Чотири кола пекла для агробізнесу, або Як пережити автоматичний режим реєстрації податкових накладних
Влада реформує механізм автоматиного офрормлення ПДВ, а бізнес готується до збитків.

Із 1 липня 2017 року в Україні запрацювала система автоматичної реєстрації податкових накладних. Традиційно хотіли  як краще,  та вийшло як завжди. «Автомат» ледь не перетворився на «кулемет» на практиці, бо до зони ризику (а відтак — і блокування податкових накладних) потрапило чимало підприємств. Підстава — вони не пройшли «відбір» Мінфіну та ДФСУ щодо відповідності критеріям  на «автомат» і тому потрапили до групи ризику, яку розглядають «під лупою». Аграріям «пощастило» найбільше, адже, згідно із постановою фіскалів, більшість с/г товарів віднесли до ризикових, таким чином автоматично поставивши під удар практично весь агрокомплекс. Уже третій місяць аграрії б’ють на сполох, розуміючи, що призупинення реєстрації податкових накладних блокує усі транзакції, ризикує зірвати основні договори та загрожує величезними штрафами. AgroPolit.com розібрався у темі й з’ясував, чому блокуються податкові накладні, які підстави для цього прописані у законодавстві, як це вплине на аграрний сектор та як знайти вихід із ситуації.

Хто всю цю «кашу» заварив?

Наприкінці 2016 року Верховна Рада прийняла зміни до Податкового Кодексу, яким погодила запуск системи автоматичної реєстрації та блокування податкових накладних. Закон передбачав, що з 1 квітня 2017 року Міністерство фінансів візьметься за Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, а також — механізм зупинки реєстрації податкових накладних.

Для перевірки ефективності роботи системи, законом було визначено перехідний період (із 1 квітня до 30 червня), під час якого система мала працювати в тестовому режимі. Насправді це виявилося неможливим, оскільки необхідний наказ Міністерства фінансів про критерії блокування ризикових накладних набув чинності лише 20 червня, тобто за декілька днів до запуску системи!

Читати до теми: Наказ Мінфіну зупиняє компенсацію ПДВ для бізнесу

Оскільки основоположний документ про критерії ризику протягом усього періоду був відсутній, реєстрація податкових накладних відбувалася безболісно. Однак щойно система запрацювала з усією силою, у бізнесу з’явилися проблеми. Реєстрація сотень тисяч накладних підприємств фактично призупинилася.

Благі наміри обернулися кризою, яку не можуть вирішити третій місяць поспіль.

За задумом законодавців, система мала б. По-перше, потрібно побороти «схемників», які продають фіктивний податковий кредит із ПДВ, а потім переводять безготівкові кошти в готівку. По-друге, система мала подолати «скрутників», котрі без оформлення продають імпортний товар, маніпулюють із фіктивним продажем товару, податковим кредитом і ухиляються від сплати ПДВ.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов у коментарі AgroPolit.com зазначив, що систему було створено для ліквідації податкових ям, зменшення крадіжок ПДВ та подолання емісії фіктивного податкового кредиту.

З другого боку, це б мало дещо спростити роботу чесних суб’єктів господарювання, адже вони б мали захищений податковий кредит і не потерпали від перевірок через начебто наявність фіктивного контрагента в ланцюгу постачання. Однак, під роздачу потрапили не лише «схемники», а й підприємства реального сектору економіки.

«Проблема з накладними існує по  всій країні… Ми бачимо, що ініціатива Мінфіну та ДФСУ, яка мала б спростити процес для бізнесу через запровадження електронної подачі декларацій, завершилася тим, що запустили в роботу непідготовлений програмний продукт», — пояснив в ексклюзивному коментарі виданню член Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) Іван Слободяник.

Чому накладні блокують?

Згідно з новими правилами, кожна податкова накладна проходить автоматичний моніторинг щодо відповідності критеріям, які визначені у наказі Міністерства фінансів «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Важливо, що  якщо зазначений у накладній покупець не є платником ПДВ, то  податківці не перевіряють накладну.

Перший критерій — місячний оборот компанії-платника  не перевищує 500 тис. грн.

Другий — керівник такого підприємства (яке подає накладну) обіймає таку ж посаду в не більш ніж трьох суб’єктах господарювання.

Третій критерій — платник податку сплатив понад 5 млн грн податків та зборів за попередній фінансовий рік. Оскільки більшість аграріїв у минулому році користувалися спецрежимом ПДВ, ці компанії автоматично не зможуть пройти моніторинг.

