100 днів Тараса Кутового ― міфи і реалії
100 днів Тараса Кутового ― міфи і реалії

Сьогодні збігло 100 днів, як у Міністерстві аграрної політики і продовольства України (Мінагрополітики) новий керівник – Тарас Кутовий. Напередодні першого «ювілею» AgroPolit.com поцікавився в депутатів та експертів, як вони оцінюють успіхи нової аграрної команди. Звісно, що за 100 днів «копати глибоко» не прийнято. Адже озвучуються плани, ставляться задачі, формується команда. Але навіть і з цього можна зробити висновки, аби розуміти, куди далі поведе вектор і чи не змінився курс. Думки опитаних експертів стосувалися трьох ключових питань – кадри, податкові правила для АПК із 1 січня 2017 року та земельна реформа. Про все по порядку.

КОРОТКА «ЛАВКА ЗАПАСНИХ», АБО МІНАГРО ВИТЯГНУТЬ «ЧУЖІ»?

Справжньою проблемою для нового очільника Мінагропроду постало кадрове питання. Як розповідають на правах анонімності джерела видання у відомстві, після приходу нового міністра всі його заступники і директори департаментів написали заяви на звільнення. «Це було однією з умов подальшої роботи в Мінагропроді», ― розповідає джерело.

Звільняти попередньо після «придворних» переворотів ― традиційна практика в Україні. Турбує інше ― три місяці від Кутового чекали оновлення міністерства, адже він сам про це натякав. Єдине, чим запам’ятався аграрний міністр у плані кадрових ротацій – звільнив заступника з питань євроінтеграції Владиславу Рутицьку. Однак назвати таке рішення вдалим навряд чи можна. Як повідомив в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com голова представництва ЄCв Україні Ян Томбінський, саме Рутицька «зайшла на цю позицію в міністерство з прямого відбору. А це, за словами польського дипломата, означає «зовсім нову культуру підбору людей», які «зрозуміло як прийшли в уряд», тобто «не завдяки партійним спискам». Схоже, що Тарас Кутовий краще за пана посла знає, з ким і як йому простіше працювати. Закон не зобов’язує його обирати на відкритих відборах собі заступників. Це добра воля кожного керманича міністерства. Нагадаємо, що в Мінагрополітики подібний відбір в останні три місяці не проводився.

Під питанням ініціатива Тараса Вікторовича щодо появи у відомстві людини, яка опікуватиметься фермерами. І досі не зрозуміло ― це буде окремий заступник чи директор департаменту. Серед кандидатів називали Віталія Саблука, Івана Слободяника і Геннадія Новікова.

Зараз, як уже писав AgroPolit.com у матеріалі «Як в Мінагропроді тасують кадрові карти...», Тарас Кутовий розглядає варіант заміни кількох замів, зокрема, першого заступника – Ярослава Краснопольського. Як повідомлять наші джерела у відомстві, останній уже повернувся з відпустки і «80%, що його замінять на чинного голову Держгеокадастру Максима Мартинюка» (його називають людиною прем’єра Володимира Гройсмана). Як твердять співрозмовники в міністерстві, Тарас Кутовий «розкачався» і планує найближчим часом внести на розгляд КМУ перелік кандидатів собі в заступники.

«Аби призначити замів, Кутовому та голові уряду доведеться домовлятися. Якщо не запровадять процедури прямого відкритого конкурсного відбору, то висока ймовірність підбору кадрів за договорняком. Міністр цими призначенням може бути комусь зобов’язаним, починаючи з прем’єра й закінчуючи якоюсь політичною силою. Усе залежатиме від того, чи вміє міністр тримати удар. Це важливо, бо інакше йому можуть «всунути» заступників, які триматимуть свою лінію в міністерстві», ― говорить екс-керівник служби роботи з персоналом Мінагропроду (2014-2015 роки за міністра Ігоря Швайки) Сергій Шевцов.

Чому ж так довго «запрягає» Тарас Вікторович у кадровому питанні? Схоже, у нього коротка «лава запасних». Детальніше про це читайте скоро в матеріалі про претендентів на крісла заступників.

«У міністра були певні люди, з якими він прийшов у міністерство, і багато він розставив у регіонах. Щоб сказати, що це команда, яка сформована більшістю з експертів ― не можу. У складі, сформованому його попередником, були непогані люди. Головне, щоб вони були мобілізовані на роботу, і це була чітка, сучасна і спроможна команда, яка могла б реально не допустити падіння галузі, зупинити негативні тенденції, які виявилися в останні місяці, і щоб надалі ця робота була відчутна не лише в нашій державі, але й далеко за її межами», ― говорить про принцип підбору кадрів досвідчений аграрний політик, народний депутат (БПП) Леонід Козаченко.

