Земельний Blockchain – (не) довіряти?
Земельний Blockchain – (не) довіряти?

Держгеокадастр переставили на рейки нової платформи – Blockchain. Офіційний запуск відбувся, тож тепер, за словами «батьків» творіння,  вона працюватиме надійно, прозоро й чесно, як годинник. AgroPolit.com разом з  експертами «розжував», що ж це за  система та які ризики містить. Деталі — у спецпроекті.

Що таке блокчейн?

Blockchain (блокчейн) – це публічна база даних, у якій зберігається історія транзакцій, котрі колись було здійснено в системі. Головна перевага Blockchain, порівняно з іншими програмами, — реєстр даних тут розпорошений. Доступ до нього мають багато людей у різних точках країни, за умови, якщо вони підключені до єдиної мережі. За словами закордонних та українських експертів, це дає змогу виключити корупційну складову із робочого процесу. Адже всі учасники системи мають вільний доступ до реєстру, а отже, можуть слідкувати за будь-якими змінами, які вносяться. Чесно, відкрито, надійно.

Читати до теми: Озвучено ризики і проблеми запровадження земельного кадастру на базі Blockchain

«Програма унікальна тим, що саме користувачі програми виступають у ролі «чиновників». Інакше кажучи, це печатка, яку ставить на витяг не одна людина, а десятки тисяч людей за допомогою Інтернету. Чим корисна вона для нас? Щороку в Україні видається понад 1 млн витягів, завдяки яким земельна ділянка змінює власника або відбувається перереєстрація договорів оренди. Тому користь від програми точно буде. Також важливий момент — доступ до системи матимуть органи державної влади, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, адміністратори центральних органів надання адміністративних послуг, силові відомства, реєстратори, — розповідає в коментарі AgroPolit.com директор департаменту державного  земельного кадастру Держгеокадастру Ігор Славін.

Саме з огляду на це, уряд України вирішив впровадити Blockchain у роботу Державного земельного кадастру. За словами виконавчого директора міжнародної антикорупційної організації Transparency International Україна Ярослава Юрчишина, який брав участь у проекті, Blockchain — це та система, на яку можна покластися.

Blockchain – це та технологія, якій беззаперечно довіряють, оскільки вона дозволяє поєднувати у собі два важливих елементи: безпеку та громадський контроль. Для нашої країни — це ідеальна технологія, адже вона дозволяє робити все максимально прозоро, водночас гарантуючи правильність даних, які потрапляють до ланцюга системи», — пояснює він.

За його словами, Держгеокадастр — другий проект у державному секторі України, де використовується технологія Blockchain. На початку вересня вона була запроваджена в державному аукціоні CЕТАМ, який зараз називається OpenMarket. Використовуючи цю систему, провели перші електронні торги в Україні.

Згоден із тим, що система надійна, і відповідальний за технічну реалізацію проекту Павло Шевченко.

Кожен витяг із земельного кадастру тепер супроводжуватиметься додатковим аркушем, у якому буде прописано QR-код, хеш Blockchain. Якщо у вас є така «довідка», то дані про вашу земельну ділянку — кадастровий номер, географія розташування, цільове призначення, розмір площі, форма власності, кількість орендарів та суборендарів — у базі Блокчейну», — коментує Шевченко.

Також він пояснив, що отримати інформацію із Blockchain дуже просто, головне — мати доступ до системи. «Якщо людина хочете перевірити, чи дійсно та інформація, яку вона отримала з бази Blockchain, є у даних кадастру, їй потрібно підключитися до спеціального сервісу — AudioNote. Це звичайна веб-сторінка, на якій можна ввести хеш, і перевірити інформацію. Також сюди можна завантажити електронну версію витягу, який замовляється через Інтернет. Окрім того, перевірити точність інформації можна, використавши спеціальний мобільний додаток, де потрібно ввести QR-код», — пояснює Шевченко.  

Як стати учасником системи або ж аудитором Держегокадастру? Потрібно скачати розробку BitFury. Код для перевірки достовірності інформації, розроблений центром ДЗК, перебуває у вільному доступі.

Є запитання

Фото взято з: profitgid.ru

З першого погляду, система справді видається ідеальною. Та варто визнати, що вона справді такою є. Якби не декілька «але», про які розповів доктор юридичних наук і адвокат Руслан Чернолуцький

Читати до теми: У Держземкадастрі впроваджуються електронні земельні аукціони

За його словами, для того, щоб Blockchain безперебійно працював, система повинна мати високий рівень захисту в інфраструктурі мережі та достатню кількість потужності. Для цього вузли цифрової екосистеми повинні розміщуватися у сучасних Data-центрах. 

Також Blockchain, на його думку, не може заздалегідь передбачити всі сценарії під час програмування системи й не завжди відповідає за точність інформації, яка відображається на комп’ютері користувача.

Окрім цього, у ході роботи, можуть виникнути й інші проблеми. Перша з них — достовірність даних, які вводяться в систему. Blockchain гарантує їхню незмінність, каже експерт, однак не може перевірити їхню правильність.

Також, на думку Руслана Чернолуцького, окремо потрібно подбати про визначення статусу програми Блокчейн у нормативно-правовій базі.

Законодавча база не видозмінена, не прописані принципи використання даної технології, немає централізованого підходу державного локомотиву, не прораховані усі можливі ризики. На мій погляд, уряд, роблячи такі гучні заяви, просто піариться, не до кінця розібравшись у тонкощах системи», — обґрунтував свою позицію Чернолуцький.

На останній аргумент, озвучений під час запуску Blockchain, урядовці лиш відмахнулися. «Закріплювати технологію у законі наразі немає потреби. У нас є розпорядження уряду провести модернізацію Держгеокадастру. Для початку цього вистачать. Вважайте це першим кроком до змін», — пояснив голова Державного агентства з питань електронного урядування України Олександр Риженко. За його словами, дані потраплятимуть до системи достовірними та без помилок, адже саме для цього Blockchain та існує.

Окремо керівник проектів у сфері державного сектору компанії BitFury Гліб Палієнко зауважив, що програма унеможливлює зміну даних без участі людини, а також фальсифікування інформації.

Коли відбулася транзакція, перезаписати дані не можна. Адже в людини будуть докази того, що саме вона володіє правильною інформацією. Кадастр не зможе підтвердити, у разі внесення змін без участі людини, достовірність даних», — прокоментував він AgroPolit.com питання щодо того, чи дійсно достовірна інформація в системі.  

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк додав, що саме завдяки цьому відтепер робота Держегокадастру буде чесною і прозорою. «Усе, що роблять працівники кадастру, відтепер реєструється у базі Blockchain. Це дуже важливо. Якщо система зафіксує несанкціоноване втручання, вона заблокує його чи скасує», — пояснив він.

Читати до теми: Для захисту інформації Дерземкадастру використають Blockchain

Зіпсоване перше враження

Загалом на презентації проекту було зрозуміло, що Blockchain — це система, яка значно покращить роботу Держгеокадастру. За словами учасників проекту, Blockchain працює, і перевірити його якість можна уже сьогодні. Однак у ході презентації один із учасників зауважив, що з’єднання сайту незахищене. Зазвичай перехід на такі ресурси Google.com розцінює як небезпечні. Якщо програма уже працює, чому цей важливий момент не взяли до уваги, поцікавився один з учасників презентації.

Фото взято з: uk.nure.info

За словами Риженка, це не впливає на роботу системи. «Щодо захисту. Усе перебуває в пілотному режимі, тому доступ незахищений, але програму вже можна протестувати», — пояснив він.

І тут постає питання – Blockchain уже працює, чи це лише пілотний проект? То працює, чи пілот?

Також він розповів, що зараз система використовується для перевірки витягів із Держгеокадастру. «Незабаром ми вдосконалимо систему, розробивши ще два етапи — зберігання інформації та хешування транзакцій. Також поки що тільки у планах синхронізація усіх транзакцій», — підсумував Олександр Риженко, відповідаючи на питання AgroPolit.com.

Читати до теми: Держгеокадастр перейшов на технологію Blockchain

Тож була ще одна претензія присутніх — несистемний підхід до впровадження Blockchain у структуру Держгеокадастру.

Доки  в Україні визначаються з новою системою (її плюсами  та мінусами), уряд Об’єднаних Арабських Еміратів розглядає варіант переходу своєї столиці Дубаю на цю систему — до 2020 року — для всього державного документообігу. Однак такому кроку передує тісна комп’ютерна інтеграція державного та приватного  секторів у країні. Чи може цим похвалитися  Україна?

Тетяна Крисюк для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

3 жовтня 2017
Держгеокадастр перейшов на технологію Blockchain
Міністерство аграрної політики та продовольства презентувало спільно з Державним агентством електронного  урядування та Трансперенсі...
27 липня 2017
Гадання на кадастровій «гущі» – про рік роботи Держгеокадастру
Вже рік Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) працює без голови. Є «руки»,...
19 червня 2017
Для захисту інформації Дерземкадастру використають Blockchain
16 червня відбулося підписання Меморандуму про співпрацю щодо створення новітньої цифрової системи захисту даних Державного земельного кадастру від...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...