І останній, четвертий критерій визначається на основі формули про податкове навантаження. Для його визначення суму ПДВ порівнюють із сумою сплачених податків, помноженою на 1,3.   

Якщо хоча  б одному з 4-х критеріїв накладна відповідає, то вона автоматично реєструється. Якщо ж ні — комісія з податківців ретельніше перевіряє таку накладну, як «під мікроскопом». За даними ДФСУ, нині на розгляді у комісії перебуває понад 100 тис. заблокованих накладних. В ДФС у м. Києві припускають, що тільки  5% накладних, причому левова частка — з агросектору.

Натомість, як пояснила AgroPolit.com партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine, голова Податкового комітету Громадської Ради при МЕРТ Ольга Богданова, ніхто точно не знає  конкретної цифри, не знає, скільки насправді блокується накладних.

Якщо платник не  відсіявся під час перевірки за усіма чотирма критеріями, то далі його розглядають іще детальніше. Проблема для агросектору тут  у наступному: для отримання податкового  кредиту (його сума розраховується на базі зареєстрованої податкової накладної)  платникові податків слід показати у накладній відповідність обсягів придбання та продажів товарів у розрізі окремих кодів УКТ ЗЕД (іншими словами,  вхідний та вихідний ПДВ). А це не завжди, зважаючи на специфіку агровиробництва.

Та не тільки вищезгадані «критерії» ускладнюють аграріям життя. Наказ ДФС №461, за яким практично всі сільськогосподарські товари було віднесено до ризикової групи — вони будуть перевірятися незалежно від результатів моніторингу. Зокрема, до ризикових належать пшениця, кукурудза і ячмінь, насіння соняшнику, олія та ще десятки інших с/г товарів. До числа таких же податківці зарахували також підакцизні товари — пальне, добрива, агрохімію — які купуються аграріями та є невід’ємною складовою ланцюжка виробництва аграрної продукції.

Ідемо далі. Після того як ДФС заблокувала накладну, платник отримає квитанцію з  відомства про факт її блокування. Згідно із нормами Податкового кодексу у квитанції має бути зазначено наступне:

— порядковий номер і дата складання накладної;

— критерії оцінки ступеня ризиків, на підставі яких було зупинено її реєстрацію;

— пропозиція надати документи, які будуть достатніми для прийняття рішення на користь платника.

Таким чином, фіскальна служба має сформулювати причини блокування накладної та дати роз’яснення щодо оскарження цього рішення. Натомість, стверджує опитаний виданням бізнес, вони ігнорують ці вимоги, і посилаються лише на п. 6 наказу Мінфіну від 13 червня, який містить декілька підстав для призупинення реєстрації. У результаті, підприємці не мають вичерпної інформації про причини зупинки реєстрації і не можуть належним чином оскаржити рішення податкової.

Крім того, ДФСУ все частіше не вкладається у 10-денний термін, який надається для прийняття рішення з  розблокування поданих накладних.

Найголовніше те, що накладні, які заблоковані й оспорюються в адміністративному порядку, подають на папері, тож канцелярія ДФС завалена, — каже Ольга Богданова. — Їх ніхто за 10 днів і не розглядає. Все це лежить «мертвим вантажем». У нас є пряма норма, згідно з якою є 10 днів на розгляд, інакше мають зареєструвати. Але для того, щоб це відбулося, потрібні якісь дії, має бути внутрішній порядок ДФС, який би регламентував, що відбувається в такому випадку. Але він також відсутній».

Як пояснив AgroPolit.com народний депутат («БПП») Леонід Козаченко, держава мала на меті за допомогою системи автоматичного блокування накладних зменшити рівень шахрайства у сфері ПДВ, яке, зокрема, присутнє і в агросекторі. «Є деякі суб’єкти господарювання, які приховують вироблену продукцію. Вони дійсно не хочуть платити податки. Продукція продається за готівку, потім підробляються накладні. Понад те, вони хочуть, щоб їм повертали ще й ПДВ», — наголосив Козаченко.

Читати до теми: Штрафів за вчасно не подані податкові накладні не буде

Тим не менш, ситуація вийшла з-під контролю і податкова почала блокувати не лише шахраїв та «схемників», а й підприємців реального сектору економіки. За словами народного депутата, держава має відмовитися від принципу «усіх під одну гребінку» й розпочати перевірки на місцях. «Всіх не треба під одну гребінку. Перевірити ці факти можна. І фіскальна служба повинна це робити, а не блокувати всіх, завдаючи збитки», — підкреслив парламентар.  

