Мінімальне податкове навантаження на 1 га сільськогосподарської землі: що підготували власникам паїв та орендарям у законопроєкті №3131-д?

Ініціатива з детінізації сільськогосподарської землі спровокувала у суспільстві шквал критики й негативу під соусом, що українців хочуть змусити продати за безцінь свої паї або насильно здати їх в оренду. Йдеться про норми, викладені у трьох законопроєктах (3131, 3131-1, 3131-2), які, за оцінками окремих експертів, обійдуться кожному власнику паю в суму у 6 тис. грн. Після цього в дискусію втрутився прем'єр Денис Шмигаль і пообіцяв, що фермери платити не будуть. А сама ініціатива поспішна. Слідом за ним вогнику в питання додав президент Володимир Зеленський, який заявив: «Платити податки мають всі, тому детінізації с/г землі бути». Відтак з'явився компромісний варіант, законопроєкт №3131-д.

Читати до теми: Податковий мінімум на сільськогосподарські землі: як вивести з тіні 12 млн га?

AgroPolit.com розбирався разом з експертами в тому, що ж насправді пропонується та якими будуть наслідки для власників паїв, орендарів, міських і державного бюджету. 

Сутність законопроектів про поставлений податковий мінімуму з 1 га с/г землі 

1. Для кого встановлюється мінімальне податкове зобов’язання?

Для власника паю та користувача цієї землі (орендар, суборендар).

2.Суть податкового мінімуму?

Це мінімум податків, які мають бути сплачені власником землі або її користувачем з 1 га с/г землі щороку.

3.Який розмір податкового мінімуму?

5% від НГО. Поставлене зобов'язання буде розраховуватись щодо кожної конкретної земельної ділянки окремо. За середньої НГО 28 тис. грн з 1 га це становить 1400 грн на рік. Скільки воно становитиме для кожної області, можна порахувати, вибравши конкретний регіон і відрахувавши від НГО 5%.

Якщо власник або користувач с/г ділянки сплатить менший обсяг податків (а саме єдиний податок, податок на прибуток, земельний податок, ПДФО, військовий збір), аніж розмір поставленого податкового зобов'язання, тоді він буде зобов'язаний доплатити різницю. Таким чином, для всіх добросовісних платників податків таке зобов’язання взагалі не вплине на розмір податків, котрі ними сплачуються. Тіньовикам слід буде доплатити. Такий підхід дозволить вирівняти умови конкуренції на ринку й отримати додаткові надходження до бюджетів усіх рівнів, насамперед місцевих громад.

4. Скільки законопроєктів є на сьогодні про податковий мінімум?

Чотири: 3131, 3131-1, 3131-2, 3131-д.

 5. Мета законопроєктів?

Детінізація використання с/г земель. Під тіньовим обробітком землі мається на увазі виготовлення с/г продукції на земельних ділянках, які фактично орендуються, але за ними не оформляються та/або не реєструються договори оренди (не сплачується ПДФО, військовий збір, зарплата в тіні).

 6. Обсяги тіньової оренди с/г землі?

На сьогодні близько 40% земель сільгосппризначення перебувають у тіньовий обробці. Ділянки передаються в оренду за готівкові кошти, доходи з паїв ніде не враховуються. Зарплати найнятим працівникам виплачуються готівкою без сплати податків. У 2019 році обсяг тіньової оренди сільськогосподарських земель в Україні становив від 19 до 69 млрд грн. А втрати бюджетів усіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів становлять 6-22 млрд грн на рік.

Читати до теми: Черговий раунд у боротьбі з тінню – у Верховній Раді зареєстровано законопроект про зменшення ставки ПДВ для агропродукції

 7. Якщо фізособа має у власності або постійному користуванні земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка сума податку має сплачуватися?

Якщо людина має ділянку площею до 1 га, то поставлене податкове зобов'язання не застосовуватиметься. Що це означає? Якщо у вас середній розмір паю, наприклад, умовно 2,5 га, і ви самостійно їх обробляєте (не здаєте в оренду — офіційно чи неофіційно), тоді сплачувати податок потрібно буде з 1,5 га. Наразі така категорія власників сплачує за законом тільки земельний податок.

