Урядова «казка» про компенсацію аграріям – аналіз бюджету-2017
Валерій Давиденко, народний депутат, член аграрного комітету Верховної Ради

Насамперед хочу наголосити, що у разі реалізації ініціатив Міністерства фінансів, у 2017 році сільське господарство буде функціонувати із найнижчим за останні п’ятнадцять років рівнем державної фінансової підтримки. До 2016 року основну частку (понад 95%) у загальній сумі держфіндопомоги розвитку сільського господарства займала непряма підтримка у формі податкових преференцій – спеціального режиму справляння ПДВ та єдиного податку четвертої групи. Цьогоріч дію спецрежиму було частково скасовано (запроваджено порядок «розщеплення» ПДВ 50/50, окрім зернових культур та продукції скотарства). Утім, для виробників зернових втрати були частково компенсовані запровадженням бюджетного відшкодування ПДВ під час експорту. А от тваринництво зазнало найбільш відчутного удару.

Попередня оцінка

Із 2017 року, відповідно до ініціатив Мінфіну підтриманих Кабміном, непряма фінансова допомога практично зникне, а пряме бюджетне фінансування, швидше за все, належним чином не запрацює. Проект Закону «Про Державний бюджет на 2017 рік» формувався виходячи із догми, що спецрежим ПДВ буде повністю скасовано. Крім того, передбачається збільшення нормативної грошової оцінки (НГО) сільгоспугідь як бази єдиного податку (ЄП) 4 групи (більш ніж у 1,5 разу), що відповідним чином позначиться на нарахованих сумах даного спецрежиму оподаткування. Адже у 2016 році НГО сільгоспугідь з метою справляння ЄП не індексувалась.

Урядом, зокрема прем’єр-міністром, віце-прем’єром, міністром сільського господарства, постійно озвучувалась інформація про належну компенсацію втрат товаровиробників-аграріїв прямими бюджетними виплатами через відповідні програми бюджетної підтримки. Наголошувалось, що суми бюджетної підтримки розвитку сільського господарства 2017 року складуть не менше 1% від вартості валової продукції (невідомо лише, за який рік, можливо, 2015-й).

Що маємо?

Формально, зазначеної умови дотримано – на розвиток сільського господарства виділено 5,5 млрд грн (вартість випуску сільгосппродукції у 2015 році – 544,2 млрд грн). Проте, більш ретельний аналіз норм проекту Закону «Про Державний бюджет на 2017 рік» показує певний урядовий популізм. Насамперед варто відзначити, що втрати сільгосптоваровиробників від скасування спецрежиму ПДВ щодо неекспортноорієнтованих культур (тваринницькій продукції, садівництву, виноградарству тощо) становитимуть понад 6,5 млрд грн. Відповідно, порівнюючи задекларований аграрний бюджет 2017 року із втратами сільгосппідприємств від скасування дії спецрежиму ПДВ лише по неекспортноорієнтованих видах сільгосппродукції, можна зазначити, що повноцінної компенсації урядом не було запропоновано.

Крім того, навіть із задекларованих 5,5 млрд грн лише 3,7 млрд грн можна вважати реальною бюджетною підтримкою розвитку галузі, все інше не має прямого впливу на діяльність сільгосптоваровиробників і пов’язане з діяльністю Аграрного фонду (916 млн грн, з них 773 млн грн – на поворотній основі для формування Агрофондом Держінтервенцфонду), діяльністю НААН України (682 млн грн), загальним керівництвом в АПК та фінансуванням науково-технічних розробок (231 млн грн).

Якщо проаналізувати обсяги бюджетної підтримки ґрунтовніше, то виявляється, що й задекларовані у Держбюджеті 3,7 млрд грн є насправді «дутими», адже понад 40% із них (1,5 млрд грн) заплановано по спецфонду – тобто, далеко не факт, що вони будуть реально виділеними.

Відповідно до п. 10 ст. 11 проекту Закону «Про державний бюджет України», джерелами формування спецфонду є надходження, визначені ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, а також конфісковані кошти та гроші, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, порядок розподілу яких визначається КМУ. Всього від «спецконфіскації» планується отримати 10,5 млрд грн. За рахунок даного цільового джерела, відповідно до ст. 14 проекту держбюджету, передбачено фінансування низки видатків, а саме:

1) реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності та безпеки держави;

2) бюджетну програму «Державний фонд регіонального розвитку»;

3) бюджетну програму «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад»;

4) виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу,

5) розроблення і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення;

6) виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння та впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей на підприємствах космічної галузі для виготовлення продукції оборонного призначення;

7) фінансова підтримка сільгосптоваровиробників на 1 га площі.

Тобто, за рахунок коштів від спецконфіскації планується фінансувати сім важливих напрямків, серед переліку яких фінпідтримка сільгоспвиробників стоїть на останньому місці.

Отже, на фінпідтримку сільгоспвиробників по спецфонду кошти можуть бути не виділені (навіть відповідне законодавство поки не прийнято, обсяг ресурсу обрахований досить приблизно). Враховуючи це, реальний обсяг бюджетної підтримки розвитку сільського господарства ледве перевищить 2 млрд грн, що є дуже мізерним і не компенсує втрати від скасування спецрежиму ПДВ.

Серед програм бюджетної підтримки розвитку АПК, передбачених у проекті держбюджету-2017, насамперед варто виділити програми:

- 2801130 «Фінансова підтримка заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів» (300 млн грн) – програма є більше популістською, оскільки обсяги підтримки за нею становлять менше 10 грн на 1 га угідь. На області виділяється близько 12-15 млн грн (в залежності від обсягів валової сільгосппродукції), які розподіляються наближеним до обласних департаментів АПК особам без суттєвого впливу на ефективність галузі;

- 2801540 «Державна підтримка розвитку тваринництва» (210 млн грн) – в останні роки дана програма відзначається вкрай низьким рівнем фінансування (у 2015 році – лише 16%), через невизначеність механізму розподілу підтримки;

- 2801350 «Підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів і виноградників» (45 млн грн) – за цим напрямком кошти є взагалі мізерними, та будуть направлені на погашення наявної у МАПіП кредиторської заборгованості перед сільгоспвиробниками;

- нова програма 2801580 «Фінпідтримка сільгосптоваровиробників» – із найбільш значним обсягом фінансування у 2973 млн грн (1473 млн грн по загальному фонду) – на ці кошти вже зазіхають усі громадські організації, оскільки МАПіП фактично усунулось від управління ними.

Можливі пропозиції

Детальний аналіз норм аграрного бюджету-2017 дає підстави стверджувати про невідповідність декларацій уряду стосовно компенсації втрат від спецрежиму ПДВ (хоча б для виробників неекспортноорієнтованої продукції) та реальних показників фінансування.

Крім того, реально із обіцяного 1% від вартості валової продукції за 2015 рік заплановано лише 36,3% – все інше або не стосується безпосередньо сільгосптоваровиробників, або планується виділятись зі спецфонду із незрозумілими перспективами.

Наявні програми, які продовжуються з року в рік, є неефективними й формуються здебільшого «для галочки» – із обсягом ресурсу, який не здатен суттєво вплинути на ситуацію в галузі. Нова реформаційна програма «Фінпідтримка сільгосптоваровиробників» із реальним обсягом фінансування 1,5 млрд грн (0,1% від прогнозованого обсягу валової сільгосппродукції у 2017 році) виглядає своєрідною «подачкою» від Мінфіну для відволікання уваги аграрної громадськості від скасування спецрежимів оподаткування.

Враховуючи мізерність виділеного бюджету, вважаю за доцільне збереження спецрежиму ПДВ для галузей, які виробляють продукцію із високою доданою вартістю та забезпечують зайнятість у селах, а також спрямування усієї бюджетної підтримки на забезпечення структурної реформи в аграрній галузі – фінансового стимулювання трансформації високотоварних ОСГ у селянські фермерські господарства та розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus