в законі, чим керуються, коли надаються кредити, гарантії за кредитами. І чим керуються правоохоронні органи, коли будуть шукати, а куди поділись 450 мільйонів.
  4. Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарствіповинен перебувати в державній власності, як інакше.
  5.  Де зберігаються кошти Фонду? У вас записано, шановні автори, просто в комерційних банках. Не підставляйте майбутнє керівництво Фонду. Давайте запишемо «в установах державних банків». Уявляєте, держава надає гарантії, а кошти розміщує в будь-яких комерційних банках! Далі черговий банкопад – і ви будете шукати $450 млн по всьому світу.
  6.  В законі України «Про державний бюджет України на черговий рік» передбачити видатки на фінансування поточної діяльності Фонду.
  7. Сказано, що Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві гарантує шляхом часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів за кредитними договорами. Ну більш розмитого формулювання я не знаю. Тому моя пропозиція дуже чітка: давайте підтримаємо тих, хто не може виконувати ці зобов’язання, шляхом гарантування цим Фондом. І це тоді запис дуже простий. Шляхом надання гарантій погашення їхніх прострочених кредитних зобов’язань. Тоді ми підтримаємо дрібного, середнього фермера. Тоді є у нього можливість вижити в цих умовах непростих.
  8.  Статутний капітал Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві формується за рахунок коштів державного бюджету, а інші активи фонду формуються за рахунок коштів його учасників. Чому ви не хочете додати, що активи фонду не підлягають приватизації? Ви розумієте, якщо це держава вклала кошти, якщо, наприклад, Світовий банк вклав кошти, ну це ж абсолютно логічно, щоб цього надалі не сталося
  9. Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про збільшення статутного капіталу фонду. Це збігається із записом, який є від комітету. А от далі моя пропозиція, що зменшення капіталу Фонду не дозволяється. І тоді за цією логікою Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві несе повну відповідальність за кошти, які він отримав. А в логіці комітету, що якщо хтось недовніс, то він на цю частку несе відповідальність. Та де ви будете шукати тих, хто недовніс, і як ви будете далі це в судах доводити? Тому якщо Фонд отримує ці кошти, Фонд і несе відповідальність – це логічно.
  10. Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві не може бути прибутковою організацією. На чому вони будуть заробляти? На кредитах, які вони здешевлюють фермерам? Ну люди, ну побійтеся Бога. Тому моя пропозиція така: не можуть виплачуватися жодні дивіденди. А кошти, які Фонд заробляє, повинні йти на виконання статутних обов’язків цього Фонду.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

8 листопада 2021
Фермери можуть зекономити на добривах — експерт
Аграрії можуть уникати зайвого внесенне добрив, у ґрунт, завдяки цьому економіти на міндобривах. Про це заявив науковий...
7 листопада 2021
Фермери Одещини отримають державну компенсацію за втрачений врожай, — Мінагрополітики
У Міністерстві аграрної політики відбулося засідання робочої групи по відшкодуванню втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур...
5 листопада 2021
Фермери, які обробляють до 500 га землі, матимуть гарантії від держави для отримання кредитів у фінустановах
Банківське кредитування для малих фермерів стане простішим та доступнішим. Про це на сторінці у Facebook написав міністр аграрної політики Роман...

Вибір редакції

25 листопада 2021
Держпідтримка АПК на 2022 рік
У Мінагрополітики розробили попередній план напрямів держпідтримки для аграрного сектору на 2022 рік. Зважаючи на той факт, що невдовзі Верховна Рада...
23 листопада 2021
Зростання цін на продукти першої необхідності для внутрішнього ринку України: хліб, олія, цукор, яйця, м'ясо, борошно
Протягом 2021 року аналітики та пересічні громадяни помічають зростання вартості низки товарів харчової продукції, виготовлених в Україні. Насамперед...
16 листопада 2021
Державна продовольча зернова корпорація – стратегічна карта антикризових дій з реорганізації зернотрейдера
План реструктуризації китайського кредиту Державної продовольчої компанії зернової компанії України (ДПЗКУ) мають презентувати в уряді 18-го...