ЗЕМЛЯ ОБІТОВАНА, АБО ЩО НЕ ТАК З ЗЕМЕЛЬНОЮ РЕФОРМОЮ?

У стратегії «3+5» зазначено, що Тарас Кутовий виступає за «запуск прозорого ринку землі». Нагадаємо, що, будучи головою аграрного комітету, саме він ініціював ухвалення закону, який зобов’язував уряд подати до середини березня 2016 року законопроект «Про обіг сільськогосподарських земель», який би визначав основні пункти земреформи і зняття мораторію до кінця цього року. Утім, документа й досі немає. Кутовий обіцяв подати його «чернетку» законопроекту «Про обіг сільськогосподарських земель» ще 10 липня. Але депутати пішли на канікули, так його і не дочекавшись. Трохи змінилася й позиція пана міністра щодо самої земельної реформи. Раніше він наполягав на тому, що мораторій треба знімати. Однак нещодавно в одному з інтерв’ю висловився за відтермінування цього ж таки мораторію і розвитку довгострокової оренди. «Часто звучать заяви, що при відкритті ринку землі люди продадуть свої паї за безцінь. Є певне соціальне несприйняття цього ринку». А маючи в обігу права оренди, ми зрозуміємо, скільки сама земля коштуватиме після того, як ми ухвалимо рішення про скасування мораторію. Коли ми зрозуміємо, які це цифри, то відповідно й люди певним чином вибудують своє ставлення до можливості купівлі-продажу землі. Тоді, можливо, побоювання з приводу невигідної ціни розвіються. Окрім того, власники паїв через продаж прав оренди зможуть фактично отримати суттєві кошти і при цьому зберегти право власності», ― пояснив він тоді так свою точку зору.

Такі побоювання дійсно є. Але не забуваймо, що за час дії мораторію власники паїв не можуть скористатися своїм законним правом, і майже мільйон людей померло, так і не дочекавшись земельної вольниці. Яка мотивація для них?

«Коли Кутовий був депутатом, то й бачення в нього було дещо інше. Коли став міністром за квотою БПП, то будуть не тільки його особисті бачення і бажання, а й певні позиції. Через те, що неможливо поєднати ринок землі з Держкомземом та іншими державними установами. Одна справа – подати закон, яким би можна було регулювати продаж землі чи встановити норми, а інше – виконати свої функції іншим сумісним у цій справі установам», – говорить у коментарі народний депутат Сергій Лабазюк. За його словами, «земельна реформа поки гальмується, а не зупиняється».

«Закон «Про обіг землі» мав бути зроблений, якщо була така заява. Її треба дотримуватися, бо за цим – авторитет керівника. Я не бачу проблеми ухвалення цього закону. Його треба ухвалювати відкрито й виносити на розгляд спільноти та Ради», ― доповнює Леонід Козаченко. На його думку, документ не подається, бо є три спірні моменти. «Перше ― яка максимальна земельна ділянка дозволена для купівлі, друге – хто матиме першочергове право придбання, і третє ― чи зможуть іноземці та юрособи купувати», ― каже він. Утім, довгострокова оренда питання не вирішує. «Оренда на 49 років ― це фактично приватизація землі… Якщо зараз не буде встановлено в ньому ніяких обмежень, то така країна, як Китай, спокійно може взяти в оренду на 49 років 10 млн г, і ніхто їм цього не завадить зробити, бо ресурсів у них достатньо. Що буде через 49 років? Чи оформлять її автоматично у власність? Це ризик монополії. Його треба обмежувати. У поданому законопроекті про оренду таких обмежень немає», ― пояснює Козаченко.

Питання землі таки доведеться вирішувати. Адже в урядовій програмі на 2016 рік сказано, що з 2017 року має початися продаж державних земель сільськогосподарського призначення.

ПОДАТКИ: ЦЬОМУ ДАМ, ТОМУ ― НЕ ДАМ?

Головне «непорозуміння» податкової теми ― за якими правилами житиме агробізнес із 1 січня 2017 року і будуть чи ні гроші на держпідтримку фермерів до кінця року. За буквою Закону, бізнес мали б за шість місяців попередити про нові правила гри. Утім, червень добіг кінця, а чіткого розуміння, як далі житиме АПК, ― немає. Є робоча група за участі урядовців і представників галузі, які намагаються «докопатися» до істини. Але принципово питання не вирішене.

Цікавимося ще в одного аграрного депутата Валерія Давиденка, чи нормально, що вже півроку минуло, а й досі немає розуміння, як буде жити АПК із 1 січня 2017 року?». «Абсолютно не нормально...», ― неохоче визнає він. На його думку, це означає, що, «мабуть, хтось десь домовляється». «Ми знаємо, що підписаний меморандум із МВФ, і хотілося б думати, що система підтримки аграріїв буде не гіршою, ніж була раніше, і відповідати європейським підходам», ― каже він.

«Щодо податкового питання, позиція Кутового ще у ВР була така ― має бути загальна система для АПК і відшкодування ПДВ. Хоча моя як депутата і більшості колег аграрного комітету була інша… Моя думка, що спецрежим треба зберігати, бо зараз ми бачимо, до чого призводить його обмеження. Але те, що загальмовується і сьогодні не вносяться ніякі реальні конкретні пропозиції, говорить про те, що дійсно з 1 січня аграрії перейдуть на загальну систему оподаткування… Аграрії морально до цього готові. Вони не вірять, що будуть зміни. Міністерство нічого не зробило – це правда. Але це швидше тому, що є вимоги і позиції МВФ, Мінфіну й загалом ― позиція уряду», ― коментує народний депутат Сергій Лабазюк.

«Потрібно відпрацювати нормальну податкову політику, яка б влаштовувала і МВФ, і парламент, і аграріїв, і домовитися про цю систему на 5 років. А в нас що відбувається? Зміна оподаткування відбувається в день підписання бюджету, і багатьма речами торгуються з 3 до 5 ранку», ― резюмує виходець із бізнесу, позафракційний народний депутат Андрій Вадатурський.

«За останні півроку ми так і не сіли за податкове питання… На комітеті кілька разів озвучували, що потрібно збиратися і Мінфіну, ДФСУ, Мінекономіки, депутатам і розробити законопроект, який визначатиме податкове життя, хоча б років на 5. Цього не вдалося… Нема поки навіть платформи чи правильного формату для дискусій. Це мінус», ― додає Іван Мірошниченко.

Тож бути чи ні спецрежиму ПДВ і якщо «Так!», то для кого? Не зрозуміло. На думку заступника голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександра Бакуменка, у цьому питанні умови мають бути для всіх – інакше порушаються норми Конституції.

Щодо фінансування фермерів ситуація наступна. «Потрібно як мінімум половину із забраної до бюджету суми надходжень від ПДВ повернути малим і середнім виробникам. Тобто не менше 10 млрд грн потрібно віддати сектору у випадку зміни спецрежиму», ― озвучував своє бачення фінансування невеликих агровиробників 15 лютого 2016 року ще голова агарного комітету Тарас Кутовий в інтерв’ю нам. Змінивши депутатське крісло на чиновницьке, змінилася й очікувана сума підтримки для дрібних. Утім, питання не в сумах, а в виплатах: як твердять учасники фермерського руху, обіцяних грошей від держави ще так і не бачили.

Президент асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич зазначає, що «діалог АФЗУ з Кутовим і Гройсманом є». Так, за його словами, навіть створена робоча група при Кабміні, яку очолює перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів.

«У цьому плані, безумовно, є позитив. Є розуміння необхідності підтримки й публічне розуміння уряду щодо концентрації підтримки господарств розміром до 500 га. Зроблені розрахунки щодо необхідності збільшення державної підтримки. На цей рік для сімейних фермерських господарств і обслуговуючих кооперативів було визначено суму в 450 млн грн. Окрім того, ухвалення нового порядку використання цих коштів. На 2017 рік передбачено 1 млрд грн. Але в практичній суті реалізації поки ще ніяких результатів немає, і це насторожує. Чому? У нас була чітка орієнтація, що до завершення сесії Верховної Ради будуть внесені зміни до бюджету. Відповідно, можна буде ухвалити нову постанову, паспорт програми і виділити 450 млн грн, про які я казав… Депутати влаштували канікули, а отже, є загроза зриву фінансування фермерів. Я сподіваюся, що Гройсман і уряд дотримуються даного слова щодо підтримки фермерських господарств на наступний рік», ― озвучує він свої побоювання в розмові з нами. Окрім того, Томич вказує на ще кілька «очікувань». «Були домовленості щодо ухвалення закону про фіксований земельний податок. Документ не з’явився навіть у Верховній Раді, який мав бути ще 1 липня. Якби він з’явився, то вдалося б врегулювати податкову політику… Немає визначення щодо відшкодування ПДВ. Якщо характеризувати загалом, то є позитив у плані розуміння та вироблення підходів, але немає конкретних кроків їхньої реалізації», ― підсумував Томич.