8. Як впливає податковий мінімум на отримання субсидій із бюджету для власників паїв?

Доходи громадян від продажу власної с/г продукції не включаються для розрахунку бюджетної субсидії за оплату газу, якщо за рік ці доходи не перевищують 50 мінімальних заробітних плат.

Звідки взялася цифра у 6 тис. грн за паї і що вона означає?

Інформаційний простір розірвала цифра в 6 тис. грн за паї в рік для їхніх власників від нового податку. Вона взялася, бо умовно помножили середній розмір паю по Україні (4 га) на середній показник податкового навантаження у 1500 грн. 

Ця законодавча ініціатива несе значну загрозу розвитку дрібного фермерства на селі та може призвести до втрати одноосібниками від 2,2 до 4,6 млн га сільгоспземель. Сукупні економічні втрати для України очікуються на рівні $60-123 млн», — говорить один з авторів цих підрахунків, старший економіст проєкту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Київської школи економіки Олег Нів’євський. 

Читати до теми: Принцип екстериторіальності: як відбуватиметься державна реєстрація земельної ділянки з 10 червня 2020 року

З такими підрахунками не згодні інші експерти.

Це нереальні цифри. У малих господарствах обліку практично не ведеться, вирощена продукція продається за готівку, послуги офіційно не оформляються, жодного контролю за ефективністю використання землі... Є господарства, які платять 6 і більше тисяч гривень, а є й ті, що 300 гривень», — натомість полемізує член правління Всеукраїнської асоціації пайовиків, радник міністра внутрішніх справ України Михайло Апостол.

Він також каже, що наведені Нів’євським цифри не відповідають реальності: «Які реальні цифри можуть бути, коли 80% реалізація за «нал»? Поділіть усю сплату податків, а це 28 млрд грн, на 42 млн га с/г угідь — і знатимете реальну картину. Не маніпулюйте незрозумілими статистичними цифрами».

Заступник голови ВАР Михайло Соколов каже, що доплачувати 6000 грн із га тим, хто честно платить податки, не доведеться.

Мінімум, який пропонується встановити законопроєктом, наразі на тому рівні, який сплачує будь-який легальний с/г виробник, незалежно від того, працює він як юридична або фізична особа, якщо він не ухиляється від сплати податків. Причому малі фермери, які працюють сьогодні легально, сплачують значно більше, аніж 5% від НГО (близько 1400 грн з га), близько 2000 грн з 1 га. Багато платять ще більше — 4000-5000 грн з 1 га.

Читати до теми: Структура сплачених податків агросектором за 2017-2018 роки: за видами та сферами діяльності
 

У ВАР порахували, що виручка з 1 га не може бути меншою від 14 000 грн (і це якщо працювати відверто погано), а якщо добре, то не менш як 20 000 грн.

Якщо земля обробляється фізичною особою, то вона має сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з усіх своїх доходів, а це вiд 2800 грн до 4000 грн із гектара в рік. Також до цієї суми потрібно додати податок на землю і ПДФО з орендної плати.

Якщо фермер зареєстрований юридичною особою, то він буде платити єдиний податок 4-ї групи — близько 280 грн з 1 га, ПДФО та військовий збір з орендної плати — не менш ніж 600 грн з гектара (19,5% з 3000 грн), ПДФО та військовий збір зі своїх доходів (19,5% з 3000 грн), теж не менш від 600 грн з 1 га. Разом отримуємо 1480 грн. Причому я порахував по мінімуму, тому що реальний дохід з гектара після сплати оренди становить 3000-6000 грн на рік. Більш того, я не врахував ПДФО, ВЗ і ЄСВ із заробітної плати…

Пайовики, якщо вони офіційно здають землю в оренду, в принципі жодних податків зі своєї земельної ділянки платити не будуть. Відповідні обов'язки покладаються на орендаря», —  каже Соколов.