На думку Леоніда Козаченка, така ситуація виникла через відсутність відповідальності у держави, а самі дії фіскальної служби з блокування накладних він називає неправомірними.

Якщо не дають право реєструвати, то це неправомірні дії. Якщо у ДФС є сумніви чи підозри, вони можуть це перевірити. Але не давати реєструвати — це порушення, — каже нардеп. — Фіскальна служба присутня в кожному регіоні і немає проблем піти й перевірити, звідки взялося це ПДВ. Я думаю, що це має місце тільки тому, що в нас нема належної відповідальності держави перед бізнесом».

На думку голови податкового комітету Верховної Ради Ніни Южаніної, першопричиною виникнення кризи є непродуманий запуск системи і зрив тестового режиму через відсутність інформації про критерії блокування: «Ми втратили час у процесі тестового режиму і не зробили те, що мали б зробити».

Найбільший відсоток блокування зараз — це, звичайно, аграрний сектор, тому що вони зараз почали продавати врожай. Тому щодо аграріїв маємо повну катастрофу.

У мене з продажу пшениці на рахунках «зависло» 90 тис. грн, але це ще не страшно ― працюємо далі. Частину пшениці лишили на паї, частину переробляємо. Але коли почнемо збирати соняшник ― ось тоді стане все. Вся країна стане», ― розповів нам один із фермерів Рівненщини.

Щоб уникнути колапсу, потрібно розблокувати реєстрацію податкових накладних у найближчі 2—3 тижні, говорять агровиробники, адже за цей час аграрії уже зберуть і висушать перший урожай соняшнику ― однієї з наймаржинальніших українських культур.Також стартує збирання кукурудзи, яку фермери переважно планують продавати. Блокування податкових накладних зупинить не лише надходження грошей до виробників, а й може узагалі застопорити збиральну кампанію.

Читати до теми: Аграрії можуть зупинити сільгоспроботи через проблеми зі сплатою ПДВ

Як це працює? Якщо заблокували податкову накладну середньому бізнесу, вони не передали податковий кредит великому платникові. Тому загалом по всій галузі ми матимемо катастрофу в листопаді. І її ж будуть мати великі платники, які не зможуть отримати повернення ПДВ, оскільки не отримали податковий кредит.

Фото з: https://encrypted-tbn0.gstatic.com

Паралельно — бізнес має діставати з власної кишені гроші та сплачувати ПДВ за себе і «за того хлопця» (якому  не  зареєстрували накладну), щоб не наткнутися на штрафи  від  податківців і своїх партнерів. А це в підсумку —  вимивання обігових коштів та додаткові виробничі втрати, які позначаться на кінцевій вартості товару.

В нас у договорах із клієнтами це все прописано. Якщо ми раптом не зареєстрували або зареєстрували невчасно податкову накладну, то там передбачено великі штрафні санкції — до 50% від суми договору. Наразі цим пунктом ніхто не користується,  але все частіше до нього починають приглядатися. Не хотілося б, щоб  його  почали застосовувати,  інакше ми також будемо  змушені застосувати  його щодо наших партнерів», — пояснює виданню на правах анонімності один із керівників агрохолдингу.

Співрозмовник твердить, що наразі від  цієї ситуації найбільше страждають саме малі та середні агровиробники. «Допоки цих претензій нам не пред’являють, ми теж  цього не робимо.  Навпаки, допомагаємо їм (середнім та дрібним) боротися із ДФС. Тому що, як правило, у них є один постійний бухгалтер, або його взагалі немає. Ми розуміємо, що ми всі в одному човні, тому допомагаємо складати всі ці повідомлення й таблиці, писати скарги податківцям. Наші юристи їх пишуть, щоб ця скарга пройшла без якихось проблем.», — пояснює джерело, 

До того ж,  є ще один наслідок — бізнес (за нашими даними, до цього зараз вдаються великі агрокомпанії) прописує у договорах зі своїми  партнерами, що вони не несуть відповідальності за не реєстрацію податковою  накладної  їхнього партнера, знімаючи таким чином із себе відповідальність за сплату ПДВ.

Позиція ДФСУ

В.о. голови Державної фіскальної служби Мирослав Продан виправдовується, мовляв, лише незначну кількість накладних заблоковано — 0,5%. Він також проінформував, що комісія ДФСУ уже розглянула 89 тис. повідомлень на підтвердження реальності операцій за зупиненими накладними, з яких 61,2 тис. — прийняті для реєстрації. Нагадаємо, що  комісія складається з 12 осіб  і саме вона вирішує долю всіх запитів від бізнесу, які не згодні з блокуванням накладних. Як ці 12 справляються з усім напливом скарг — невідомо? Можливо, у них, як у індійського Шиви, по 12 рук.  Тим  часом, на думку чиновника, завдяки Системі моніторингу ризикових накладних, збільшилися надходження ПДВ до державного бюджету — плюс 11% у липні, або 14,1 млрд грн. Окрім цього, він зазначив, що ДФСУ продовжує відшкодовувати ПДВ підприємцям — 9,6 млрд грн у серпні.

Але поки ДФСУ не бачить реальної картини, фермери успішно захищають свої права у судах. Зокрема, 17 серпня Рівненський окружний адміністративний суд у постанові №817/1147/17 визнав протиправним рішення комісії ДФСУ відмовити у реєстрації накладних у Єдиному реєстрі. Суд аргументував рішення тим, що платник ПДВ дотримався норм Податкового кодексу та надав усі необхідні документи для реєстрації накладної. З іншого боку, ДФСУ не надала достатньої інформації про причини блокування накладної.

Депутат Козаченко наголошує, що ДФСУ не понесе жодної відповідальності за свої дії, тоді як суб’єктам господарюванням можуть виставити штрафи або пеню. Максимум, на що можуть розраховувати підприємці, навіть звернувшись до суду, — повернення заблокованих коштів, однак ніхто відповідальності за свій вчинок не понесе.

Як змінити ситуацію?

Наразі робоча група при Мінфіні запропонувала зміни до чинного порядку, щоби спростити реєстрацію податкових накладних для аграрних компаній (проект наказу Мінфіну №567):

1. Для всіх платників. Платники можуть надати документи (технологічну картку) до здійснення операції, і її буде розглянуто протягом 10 робочих днів. Якщо ця картка за встановленою формою урахується ДФС, податкові накладні/розрахунки коригування за цією операцією зупинятися не будуть.

2. Для платників сільськогосподарського сектору. Технологічна картка враховуватиметься автоматично системою Моніторингу без розгляду ДФСУ, якщо:

2.1. платника-товаровиробника сільськогосподарського сектору внесено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»;

2.2. платник на 31 грудня 2016 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на 31 грудня 2016 року);

2.3. а також, якщо такі платники (пункт 2.1, 2.2) мають загальну площу власної чи орендованої земельної ділянки понад 200 га включно станом на 1 січня 2017 року, яку задекларовано до 20 лютого 2017 року та за період з 1 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника й директора підприємства.

Читати до теми: Мінфін змінює порядок реєстрації податкових накладних для бізнесу

Основне завдання цих та інших змін — вивести реальних підприємців з-під блокування, пояснює Ольга Богданова. Зміни до наказу Мінфіну, які сьогодні пропонуються, дадуть право підприємцям подати в ДФС технічну карту (довідку про підприємство, яка в більшості випадків знімає  всі питання щодо прозорості нарахування податкового кредиту) незалежно від статусу накладної. Така карта міститиме інформацію про сировину, яку купує виробник, коди готової продукції та вид економічної діяльності. Додатково, аграрії зможуть долучити інформацію з реєстру спецрежиму та реєстру отримувачів дотацій. Вона вважає, що це дозволить уникнути блокування: «Цю інформацію має бути враховано ще до блокування. Тому аграрний сектор, який подає такі таблички, не повинен блокуватися», — пояснює вона.

Михайло Соколов вважає, що цих критеріїв буде достатньо для врегулювання ситуації. «Сьогодні ніби обіцяють зробити так, щоб для аграріїв були винятки, завдяки яким їх накладні не будуть блокуватися. Якщо це станеться, то, звісно, це цілком вирішить проблему», — переконаний експерт.

Читати до теми: Депутати ініціювали продовження тестового режиму блокування податкових накладних

На думку Ольги Богданової, у держави є 10 днів, щоб виправити ситуацію. «Якщо цього не станеться у найближчі 10 днів, наслідки будуть дуже неприємними», — зазначила вона.

Народний депутат Оксана Продан у коментарі AgroPolit.com пропонує радикальніше рішення:

Блокування податкових накладних необхідно терміново призупинити законом — моя пропозиція під час робочої групи в нашому Комітеті. До створення дійсно прозорої електронної системи адміністрування ПДВ жодних блокувань не може бути, бо ж створено ручний режим блокування доступу до податкового кредиту малому та середньому бізнесу з автоматичним відшкодуванням великому».

