Податкові накладні — заблокувати, не можна розблокувати
Податкові накладні — заблокувати, не можна розблокувати

5 грудня група народних депутатів із комітету з питань податкової та митної політики, а також окремі депутати з аграрного комітету планують вийти на трибуну Верховної Ради, щоби висловити свій протест проти блокування податкових накладних сотень тисяч підприємців. Про такі плани AgroPolit.com розповіли депутати: підуть на цей крок, якщо Міністерство фінансів до 4 грудня не ухвалить рішення про подальшу долю автоматичної системи блокування податкових накладних. AgroPolit.com сьогодні розбирався у тонкощах реєстрації накладних й у тому, як зміниться у разі прийняття законопроекту №7115 їхнє суцільне блокування.

Податкова блокада — кожна третя «зависла» у реєстрі

Читати до теми: abcnews.com.ua

Після осінньої спеки з блокуванням накладних бізнес, здавалося, «зітхнув» із полегшенням: Мінфін  пообіцяв піти на поступки і спростити механізм реєстрації. Це сталося — 5 жовтня з’явився наказ Мінфіну №776 (про автоматичну реєстрацію технологічних карт для всіх сільськогосподарських підприємств, котрі були платниками ПДВ за спецрежимом у 2016 році або є отримувачами бюджетних дотацій цього року). Однак ситуацію це не вирішило  кардинально, і ось  чому.  

Читати до теми: Чотири кола пекла для агробізнесу, або Як пережити автоматичний режим реєстрації податкових накладних 

Кожну третю податкову накладну сьогодні заблоковано. Така статистика наводиться в офіційному зверненні депутатів на ім’я прем’єра та в. о. голови ДФСУ. Вони просять це вирішити.

Державна фіскальна служба України здебільшого не має фізичних можливостей проводити вчасне розблокування податкових накладних (у передбачений ПКУ 5-денний строк). Так, за період із 01.07.2017 по 09.11.2017, заблоковано 455261 податкову накладну на загальну суму ПДВ 9,9 млрд грн! А розглянуто комісією ДФС лише 187941 податкову накладну на загальну суму ПДВ 4,5 млрд грн», — повідомляють керівництво держави нардепи.

Під основний удар потрапили малий і середній бізнес. «Під дію автоматичного блокування податкових накладних не підпадають підприємства, у яких загальна сума сплачених податків (окрім суми ПДВ, сплаченої при вивезенні за митну територію України) становить понад 5 млн грн. Тобто, сьогодні від блокування податкових накладних потерпають саме малі та середні аграрії, які користуються безготівковими рахунками», — сказано у зверненні.

Новий (без)лад?!

Не вихлюпнути б дитя разом із водою. Так можна оцінити прагнення депутатів поліпшити процедуру автоматичної реєстрації податкових накладних, закладену  в новому законопроекті №7115.  Саме цей документ збурив сьогодні бізнес-спільноту  і викликав жваві обговорення.

Автори документу кажуть, що готують благо. Система блокування ризикових податкових накладних мала б раз і назавжди вирішити проблему з фіктивним податковим кредитом та зберегти у бюджеті десятки мільйонів гривень. Насправді ж, вважає народний депутат та співавтор законопроекту №7115 Тетяна Острікова, жодної з цілей системи не досягнуто. За її словами, усі старі проблеми лишилися.

У комітеті ми почули від представників ДФС, що використання схем триває, «схемники» знають, як пробити систему, знаходять у ній дірки і реєструють податкові накладні навіть із нецензурною лексикою, тим самим цинічно насміхаючись над цією системою. Голова ГУ ДФС у Києві озвучив цифру, що за час дії системи тільки у Києві сформовано 2 млрд грн фіктивного податкового кредиту. Всього за цей час подано на реєстрацію близько 90 млн податкових накладних», — розповіла вона в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com.

Аналогічну думку висловив економіст Мар’ян Заблоцький. Він зазначив, що система не лише не виконує своїх функцій — блокування ризикових податкових накладних, а й навпаки — загрожує підприємствам-платникам податків. «По-перше, поточна система блокування податкових накладних реально не є автоматичною. Щоб вона такою стала — блокування і розблокування має відбуватися автоматом. По-друге, «схемники» за кілька годин адаптуються до нових критеріїв системи, яка ніяк їх не зупиняє і зупинити не може. По-третє, страждає тільки малий та середній бізнес, бо саме на них, згідно із підзаконними актами Мінфіну, поширюється система блокування податкових накладних», — вважає Заблоцький.

