Меморандум із МВФ... прихований айсберг чи рятівний корабель?
Меморандум із МВФ... прихований айсберг чи рятівний корабель?

Чергова місія МВФ завершила двотижневу роботу в Києві. Головний її висновок – дочекатися остаточного варіанту бюджету-2017, щоб розуміти від чого «танцювати». Тож поки що Україна фактично лишилася ні з чим: чергового кредиту ще немає, а сама карта роботи з МВФ викликає багато запитань, в тому числі в аграрній частині. AgroPolit.com проаналізував основні позиції документу, які стосуються АПК. Деталі – далі.

Що «світить» АПК?

Згідно з текстом Меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом, аграрний сектор зазнає (або уже зазнав) низки змін.

Скасування спрощеного режиму оподаткування для малого та середнього бізнесу та мораторію на проведення перевірок бізнесу.

«Скасувати спеціальний режим ПДВ в сільському господарстві, який звільняв сільськогосподарських виробників від оподаткування ПДВ. Відповідне рішення набере чинності з 1 січня 2017 року».

– Запровадження обігу сільгоспземлі та скасування мораторію на продаж землі

«Кабінет міністрів, у рамках консультацій з МВФ, підготує законопроект про обіг земель сільськогосподарського і подасть його для ухвалення урядом до кінця червня 2016 року. Прийняття законопроекту Верховною радою очікується до кінця вересня 2016 р. (новий структурний «маяк»). Після того ми розглянемо можливості для скасування мораторію на продаж землі».

– Приватизація підприємств

«Ми налаштовані на прискорення приватизації держпідприємств із забезпеченням відкритого і прозорого процесу, спрямованого на залучення стратегічних інвесторів, що розкриють весь потенціал приватизованих підприємств. Ми розробимо стратегію приватизації до кінця червня 2016 р».

– Скасування планів з відшкодування ПДВ

«Для сталого вирішення проблеми періодичного накопичення заборгованості з відшкодування ПДВ ми більше не включаємо прогнозний обсяг відшкодування ПДВ в додатки до бюджету на відповідний рік, а Міністерство фінансів не включає суму відшкодування ПДВ в помісячний план надходжень (розпис) державного бюджету».

Читайте до теми: Скільки коштуватиме експортерам гривня на кінець 2016 року?

Скасовувати спецрежим чи ні – от у чому питання!

Станом на сьогодні, питання спецрежиму залишається відкритим. За даними джерел AgroPolit.com, уряд розглядає декілька варіантів, які стосуються цієї теми. Перший – залишити спецрежим для тваринництва і садівництва. Другий – скасувати спецрежим на вимогу МВФ з адекватною заміною. Якщо АПК піде останнім шляхом, аграрії можуть розраховувати на знижену ставку спеціального режиму – до 7% ПДВ для виробників харчових продуктів. Або вони отримають додаткові гроші – 10 млрд грн.

Як стверджують джерела видання у Мінагропроді, міністру Тарасу Кутовому вдалося відстояти пряму підтримку для тваринництва на наступний рік. Нагадаємо, що раніше Кутовий озвучив перелік можливих таких програм.

«Йдеться про те, що тваринництву залишать пряма державну підтримку через ряд програм. Але лобістів великих агрохолдингів це не задовольняє, бо вони звикли сидіти на державних дотаціях. Тому вони готують акції протесту через Аграрну партію України», - говорить наше джерело в уряді, наближене до прем’єра.

Народний депутат із аграрного комітету Леонід Козаченко вважає, що забрати у аграріїв спецрежим можна, але тоді потрібно дати їм щось взамін: «Скасування спецрежиму створює велику загрозу для галузі, саме у тому варіанті, у якому він існує нині. Адже режим діє частково: у тваринництві – на 50%, у рослинництві – на 15%, багаторічні насадження – 30%. Однак це дозволяло тримати галузь на плаву. Якщо ці відсотки скасувати й не компенсувати за рахунок прямих дотацій, то це стане загрозою для існування галузі».