Натомість парламентський комітет з податкової і митної політики ініціює продовження тестового режиму роботи Системи оцінки ризиків Державної фіскальної служби в частині блокування податкових накладних до кінця цього року, говорить Ніна Южаніна.

Поради бізнесу

У випадку, коли накладну заблоковано, платник має два способи подачі документів для оскарження: самостійно електронкою або ж поштою. У першому випадку все зрозуміло — електронним листом вислати пакет документів, оскільки відправляючи документи поштою, варто мати на увазі, що ДФС може не забирати їх протягом тривалого часу, тоді як період оскарження відраховується від дати проставлення поштового штемпеля у відділенні відправника.

Читати до теми: Як подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (додаток до критеріїв для зупинення реєстрації ПН)

Платники податків мають звернути особливу увагу на деталі. Зокрема, повідомлення про оскарження має містити весь пакет документів (у форматі,  який приймає  ДФСУ, — наприклад, документ PDF старої версії можуть не прийматися), котрі підтверджуватимуть реальну господарську діяльність підприємства та здійснення операцій купівлі-продажу тієї чи  іншої продукції. Коли у с/г виробника блокується податкова накладна, перша й головна умова її розблокування — подати таблицю даних платника податку, де вказані коди УКТ ЗЕД за групами товарів, які по суті підтверджують і показують, звідки береться сума вхідного ПДВ  та як сформована — вихідного. Якщо с/г виробник хоча б раз подавав цю таблицю за номенклатурою різних товарів, то податкова собі відзначила це у системі, й далі за таким кодом товарів проблеми не буде. Якщо ж ні, то треба її подавати. Далі приклад, як правильно її заповнювати. 

Саму таблицю потрібно заповнювати дуже чітко й заповнити всі графи. Вона має містити дату та номер, нумерацію, чітко виділені коди. Останні повинні подаватися у відповідному порядку: зверху — вхідний, нижче — вихідний. Якщо в таблиці немає вихідних номерів та прочерки не на тому місці,  або  й узагалі відсутні, то її не приймуть. Окрім того,  бухгалтери  компаній радять при зборі пакету на перевірку ДФСУ подавати розлоге пояснення у додатках (і зазначити про наявність цього пояснення у відповідній графі повідомлення на оскарження), котре показує, як сформувався вхідний і вихідний ПДВ,  які документи з  поданого набору це підтверджують. На збір усіх документів і їхню подачу підприємець має 10 днів.

Після перевірки документів ДФС (вирішує спеціальна комісія з 12 осіб) має дві опції: зареєструвати накладну або заблокувати. Поки триває розгляд документів комісією, до платника не застосовуються жодні штрафні санкції. Насправді, досить часто податкова не вкладається у цей термін, але податкові не розблоковує.

Якщо комісія все ж заблокує накладну, підприємці можуть оскаржити рішення в суді. Позитивні прецеденти на користь бізнесу вже існують. Додамо, що спочатку варто скаржитися в комісію, а вже потім писати заяву до суду. В іншому разі, якщо звернутися спочатку до суду, то платник податків втратить можливість написати скаргу з даного питання в ДФСУ.

За словами Ніни Южаніної, справжня проблема виникає через відсутність положення про таблиці, які платник податків має подавати для розблокування накладної. «Виходить так, що дуже багато таблиць після подання ПП прийняли, а багато відправили як такі, що не прийняті. А це означає, що не було розблокування реєстрації. І це найголовніше», — наголосила вона.

Ситуація вже завдала збитків багатьом підприємцям. Однак це ще не все, каже Ольга Богданова. Якщо такий стан речей триватиме, загальмуються бізнес-процеси, вимиватимуть обігові кошти, буде підірвана ділова репутація, а аграрії не зможуть отримати дотації. «Загалом це втручання в бізнес. Замість того, щоб виловлювати винних поодинці й розбиратися з ними, ми відстрілюємо всіх — а раптом пощастить», — визначила ситуацію Богданова.

Тож бізнес з нетеппінням чекає на вирішення ситуації. Інакше збитки від цього понесе не лише він, але й бюджетна казна у підсумку. На останньому засіданні в Раді прем'єр Володимир Гройсман пообіцяв,  включитися у питання та оперативно його вирішити. 

Олександр Ярощук, Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus