Земельна реформа старих країн-членів ЄС — досвід Нідерландів
Земельна реформа старих країн-членів ЄС — досвід Нідерландів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАРИХ КРАЇН-ЧЛЕНІВ ЄС

Старі країни-члени  ЄС та Швейцарія  характеризуються високим рівнем економічного розвитку, соціальних стандартів та добробуту населення. ВВП на душу населення коливався у діапазоні $21,500―85,600. Основними принципами політики розвинених європейських країн щодо власності на землю с/г призначення є забезпечення права на вільний рух капіталу, відкриття та ведення приватного бізнесу та відсутність дискримінації.  

Кожна із країн цієї групи пройшла свій шлях розвитку та формування ринку с/г землі, реформи проводилися в різні періоди і в різних умовах. Більшість країн стикалася з проблемами неефективного виробництва, обмеженістю ресурсів, високою інтенсивністю використання земель і значною фрагментацією ділянок.

Читати до теми: Земельна реформа нових країн-членів ЄС – досвід Польщі

Саме тому основною метою реформи ринку землі в даному регіоні було підвищення продуктивності в секторі, розвиток сільської місцевості, стабілізація доходів фермерів і підвищення рентабельності агросектору. Також, саме в країнах цієї групи особлива увага приділяється екологічним стандартам, управлінню і модернізації природного середовища (у Швейцарії, Швеції, Данії, Нідерландах, Франції та Фінляндії встановлено низку суворих екологічних вимог та принципів ведення господарства).

МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ

Країни мають довгу історію розвитку та функціонування відкритого ліберального ринку землі с/г призначення, в них відсутні обмеження права власності на землі для фізичних та юридичних осіб з ЄС, здебільшого усунуто регуляцію цін та площі землі. Водночас, у даній групі країн регуляція земельних відносин власності все більше покладається на регіональні органи влади.

У країнах Західної Європи (Австрія, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Франція, Швейцарія) ринок землі є лібералізованим та відкритим, відсутні повністю абсолютні обмеження щодо іноземного капіталу. Проте у Франції, Бельгії та Австрії переважна більшість угод купівлі-продажу розглядаються та стверджуються локальними державними органами, на кшталт SAFER у Франції. Це значно ускладнює та затягує процес купівлі й продажу, що негативно позначається на привабливості та динаміці ринку (наприклад, ціна с/г землі у Франції складає всього $7,450).

Для країн Скандинавії (Данія, Фінляндія, Швеція) характерними є значні екологічні податки та масштабна державна підтримка с/г виробників. Земельна політика базується на припущенні, що фермер має жити на своїй землі та самостійно управляти господарством. Попри відсутність абсолютних обмежень на придбання землі як для іноземців, так і для громадян цих країн, на практиці отримати право власності досить важко через низку вимог щодо освіти фермера, місця проживання та дуже високих екологічних стандартів.

Читати до теми: Земельна реформа країн Північної Америки — досвід США

Великобританія та Ірландія відрізняються найбільш лібералізованою політикою регулювання відносин на ринку землі с/г призначення, що призвело до високого рівня ефективності та продуктивності сектору. Проте середня вартість с/г земель в Ірландії та Великобританії є на порядок вищою, ніж у більшості країн ЄС, що часто виступає перепоною для розвитку та динаміки ринку, оскільки далеко не кожен бажаючий може собі дозволити придбати землю та зайнятися фермерською справою.

У країнах Півдня (Італія, Іспанія, Португалія та Греція) ринок с/г землі є розвиненим, відкритим та досить ліберальним. Винятком є Греція, де формально існує ринок із можливістю купівлі-продажу, але фактично сам ринок є дуже нерозвиненим через відсутність розробленого кадастру, прогалини в законодавстві, значну бюрократію та корупцію. Греція є наочним прикладом того, що стан ринку землі являється індикатором загальної політики економічного розвитку країни. А от у Італії, приміром, встановлено найвищий податок за реєстрацію угоди ― 18% від ціни угоди, що значно підвищує загальні витрати на придбання ділянки.

ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА

Ринок землі с/г призначення в країнах регіону в основному є відкритим та лібералізованим, а с/г виробництво – високотехнологічним, продуктивним та ефективним. Після формування відкритих ліберальних ринків спостерігалася тенденція до  консолідації земель із метою усунення значної фрагментації та підвищення продуктивності в секторі. Сьогодні ж значна увага приділяється збереженню навколишнього середовища та екологічним стандартам.

У деяких країнах (Франція, Бельгія, Австрія) ринок контролюється локальними агенціями, існують непрямі обмеження та складні процедури укладання угод. Це негативно впливає на динаміку ринку й ціну с/г земель.

Водночас приклад Нідерландів, Великобританії та Ірландії, які є найбільш відкритими та лібералізованими ринками, підтверджує, що дерегуляція ринку землі, як правило, має  позитивний ефект (ціна за 1 га с/г землі у Нідерландах ― $63,700, Ірландії ― $39,300, Великобританії ― $31,400). 

Загалом, успішний досвід старих країн-членів ЄС та Швейцарії у реформуванні ринку землі с/г призначення дозволяє зробити висновок про наявність кореляції між рівнем лібералізації ринку й загальним рівнем економічного розвитку країни та добробуту населення.

 Нідерланди. Профіль країни 

Нідерланди — високорозвинена індустріальна країна з інтенсивним високопродуктивним сільським господарством. На долю сільського господарства припадає 1,8% ВВП та 2,0% зайнятого населення. Загальна площа сільськогосподарських угідь складає 1,8 млн га, що становить 54,9% земельного фонду країни. Лише десята частина населення (10,1%) проживає у сільській місцевості.