На думку голови ВАР Андрія Дикуна, законопроєкт №3131 справді вирівнює податкове навантаження на 1 га і ставить всіх у рівні умови.

Понад 13,2 млн га обробляються «у чорну». Більше того, кількість сільськогосподарської землі, яка обробляється неофіційно щороку збільшується. Отже, виходить, що частина власників паїв сплачують податки, інші — ні. Це справедливо? Виходячи з логіки наших опонентів — так, справедливо. Пенсіонери, інваліди, учасники АТО та інші власники паїв повинні сплачувати податки, а «чорні» фермери-мільйонери та самозайняті одноосібники (доречі, люди працездатного віку) — ні. Про те, що держава повинна підтримувати дрібних фермерів, не йдеться. Така підтримка обов’язкова, вона вже є, і її потрібно розвивати далі", — каже він. 

Тож із податками все зрозуміло: частина їх платить, обробляючи землю, інша — ні. Несплата автоматично б’є по якості життя людей у сільській місцевості, бо це недорозвинута соцсфера як мінімум. Відсутність соціальних гарантій та інші складові — продовження цього ланцюжка наслідків.

Читати до теми: Сума податків, сплачених АПК за 2004-2016 роки

Одноосібники — спосіб мінімізації податків чи шанс на виживання на селі?

Другий спірний момент виникає стосовно того, а як бути з тими власниками паїв, які нікому землю не здають (ані офіційно, ані підпільно), а самі на ній працюють, споживають чи навіть продають.

Наразі ніхто не розуміє, яка ж кількість цих одноосібників. Одні кричать, що 13 млн осіб, а інші — 3,3-4,7 млн одноосібників, які виробляють до 40% аграрної валової продукції. Точна цифра стане відомою, каже голова Держгеокадастру Роман Лещенко, коли запрацює Аграрний реєстр: єдина база, до якої увійдуть усі, хто працює легально на землі.

І тут виникає когнітивний дисонанс. Одна справа, коли ці одноосібники працюють на землі для задоволення потреб своїх чи сім’ї. Тобто вони споживають самі усе вирощене.

Інша — коли продають. У такому разі автоматично вони би мали за законом сплачувати ПДФО (на продукцію вирощену з більше 2 га землі), але на практиці цього ніхто не робить.

Під самозайнятістю на селі замаскована прихована оренда. І так звані одноосібники обробляють не окремі ділянки полів, а сотні гектарів, не сплачуючи жодної копійки до місцевого бюджету, а місцевий бюджет — це зарплати вчителям, лікарям, ремонти шкіл, доріг тощо», — каже голова ВАР Андрій Дикун.

 Його доповнює перший заступник виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко.

Критики розповідають що одноосібники вирощують зернові на 2-4 га своїх паїв і ми намагаємося витіснити їх з ринку, відібрати землю. Але ми ж вами знаємо, що ефективні дрібні господарники займаються інтенсивним виробництвом, вирощуючи ту продукцію, яка реалізовується на локальних аграрних ринках», — пояснює він.

Тож питання одноосібників непросте, бо з одного боку часто таке господарювання перетворюється в тіньове фермерство. З іншого боку, є питання, а як бути з людьми, які вирощують лише для власного споживання, чи у такому разі мають вони платити таку ж суму, як, наприклад, фермер чи холдинг?

Як оподатковуються орендар і власник паю 

 Засновникак онлайн-сервісу з отримання та моніторингу інформації про земельні ділянки «Feodal» Андрій Дем'янович пояснив, які податки сьогодні платить власник паю залежно від використання свого паю.

Так, власник паю, який сам обробляє земельну ділянку, платить земельний податок, а прибуток (якщо вирощує агропродукцію на площі понад 2 га) мав би задекларувати в палатковій декларації. Та цього ніхто не робить на практиці.

Власник паю, який здає ділянку неофіційно і де-юре нічого не вирощує на ній, сплачує тільки земельний податок.

