Все буде добрива: про наслідки для АПК торгового ембарго з 1 липня на поставки із РФ
Все буде добрива: про наслідки для АПК торгового ембарго з 1 липня на поставки із РФ

З 1 липня 2019 року починає діяти урядова постанова про заборону ввезення в Україну низки російських товарів, зокрема добрив. Уряд вжив таких заходів, як санкції проти агресора. Це правильно: справді дивно, коли в країні війна, а ми торгуємо. Але з такою реакцією він спізнився не на один рік. Втім, наразі не про це. AgroPolit.com проаналізував наслідки такого кроку для агроринку. На думку експертів, уряд має терміново зробити певні кроки, аби уникнути дефіциту добрив та зростання цін уже в 2020 році.

Міндобривна історія

Тема добрив в Україні постала ще у липні 2014 року: тоді ввели антидемпінгові мита на аміачну селітру російського виробництва. Як наслідок, країна отримала зростання цін і незадоволений внутрішній попит, тож аграрії були змушені відновити закупівлі імпортних добрив, переплативши у 2016 році за це близько 7 млрд грн.

Далі МЕРТ запроваджує антидемпінгове мито для постачальників мінеральних добрив — карбаміду й карбамідно-аміачної суміші (КАС) з РФ: для різних виробників його розмір коливається від 4,19% до 31,84%.

Читати до теми: Про формування ціни на добрива

За два роки (у травні 2018-го) з’явилися санкції проти виробників із РФ (до переліку потрапили й українські представницькі активи): зачепили активи хімічних груп «ЄвроХім», «ФосАгро», «Уралхім», «Акрон». І вже у грудні 2018 року в імпортерів почалися неочікувані складнощі із завезенням міндобрив з Білорусі, хоча жодних регуляторних документів не видавалося.

Читати до теми: Перелік найбільших виробників добрив в Україні

 Наслідки: привид дефіциту та зростання ціни

Росія наразі один із ключових постачальників добрив. Так, за 5 місяців 2019 року РФ поставила в Україну 314,48 тис. т добрив (азотних, фосфорних, калійних і з 2-3 поживними елементами N, P, K). У трійці постачальників також Польща — 223,79 тис. т і Білорусь — 212,24 тис. т. До того ж з України продавали добрива до Туреччини (на $7,2 млн), Румунії (на $5,9 млн), Мавританії (на $2,6 млн) та інших країн (на $9,4 млн).

Опитані виданням експерти кажуть, що якби заборона торкнулася лише азотних добрив, то це одна справа: їх припинили б постачати із заводів російського олігарха Аркадія Роттенберга, які не потрапили під заборону раніше. І, в принципі, замістити їхнє виробництво міг би спокійно «Остхем» Дмитра Фірташа (хоча й до останнього виникають запитання — чи не скористається монополіст своїм положенням на внутрішньому ринку в такому разі та чи не накручуватиме ціни? Оскільки ж МЕРТ розчерком пера наклав табу і на ввезення фосфатних та калійних, які в Україні не виробляються, то аграрії й дистриб’ютори кажуть, що добрива на цей рік є у всіх, а от чи будуть вони на наступний і за якою ціною — це питання. Воно гостро постане, якщо уряд не вживе адекватних заходів.

Звісно, ніхто не сперечається щодо обмеження поставок добрива з Росії. В умовах воєнної агресії — це цілком логічний крок. Ключове питання у тому, що передувати йому мала б система кроків на упередження дефіциту добрив для аграріїв. Що потрібно було зробити? Перше — затвердити перелік потенційних країн-постачальників добрив і попередньо провести з ними перемовини на цю тему. Друге — залучати в Україну інвесторів, які б розвивали нові інвестиційні напрямки, зокрема й виробництво добрив. Це називається розвитком конкуренції. Ось цим треба займатися. Чи зроблено всі ці кроки перед введенням такого ембарго? Сумніваюся. Ні я, ні інші члени Асоціації про них від уряду не чули. Що це означає? Цілком реальний ризик виникнення дефіциту добрив вже у 2020 році, а також зростання цін на ті групи добрив, які перші у групі ризику — фосфатні», — розповідає в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com голова об'єднання «Агро-Продовольча рада», голова комітету Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Слободяник.

AgroPolit.com розпитав у Мінагрополітики та АМКУ, яких конкретно кроків вжито для недопущення зростання ціни на добрива та чи є альтернативні джерела їхніх поставок? На відповіді чекаємо й обов’язково їх надамо.

 Як захистити внутрішній ринок і аграріїв

Ми поцікавилися у експертів, які запобіжники слід застосувати, щоби захистити внутрішній ринок та аграріїв. Отримали три пропозиції.

1. Перша й основна порада урядуконтроль за внутрішнім ціноутворенням з боку АМКУ. Нагадаємо, на початку червня Антимонопольний комітет України у попередніх висновках назвав групу компаній Group DF (засновником групи є Дмитро Фірташ) монополістом на ринку реалізації азотних добрив, наголосивши, до них є питання щодо ціноутворення. Втім, у компанії претензії заперечують і кажуть, що надали Комітету всі аргументи, що це не так, тож справа ще триває. Побачимо!

У полі зору АМКУ має бути ще один гравець — хімічна компанія Ігоря Коломойського («ДніпроАзот»). АМКУ вже моніторив її діяльність.

 Читати до теми: Ринок хімічних добрив — на межі апокаліпсису?

Загалом у АМКУ є важіль контролювати ціни на добрива: ще 14 серпня 2017 року він зобов'язав виробників мінеральних добрив щомісяця надавати інформацію про ціни на цьому ринку, обсяги виробництва міндобрив, реалізації на внутрішньому ринку й на експорт. Чи використовує він його — побачимо у відповідях для нас.

2. Налагодити поставки з інших країн. Як це зробити? Найлегше скасувати мито на європейські та американські добрива.

Ми повинні зняти мито на добрива європейського та американського походження. Нам не потрібно щось вигадувати, адже Україна підписала Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС та є членом СОТ. Ми просто виконуватимемо свої зобов’язання. Коли на ринку буде не один великий гравець, ціна на добрива впаде. Конкуренція швидко зробить свою справу. Я щиро сподіваюся, що внесені нашою робочою групою та аграрним комітетом пропозиції із вимогою навести на ринку лад, дадуть позитивний результат. Адже для нас важливо, щоб ринок був конкурентоспроможним, а правила гри на ньому — чесними», — зауважує голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління у сфері агропромислового комплексу, інновацій та питань базових галузей в агропромисловому комплексі, народний депутат Валентин Дідич.

3. Скористатися програмою закупівель мінеральних добрива від ПАТ «Аграрний фонд». Нагадаємо, що раніше виконавчий директор компанії Микола Зубарєв розповів про оновлені умови програми: ПАТ «Аграрний фонд» істотно розширив асортимент мінеральних добрив і ввів можливість їхнього обміну на зерно, щоб створити зручні умови співпраці з агровиробниками. 

Ми максимально врахували побажання аграріїв і суттєво розширили лінійку мінеральних добрив. Окрім карбаміду, аміачної селітри, КАС й ІАС, які ми продавали в минулому році, зараз в Аграрному фонді можна придбати також сульфат амоній і діаммофоску. Наразі на складах Фонду є понад 200 тис.т добрив», — розповів тоді він.

За умовами програми, міндобрива вітчизняного виробництва агровиробник може не лише придбати, а й обміняти за вигідними цінами на сільгосппродукцію: продовольчу пшеницю, насіння соняшнику, сою, кукурудзу. Перевагою програми придбання мінеральних добрив в Аграрному фонді є зручна логістика та швидка доставка товару (33 склади в 18 областях).

4. Закласти механізми здешевлення закупівлі добрив для аграріїв на піку зростання ціни, або в межах чинної держпідтримки з бюджету. Втім, щодо формату в такому разі потрібно добре думати, адже попередні спроби не спрацьовували й не підтримувалися. Втім, із форматом в такому разі потрібно добре думати, адже попередні спроби не спрацьовували і не підтримувалися. Раніше з також ініціативою виступав нардеп Іван Мірошніченко. На його думку, навіть якщо відкриємо всі імпортні бар’єри, у нас не зміниться ситуація з вартістю добрив.

Треба дати дешевий газ українському виробникові для їхнього виробництва й суворо контролювати кінцеву вартість, за якою продаватиметься цей продукт аграріям. Щоб монополіст не робив накруток і ціна була адекватною… Держава у рамках дотацій з бюджету здешевлює газ для виробництва добрив аграріям (по суті, йдеться про адресну дотацію на готовий продукт) і водночас контролює його виробництво монополістом, щоб кінцеву вартість добрив не було завищено. Тобто українські хімічні підприємств мають жорстко контролюватися на предмет кінцевої ціни добрив для аграрія. У такому разі виробник отримує на конкретних пільгових умовах газ для переробки у добрива, аграрій — здешевлений продукт (добрива). Другий варіант — здешевити газ для хімічних добрив (без прив’язки до бюджету) для виробництва певного обсягу добрив», — розповідає нардеп.

Тож будуть чи ні дорожчати добрива для аграріїв? AgroPolit.com тримає руку на пульсі й уже скоро ми побачимо прогнози Мінагрополітики та АМКУ на цю тему.

Наталія Білоусова, головний редатор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

16 липня 2019
Мінагрополітики й Антимонопольний комітет: (не)буде дефіциту добрив і спекуляцій на цінах
З 1 липня 2019 року почала діяти діяти урядова постанова про заборону ввезення в Україну російських добрив. Про історію міндобривного...
30 червня 2019
Аграріям радять запастися міндобривами
Сьогодні на ринку мінеральних добрив сформувалися комфортні ціни щодо трьох позицій: аміачна селітра, карбамід та КАС. Якщо у...
16 травня 2019
Аграрії забезпечені міндобривами на 108% – Мінагрополітики
Аграрії забезпечені мінеральними добривами на 108%. Про це повідомила прес-служба Мінагрополітики. Нагадаємо, що Кабінет міністрів України ухвалив...

Вибір редакції

9 липня 2019
Ринок м'яса та м'ясопродуктів в Україні за 2017-2019 роки
AgroPolit.com спільно з аналітиками Української аграрної асоціації (УАА) вивчив внутрішню структуру ринку м'яса і з'ясував, скільки ж кілограмів...
11 липня 2019
Продаж державних земель: чи варто починати відкриття земельного ринку саме з цього?
У контексті наближення парламентських виборів і заяви Володимира Зеленського й керівництва партії «Слуга народу» про намір відкрити в...
10 липня 2019
Іван Фурсенко: Дострокові місцеві вибори у 2019-му стануть помилкою, яка відкине країну назад
На шпагаті регіони та все місцеве самоврядування. Це основні 5-річні здобутки розпіареної децентралізації та зміни адміністративного-територіального...