Проект державного бюджету-2017 – аграрій лишається без надій...

Проект держбюджету-2017 вказує бізнесу на те, що рух до Європи доведеться здійснювати власними силами. Зокрема, тоді як європейський агропромисловий комплекс є абсолютно дотаційною галуззю, – український залишають ні з чим.

Читати до теми: Бюджет-2017 для АПК (графіка).

Ми самі маємо знайти ринки збуту. У проекті державного бюджету на 2017 рік відсутні плани фінансування експорту продовольства, тоді як кожен третій експортний долар надходить в Україну через поставки аграрної продукції на зовнішні ринки. Слід враховувати, що для виходу на зовнішній ринок підприємству необхідно не просто знайти зацікавленого імпортера (що коштує немало) а й пройти недешеві процедури сертифікації, акредитації тощо.

Експорт продукції АПК 

Основою аграрного експорту сьогоднішні є продукти рослинництва – зернові, олійні культури та продукти їхньої переробки. Державі слід визнати, що найефективнішим було б фінансування асоціацій виробників сільськогосподарської продукції з умовою, що виділені гроші можуть бути витрачені лише на науково-дослідні роботи. Поки ж ми залишаємося на ринках насіння і ЗЗР в умовах панування іноземних компаній. Приміром, у 2015 році українські аграрії закупили імпортного насіння на суму $599,3 млн.

Читати до теми: Бюджетна скринька пандори — плюси і мінуси для аграріїв на 2017 рік.

Що стосується тваринництва, то тут ситуація ще гостріша. У 2016 році відбувся поділ спецрежиму повернення ПДВ: 50/50 у свинарстві та 70/30 в молочарстві; а з наступного року – повне його скасування. Чи підштовхнуть подібні державні рішення до розвитку тваринництва в Україні – звичайно ж ні. Вже у 2016 році спостерігалася негативна динаміка поголів’я. І така тенденція може продовжитися, враховуючи такі загрози, як, наприклад, африканська чума свиней і нодулярний дерматит ВРХ. На ліквідацію і запобігання такого роду вагомих загроз у держбюджеті 2017 року не передбачено жодних коштів. А виділення 210 мільйонів гривень може здаватися насмішкою.

Що ж маємо в підсумку? 300 млн грн на здешевлення кредитів, 75 млн на закладку молодих садів і 3 млрд грн на фінансову підтримку агровиробників – це, звичайно, крапля в морі. До того ж, досвід відносин держава–агробізнес у цьому питанні невтішний: історично, які б кошти не були обіцяні, за фактом виділялося не більше 30% від спочатку заявленого. Чи стане держбюджет 2017 року переломним для галузі, частка якої в загальному ВВП країни за підсумками 2015 року становила 12% (240 млрд гривень)?

Валерія Шаймухаметова, аналітик «Всеукраїнська аграрна рада»