Хоч ідея про підтримку фермерства і «на-ура» розходиться на ринку, утім, у рідному аграрному комітеті не всі її поділяють. «Щодо фермерства в Тараса Вікторовича є величезне бажання на 2017 рік передбачити в бюджеті гроші на підтримку. Я не зовсім поділяю цю думку. На мале фермерство виділяти кошти ― це одноразова матеріальна допомога, яка йде не на розвиток АПК, а на особисті цілі – хтось автомобіль придбає, а інший у хаті ремонт доробить. Якщо ж ми хочемо розвивати агрогалузь, то все таки треба розвивати не мале фермерське господарство, а ринкове промислове виробництво, яке дасть змогу бути конкурентними на світових ринках», ― додає Лабазюк.

Із ним згоден і Андрій Вадатурський, який називає додаткову підтримку фермерів «фантастичнми речами». «Можливо, Кутовий і намагався добитися додаткових коштів для них. Я вважаю, що нам не потрібно взагалі йти шляхом підтримки, а розширювати дерегуляцію. З одного боку, ми говоримо, що хочемо підтримати товаровиробника, з іншого ― обкладаємо 10% митом його продукцію і тим самим зменшуємо йому ціну. Тут потрібно допомагати простими речами, не зачіпаючи бюджет. Вважаю, що лікарі, вчителі та інші бюджетники більше заслуговують допомоги, ніж дрібний фермер. Просто треба дати можливість розвиватися», ― пояснив нардеп.

ДІЯ ЧИ (БЕЗ) ДІЯЛЬНІСТЬ?

Чому міністерство «гальмує» у трьох ключових питання? Думки експертів розійшлися.

Тож поки що перша сотка міністра Кутового не вражає. Причини цього всі бачать по-різному. З одного боку, мовляв, міністр став заручником ситуації, і частково ― це результат «політичної залежності міністра», призначеного за квотою БПП. З іншого, ― він ще не дуже добре розуміє, куди потрапив і через несформованість команди «відстає». Як би там не було, але це є причиною «невстигань» і за іншими напрямками.

«На поверхні багато рутинної роботи, але якихось результатів, які могли б «засвітитися» і свідчити про щось нове і перспективне, немає. Залишається складне питання, пов’язане з підтримкою роботи суб’єктів господарювання в сільській місцевості, невизначеність з оподаткуванням. Це все створює проблеми наступного року для галузі. На жаль, не завершилася робота з реформування деяких державних органів влади. У першу чергу, це стосується Держпродспоживслужби, яка успадкувала функції низки державних підприємств, які ще не ліквідовані, не вистачає коштів для реорганізації, ухвалених законів. Тобто це все можна зробити за 100 днів, але не зроблено. Тому попереду багато роботи. Наступні 100 днів можуть змінити ситуацію. Я б хотів, щоб це сталося», ― пояснив Козаченко.

До речі, міністру доведеться вирішувати ще одне питання ― прозорість роботи всіх підрозділів Мінагропроду та загалом його команди. Почати можна з роз’яснення ситуації з призначенням в.о. головного державного фітосанітарного інспектора Одеської області, «посланці» від якого начебто вимагали від трейдерів хабарів. Така інформація надходить від  учасників ринку, підтвердив нам у коментарі голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа та президент УЗА Володимир Клименко. Наразі Кутовий розпорядився провести службове розслідування стосовно цієї особи. Але прес-служба Мінагропроду залишила без відповіді запитання AgroPolit.com про те, чи правда, що призначення цієї особи лобіював Тарас Кутовий.

Тож поки мало позитивних оцінок ефективності діяльності аграрного міністра Кутового за 100 днів.

Наталія Білоусова,  AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

10 серпня 2016
«Орендні каруселі» аграрного міністра Тараса Кутового
Очільник міністерства аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий пропонує запровадити в Україні ринок довгострокової оренди земель...
14 квітня 2016
Чим запам’ятався на посту міністра Олексій Павленко і чого чекають від Тараса Кутового?
Два місяці тому у парламенті почали говорити про кадрові ротації Кабінету міністрів України (КМУ). Такі висновки стали робити після звіту уряду ще на...
11 травня 2016
Тарас Кутовий: Боюся, що цьогоріч 10 млрд грн не буде...
Агросектор вже майже місяць як з новим керманичем. Тарас Вікторович Кутовий має доволі «стерильну» біографію і, якщо міряти масштабами...
15 лютого 2016
Тарас Кутовий: Не менше 10 млрд грн слід віддати сектору у випадку зміни спецрежиму ПДВ
Цього тижня у парламенті очікується гаряча пора. На завтра запланований звіт уряду, тому велика ймовірність кадрових перестановок. Крім того, на...