Читайте до теми: Урядова «казка» про компенсацію аграріям – аналіз бюджету-2017

Єдине, що може врятувати галузь від краху – це надання додаткових грошей про які, власне, йде мова у бюджеті на 2017 рік.

«Компенсувати скасування спецрежиму можна декількома шляхами. Як варіант, передбачити у бюджеті кошти і розділити їх між підприємствами, але це повинні робити не чиновники. Необхідно створити такий механізм, який давав би можливість фактично автоматизувати цей процес. Технічно це можна організувати.

Ще один варіант – передати керівництво цим питанням у руки профільних асоціацій. Аргументи про те, що «так, зробити це можна, але де взяти гроші – недоцільні. Бізнес-спільнота запропонувала збільшити податок на землю. Це не тільки принесе додаткові надходження у бюджет, а й унеможливить порушення закону. Тому що багато земель перебувають у тіньовому обігу», – пояснює Козаченко.

Аграрні податкові «пільги» для більшості можна скасовувати, вважає і президент аналітичної компанії «ІнфоАгро» Василь Вінтоняк. «Спецрежим потрібно скасовувати, але частково. Навіть якщо мова йде про галузь тваринництва. Якщо розглядати птахівництво чи свинарство, то у них великих проблеми із експортом по суті немає. А от молочне тваринництво має низку проблем, якими ніхто не хоче займатися. Для молочних тваринників спецрежим можна було б залишити», – розповідає експерт.

Мораторій на землю: бажаєте шматочок землі?

Ще одна болюча проблема АПК – мораторій на землю. Одні аграрії певні, що ринок землі треба відкривати, інші вважають, що цього категорично не можна робити. Однак у ході дослідження Меморандуму ми з’ясували, що порівняно з іншими роками, у тексті договору немає точної дати відкриття ринку землі.

Раніше в інтерв’ю Latifundist.com Тарас Кутовий підтвердив, що в меморандумі з МВФ йому вдалося домогтися виключення пункту про прийняття закону, який би передбачав продаж землі. Тоді в якості аргументів для Фонду приводилася ситуація в парламенті, який ще не готовий до голосування в такому неоднозначному для суспільства питанні. «Краще зробити маленький крок на шляху формування цивілізованого ринку землі, наприклад, навести порядок в довгостроковій оренді, аніж взагалі нічого не зробити», — пояснив тоді він.

Читайте до теми: Проект державного бюджету-2017 – аграрій лишається без надій...

Загалом український ринок «схвалює» таку позицію.

«Україна не готова до зняття мораторію. По-перше, немає відповідної нормативної бази. По-друге, після відкриття ринку землі, вона потрапить у руки аграрних холдингів, можливо, навіть до «власників», які матимуть іноземне коріння», — переконаний Василь Вінтоняк.

Чисто теоретично, відкриття ринку землі в Україні можливе, але не сьогодні. Для того, щоб його запустити, потрібно розробити силу-силенну законів і указів, які заборонять олігархам «розхапувати» землю за безцінь, як гарячі пироги.

«Відкриття ринку землі – це нормальна світова практика. В Україні така подія символізуватиме перехід від пострадянського суспільства до ринкового. Адже «земельна проблема» стосується не лише держави, а й людей, які потім матимуть право вільно розпоряджатися власною землею. Однак перед скасуванням мораторію потрібно подбати про запровадження обмежень, які мають не дозволити монополізацію ринку, та запобігти недобросовісним діям, які могли б призвести до незворотних наслідків», – пояснює адвокат, партнер правничої фірми «Софія» Олександр Поліводський.

Те, що у Меморандумі з МВФ немає точної дати відкриття ринку землі в Україні – дуже гарний знак. Це свідчить про те, що в українських політиків і аграріїв є час на роздуми. Але ставити питання земельне питання «на паузу» не можна, навіть якщо ми отримали відстрочку.

