Проект державного бюджету-2017 – аграрій лишається без надій...
Проект державного бюджету-2017 – аграрій лишається без надій...

Проект держбюджету-2017 вказує бізнесу на те, що рух до Європи доведеться здійснювати власними силами. Зокрема, тоді як європейський агропромисловий комплекс є абсолютно дотаційною галуззю, – український залишають ні з чим.

Читати до теми: Бюджет-2017 для АПК (графіка).

Ми самі маємо знайти ринки збуту. У проекті державного бюджету на 2017 рік відсутні плани фінансування експорту продовольства, тоді як кожен третій експортний долар надходить в Україну через поставки аграрної продукції на зовнішні ринки. Слід враховувати, що для виходу на зовнішній ринок підприємству необхідно не просто знайти зацікавленого імпортера (що коштує немало) а й пройти недешеві процедури сертифікації, акредитації тощо.

Експорт продукції АПК 

Основою аграрного експорту сьогоднішні є продукти рослинництва – зернові, олійні культури та продукти їхньої переробки. Державі слід визнати, що найефективнішим було б фінансування асоціацій виробників сільськогосподарської продукції з умовою, що виділені гроші можуть бути витрачені лише на науково-дослідні роботи. Поки ж ми залишаємося на ринках насіння і ЗЗР в умовах панування іноземних компаній. Приміром, у 2015 році українські аграрії закупили імпортного насіння на суму $599,3 млн.

Читати до теми: Бюджетна скринька пандори — плюси і мінуси для аграріїв на 2017 рік.

Що стосується тваринництва, то тут ситуація ще гостріша. У 2016 році відбувся поділ спецрежиму повернення ПДВ: 50/50 у свинарстві та 70/30 в молочарстві; а з наступного року – повне його скасування. Чи підштовхнуть подібні державні рішення до розвитку тваринництва в Україні – звичайно ж ні. Вже у 2016 році спостерігалася негативна динаміка поголів’я. І така тенденція може продовжитися, враховуючи такі загрози, як, наприклад, африканська чума свиней і нодулярний дерматит ВРХ. На ліквідацію і запобігання такого роду вагомих загроз у держбюджеті 2017 року не передбачено жодних коштів. А виділення 210 мільйонів гривень може здаватися насмішкою.

Що ж маємо в підсумку? 300 млн грн на здешевлення кредитів, 75 млн на закладку молодих садів і 3 млрд грн на фінансову підтримку агровиробників – це, звичайно, крапля в морі. До того ж, досвід відносин держава–агробізнес у цьому питанні невтішний: історично, які б кошти не були обіцяні, за фактом виділялося не більше 30% від спочатку заявленого. Чи стане держбюджет 2017 року переломним для галузі, частка якої в загальному ВВП країни за підсумками 2015 року становила 12% (240 млрд гривень)?

Валерія Шаймухаметова, аналітик «Всеукраїнська аграрна рада»

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

26 березня 2020
Іван Чайківський: Не можна в даній ситуації дозволяти вільний обіг землі, інакше можемо втратити країну
Як вистояти агросектору та утримати 40% притоку валютної виручки в країну в умовах епідемії коронавірусу та глобального економічного шторму, який...
23 березня 2020
Аграрний комітет – скільки законопроектів встигли зареєструвати депутати у новому році
Редакція AgroPolit.com відстежує активність аграрного комітету Верховної Ради ІХ скликання від початку його роботи (з вересня 2019 року). Переглянути...
24 березня 2020
Іван Фурсенко: Надзвичайний стан буде помилковим рішенням, бо ми вб’ємо українське село, малого та середнього аграрного виробника
Уряд запровадив пакет двомісячних податкових пільг для бізнесу та протикоронавірусні заходи по всій країні. Крім того, готуються чергові правки до...