Чумацький шлях української солі
Чумацький шлях української солі

Сіль внесена до переліку продуктів, заборонених до ввезення в РФ з країн, які ввели санкції проти Росії. До цих країн належить і Україна. Відповідна постанова уряду РФ вступає в силу з 1 листопада 2016 року. Це вже друге обмеження на поставку української солі за останні два роки. Перше обмеження було введено 26 січня 2015 року. Тоді Росспоживнагляд заборонив ввезення на територію Росії харчової солі (код ТН ЗЕД 2501 00 91) виробництва українських підприємств Артемсіль і Слов'янська сіль, а також білоруських Мозирсіль і Белкалій.

Які наслідки матиме обмеження Росії на поставку української солі?

Як зазначається у підготовленому компанією Alliance Capital Management огляді ринку солі, питома вага продукції підприємств на ринку Росії становила: Артемсіль - 23,9%, Слов'янська сіль - 2,3%, Мозирсіль - 29,1%, Белкалій - 0,5%.

За даними Росспоживнагляду, в листопаді 2014 року в продукції виробництва зазначених компаній були виявлені невідповідності вимогам, що пред'являються до змісту домішок, йоду і органолептичними показниками. Після цього обмеження частки компаній на ринку харчової солі істотно змінилися: за підсумками 2015 року найбільшими постачальниками стали російські Руссіль і Тиретского солерудник, який належить Східно-Сибірській торгово-промисловій компанії. На ці два підприємства в минулому році довелося 95% всіх потужностей з виробництва харчової солі.

Багато великих російських покупців харчової солі відчули наслідки обмежень на собі. Основна різниця між поставками продукції Артемсолі і Русолі полягає у тому, що український виробник відвантажував свою продукцію з відстрочкою платежу до 25 днів, а підприємство Руссіль відвантажує свою продукцію після оплати через два місяці.

Для українського лідера солевидобутку Артемсолі такий поворот подій став несподіваним. Оскільки на російський ринок припадало понад 55% продукції, що випускається, за два місяці (січень - лютий) 2015 року виробництво солі підприємством скоротилося на майже третину. Як показує огляд ринку, Росспоживнагляд призупинив відвантаження харчової солі в Російську Федерацію, а технічну Артемсіль продовжило поставляти.

Завдяки цьому, у першому півріччі 2015 року підприємству вдавалося зберегти обсяги видобутку на рівні 2014 року. Але у середині липня 2015 року було обмежено постачання технічної солі підприємства в Росію у зв'язку з підозрами про постачання харчової солі під виглядом технічної.

Вони були викликані тим, що з січня по липень 2015 року Артемсіль імпортувала в Росію 410 тис. т технічної солі (використовується нафтопереробними заводами, а також у хімічній і металургійній промисловості), що на 24% більше від загального обсягу російського ринку технічної солі. Як результат - якщо в червні 2015 року підприємством було відвантажено в Росію 3094 вагонів солі, то вже в липні - всього 1810 вагонів. Після цих подій, в липні 2015 року підприємство перейшло на скорочений чотиригодинний робочий день.

На внутрішньому ринку найбільший український виробник залишає 35% від всього обсягу випущеної продукції (з яких 15% - це харчова сіль і 20% - технічна). Решта продукції відправляється на експорт. При проектній потужності підприємства 7,4 млн тон на рік, випуск продукції у 2015 році склав лише 2 млн. т, з яких 1,3 млн т було відправлено на експорт (98,7% від загального обсягу українського експорту харчової і технічної солі, в натуральному вираженні).

Швидко переорієнтуватися з російського ринку харчової солі на ринки ЄС виявилося практично нездійсненним завданням, оскільки європейські споживачі не вживають в їжу кам'яну сіль, та ще й при наявності сірих вкраплень природного походження (ангідридів) - вони вважають за краще білосніжну, випарену (вакуумно-виварну) сіль класу екстра, йдеться в маркетинговому дослідженні. Застаріле обладнання підприємства не здатне випускати такий продукт. Технічна сіль виглядає більш привабливо для європейського споживача (зокрема, підприємств хімічної промисловості). Українська продукція через девальвацію національної валюти має вдале співвідношення ціни і якості, а вдале географічне розташування країни дозволяє оптимізувати витрати на логістику.

Але і тут є великий мінус - продукція Артемсолі фасується в полістироловий мішок, в якому сіль може висипатися і злежуватися. Крім цього, полістиролова упаковка не стійка до вологи - якщо сіль в такій упаковці поставити на вулиці, то через деякий час вона просто стає каменем. З цих причин всього 367 тис т продукції компанії в 2015 році вирушило в ЄС (в основному це технічна сіль для промислових підприємств). Додатковими факторами зниження обсягом виробництва продукції, зазначеними в огляді ринку, стали втрата ринків збуту в Криму і частини Донбасу, а також погодні умови - другий рік поспіль тепла зима, що в свою чергу знижує потребу в технічній солі для дорожніх організацій.

З 10 травня 2016 року Росспоживнагляд дозволив Артемсолі завозити на російський ринок до 170 тис. т солі, але в режимі "одного вікна", через єдиний митний термінал. Після повернення Артемсіль змогла повернути собі лише 13,5% російського ринку. Основний обсяг поставок компанії припав на липень.

Незважаючи на повернення російського ринку збуту, в компанії прийшло розуміння що будувати плани, орієнтуючись тільки на цей ринок вже не можна, оскільки його можна втратити в один момент. Керівництво підприємства продовжило робити конкретні кроки для диверсифікації, завоювання європейського ринку.

У поточному році Артемсіль відкриє власні логістичні центри в Румунії і Болгарії, недалеко від портів Дунаю, що дасть можливість забезпечити зручну і швидку доставку продукції для європейських споживачів. Крім того, наявність представництва на території ЄС дає можливість Артемсолі брати участь в європейських тендерах із закупівлі солі.

До кінця поточного року на підприємстві закінчать реалізацію проекту модернізації виробництва на ділянці з помелу, переробці і навантаження солі і ділянку брикетування. Інвестиції в модернізацію складуть $ 3 млн. У ході робіт буде встановлено оптичне сортувальне обладнання (Фотосепаратори) в головному корпусі солемельницы і нові росфасовочно-пакувальні лінії на ділянці брикетування і розфасовки солі рудника №4.

Технологія фотосепараціі дозволить виводити з кам'яної солі темні включення природного походження. В результаті сіль не тільки набуває білосніжний привабливий вигляд, але і зміст NaCl збільшується з 97,5% до 99,0%, що буде відповідати солі меленої вищого сорту відповідно до ДСТУ 3583-97 (ГОСТ 13830-97). Завдяки сучасній лінії виробництва нова пачка солі буде відповідати європейським стандартам якості. Упаковка буде яскравішою і зручною у використанні, продукція не буде висипатися і злежуватися. Нова продукція повинна почати випускатися до кінця цього року.

Ситуація на ринку харчової солі в Росії

Обсяг російського ринку харчової солі за 8 місяців поточного року оцінюється в 808,6 тис. т, що на 11,3% більше аналогічного періоду минулого року. У минулому році обсяг ринку харчової солі становив 1 млн. 137 тис. т, що на 34 тис. т більше показника 2014 року, говориться у дослідженні ринку компанії Alliance Capital Management. З цього обсягу ринку продукція російських виробників становить 748,2 тис. т (475,9 тис. т в 2014 році), а імпортної 388,8 тис. т (627,2 тис. т в 2014 році). Основними постачальниками імпортного харчової солі в 2015 році на російський ринок стали Білорусь 243 тис. т (-55,2 тис. т, в порівнянні з 2014 роком), Казахстан 104,2 тис. т (+61,5 тис. т), Україна 23,3 тис. т (-259,2 тис. т), Туреччина 16 тис. т і Китай 2,3 тис. т (-1,5 тис. т).

Що відбувається на українському ринку харчової солі?

Обсяг українського виробництва солі (в т.ч. технічної) у першому півріччі 2016 року склав 646,4 тис. т. Обсяг виробництва харчової солі склав 240,6 тис. т. В Україні, крім Артемсолі, працює ще 7 невеликих соледобувних підприємства: Руссіль-Україна (Райгородок, Донецька обл., Дохід компанії в 2015 році склав $ 4,7 млн., Чистий прибуток $ 1,8 млн.), Фірма Мінерал (Полтава, дохід $ 0,6 млн., чистий прибуток $ 0,12 млн.), Дрогобицький солеварний завод (Дрогобич, Львівська обл., дохід $ 0,13 млн., чистий прибуток $ 0,008 млн.), Чумак ЛТД (Радехів, Львівська обл.), Геройське дослідно-промислове підприємство (Геройське, Херсонська обл.), Слов'янська соледобувна компанія (Слов'янськ, Донецька обл.), Агропроминвест (Гола Пристань, Херсонська обл.). Лідер галузі Артемсіль закінчив 2015 рік з чистим прибутком $ 4,6 млн.

 

Основним зовнішнім ринком збуту української харчової солі в першому півріччі поточного року стала Румунія. Її частка склала 21,9% від загального обсягу експорту у натуральному вираженні. На другому місці Білорусь з питомою вагою 14,2% (у 2015 році її частка становила 10,2%, а в 2014 році 4,3%). На третьому місці розташувалася Молдова з показником 11,7% (11,8% в 2015 році і 4,2 у 2014 році). Далі йдуть: Грузія - 11,2%, Латвія - 10,8%, Литва - 6,8%, Вірменія - 5,9%, Угорщина - 5% і Болгарія - 4,5%. Росія займає всього 1,8% в структурі імпорту, хоча в минулому році їй належало 17,8%, а в позаминулому році 71,5% експорту харчової солі. Найбільш помітний ріст поставок в першому півріччі зафіксовано в Вірменію з 1580,1 т в 2015 році до 3445,5 т в першому півріччі 2016 року та Угорщину з 2406,1 т в минулому році до 2923,9 т в перші шість місяців поточного року. Хоча, якщо розглядати поставки солі в цілому (разом з технічною), то Угорщина може продемонструвати за підсумками року зниження обсягів поставок (143 033,1 т в 2015 році і 35 515,9 т в першому півріччі цього року). Негативну динаміку в першому півріччі демонструють: Азербайджан (10 909,8 т в 2015 році / 863,1 т в першому півріччі 2016 року), Румунія (44 789,9 т в 2015 році / 12 934,4 т в першому півріччі 2016 року), Сербія (1 952,9 т в 2015 році / 616 т в першому півріччі 2016 року), Польща (5 051,6 т в 2015 році / 1 500 т в першому півріччі 2016 року). За Польщею динаміка більш показова, розглядаючи експорт солі в цілому (разом з технічною сіллю) - з 130 660,4 т в 2015 році до 2 486 т за перше півріччя поточного року. З'явилися в 2016 році і нові ринки збуту - невеликі партії харчової солі почали поставляти в Киргизстан (67,8 т) і Словаччину (65,7 т).

Найдешевша харчова сіль вирушила до Білорусі, Словаччини, Румунії та Польщі, а найдорожча в Пуерто-Ріко, Ізраїль і Монголію. Практично весь експорт харчової солі у першому півріччі 2016 року забезпечили три компанії: державне підприємство Артемсіль (Соледар, Донецька обл.) - 86,5%; виробник солі Екстра під торговою маркою Слов'янська сіль - компанія Руссіль-Україна (Райгородок, Донецька обл.) - 8,4% і торгова компанія СоЕкспо (Полтава) - 4,4%. Артемсіль експортувала на зовнішній ринок найдешевшу сіль.

Основними імпортерами на український харчової солі ринок стали Білорусь (63,2%), Румунія (14,4%) і Польща (8,6%), сказано у дослідженні ринку. Позитивну динаміку імпортних поставок продемонструвала Румунія, поставивши у 2015 році на ринок України 337,6 т харчової солі, а в першому півріччі поточного року 709,6 т. Зниження обсягів поставок демонструє Білорусь: 3118,7 т у першому півріччі 2016 року, проти 11 817,9 т в 2015 році і 23 192,9 т в 2014 році. Найбільшим імпортером харчової солі стала компанія. що займається виробництвом таблетованої солі і будівництвом соляних кімнат - Фірма Каре (Фастів, Київська обл.). Її частка 21,2% від загального обсягу імпорту в натуральному вираженні.

На другому місці розташувався виробник морської солі для ванн під торговою маркою Crystals Health - Прайм-П (Зрайки, Київська обл.). Підприємству належить 14,4%, хоча ще в 2015 році їй належало менше 1% в імпорті харчової солі.

На третьому місці з часткою 7,9 торгова компанія Віннторгпром (Вінниця). Українсько-німецький завод з виробництва натуральних ковбасних оболонок Хинкель-Когут (Городок, Львівська обл.) Розташувався на четвертому місці з питомою вагою 7,7%. Далі -  виробник снекової продукції S.Group (Дніпро), яка через свої компанії Снек Продакшн і Снек-Експорт імпортувала 7,7% харчової солі (3,8% в 2015 році). Завершують список найбільших імпортерів: торгова компанія Астекс (Київ) - 7,3%; виробник морської солі для ванн під торговою маркою Ecolife - компанія Еколайф (Дніпро) - 5,7%; виробник продуктів швидкого приготування під торговою маркою Ролтон - компанія Маревен Фуд Україна (Біла Церква, Київська обл.) - 4,1% і компанія Політехресурс (Київ) - 3,2%, хоча ще в 2015 році їй належало 7,2% імпорту харчової солі. Помітно зменшили свої поставки торгові компанії Викта (Київ) - 84 т (проти 1065 т у 2015 році і 3969,8 т в 2014 році) і Ассоль-2008 (Коростень, Житомирська обл.) - 110 т (проти 1611,8 т в 2015 року і 2041,8 т в 2014 році.

Найдорожчу харчову сіль ввезли з Франції, Південної Африки та Австрії, а найдешевшу з Білорусі та Туреччини.

Дослідження Alliance Capital Management

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

5 вересня 2016
Ліквідовано незаконну схему експорту сільгосппродукції та вилучено понад 4,25 млн грн
Співробітники податкової міліції Офісу з обслуговування великих платників податків викрили злочинну групу з 9 осіб, яка організувала незаконну схему...
3 серпня 2016
«Артемсіль» повернулася на ринки в Росії
Українська "Артемсіль", яка в 2014 році займала п'яту частину в російських продажах, почала повертати втрачені позиції після заборони на...
7 липня 2016
"Артемсіль" перевиконала план виробництва солі після відновлення поставок в РФ ― прес-служба
У червні держпідприємство "Артемсіль" виконало план з виробництва солі на 100,3%, що склало 136,3 тис. т. Про це повідомляє прес-служба Міністерства...
20 червня 2016
"Артемсіль" інвестує 115 млн грн для просування на європейському ринку ― прес-служба
Найбільший виробник солі "Артемсіль" в 2016 році інвестує 115 млн грн в модернізацію виробництва. Метою є випуск нового виду продукції, орієнтованої...