Орендар (виступає податковим агентом — сплачує податки за власника паю): податок на землю і єдиний податок для 4-ї групи платників (зі ставкою єдиного податку максимум 0,95% від НГО). Для громадян-працівників на цій землі: ПДФО, ЄСВ, військовий збір. 

Читати до теми: Земля України без гриму: основні положення та наслідки закону про вільний ринок

Голова аграрного комітету Микола Сольський пояснює:

Землекористувачі, котрі працюють добросовісно, сплачують з 1 га більш ніж 2000-3000 грн податків і зборів на рік: єдиний податок або податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) з орендної плати за землю, ПДФО із зарплати працівників, єдиний соціальний внесок (ЄСВ) із зарплати працівників, військовий збір із зарплати працівників, військовий збір з орендної плати, а також ПДВ з виготовленої та реалізованої продукції. Тому добросовісний платник податків додатково сплачувати нічого не буде».

Як це працюватиме на практиці, ще раз пояснив генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.

Податкове зобов'язання не є окремим податком, воно порівнюється з сумою уже сплачених податків у складі земельного податку, єдиного податку 4-ї групи, податку з доходів фізичних осіб та військового збору, сплачених в орендній платі за землю та заробітної плати працівників, а також єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Наприклад, якщо у фермера є 10 га землі в обробці, він платить орієнтовно 270 грн/га єдиного податку 4-ї групи на рік і щомісячний єдиний соціальний внесок на даний час становить 1 039 грн. Відповідно за рік цих податків фермером буде сплачено 15 168 грн або трохи більше 1 500 грн/га. Таким чином, легально оформленим фермерам також не доведеться нічого доплачувати».

Податковий компроміс 3131-д

Після всіх обговорень комітет з питань фінансів, податкової та митної політики запропонував компромісну версію законопроєкту про детінізацію с/г землі — №3131-д.

Тож ключові положення законопроекту мають такий вигляд:

1. податкове зобов’язання виникатиме лише щодо с/г ділянок від 1 га, тобто діятиме для тих, хто обробляє значні земельні площі, що по суті є сільськогосподарським товарним виробництвом;
2.  зобов’язання не поширюється на присадибні ділянки і городи;
3.  зобов’язання не розповсюджується на землю, яка перебуває в офіційній оренді, таке зобов’язання сплачує орендар — це стимулюватиме орендарів укладати офіційні договори оренди, а не домовлятися з власниками паїв «на словах»;
4.  за офіційного оформлення договорів оренди власники паїв стають юридично захищеними і зможуть відстояти свої права;
5.  до бюджету сплачуватиметься виключно різниця між розміром поставленого податкового зобов’язання та іншими фактично сплаченим податками.

Передбачається поетапне введення поставленого податкового зобов’язання шляхом застосування понижених коефіцієнтів для його розрахунку. Замість 4,5%, які почнуть застосовувати з 2024 року, пропонується коефіцієнт 3% — за 2021 рік, 3,5% — за 2022 рік, 4% — за 2023 рік. Штрафи за неправильно розраховане поставлене податкове зобов’язання за 2021 рік нараховуватися не будуть.

Крім того, для фізичних осіб-підприємців, зокрема сімейних фермерських господарств перші 2 роки (2021-2022 роки) ставка зобов’язання взагалі буде нульовою. Ці норми стимулюватимуть розвиток саме малих виробників і сімейних фермерських господарств, яких у нас сьогодні лише більше ста, а має бути десятки тисяч.

Крім того для селянських фермерських господарств (тобто тих, хто обробляє від 2 га і вище) можливість сплати лише 2% від нормативної грошової оцінки.

Завдяки запропонованому у проєкті механізму детінізації виробництва через справедливе податкове навантаження з гектара, місцеві бюджети отримають реальні додаткові надходження. А все це — гроші, які підуть на підтримку та розвиток соціальної сфери села та його інфраструктури, на школи й дитсадки, лікарні, дороги тощо.

Наталія Білоусова головний редактор, Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com