100 років «самотності» — як українська агронаука, попри все, виживає
Олена Ковальова, Ярослав Гадзало, Максим Стріха

Україна, завдяки сучасним науковим розробкам, зберігає за собою лідерство за багатьма позиціями серед світових виробників агропродукції (олії, соняшнику тощо) та її експортерів (ячменю, меду). Якщо ж використовувати інноваційний потенціал наукових агорозробок, то ми можемо прогодувати понад мільярд людей (ще кілька років тому цю здатність оцінювали вдвічі менше — у межах 500 млн осіб). Такі дані оприлюднив під час зустрічі з науковцями з нагоди святкування 100-річчя Національної академії аграрних наук (НААН) її президент Ярослав Гадзало. З яким набором досягнень проблем і перспектив вийшла українська гарна наука на столітній рубіж? Про це — у спецпроекті на AgroPolit.com.

НОВІ РЕКОРДИ ВСУПЕРЕЧ, А НЕ ЗАВДЯКИ

Україна отримала найкращий за останні роки урожай зернових культур. Вперше збираємо на рівні 70 млн т. У нас кожнихі 15-20 років подвоюється урожай зернових культур. Маємо досягнення і в тваринництві — дякуючи нашим селекціонерам, середній річний надій на корову в державі нині становить 6,6 кг, а раніше був 3,6-3,8 кг. Це тоді як 78% молочного поголів’я — селекції Національної академії аграрних наук, — розповів Ярослав Гадзало, — Землеробство, рослинництво і тваринництво — те, що необхідно розвивати. Це неможливо без застосування комп’ютерних технологій та сучасних методів: точного землеробства, точної годівлі у тваринництві та птахівництві. Ми вже проводимо космічне зондування ґрунтів для визначення їхньої якості, рівномірного розкидання мінеральних добрив. Це елементи точного землеробства. Але роботи дуже й дуже багато».

Наукові установи в Україні працюють на землях площею близько 350 га. Щороку з результатів дослідницької роботи на землі — із зібраного урожаю та продуктивної селекції у тваринництві — поповнюють державну скарбницю.

«У 2017 році вчені НААН отримали з держбюджету 400 млн грн, натомість заробили один мільярд, тож повернули отримані на початку року кошти назад до скарбниці», — розповів директор Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН Віктор Кириченко. Його наукова установа — одна з найбільших в Україні. Каже, з грошей, отриманих на виведенні більш якісних сортів рослин, має змогу заплатити надбавку до зарплати своїм робітникам:

Моєму інституту держава дає 10 млн грн на рік. Заробляємо удвічі більше. Потім 10 млн грн віддаю податками. Таким чином, маю 20 млн грн, щоб забезпечити рівень зарплати на рівні хоча б 8 тис. грн на місяць, а також  зробити ремонт, обновити приладдя».

Фінансове забезпечення аграрної науки в Україні бажало б бути кращим. Середня заробітна плата вчених, які працюють у різних регіонах складає 6800 грн. Практично на самофінансуванні перебуває дослідна галузь.

«Якщо приміщення наукової установи має непривабливий вигляд — його треба ремонтувати? Трактор за 13 років перетворився на руїни — його треба купити? Повинна діяти ціла програма оновлення і модернізації, — каже директор Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН Віктор Кириченко. — Купили лабораторне обладнання 5 років тому, застаріло. Треба нове купувати. А це студентам віддати, хай вони, бідаки, займаються. А щоб гектар землі утримати, треба вкласти у нього 15 тисяч — купити 3 тонни пшениці. Якщо сіяти нові сорти — треба на осінь досягти рентабельності. Та ще й засуха забирає урожай. Буває, що жодного дощу за літо. Порахував, скільки треба на придбання системи штучного зрошування, то доведеться забрати половину зарплати у науковців. Але що мені тоді люди скажуть? — Маю коромисло: або зарплату сплачую, або для поля щось роблю».

ЯК ПОДОЛАТИ ХРОНІЧНЕ НЕДОФІНАНСУВАННЯ?

 Щоби вирішити цю проблему, окремі народні депутати пропонують ухвалити закон, який дозволить здавати в оренду частину земель, котрі перебувають у підпорядкуванні НААН. Кажуть, такий законопроект у Верховній Раді є, але за нього не голосують.

У науковців 6800 середня заробітна плата — це ж трагедія, жах. Це тому що садять науку на вовчі ноги — договірну тематику, бігати якісь договори укладати по господарствах. Цей час уже минув. Окремі політики, мої колеги-депутати кажуть, що давайте заберемо ще 200 млн грн із тих 400 млн грн з хвостиком, які дали навіть не на науку, а на зарплату», — розповідає народний депутат України Григорій Заболотний.

Також він додає: «Треба всю науку фундаментальну фінансувати з державного бюджету. А дослідним господарствам, державним підприємствам слід дати можливість здавати землю в оренду, якщо немає іншого джерела фінансування. Законопроект ми розробили, та його має рецензувати головне економічне управління, головне юридичне управління, Міністерство аграрної політики, Кабмін – розглянути. Аж тоді він надійде до комітетів і сесійного залу. Тому, я думаю, рано про оренду говорити».

Ідея депутатів науковцям не до вподоби. Кажуть, не мають певності, що орендарі подбають належним чином про ґрунти на ділянках, які візьмуть у тимчасове користування.

У жодному разі. Знаєте, що таке оренда? — Я орендаторів цих знаю у Харківській області й Полтавській, як облуплених. Ні з чим не рахуються. Дадуть тобі 2 тис., щоб не набрався. Для чого основне призначення земель наукових установ? — Для науково-дослідної роботи! — каже директор Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН Віктор Кириченко. — Президенти вже двічі видавали накази — не чіпати, непорушно. У мене в інституті тисяча гектарів. Вирощуємо 13 культур, 34 напрямки. Щоби був результат, треба все розмістити та правильно обробляти. Щоби щось створити, треба його посіяти, провести випробування. А як віддамо в оренду — де вирощувати? — На Місяці? Чи в когось із сусідів? Чітко прописано в документації — цінні землі для проведення дослідницької роботи».

Ще одна пропозиція від народних обранців — допомогти дослідним центрам, забезпечивши їх банківськими кредитами. Для цього мають проголосувати за поправки до законів, котрі дозволять здавати землі під заставу.

Читайте до теми: Мораторій на продаж землі – рятує чи вбиває Україну?

«Не даєте права йти в банк, бо це державне майно, тоді наука буде нидіти. Буде злиденна завжди. Я був колись головним агрономом господарства, головним агрономом району, начальником управління. Не думав і не мріяв, де взяти добрива, засоби захисту — мені їх привозили в господарство і казали: «Бери і працюй. Сьогодні треба бути менеджером, відшукати це все, правильно організувати, технології застосувати, — каже депутат Заболотний. — Академія дуже глибоко недофінансовується. У молодих науковців мізерна зарплата. Академіки ще хоч якусь там доплату отримують за свої книги, наукові відкриття. І так трішки стає більше. Але академіків з досвідом має підпирати молодь. А хто сюди піде? Невигідно. Виїдуть за кордон».

 

Вчені й ідею з дозволами на кредити не сприймають із захватом. Однак констатують — на ринку праці конкурентами науковим установам є не лише закордонні сільгосппідприємства, а й роботодавці-інвестори, які працюють на території України, чимало фахівців, працюючи на агрохолдинги та підприємства від закордонних інвесторів, отримують на місяць від 2 тис. євро.

Читайте до теми: Державний агрохолдинг «Україна» – чому с/г землі у підпорядкуванні Мінагро використовуються неефективно?

«Йдуть наші випускники «на ура»: підприємства «Піонер», «Саджента», «Євраліс Сіменс», «Байєр». В Норвегію, Швецію їдуть працювати, — каже директор Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН Віктор Кириченко. — У нашому інституті неможливо без молодих фахівців здійснити роботу. В цьому році готуємо 6 кандидатів наук та 2 доктори, випускаємо у 2018 році. Це добрий результат, бо на підготовку таких людей треба затратити кілька років».

ДОСЯГНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АГРОНАУКИ — ВІД КАЗАХСТАНУ ДО КИТАЮ

Лише фанатичне захоплення справою мотивує українських вчених працювати над пошуком вдалих сортів та видів, користуватися пошаною колег за кордоном. Нині українці беруть участь у всесвітньовідомих проектах — банках насіння.

Виконуємо місію у центрі світових генетичних ресурсів. Науковці мандрують по всьому світу, щоб зібрати стародавні та сучасні сорти, покласти їх до сховища, обмінятися. Там відбувається велике вивчення, на що вони здатні — для перезимівлі, чи посухостійкі. Ми представляємо дуже багато зразків із Харкова — 145 тисяч. Належимо до 10-ти кращих банків світу. Наприклад, один зі зразків є у світовому банку зернобобових культур у Норвегії, у Шпіцбергені. Там стелажі з насінням, яке зберігають за температури мінус 20 градусів. На багатьох зразках — позначка UA», — пишається Віктор Кириченко.

Досвід українських науковців корисний для країн зі спекотним кліматом, таких, як Казахстан, Туреччина, Узбекистан. В останньому 2018 року отримали неймовірний для теплого краю збір силосу.

Завдяки українським агротехнологіям ми отримали кукурудзу заввишки 5 м та 83 т силосу. Такого урожаю навіть в Україні немає. Отримали в м’ясі щодобовий приріст 2 кг, тоді як середній у республіці становить 800 г», — розповів Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Узбекистан в Україні Алішер Абдуалієв.

 

Для Казахстану та Китаю українські науковці нещодавно вивели 5 гібридів соняшнику, які дають гарний урожай в умовах засушливого клімату. Активно співпрацюють з Індією та Пакистаном у питанні експорту олійних та зернових культур з України та поширенні наукового досліду у їхньому розведенні в спекотних умовах. Вчені кажуть, що вказаний напрямок актуальний і для українського клімату. Адже в умовах глобального потепління все більше регіонів не отримує вдосталь вологи на полях.  

СИСТЕМА ДОРАДНИЦТВА — НАСЛІДУЮЧИ США

На запитання, як саме держава може допомогти у розвитку аграрної науки, вчені відповідають — принаймні 1% ВВП слід вкладати у перспективні програми НААН України, а ще — подбати про забезпечення житлом молодих вчених. Також рекомендують, за прикладом США, створити інститути дорадництва. Це коли збирається група науковців та представників місцевої влади, які консультують представників приватних господарств про сорти та добрива, які краще застосувати того чи іншого року, а також про ринки збуту продукції, цінову політику, прогноз погоди й вологості. Подібну ініціативу кілька років тому пробували реалізувати в Україні, але, на жаль, до груп взяли тільки представників влади, а на присутність у команді науковців не знайшли фінансування. Також рекомендують з бюджету держави забезпечувати просвітницькі проекти, сприяти міжнародній співпраці, виділяти гроші на рекламу. Адже що ширше інформаційне поле, то простіше науковцям знаходити партнерів, які будуть готові платити за якісні розробки, котрі принесуть користь і замовникам, і господарствам на території України.

Думаю, з часом складно не буде. Дадуть насіння, знайдуть кошти, будуть фінансувати. Тим більше, аграрну науку — це колосальний потенціал. Тільки його треба використати. Технології, фермерство слід розвивати, переробні галузі. Це дасть і нормальне наповнення бюджету, і зворотній зв’язок — фінансування самої науки. А у майбутньому, через 100 років, гадаю, можна буде побачити всю державу, кожне поле на моніторі. Скеровуватимемо туди по комп’ютеру чи по скайпу пропозиції, рекомендації. І, звичайно, будуть біотехнології, генна інженерія, досягнення, які зазиратимуть усередину ДНК і хромосом», — розповів президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало.  

Оксана Тупальська для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

14 листопада 2018
Уряд розгляне пропозиції НААН щодо землевпорядкування об'єднаних громад
Президент Національної академії аграрних наук (НААН) України Ярослав Гадзало подав Голові Верховної Ради Андрію Парубію та Прем’єр-міністру...
6 листопада 2018
Як реформувати аграрну науку знатимемо за 10 днів – НААН
Національна академія аграрних наук України завершить доопрацювання Програми реалізації Концепції реформування аграрної науки протягом наступних 10...
2 листопада 2018
До кінця року НААН створить мережу міжрегіональних наукових центрів
Концепція реформування аграрної науки передбачає створення до кінця поточного року мережі міжрегіональних наукових центрів. Про це повідомив...
19 жовтня 2018
НААН сплатила державі торік 820 млн грн податків, – Гадзало
Національна академія аграрних наук України є фінансово ефективною та щороку збільшує податкові виплати до Державного бюджету. Про це заявив президент...
27 вересня 2018
Для збереження бджільництва Україні слід посилити контроль за використанням пестицидів, – НААН
Для збереження бджільництва та попередження випадків масового отруєння бджіл пестицидами й агрохімікатами державі необхідно удосконалити державний...
16 липня 2018
Із 1 га ріллі господарства НААН заробляють від 12 тис. грн, – Ярослав Гадзало
Господарства Національної академії аграрних наук нарощують ефективність використання земельних ресурсів: з 1 га ріллі заробляють від 12 тис. грн. Про...