«Те, що у Меморандумі немає чіткої дати до якого року ми повинні відкрити ринок землі – це без сумніву позитивне явище. Але таким чином ми вкотре відтягуємо прийняття важливого рішення. Потрібно прийняти закон про обіг земель, який підтримують селяни, фермери – ті, хто працює на цій землі», – підсумовує Козаченко.

Приватизація: кому завод?

Питання про приватизацію державного майна піднімалося не один раз. Тому не дивно, що Меморандумі для нього є окремий пункт. Наші експерти вважають, що це правильний і необхідний крок, який не можна відтягувати.

«Приватизовувати державні підприємства потрібно. В ринковій економіці не може бути державної власності, яка була би в конкурентному бізнесі й працювала. Це вносить нерівність у правила ринку, призводить до розвитку корупції, відмивання коштів. Держава повинна займатися вирішенням державних справ і проблем, а заробляти гроші має бізнес, перебуваючи у конкурентних умовах. Державний бізнес повинен бути тільки у тих секторах, де відсутня конкуренція, але соціальна потреба у послугах чи продукції є високою. Метою такої участі має стати створення ніш для бізнесу та вирішення певних соціальних потреб. Після того, як це буде зроблено, держава має виходити з таких відносин», — переконаний Олександр Поліводський.

Такої ж думки й Леонід Козаченко. Приватизація, на його думку, допоможе заощадити державні кошти.

«Потрібно розпочинати приватизацію державного майна. Ніде у світі у Міністерства аграрної політики немає у підпорядкуванні такої кількості землі й підприємств, як в Україні. Не приватизовуючи усі ці установи, ми втрачаємо мільярди гривень», — аргументує експерт.

Від двох – до одного

Також на часі – ще одна важлива для аграріїв тема: створення єдиного реєстру ПДВ. Раніше їх було два, що в свою чергу помітно ускладнювало аграріям життя.

«Один реєстр ПДВ унеможливить розвиток корупції, бо коли їх існувало два, то комусь відшкодовували ПДВ автоматом, а комусь – кулеметом. Адже один реєстр передбачав автоматичне відшкодування, а другий – за результатами певних перевірок», — розповідає Козаченко.

Не бачить перепони на шляху до реалізації цього завдання і Олександр Поліводський.

«Наявність двох реєстрів для відшкодування ПДВ – ситуація незрозуміла й неприйнятна, це бюрократія і зайва бухгалтерія. Їх існування нікому не приносить користі. Один реєстр помітно полегшить життя українським аграріям й допоможе знищити корупцію», — переконаний експерт.

Інші проблеми

Окрім вищезазначених проблем, які потрібно вирішити українському урядові, у Меморандумі мова йде про реорганізацію Державної фіскальної служби, покращення бізнес-клімату для українського бізнесу та боротьба з корупцією.

Тож Меморандум з МВФ, на думку опитаних експертів, зачіпає інтереси АПК. З одного боку, він ставить у незручну позицію чиновників, які мають вже «на вчора» вирішити основні проблеми галузі. З іншого — позиція МВФ нарешті таки може зрушити з місця віз аграрних реформ.

Тетяна Крисюк, спеціально для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

21 листопада 2016
Мінфін озвучив вимоги МВФ для отримання наступного траншу
Для отримання чергового траншу Міжнародного валютного фонду до кінця року Україні необхідно прийняти чотири ключових законопроекти. Про це в...
19 листопада 2016
Наступного траншу від МВФ Україна може не отримати
Україна може не отримати чергового траншу Міжнародного валютного фонду та допомоги від Європейського союзу через зволікання з проведенням реформ. Про...
15 листопада 2016
МВФ знову цікавиться питанням землі в Україні — джерело
Експерти Міжнародного валютного фонду (МВФ) цікавляться терміном запуску вільного ринку землі в Україні. Як стверджують джерела AgroPolit.com, вчора...
23 березня 2018
Меморандум «Батьківщини», ВАР та АСУ - «Новий аграрний курс України»
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ МЕМОРАНДУМ “НОВИЙ АГРАРНИЙ КУРС УКРАЇНИ” про співробітництво між Політичною партією «Всеукраїнське...