Мета реформи

  • Комплексний розвиток сільської території, модернізація, збереження та управління природного середовища.

Передумови реформи

  • Вікова історія розвитку високопродуктивного сільського господарства.
  • Перехід до нової економічної та політичної системи.
  • Недостатній захист прав власності на землю.

Еволюція ринку землі

  • 1832 рік ― введення кадастрової системи в Нідерландах.
  • 1950―1980 роки ― проведення великих програм із консолідації та перерозподілу с/г угідь.
  • 1989 рік ―  Закон «Про кадастр», яким було передбачено процедуру та правила реєстрації власності.
  • 1994 рік ― створення автономного органу при Міністерстві інфраструктури та навколишнього середовища Нідерландів.

Механізм реалізації реформ

  • Після Другої світової війни в Нідерландах держава почала сильно втручатися в економіку та, зокрема, розвиток ринку с/г землі. 1950 року було засновано Фонд управління земельними ресурсами, який контролював  розвиток сільських районів із метою підвищення продуктивності в агросекторі. Із 1953-го по 1963 роки всі угоди купівля-продажу с/г земель проходили перевірку Фонду (ціни та цільове  використання землі). Після дерегуляції ринку та закриття Фонду ціни на с/г землю в країні почали стрімко зростати.
  • Також державна політика була зорієнтована на надання фінансової підтримки збитковим господарствам. У 1950 році створено Фонд сільськогосподарського кредитування, який сприяв наданню кредитів фермерам для розвитку господарства (надання фінансової підтримки та податкові пільги).

Читати до теми: Земельна реформа країн Південної Америки — досвід Бразилії

Механізм регулювання відносин на ринку

Обмеження щодо іноземного капіталу

  • Жодних обмежень щодо права власності на землю для іноземних фізичних та юридичних осіб не встановлено.

Регуляція цін та площі

  • Жодних обмежень щодо площі земельних ділянок у власності не встановлено.
  • Відсутня регуляція цін. Ціни повністю встановлюються ринком.

Податки

  • Податок на придбання — 6% від ціни угоди (сплачується покупцем). Але покупець може бути звільнений від сплати податку у разі взяття зобов’язання на використання ділянки лише для сільськогосподарських цілей терміном щонайменше на 10 років.
  • Додатково сплачується нотаріальна плата.

Інші обмеження

  • Мінімальна та максимальна ціна оренди землі встановлюється регіональними органами влади. Дозволяється лише незначне коливання у орендній платі кожного року.
  • Спосіб використання земельної ділянки контролюється екологічними законами та квотами на виробництво.
  • Мінімальний термін оренди земельної ділянки — 6 років, а фермерського господарства — 12 років.
  • Орендар має переважне право на купівлю земельної ділянки у разі її виставлення на продаж.

Експертна оцінка результатів реформи

  • Ринок землі у Нідерландах є успішним прикладом відкритості та лібералізації. Така політика розвитку ринку призвела до високих результатів продуктивності та ефективного використання ресурсів у сільськогосподарському виробництві. Сьогодні у Нідерландах використовуються найновітніші та найефективніші виробничі системи й технології, котрі забезпечують в п’ять разів вищу продуктивність за середньоєвропейську.
  • Ціна с/г землі в Нідерландах є однією з найвищих у ЄС та світі ( 2012 року ―  $63,700), що є наслідком одного з найбільш лібералізованих механізмів регулювання ринку.
  • На ринку поширеними стають операції з продажу-оренди, за яких фінансова установа купує земельну ділянку у її власника та здає її йому ж в оренду. В кінці строку дії контракту колишній власник має право викупити назад землю. Це дає можливість фермерам залучити додаткові фінансові кошти для ведення сільського господарства при низькому рівні заборгованості на перших роках дії контракту.
  • В останні роки заходи по захисту прав орендарів спонукають землевласників більше не здавати земельні ділянки в оренду, що призвело до зменшення частки орендованих земель (із 50% у 2000 році до 30% у 2014 році) у структурі ринку. Спостерігається скорочення робітників сфери сільського господарства завдяки інтенсифікації виробництва та росту продуктивності праці.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

3 квітня 2017
Кутовий розповів, які реформи в АПК запрацюють до 2020 року
Найближчі 3 роки головними завданнями Міністерства аграрної політики та продовольства України стануть земельна реформа, безпечність продуктів та...
29 березня 2017
Мартинюк: 200 га в одні руки – це утворення середнього класу на селі 
Пай у 200 гектарів на одну людину, який передбачає майбутній закон про відкриття ринку сільськогосподарських земель, це не спроба розірвати землі...
23 березня 2017
Ексклюзив: Мартинюк розказав деталі закону про обіг земель
Міністерство аграрної політики і продовольства України (Мінагрополітики) презентувало своє бачення законопроекту "Про обіг сільськогосподарських...
14 лютого 2017
Кутовий розповів про 4 міфи ринку землі
Уряд розробить законопроект обігу землі на базі рекомендацій учасників ринку та в першу чергу фермерів. Про це повідомив міністр аграрної політики та...
7 лютого 2017
На Хмельниччині аграрії обговорюють земельну реформу та бюджет з Тарасом Кутовим
На Хмельниччині розпочав роботу Національний аграрний форуму «Перспективи розвитку земельної реформи в Україні. Державна підтримка...
20 квітня 2017
Як «Батьківщина» шукала твердь під ногами, або Про особливості земельного референдуму від опозиції
«Батьківщина» ініціює проведення референдуму щодо продовження земельного мораторію на невизначений час. Із такою ідеєю виступила її...