Фото взято з: tengrinews.kz

Як розповіла партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine, голова Податкового комітету Громадської Ради при МЕРТ Ольга Богданова у коментарі AgroPolit.com, система моніторингу ризикових податкових накладних (СМКОР) поки що не виправдала себе. Більш того, вона негативно впливає на роботу бізнесу, блокуючи накладні реального сектору економіки. Вона наводить декілька наслідків роботи системи:

По-перше, вони не вирішили питання скруток. Лише у Києві за час дії СМКОР виникло 2 млрд грн схемного ПДВ. По-друге, блокується дуже багато накладних реального сектору економіки. По-третє, СМКОР жодним чином не пов’язаний із поверненням ПДВ і не забезпечує виконання статті 201.10 Податкового кодексу, яка передбачає безумовне прийняття податкового кредиту у випадку, якщо податкова накладна зареєстрована у системі, — зазначає вона.

Натомість є й інший бік медалі, як пояснив народний депутат  від  «Самопомочі» Іван Мірошніченко. На думку експерта, положення законопроекту містять низку змін, які негативно вплинуть на роботу прозорого бізнесу та нівелюють позитивні досягнення, котрі вже вдалося відстояти бізнесові у розмові з Мінфіном. Окрім того, на думку нардепа, положення законопроекту можуть призвести і до  корупції.  Він наводить два потенційних ризики.

Перший — можливість зупинки реєстрації будь-яких податкових накладних/розрахунків коригування керівниками фіскальних органів (окрім державних податкових інспекцій), попри затверджені критерії ризику, що передбачає можливість «ручного» втручання в роботу Системи на регіональному рівні ДФС і містить у собі корупційні ризики», — пояснює Іван Мірошніченко.

Другий — призупинення дії норми Податкового кодексу України, яка покликана захищати інтереси добросовісних платників податків щодо неможливості анулювання податкового кредиту за належним чином зареєстрованою податковою накладною/розрахунком коригування, що може спричинити повернення проблем зі своєчасним відшкодуванням ПДВ.

Наразі головним критерієм, відповідно до якого відбувається призупинення податкових накладних у Реєстрі, є перевірка на наявність ознак ризиків штучного зменшення податкових зобов’язань. За інформацією Мінфіну, нині призупиняється лише 0,3% поданих податкових накладних. Багато учасників ринку вже отримували відшкодування ПДВ автоматично. І що ж тепер? Автори законопроекту хочуть воскресити ручний режим і активувати з іще більшою силою механізм «відкатів»? Кому це потрібно? Точно не підприємцям, які ведуть чесну діяльність і законно отримують бюджетні відшкодування», — резюмує  народний депутат Іван Мірошніченко, колишній виходець із бізнесу.

Читати до теми: МВФ проти: чому зміни до реєстру податкових накладних турбують фонд?  

Проти документа з аналогічними аргументами виступив і Мінфін.

У МВФ також негативно відреагували на законопроект №7115. На думку постійного представника МВФ в Україні Йости Люнгмана, запроваджена електронна система моніторингу накладних значно поліпшила механізми податкового адміністрування та покращила ситуацію із відшкодуванням ПДВ. Натомість пропозиція знову запустити тестовий режим, на думку представника МВФ, розгортає у зворотний бік осучаснення системи адміністрування відшкодування ПДВ, завдає удару по інституційній цілісності ДФС і ризикує відновити злоякісну практику заборгованості з відшкодування ПДВ.

Ми занепокоєні законопроектом №7115, котрий перебуває на розгляді у парламенті, та який, за умови його схвалення, замінить систему електронної перевірки правом обласних інспекцій ДФС на свій розсуд вирішувати: призупиняти чи ні податкові накладні», — зазначив Йоста Люнгман. За даними AgroPolit.com, подібної позиції дотримуються і в ЄБА, Американській Торгівельній Палаті в Україні. 

Чи є рішення?

Наразі очевидно, що система, на яку півроку тому покладали багато надій, поки що виправдала себе частково. З іншого боку, запропонований депутатами законопроект — неоднозначний, бо містить  корупційні ризики у площині реєстрації податкових накладних, зокрема,  передає  важелі реєстрації на місця, а не в Києві.  Законопроект №7115 розділив не лише депутатів, а й бізнес.

Олександр Ярощук для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 грудня 2017
Накладні під замком: Як вирішити проблему блокування
Із 1 липня цього року українські виробники зіштовхуються з серйозними перешкодами під час ведення ними законної господарської діяльності —...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...